Копія
Україна
КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
-------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
29 квітня 2011 року Справа № 1170/2а-1062/11
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої - судді Нагібіної Г.П.
при секретарі –Дегтярьові Д.В.
за участю:
представника позивача –Хом’як В.Я.
представника відповідача –Івашкіна О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Епсілон»до Кіровоградської об’єднаної державної податкової інспекції про скасування рішення.
.
ВИКЛАД ОБСТАВИН:
ТОВ «Епсілон»звернулось до Кіровоградського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд скасувати податкове повідомлення - рішення Кіровоградської об’єднаної державної податкової інспекції від 15.03.2011 р. № 0000952320, яким нарахована штрафна (фінансова) санкція в сумі 341 грн.
В обґрунтування позовних вимог ТОВ «Епсілон»посилається на те, що 26.10.2010 р. товариством був роздрукований звітний чек під час виконання якого інформація про обсяг виконаних операцій занесена до фіскальної пам’яті, періодичний звіт згідно технічних можливостей контрольно-касового апарату додається, що підтверджує факт виконання операції фіскального звітного чека, а тому застосована штрафна санкція в сумі 340 грн. є незаконною, оскільки товариство не допускало порушення п.9 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Відповідач не погоджуючись з позовними вимогами подав заперечення на них, які обґрунтовані тим, що працівники податкового органу провели фактичну перевірку та застосували штрафні (фінансові) санкцій до позивача відповідно до вимог податкового законодавства.
У судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги позовної заяви, просив суд задовольнити позов у повному обсязі з підстав, зазначених в позовній заяві. Також представник позивача пояснив суду, що під час здійснення роздрукування Z-звіту за 26.10.2010 р. в касовому апараті закінчилась стрічка, яка зачіпилась за барабан і тому роздрукування останніх даних відбулось, але одне на одне, а тому неможливо прочитати та визначити суму, на яку були проведені господарські операції та дату проведення роздрукування Z-звіту.
Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти позовних вимог, просив суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі, з підстав зазначених в запереченнях.
На підставі ч.3 ст.160 КАС України в судовому засіданні 29.04.2011 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено у строк до 04.05.2011 р., про що повідомлено сторонам після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні.
Дослідивши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -
В С Т А Н О В И В:
ТОВ «Епсілон»(далі позивач) є юридичною особою відомості щодо якої внесені до ЄДРПОУ (а.с.22) та має дозвіл на проведення роздрібної торгівлі фармацевтичними товарами та інше.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Згідно ст.1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»державні податкові інспекції в районах, містах, районах у містах входять до системи органів державної податкової служби.
Кіровоградська ОДПІ (далі відповідач), в розумінні п.7 ч.1 ст.3 КАС України, є суб’єктом владних повноважень, рішення якого оскаржене.
Працівниками Кіровоградської ОДПІ на підставі направлення № 81 від 21.02.2011 р. проведена перевірка господарської одиниці –аптечний пункт № 1, що розташований за адресою: м. Кіровоград, вул. Шевченка 36 та належить суб’єкту господарювання ТОВ «Епсілон», про що склали акт фактичної перевірки дотримання порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) від 22.02.2011 р. № 000068 (а.с.19-20).
В ході перевірки встановлено та відображено в акті перевірки (мовою оригінала): - не проведення друкування фіскального звітного чека та не зберігання, а саме відсутність фіскального звітного чеку за 26.10.10 р. Робота господарської одиниці підтверджується відповідним записом в розділі 2 КОРО…; - Невідповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків, сумі коштів, що зазначена в денному звіті РРО. Різниця складає 0,50 грн.».
В акті зазначено, що висновком перевірки є встановлені під час перевірки порушення п.9,13 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»№ 265/95-ВР.
На підставі фактичної перевірки дотримання порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) від 22.02.2011 р. № 000068 відповідач прийняв податкове повідомлення - рішення № 0000952320 від 15.03.2011 р., яким до позивача застосовано штрафні санкції в сумі 341 грн. (а.с.4).
Що стосується фактичних порушень, відображених в акті перевірки, суд зазначає наступне.
Як вбачається з акту фактичної перевірки, податковими інспекторами констатовано факт порушення позивачем вимог п.9,13 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»від 06.07.1995 р. № 265/95-ВР (далі Закон № 265/95-ВР), тобто перевіряючими встановлено два порушення.
Стосовно порушення п.13 ст.3 Закону, то суд зазначає наступне, що зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач не оскаржує податкове повідомлення –рішення в цій частині, хоча в прохальній частині позову міститься вимого про скасування оскаржуваного рішення вцілому.
Представник позивача в судовому засіданні, зазначив суду, що в цій частині дійсно було допущено порушення, а тому штраф в розмірі 1 грн. він вважає правомірним.
Пунктом 13 статті 3 Закону передбачено, що суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані: забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.
Згідно з п.1 ст.17 Закону, за порушення вимог цього Закону до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: у разі встановлення протягом календарного року в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, зазначеній у денному звіті, а в разі використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня; нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об'єкті такого суб'єкта господарювання: вчинене вперше - 1 гривня; вчинене вдруге - 100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим підпунктом, товарів (послуг); за кожне наступне вчинене порушення - у п'ятикратному розмірі вартості проданих з порушеннями, встановленими цим підпунктом, товарів (послуг);
Перевіряючими встановлена різниця готівкових коштів на місці проведення розрахункових операцій та Х звітом в розмірі 0,50 грн., а тому суд приходить до висновку про правомірність застосованого штрафу на підставі п.1 ст.17 Закону в розмірі 1 грн.
