ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 квітня 2011 року Справа № 2а/2370/1728/2011
Черкаський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Чалої А.С.,
при секретарі судового засідання Журавлі В.В.,
за участю: представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2 - за довіреностями,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Черкаси адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Добробуд-Інвест»до Черкаського територіального управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку про скасування постанови,
ВСТАНОВИВ:
До Черкаського окружного адміністративного суду з позовною заявою звернулося ТОВ «Компанія з управління активами «Добробут-Інвест», в якій просить скасувати постанову уповноваженої особи Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку начальника Черкаського теруправління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку Губар Алевтини Іванівни від 11.03.2011 року № 2-ЧКл про накладення санкцій за правопорушення.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та в обґрунтування позову зазначив, що при прийнятті спірної постанови відповідачем зроблено невірний висновок про визначення здійснених позивачем операцій з купівлі-продажу цінних паперів такими, що підлягають обов’язковому фінансовому моніторингу у відповідності до статті 11 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом», оскільки розрахунки проводились у безготівковій формі, і позивач не мав обов’язку реєструвати зазначені операції та направляти відповідні відомості Уповноваженому органу. Даний обов’язок в цьому випадку полягає на банківській установі, яка прийняла готівку від фізичної особи і перерахувала її на рахунок позивача.
Заявлене у позові клопотання про забезпечення позову представник позивача в судовому засіданні не підтримав та просив суд його не розглядати.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечувала та просила відмовити в задоволенні позову з підстав, викладених у запереченнях на позовну заяву, та посилаючись на методичні рекомендації Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 13.11.2008 року щодо визначення форми розрахунку при здійсненні суб’єктами первинного фінансового моніторингу фінансових операцій у разі надходження на їх рахунок готівкових коштів за цінні папери від покупця-фізичної особи, зазначила, що позивач, являючись суб’єктом первинного фінансового моніторингу, в порушення вимог Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом або фінансуванню тероризму»не зареєстрував фінансові операції з призначенням платежу «за цінні папери», розрахунки за якими здійснювались готівковими коштами, та не проінформував з дня реєстрації операцій протягом трьох днів Держфінмоніторинг України.
Вислухавши пояснення та доводи сторін, вивчивши матеріали справи, оцінивши докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню із наступних підстав.
04 березня 2011 року посадовими особами відповідача проведено планову перевірку провадження діяльності щодо запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, і фінансування тероризму ТОВ «Компанія з управління активами «Добробут-Інвест».
За результатами перевірки складено акт, в якому зазначено, що в ході перевірки робочою групою встановлено, що за двома фінансовими операціями, які були здійснені позивачем, розрахунки проводились у готівковій формі, а саме за договорами купівлі-продажу цінних паперів № 53-151-Б; 43-А від 08.10.2009 року на суму 187425 грн. та № 53-156-Б: 47-А від 30.12.2009 року на суму 219555 грн.
Відповідно до статті 11 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом», в редакції чинній на момент здійснення фінансових операцій, фінансова операція підлягає фінансовому моніторингу, якщо сума, на яку вона проводиться, дорівнює чи перевищує 80000 гривень, або дорівнює і перевищує суму в іноземній валюті, еквіваленту 80000 гривень, та має ознаки придбання особою цінних паперів за готівку. ТОВ «Компанія з управління активами «Добробут-Інвест»в порушення вимог ч. 2, 3 статті 5 «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом»не забезпечило виявлення і реєстрацію фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу та не надало про них інформацію Уповноваженому органу.
З резолютивної частини акту вбачається, що робочою групою виявлено порушення п. 2 ст. 6 розділу ІІ Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом або фінансуванню тероризму», а саме: позивачем не забезпечено виявлення двох фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу, до початку, у процесі, в день виникнення підозр, після їх проведення або при спробі їх проведення чи після відмови клієнта від їх проведення.
11 березня 2011 року Уповноваженою особою Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку начальником Черкаського територіального управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку Губар А.І. прийнято постанову № 2-ЧКл про накладення санкцій за правопорушення. Відповідно до прийнятої постанови за не виявлення фінансових операцій, що відповідно до законодавства підлягають фінансовому моніторингу, на позивача накладено штраф у розмірі 800 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 13600 грн.
