ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
20 квітня 2011 року № 2а-1912/11/2670
О 12 годин 10 хвилин в приміщенні Окружного адміністративного суду міста Києва за адресою у м. Києві по вул. Хрещатик, 10,
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:
головуючого Бояринцевої М.А., суддів Васильченко І.П., Каракашьяна С.К.
при секретарі судового засідання Білову М.В.
за участю:
позивача: ОСОБА_1
представника позивача: ОСОБА_2
представника відповідача: Кулаковського М.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом ОСОБА_1
до Міністерства соціальної політики України
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Головне управління соціального захисту населення Київської міської державної адміністрації
про визнання протиправними дій та про зобов’язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулась з позовом (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог) до Міністерства соціальної політики України про визнання протиправними дії Комісії зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС при Міністерстві праці та соціальної політики України щодо відмови у визначенні статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, згідно протоколу № 33 від 11 листопада 2010 року; про зобов’язання Комісію зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС при Міністерстві соціальної політики України визнати ОСОБА_1 учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та про зобов’язання Головне управління соціального захисту населення Київської міської державної адміністрації видати ОСОБА_1 посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
В обґрунтування наведених вимог позивач посилається на Конституцію України, закони України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи», Положення про Комісію зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України № 187 від 17 травня 2006 року та зазначає, що вона працювала з 26 по 30 квітня 1986 року в зоні відчуження – в селі Ковщилівці Поліського району Київської області, проте Комісією зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС при Міністерстві праці та соціальної політики України протиправно відмовлено ОСОБА_1 у визначенні статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
Представник відповідача заперечив по суті позовних вимог та вказав на те, що Комісією зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС при Міністерстві праці та соціальної політики України правомірно відмовлено ОСОБА_1 у визначенні статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, оскільки виконувані позивачем роботи не пов’язані з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Крім того, посилався на постанову Кабінету Міністрів України № 106 від 23 липня 1991 року «Про організацію виконання постанов Верховної Ради Української РСР про порядок введення в дію законів Української РСР «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи»та «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», якою не визначений статус села Ковшилівка як території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС та пропуск позивачем строку звернення до суду.
В судовому засіданні 24 березня 2011 року було заслухано пояснення свідка ОСОБА_6, яка є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (категорія 2) згідно посвідчення № НОМЕР_1 від 25 січня 2011 року. ОСОБА_6 підтвердила факт виконання малярних робіт у селі Ковшилівка в період з 07 квітня по 30 квітня 1986 року та вказала, що вона, позивачка та інші робітники виконували роботи по будівництву будиночків для відпочинку, в які були заселені люди, що прибули в село для ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
ОСОБА_1 звернулась до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого органу Подільської районної у м. Києві ради (Подільської районної у м. Києві державної адміністрації) із заявою щодо первинного встановлення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 2.
11 листопада 2010 року вказану заяву розглянуто на засіданні Комісії зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС при Міністерстві праці та соціальної політики України та винесено рішення про відмову у визначенні статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, оскільки виконувані роботи ОСОБА_1 не пов’язані з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, про що позивача повідомлено листом Управління праці та соціального захисту населення виконавчого органу Подільської районної у м. Києві ради (Подільської районної у м. Києві державної адміністрації) № 46 від 11 січня 2011 року.
Відповідно до ст. 9 Закону України від 28.02.1991 № 796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»(із змінами і доповненнями, далі – Закон № 796-ХІІ) особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, є: учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації аварії та її наслідків; потерпілі від Чорнобильської катастрофи - громадяни, включаючи дітей, які зазнали впливу радіоактивного опромінення внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Згідно ст. 10 Закону № 796-ХІІ учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов'язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві.
Статтею 14 Закону № 796-ХІІ передбачено визначення категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, для встановлення пільг і компенсацій. Згідно наведеної норми до 2 категорії відносяться учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження з моменту аварії до 1 липня 1986 року - незалежно від кількості робочих днів.
Підставами для визначення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС є період роботи (служби) у зоні відчуження, що підтверджено відповідними документами.
Видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами та організаціями (військкоматами), а про період проживання на територіях радіоактивного забруднення, евакуацію, відселення, самостійне переселення - органами місцевого самоврядування (ст. 15 Закону № 796-ХІІ).