Стосовно порушення п.13 ст.3 Закону, то суд зазначає наступне.
Пунктом 9 статті 3 Закону передбачено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій.
Висновок податкових інспекторів відсутність Z-звіту за 26.10.10 р. мотивований неможливістю встановити дату за яку зроблений такий звіт та суму, на яку було проведено господарські операції.
Представник позивача у судовому засіданні наполягав на тому, що Z-звіту за 26.10.10 р. був вклеєний та надав для огляду суду КОРО, але в зв’язку з тим, що виникли технічні накладки, касовий апарат відомості про дату та суму провів на одному й тому місці, а тому візуально не можна встановити дату та суму. Також, як доказ того, що Z-звіту за 26.10.10 р. був своєчасно роздрукований, представник позивача надав 2 фіск.звіти, в яких зазначено № Z-звіту за 26.10.10 р., що співпадає з тим Z-звітом за 26.10.10 р., який вклеєний в КОРО. В поясненнях ОСОБА_4 на ім’я директора товариства від 26.10.10 р.зазначено про обставини роздрукування Z-звіту за 26.10.10 р., які долучені до матеріалів справи.
Виходячи із вищезазначеного, суд приходить до висновку, що перевіряючи помилково зазначили в акті перевірки про відсутність в КОРО Z-звіту за 26.10.10 р., оскільки такий звіт був вклеєний своєчасно і приймає як належний доказ пояснення ОСОБА_4 стосовно обставин, які виникли під час роздрукування Z-звіту за 26.10.10 р. Крім того, суд приходить до висновку, що Z-звіт за 26.10.10 р. був роздрукований та своєчасно вклеєний в КОРО є пояснення представника відповідача, який зазначив в судовому засіданні, що перевіряючи не могли встановити дату Z-звіту, а тому прийшли до такого висновку.
Суд приходить до висновку про необгрунтованість посилання представника відповідача стосовно того, що в разі закінченні паперової стрічки в РРО, то після того, як вставляється в РРО новий рулон паперової стрічки, РРО додруковує не роздрукований Z-звіт, так як РРО виконав повний цикл роздруківки Z-звіту за 26.10.10 р., але останні дані такого звіту роздруковані один на одного, лише в зв’язки з тим, що паперова стрічка заціпилась за сам барабан на якому вона намотана.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.17 Закону, за порушення вимог цього Закону до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у таких розмірах:двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку або його не зберігання.
Тобто, до позивача застосована штраф саме за невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку, але, як встановлено в судовому засіданні такий звітний чек за 26.10.10 р. позивачем був роздрукований та вклеєний в КОРО у відповідному розділі, що унеможливлює застосування до позивача штрафу за порушення яке він не допускав.
Виходячи із вищезазначеного, суд приходить до висновку, що оскаржуване рішення в частині застосування штрафної санкції в сумі 340 грн. підлягає скасуванню.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Дані положення кореспондуються з вказаним у п.1 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ»від 6 березня 2008 року № 2 (далі постанова Пленуму).
З огляду на зазначену норму під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень суди незалежно від підстав, наведених у позовній заяві, повинні перевіряти їх відповідність усім зазначеним вимогам (пп.3 п.1 постанови Пленуму).
Встановлення невідповідності діяльності суб’єкта владних повноважень хоча б одному із зазначених критеріїв для оцінювання його рішень, дій та бездіяльності може бути підставою для задоволення адміністративного позову, однак лише за умови, що встановлено порушення прав, свобод та інтересів позивача.
Суд приходить до висновку, що відповідачем при прийнятті оскаржуваного рішення порушені вимоги ч. 3 ст. 2 КАС України, а саме: відповідач використав повноваження не з метою, з якою це повноваження надано.
Відповідно до ч. 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Позивачем документально підтверджено сплата судового збору в розмірі 3,40 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 278 (а.с.10), так як адміністративний позов підлягає частковому задоволенню, то і відшкодування витрат, пов’язаних зі сплатою судового збору підлягають частковому відшкодуванню.
Керуючись ст. ст. 2,17, 71, 86, 94, 159 –163 КАС України, Кіровоградський окружний адміністративний суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Задовольнити позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Епсілон»до Кіровоградської об’єднаної державної податкової інспекції про скасування рішення частково.
Скасувати податкове повідомлення - рішення Кіровоградської об’єднаної державної податкової інспекції від 15.03.2011 р. № 0000952320 в частині нарахування штрафних санкцій в сумі 340 грн.
В іншій частині позовної заяви відмовити.
Присудити товариству з обмеженою відповідальністю «Епсілон»з Державного бюджету України судовий збір у сумі 3,39 грн.
Постанова суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 254 КАС України.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі, протягом десяти днів з дня проголошення постанови суду, апеляційної скарги через Кіровоградській окружний адміністративний суд, з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови виготовлено 04 травня 2011 р.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду Г.П. Нагібіна