Головуючий у 1 інстанції - Лібстер А.С
Суддя-доповідач - Гімон М.М.
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 квітня 2011 року справа №2а-1440/11/1213
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Гімона М.М.
суддів Василенко Л.А. , Карпушової О.В.
при секретарі судового засідання Солодько О.І., за участю позивача ОСОБА_2, представника позивача ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Ленінського районного суду міста Луганська від 21 січня 2011 року у справі № 2а-1440/11/1213 за позовом ОСОБА_2 до Головного Управління Пенсійного фонду України в Луганській області та Луганського обласного військового комісаріату про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити певні дії , -
ВСТАНОВИЛА:
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного Управління Пенсійного фонду України в Луганській області та Луганського обласного військового комісаріату, в якому просить зобов'язати відповідачей провести перерахунок призначеної йому пенсії, збільшивши її розмір з урахуванням премії 33,3 % з дати нарахування пенсії з виплатою виниклої заборгованості з нарахуванням компенсації втрати частини доходу, збільшити розмір пенсії з урахуванням підвищення окладу за посаду з 01.04.2000 року з підвищенням всіх процентних надбавок з нього, з виплатою виниклої заборгованості з нарахуванням компенсації втрати частини доходу, збільшити розмір пенсії з урахуванням підвищення грошового забезпечення (введення 40%) відповідних категорій військовослужбовців з виплатою з 01.01.2000 р. по 01.01.2003 роки (до введення 100% надбавки) виниклої заборгованості з нарахуванням компенсації втрати частини доходу, збільшити розмір пенсії з урахуванням підвищення грошового забезпечення (введення 100% надбавки) з 01.01.2003 року по 01.01.2005 року з виплатою виниклої заборгованості з нарахуванням компенсації втрати частини доходу, збільшити розмір пенсії з урахуванням підвищення грошового забезпечення (введення 40% відповідно до Постанови КМУ № 895 від 13.07.2004 року) з 01.10.2004 року по теперішній час з виплатою виниклої заборгованості з нарахуванням компенсації втрати частини доходу, збільшити розмір пенсії з урахуванням підвищення грошового забезпечення (введення 50%) відповідних категорій військовослужбовців з виплатою з 01.05.2003 по 01.01.2008 роки виниклої заборгованості з нарахуванням компенсації втрати частини доходу.
Постановою Ленінського районного суду міста Луганська від 21 січня 2011 року відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_2 до Головного Управління Пенсійного фонду України в Луганській області та Луганського обласного військового комісаріату про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити певні дії.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивачем подана апеляційна скарга, в якій апелянт просить скасувати постанову суду першої інстанції, як прийняту з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.
Апеляційна скарга мотивована тим, що у відповідності з ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького й рядового складу органів внутрішніх справ і деяких інших осіб» у зв’язку із введенням нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премій у розмірах, встановлених законодавством, відповідач зобов’язаний був здійснювати відповідний перерахунок пенсії незалежно від дати виходу на пенсію. Також необґрунтованим апелянт вважає висновок суду про пропуск строку звернення до суду, оскільки позивач в травні 2010 року звертався з таким же позовом до суду в порядку цивільного судочинства, але у зв’язку зі змінами в законодавстві провадження у справі було закрито і він вимушений повторно звернутись до суду, що є поважною причиною пропуску.
Позивач та його представник в судовому засіданні просили апеляційну скаргу задовольнити, постанову суду першої інстанції скасувати та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Представники відповідачів в судове засідання не з’явились, про час та місце судового розгляду були повідомлені належним чином.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення сторони позивача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів, здійснюючи апеляційний перегляд справи в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що остання задоволенню не підлягає, а рішення суду повинно бути залишено без змін з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач був звільнений в запас зі служби в збройних силах з 09.08.1996 року, після чого Луганським обласним військовим комісаріатом йому із зазначеного часу була призначена й виплачується пенсія відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького й рядового складу органів внутрішніх справ і деяких інших осіб». З 01.01.2007 року виплату вказаної пенсії здійснює Головне Управління Пенсійного фонду України в Луганській області.
Колегія вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини по справі, оскільки вони підтверджені наявними у ній доказами.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що введення нових видів надбавок не є підвищенням основних видів грошового забезпечення
відповідної категорії військовослужбовців, оскільки ці виплати відносяться до додаткових видів грошового забезпечення, що не рівнозначно підвищенню грошового забезпечення відповідної категорії військовослужбовців згідно змісту ст.63 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ і деяких інших осіб». При цьому введення нових видів і розмірів надбавок і премії після звільнення позивача зі служби не є таким підвищенням грошового забезпечення, що тягне необхідність перерахунку пенсії особам, раніше звільненим з військової служби, з моменту введення цих надбавок. Також суд першої інстанції послався на пропуск позивачем строків звернення до суду.