Згідно наказу Спеціалізованого будівельного управління № 30 треста «Київміськбуд-1»ордена Леніна Головкиївміськбуду № 80 від 07 квітня 1986 року ОСОБА_1 відряджена в складі групи робітників та інженерно-технічних робітників в село Ковшилівку Поліського району Київської області для завершення будівельних робіт на базі відпочинку з 07 квітня по 30 квітня 1986 року. Відповідно до свідоцтва про укладення шлюбу № НОМЕР_2 від 04 листопада 1987 року ОСОБА_1 після укладення шлюбу 03 листопада 1987 року присвоєно прізвище чоловіка –ОСОБА_1.
Як вбачається з маршрутного листа учасника ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС в 1986 році № 169 від 15 вересня 2010 року, виданого Відокремленим підрозділом Спеціалізованого будівельного управління № 30 Публічного акціонерного товариства трест «Київміськбуд-1»імені М.П.Загороднього, ОСОБА_1 відряджена до села Ковшилівка Поліського району Київської області 26 квітня 1986 року та повернута із зони аварії в м. Чорнобиль 30 квітня 1986 року.
Відповідно до довідки від 15 вересня 2010 року № 83, виданої Відокремленим підрозділом Спеціалізованого будівельного управління № 30 Публічного акціонерного товариства трест «Київміськбуд-1»імені М.П.Загороднього, ОСОБА_1 працювала в Спеціалізованому будівельному управлінні № 30 треста «Київміськбуд-1»з 15 березня 1983 року, згідно наказу № 14-к від 14 березня 1983 року, та звільнена 29 червня 1994 року, згідно наказу № 86 від 24 червня 1996 року.
Як вбачається із зазначеної довідки, Спеціалізоване будівельне управління № 30 треста «Київміськбуд-1»перейменовано у Спеціалізоване будівельне управління № 30 Відкритого акціонерного товариства трест «Київміськбуд-1»імені М.П.Загороднього (наказ № 39 від 12 липня 2000 року). Спеціалізоване будівельне управління № 30 Відкритого акціонерного товариства трест «Київміськбуд-1»імені М.П.Загороднього перейменовано у Відокремлений підрозділ Спеціалізованого будівельного управління № 30 Відкритого акціонерного товариства трест «Київміськбуд-1»імені М.П.Загороднього (наказ № 62 від 12 квітня 2006 року). Відокремлений підрозділ Спеціалізованого будівельного управління № 30 Відкритого акціонерного товариства трест «Київміськбуд-1»імені М.П.Загороднього перейменовано у Відокремлений підрозділ Спеціалізованого будівельного управління № 30 Публічного акціонерного товариства трест «Київміськбуд-1»імені М.П.Загороднього (наказ № 94 від 07 вересня 2009 року).
Крім того, суду надано довідки № 166 та 167 від 15 вересня 2010 року з яких вбачається, що позивач за роботу в населених пунктах зони відчуження в період з 26 по 30 квітня 1986 року отримала заробітну плату з урахуванням коефіцієнту 2 відповідно до Постанови Ради Міністрів УРСР та Української ради профспілок від 10 червня 1986 року № 207-7.
Доводи відповідача відносно того, що ОСОБА_1 не є учасником ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС в зв’язку з тим, що виконувані позивачем роботи не пов’язані з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, судом до уваги не приймаються, оскільки ст. 10 Закону № 796-ХІІ передбачено, що учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов'язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів.
Факт роботи ОСОБА_1 у селі Ковшилівка з 26 квітня по 30 квітня 1986 року підтверджено наданими суду документами та показаннями свідка.
Постановою Кабінету Міністрів України від 23 липня 1991 р. № 106 «Про організацію виконання постанов Верховної Ради Української РСР про порядок введення в дію законів Української РСР «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи»та «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»(із змінами і доповненнями) встановлено перелік населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок чорнобильської катастрофи. Згідно вказаного переліку село Ковшилівка Поліського району віднесене до зони відчуження.
Таким чином, доводи відповідача про те, що ОСОБА_1 не працювала в населених пунктах зони відчуження свого підтвердження не знайшли.
Згідно Указу Президента України від 09 грудня 2010 року № 1085/2010 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади»(із змінами і доповненнями) утворено Міністерство соціальної політики України, Державну інспекцію України з питань праці, реорганізувавши Міністерство праці та соціальної політики України.
Відповідно до Положення про Комісію зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 17 травня 2006 року № 187 (яке є чинним на день розгляду справи в суді, далі - Положення) Комісія зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС –це постійно діючий колегіальний орган, що створюється при Міністерстві праці та соціальної політики України для розгляду спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
Основним із завдань Комісії є розгляд спірних питань осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, з метою визначення статусу учасника ліквідації наслідків аварії (пункт 3 Положення).