Відносини у сфері запобігання та протидії запровадженню в легальний обіг доходів, одержаних злочинним шляхом регулює Закон України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму»від 28.11.2002 року № 249-ІV (далі Закон № 249-ІV).
Вирішуючи даний спір, суд застосовує положення Закону № 249-ІV, які були чинні на час здійснення позивачем фінансових операцій, тобто в редакції від чинній до 20.08.2010 року.
Частиною 2 статті 4 Закону № 249-ІV встановлено, що суб'єктами первинного фінансового моніторингу є: банки, страхові та інші фінансові установи; платіжні організації, члени платіжних систем, еквайрингові та клірингові установи; товарні, фондові та інші біржі; професійні учасники ринку цінних паперів; інститути спільного інвестування; гральні заклади, ломбарди, юридичні особи, які проводять будь-які лотереї; підприємства, організації, які здійснюють управління інвестиційними фондами чи недержавними пенсійними фондами; підприємства і об'єднання зв'язку, інші некредитні організації, які здійснюють переказ грошових коштів; інші юридичні особи, які відповідно до законодавства здійснюють фінансові операції.
Відповідно до статті 1 Закону № 249-ІV фінансова операція - це будь-яка операція, пов'язана із здійсненням або забезпеченням здійснення платежу за допомогою суб'єкта первинного фінансового моніторингу, зокрема: внесення або зняття депозиту (внеску, вкладу); переказ грошей з рахунку на рахунок; обмін валюти; надання послуг з випуску, купівлі або продажу цінних паперів та інших видів фінансових активів; надання або отримання позики або кредиту; страхування (перестрахування); надання фінансових гарантій та зобов'язань; довірче управління портфелем цінних паперів; фінансовий лізинг; здійснення випуску, обігу, погашення (розповсюдження) державної та іншої грошової лотереї; надання послуг з випуску, купівлі, продажу і обслуговування чеків, векселів, платіжних карток, грошових поштових переводів та інших платіжних інструментів; відкриття рахунку.
Статтею 11 Закону № 249-ІV визначено ознаки, фінансової операції, що підлягає обов’язковому фінансовому моніторингу, перелік яких є вичерпним, зокрема, якщо сума, на яку вона проводиться, дорівнює чи перевищує 80000 гривень або дорівнює чи перевищує суму в іноземній валюті, еквівалентну 80000 гривень, та має одну або більше ознак, визначених цією статтею, одна з яких є придбання особою цінних паперів за готівку.
З матеріалів справи вбачається, що 08 жовтня 2009 року та 30 грудня 2009 року позивачем укладено договори купівлі-продажу цінних паперів № 53-151-Б; 43-А та № 53-156-Б, 47-А відповідно, згідно яких ТОВ «Компанія з управління активами «Добробут-Інвест»(продавець) за участю ТОВ «Бул-Спред»(торговець) продає, а фізична особа (покупець) купує пакет облігацій в кількості і в сумі передбаченими умовами договору.
Відповідно до пункту 2.3 укладеного договору оплата покупцем продавцю вартості пакету облігацій здійснюється у безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок продавця.
Відповідно до пункту 1.24 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»переказ коштів (далі - переказ) - рух певної суми коштів з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому у готівковій формі.
Стаття 4 цього Закону визначає форми та види розрахунків, що застосовуються при проведенні переказу. Так, для проведення переказу можуть використовуватися кошти як у готівковій, так і в безготівковій формі. Види безготівкових розрахунків визначаються законами та прийнятими на їх основі нормативно-правовими актами Національного банку України.
Загальні правила, форми і стандарти розрахунків банків та інших юридичних і фізичних осіб у грошовій одиниці України на території України, що здійснюються за участю банків, регулюються Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22 (далі - Інструкція № 22).
Пункт 1.4 Інструкції № 22 визначає, що безготівкові розрахунки - це перерахування певної суми коштів з рахунків платників на рахунки отримувачів коштів, а також перерахування банками за дорученням підприємств і фізичних осіб коштів, унесених ними готівкою в касу банку, на рахунки отримувачів коштів. Ці розрахунки проводяться банком на підставі розрахункових документів на паперових носіях чи в електронному вигляді.