Колегія суддів, переглядаючи справу в межах доводів апеляційної скарги, погоджується з висновком суду першої інстанції про безпідставність позовних вимог.
Положеннями ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб»( які діяли до 1 січня 2005 року ) передбачено, що призначені військовослужбовцям пенсії перераховуються з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, які мали право на пенсію за цим законом.
Відповідно до статті 10 Закону України “Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб”, який визначає умови та порядок пенсійного забезпечення військовослужбовців Збройних сил України, пенсійне забезпечення військовослужбовців, які мають право на пенсію здійснюється відповідними відомствами в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.
Частиною 3 статті 43 вищевказаного Закону в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин передбачено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей обчислюються з грошового забезпечення цих військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу. При цьому, для обчислення їм пенсій враховуються відповідні оклади за посадою, військовим чи спеціальним званням, процентна надбавка за вислугу років, надбавки за вчене звання і вчену ступінь, кваліфікацію і умови служби у порядку і розмірах, що визначаються Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 7 Постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 “Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей” визначено, що пенсії обчислюються з таких видів грошового забезпечення: окладу за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; окладу за військове або спеціальне звання; процентної надбавки за вислугу років; додаткових видів грошового забезпечення, що надаються щомісяця (надбавки за вчене звання і науковий ступінь, кваліфікацію та умови служби).
Щодо нової редакції ч. 3 ст. 43 Закону України “Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб”, де йдеться про нарахування пенсії з розміру грошового забезпечення за останньою штатною посадою перед звільненням, куди включається оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, встановлених законодавством та п. 2 Перехідних положень до Закону України «Про внесення змін до статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб», який передбачає право на перерахунок пенсії з урахуванням зазначеного положення Закону, то вони набирають чинність з 1 січня 2005 року і не мають зворотньої дії в часі.
Відповідно до положень Постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393, щомісячна премія 33,3% не включена до складу грошового забезпечення, з якого має обчислюватися пенсія.
Премія також не входить до додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців, перелік яких затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 06 квітня 1998 року № 452 «Про упорядкування видів грошового забезпечення військовослужбовцям», а тому позивач не має права на перерахунок пенсії з урахуванням премії 33,3%.
Крім того, відповідно до пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей», пенсії обчислюються з таких видів грошового забезпечення: окладу за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; окладу за військове або спеціальне звання; процентної надбавки за вислугу років; додаткових видів грошового забезпечення, що надаються щомісяця (надбавки за вчене звання і науковий ступінь, кваліфікацію та умови служби). З наведеного вбачається, що премії та щомісячні надбавки передбачені Указом Президента України № 847 від 14 липня 1999 року, Указом Президента України № 173 від 23 лютого 2002 року, Постановою КМУ № 895 від 13.07.2004 року, іншими підзаконними актами, відносяться до додаткових видів грошового забезпечення й приймаються в розрахунок при нарахуванні пенсії особам, які фактично отримували їх під час проходження служби.
Оскільки позивач під час проходження служби не отримував оскаржуваних надбавок, а щомісячна премія до 01.01.2005 року законодавством не була віднесена до додаткових видів грошового забезпечення, які враховуються при обчисленні пенсій військовослужбовцям, то суд першої інстанції зробив правильний висновок про відсутність підстав для їх включення в грошове забезпечення позивача для застосування при обчисленні пенсії за законодавством з питань пенсійного забезпечення, яке діяло до 01.01.2005 року.
З огляду на викладене, колегія суддів прийшла до висновку, що доводи апеляційної скарги апелянта не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, спір за суттю вирішений вірно, підстави для скасування судового рішення відсутні.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 24, 195, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Постанову Ленінського районного суду міста Луганська від 21 січня 2011 року у справі № 2а-1440/11/1213 за позовом ОСОБА_2 до Головного Управління Пенсійного фонду України в Луганській області та Луганського обласного військового комісаріату про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити певні дії залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня її складення в повному обсязі.
У повному обсязі ухвала виготовлена 19 квітня 2011 року.
Колегія суддів Гімон М.М.
Василенко Л.А.
Карпушова О.В.