Згідно пункту 4 Положення Комісія має право звертатися за допомогою до підприємств, установ, організацій для отримання документів і матеріалів, необхідних для визначення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
Комісія зобов'язана при визначенні статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС керуватися критеріями, визначеними Порядком видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 січня 1997 року 51 (із змінами).
Відповідно до пункту 5 Положення рішення Комісії приймаються колегіально і є обов'язковими для виконання Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими держадміністраціями щодо визначення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і видачі відповідного посвідчення або його вилучення як такого, що видане безпідставно.
Основною формою роботи Комісії є засідання, які проводяться по мірі необхідності, але не рідше одного разу на місяць.
Присутність членів Комісії є обов'язковою. Рішення Комісії приймається не менш як 2/3 голосів членів Комісії від їх фактичної кількості.
Рішення Комісії оформляється протоколом, що підписується головою та секретарем Комісії.
Комісія розглядає спірні питання громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, за поданням Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.
Враховуючи наведені обставини, рішення Комісії щодо відмови позивачу у визначенні статусу учасника ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС згідно протоколу № 33 від 11 листопада 2010 року є таким, що прийнято без врахування всіх обставин справи.
Спірні питання визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, вирішуються комісією при Мінпраці, до складу якої, крім спеціалістів зазначеного Міністерства включаються спеціалісти МОЗ, МНС, Мінюсту, Міноборони, Держкомгідромету та Київської облдержадміністрації за поданням Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.
Згідно пункту 10 Постанови Кабінету Міністрів України від 20 січня 1997 року № 51 «Про затвердження Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»посвідчення видаються учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС на підставі, зокрема довідки про підвищену оплату праці в зоні відчуження (із зазначенням кількості днів і населеного пункту).
Рішення зазначених комісій є підставою для видачі посвідчень відповідної категорії.
Таким чином, ОСОБА_1 надала докази, які підтверджують її перебування в населеному пункті зони відчуження з 26 квітня по 30 квітня 1986 року та всі необхідні документи для встановлення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії.
Доводи відповідача стосовно того, що позивачем пропущений місячний строк звернення до суду, до уваги судом не приймаються з наступних підстав.
Статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України передбачені строки звернення до адміністративного суду.
Згідно пункту 4 Кодексу адміністративного судочинства України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, то для звернення до адміністративного суду встановлюється місячний строк, який обчислюється з дня, коли позивач дізнався про рішення суб'єкта владних повноважень за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Проте, як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 не скористалась можливістю досудового порядку вирішення спору, а звернулась до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого органу Подільської районної у м. Києві ради (Подільської районної у м. Києві державної адміністрації) з правом на визначення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а спір виник після прийняття Комісією зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС при Міністерстві праці та соціальної політики України рішення про відмову ОСОБА_1 у визначенні статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
Відповідно до пункту 2 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Оскільки рішення про відмову ОСОБА_1 у визначенні статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС прийняте відповідачем 11 листопада 2010 року, лист Управління праці та соціального захисту населення виконавчого органу Подільської районної у м. Києві ради (Подільської районної у м. Києві державної адміністрації) про розгляд заяви ОСОБА_1 № 46 датований 11 січня 2011 року, а позивач звернулась до суду 09 лютого 2011 року, то позивачем не пропущений строк звернення до адміністративного суду.
За таких обставин, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, а позов визнається таким, що підлягає задоволенню.
Відповідно до п. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Керуючись ст. ст. 98, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
П О С Т А Н О В И В:
1. Позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.
2. Визнати дії Комісії зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС при Міністерстві праці та соціальної політики України щодо відмови у визначенні статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, згідно протоколу № 33 від 11 листопада 2010 року протиправними.
3. Зобов’язати Комісію зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС при Міністерстві соціальної політики України визнати ОСОБА_1 учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
4. Зобов’язати Головне управління соціального захисту населення Київської міської державної адміністрації видати ОСОБА_1 посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
5. Відшкодувати ОСОБА_1 витрати на сплату судового збору у розмірі 3 (три) грн. 40 коп. за рахунок Державного бюджету України.
Постанова набирає законної сили в порядку, встановленим статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
Головуючий М.А.Бояринцева
Судді І.П.Васильченко
С.К.Каракашьян
Постанову складено у повному обсязі 28 квітня 2011 року.