Згідно статті 1087 Цивільного кодексу України, яка визначає форми розрахунків - розрахунки за участю фізичних осіб, не пов'язані із здійсненням ними підприємницької діяльності, можуть провадитися у готівковій або в безготівковій формі за допомогою розрахункових документів у електронному або паперовому вигляді; розрахунки між юридичними особами, а також розрахунки за участю фізичних осіб, пов'язані із здійсненням ними підприємницької діяльності, провадяться в безготівковій формі. Розрахунки між цими особами можуть провадитися також готівкою, якщо інше не встановлено законом.
Стаття 1088 цього Кодексу визначає види безготівкових розрахунків та зазначає наступне.
При здійсненні безготівкових розрахунків допускаються розрахунки із застосуванням платіжних доручень, акредитивів, розрахункових чеків (чеків), розрахунки за інкасо, а також інші розрахунки, передбачені законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту (частина 1 статті 1088).
Сторони у договорі мають право обрати будь-який вид безготівкових розрахунків на свій розсуд (частина 2 статті 1088).
Безготівкові розрахунки провадяться через банки, інші фінансові установи (далі - банки), в яких відкрито відповідні рахунки, якщо інше не випливає із закону та не обумовлено видом безготівкових розрахунків (частина 3 статті 1088).
Порядок здійснення безготівкових розрахунків регулюється цим Кодексом, законом та банківськими правилами (частина 4 статті 1088).
Відповідно до статті 1089 Цивільного кодексу України за платіжним дорученням банк зобов'язується за дорученням платника за рахунок грошових коштів, що розміщені на його рахунку у цьому банку, переказати певну грошову суму на рахунок визначеної платником особи (одержувача) у цьому чи в іншому банку у строк, встановлений законом або банківськими правилами, якщо інший строк не передбачений договором або звичаями ділового обороту.
Положення цього параграфа застосовуються також до відносин, пов'язаних із перерахуванням грошових коштів через банк особою, яка не має рахунка у цьому банку, якщо інше не встановлено законом, банківськими правилами або не випливає із суті відносин (частина 2 статті 1089).
Відповідно до пункту 1.30 статті 1 закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» платіжне доручення це розрахунковий документ, який містить доручення платника банку або іншій установі - члену платіжної системи, що його обслуговує, здійснити переказ визначеної в ньому суми коштів зі свого рахунка на рахунок отримувача.
З наданих позивачем копій платіжних доручень № 7410 від 14.10.2009 року та № 213_86_к від 30.12.2009 року вбачається, що ТОВ «Компанія з управління активами «Добробут-Інвест»через філії банків отримало переказ коштів, з призначенням платежу -оплата за іменні безпроцентні облігації згідно договорів № 53-151-Б; 43-А та № 53-156-Б, 47-А відповідно, від фізичних осіб.
Таким чином, під час здійснення фінансових операцій з продажу цінних паперів, позивач не повинен був здійснювати їх фінансовий моніторинг, оскільки оплата за пакет облігацій проходила у формі безготівкових розрахунків через банківську установу відповідно до зазначених судом положень чинного законодавства.
Окрім того, як повідомив в судовому засіданні представник відповідача, банківські установи, що приймали готівку від фізичних осіб по зазначеним фінансовим операціям з придбання цінних паперів та в подальшому здійснили переказ коштів на рахунок позивача, зареєстрували дані операції та повідомили про них Уповноважений орган, згідно Закону № 249-ІV.
Враховуючи викладене, суд вважає, що до позивача неправомірно застосовано санкцію у вигляді накладення штрафу, а тому оскаржувана постанова підлягає скасуванню.
Керуючись ст.ст. 94, 159, 160, 161, 162, 257 Кодексу адміністративного судочинства України,
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Скасувати постанову Черкаського територіального управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 11.03.2011 року № 2-ЧКл про накладання на товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Добробуд-Інвест»санкцій за правопорушення у розмірі 13600 (тринадцять тисяч шістсот) грн.
Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Добробуд-Інвест»3 (три) грн. 40 коп. судових витрат.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя А.С. Чала