Головуючий у 1 інстанції - Максименко О.Ю.
Суддя-доповідач - Гімон М.М.
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 квітня 2011 року справа №1205/2-а-99/2011
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Гімона М.М.
суддів Василенко Л.А. , Карпушової О.В.
розглянула в порядку письмового провадження в приміщенні суду апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Білокуракинському районі Луганської області на постанову Білокуракинського районного суду Луганської області від 10 лютого 2011 року по адміністративній справі № 1205/2-а-99/2011 за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Білокуракинському районі Луганської області про зобов’язання вчинити певні дії, -
В С Т А Н О В И Л А:
Постановою Білокуракинського районного суду Луганської області від 10 лютого 2011 року позов ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Білокуракинському районі Луганської області про зобов’язання здійснити підвищення до пенсії, як дитині війни задоволено: зобов’язано відповідача здійснити позивачу підвищення до пенсії, як дитині війни, у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком за період з 01.07.2010 по 31.12.2010 року з урахуванням здійснених виплат.
Відповідач не погодився з вказаною постановою суду першої інстанції і подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову суду першої інстанції скасувати та позовні вимоги залишити без розгляду у зв’язку з пропуском строку звернення до суду.
В обґрунтуванні вимог апеляційної скарги, зокрема вказав, що на законодавчому рівні не врегульований механізм стосовно виплати допомоги особам, які мають статус «дитина війни» з застосуванням ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», на теперішній час відповідач при здійсненні вказаних виплат керується Постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» № 530 від 28.05.2008 року, яка встановлює розміри доплати до пенсії дітям війни, а тому, його дії є законними. Апелянт також посилається на те, що позивачем пропущено шестимісячний строк звернення до суду, передбачений ст. 99 КАС України.
Судом першої інстанції справа розглянута в порядку скороченого провадження, тому відповідно до абз.4 частини восьмої статті 183-2 КАС України апеляційна скарга розглянута в порядку письмового провадження.
Вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, здійснюючи апеляційний перегляд в межах апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що позивач належить до соціальної групи «діти війни», що підтверджується посвідченням, та користується правами і пільгами, встановленими Законом України «Про соціальний захист дітей війни».
Відповідно до статті 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” , який набрав чинності з 01.01.2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року, іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.
Суд першої інстанції, задовольняючі позовні вимоги, обґрунтовано виходив з того, що позивач має право на підвищення пенсії на 30 % мінімальної пенсії за віком, розмір якої визначається згідно ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».
Колегія суддів вважає правомірним висновок суду першої інстанції щодо зобов’язання відповідача здійснити перерахунок підвищення до пенсії «дитині війни» у відповідності до вимог ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, а не Постанови КМУ № 530 від 28.05.2008 року «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», на застосуванні якого наполягає відповідач, оскільки відповідно до ч. 4 ст. 9 КАС України, у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, Закону України, міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Посилання апелянта на пропущення позивачем строку звернення до суду, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки до визнання рішенням Конституційного Суду України від 09.09.2010 року змін в законодавстві щодо підсудності пенсійних справ та справ на соціальні виплати неконституційними, вказані справи були віднесені до цивільної юрисдикції, за правилами якої позивач мав можливість розраховувати на застосування трирічного строку позовної давності.
Враховуючи, що на дату порушення прав позивача з приводу перерахунку пенсії, діяла норма закону, яка передбачала звернення до суду протягом трьох років, та приймаючи до уваги, що позивач звернувся до суду в межах шестимісячного строку з дня набрання чинності Рішення Конституційного суду України від 09 вересня 2010 року N 19-рп/2010, колегія суддів вважає, що позивачем не були порушені строки звернення до суду.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та задовольнив позов з дотриманням норм матеріального та процесуального права, що в свою чергу, є підставою для залишення рішення суду першої інстанції без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 24, 183-2, 195, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія судів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Білокуракинському районі Луганської області – залишити без задоволення.
Постанову Білокуракинського районного суду Луганської області від 10 лютого 2011 року по адміністративній справі № 1205/2-а-99/2011 за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Білокуракинському районі Луганської області про зобов’язання вчинити певні дії – залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає.
Колегія суддів М.М. Гімон
Л.А. Василенко
О.В. Карпушова