У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Мороза М.А.,
суддів Вільгушинського М.Й., Чуйко О.Г.,
за участю: прокурора Саленка І.В.,
захисника ОСОБА_5
розглянула в судовому засіданні 14 квітня 2011 року в м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою потерпілої ОСОБА_6 на ухвалу колегії суддів судової палати в кримінальних справах Апеляційного суду Донецької області від 25 травня 2010 року щодо ОСОБА_7
Вироком Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 24 листопада 2009 року
ОСОБА_7,
1987 року народження, не судимого,
засуджено за ч. 2 ст. 286 КК України на 5 років позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 роки.
Ухвалою колегії суддів судової палати в кримінальних справах Апеляційного суду Донецької області від 25 травня 2010 року вирок змінено, на підставі ст. 75 КК України ОСОБА_7 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки та покладенням обов’язків, передбачених ст. 76 КК України. Відповідно до ст. 55 КК України виключено додаткове покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами.
ОСОБА_7 визнано винним у тому, що він 27 квітня 2008 року біля 2 години ночі, у с. Луганському Артемівського району, не маючи відповідного документу на керування транспортними засобами, керуючи мотоциклом з непрацюючими світловими приборами, порушив вимоги п.п. 1.5, 2.1(а,б), 2.3(б), 12.3, 19.1(а) Правил дорожнього руху України, в результаті чого вчинив наїзд на пішохода ОСОБА_6, яка внаслідок ДТП отримала тяжкі тілесні ушкодження та померла.
У касаційній скарзі потерпіла ОСОБА_6 просить скасувати ухвалу та направити справу на новий апеляційний розгляд у зв’язку з невідповідністю призначеного покарання тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого. Посилається на безпідставне, на її думку, звільнення апеляційним судом ОСОБА_7 від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України.
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який підтримав касаційну скаргу, пояснення захисника ОСОБА_5, який вважав ухвалу законною й обґрунтованою та просив залишити її без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла наступного.
З матеріалів справи убачається, що при призначенні покарання ОСОБА_7 суд першої інстанції послався, зокрема, на щире каяття, молодий вік, відсутність попередніх судимостей, позитивну характеристику, й обрав йому покарання у виді найнижчої межі, встановленої у санкції ч. 2 ст. 286 КК України.
Разом із тим, апеляційний суд, розглядаючи апеляції засудженого на суворість призначеного покарання, врахував належним чином зазначені у вироку обставини, взяв до уваги те, що засуджений в засіданні суду апеляційної інстанції повністю визнав свою вину, розкаявся, до постановлення вироку повністю відшкодував матеріальну шкоду, має на утриманні хвору матір, потерпіла ОСОБА_6 не наполягала на суворій мірі покарання (а.с. 237).
Тому апеляційний суд, виходячи з конкретних обставин справи, дійшов обґрунтованого висновку про можливість звільнення ОСОБА_7 на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком, яке є обґрунтованим, необхідним і достатнім для виправлення засуджених й попередження нових злочинів.
Даних, які б свідчили, що в справі неправильно застосовано кримінальний закон чи допущено істотне порушення кримінально-процесуального закону, не встановлено.
Підстав для скасування або зміни судових рішень не виявлено.
Керуючись ст.ст. 394 – 396 КПК України, колегія суддів
у х в а л и л а :
Ухвалу колегії суддів судової палати в кримінальних справах Апеляційного суду Донецької області від 25 травня 2010 року щодо ОСОБА_7 залишити без зміни, касаційну скаргу потерпілої ОСОБА_6– без задоволення.
С у д д і :
М.А. Мороз М.Й. Вільгушинський О.Г. Чуйко