У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 квітня 2011 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України
з розгляду цивільних і кримінальних справ в складі:
Пшонки М.П., Леванчука А.О., Макарчука М.А.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, треті особи: відділ земельних ресурсів у Харківському районі, Друга державна нотаріальна контора Харківського району Харківської області, Харківська районна державна адміністрація Харківської області, про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної частки (паю) та відміну його державної реєстрації за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Харківського районного суду Харківської області від 18 травня 2010 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 2 грудня 2010 року,
в с т а н о в и л а :
У листопаді 2008 року ОСОБА_4 звернулася до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що є членом КСП «Березівка», 28 липня 2000 року між сторонами був укладений договір купівлі-продажу права на земельну частку (пай), посвідчений державним нотаріусом Другої державної нотаріальної контори Харківського району. Позивачка просила визнати вказаний договір недійсним з підстав, передбачених ст. ст. 48, 55, 56, 57 ЦК України.
Рішенням Харківського районного суду Харківської області від 18 травня 2010 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Харківської області від 2 грудня 2010 року, у задоволенні позову відмовлено.
ОСОБА_4 звернулася до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ із касаційною скаргою, в якій просила скасувати судові рішення та ухвалити рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм процесуального та матеріального права .
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню.
Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що при вирішенні справи суди дійшли обґрунтованого висновку про те, що доказів укладення спірного договору купівлі-продажу внаслідок помилки щодо природи цього договору; омани чи примусу з боку відповідача або збігу тяжких обставин; у стані, коли вона не могла розуміти значення своїх дій або керувати ними позивачкою не надано, а наявність виправлення цифри в номері сертифікату також не може бути підставою для визнання договору недійсним.
Наведені в касаційній скарзі доводи висновків суду не спростовують.
Виходячи з наведеного, судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. ст. 332, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити, рішення Харківського районного суду Харківської області від 18 травня 2010 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 2 грудня 2010 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Колегія суддів:
Пшонка М.П. Леванчук А.О. Макарчук М.А.