Справа № 2а-6/2007 р.

ПОСТАНОВА

 ІМЕНЕМ       УКРАЇНИ

8 лютого 2007 року Прилуцький міськрайсуд Чернігівської області в складі:

головуючого судді                                                              Кантур A.M.

при секретарі                                                                       Іценко Ю.О.

з участю адвоката                                                               ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Прилуки справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної виконавчої служби в м. Прилуки та Прилуцькому районі про визнання незаконних виконавчих дій, скасування постанови, закриття виконавчого провадження та стягнення моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Прилуцького міськрайсуду від 22.02.05 р. зобов'язано ОСОБА_1 за власні кошти демонтувати всі торговельні відсіки та інші самовільно споруджені нею споруди з присадибної ділянки земельної, розташованої в АДРЕСА_1, та привести дану земельну ділянку у придатний для її цільового використання стан (а.с.5-7).

Рішенням цього ж суду від 18.05.05 р. встановлено такий порядок користування даною присадибною ділянкою з виділенням: ОСОБА_1 та її повнолітньому сину ОСОБА_3 в рахунок 74/100 частин - земельні ділянки під №1 та № 2, загальною пл. 865 м2; ОСОБА_4 в рахунок 20/100 частин - земельні ділянки під № 4 та №6, загальною пл.262 м2, Прилуцькій міській раді в рахунок 6/100 частин - земельну ділянку під №5 та №8, загальною пл. 118 м2, чим фактично користується гр-ка ОСОБА_5. Цим же рішенням двір, пл. 200 м2, залишено у спільному користуванні ОСОБА_4 та Прилуцької міської ради, останню зобов'язано демонтувати наявний на цьому подвір'ї електростовп, що не використовується за цільовим призначенням, а їх обох - облаштувати належним чином ворота та хвіртку до їхнього спільного двору №3, як це показано для всіх сторін на схемі до висновку судово-землевпорядної експертизи від 25.04.05 р. (а.с.8-9).

16.08.06 р. міським головою м. Прилуки та начальником Прилуцького міськвідділу земельних ресурсів ОСОБА_1 видано державний акт на право власності на земельну ділянку, пл. 265 м2, розташовану в АДРЕСА_1, для будівництва та обслуговування жилого будинку та господарських будівель(а.с.10).

Заступниками начальниками ДВС у м. Прилуки та Прилуцькому районі 7 та 13 грудня 2006р.надіслані на ім'я позивачки ОСОБА_1 копії постанов від 21.08.06р. про скасування постанови заступника начальника ДВС від 22.03.06р. про закінчення провадження по виконавчому листу № 2-5, виданого судом 21.09.06р., та про відновлення виконавчого провадження за даним виконавчим листом, а також постанову держвиконавця від 12.12.06 р. про накладення на ОСОБА_1 штрафу в розмірі 170 грн. за невиконання без поважних причин згаданого судового рішення від 22.02.05 р. (а.с.12-І6), тобто у зв'язку з незавершенням виконання останнього в повному обсязі.

Як зазначає в позовній заяві ОСОБА_1 після демонтажу торгівельних відсіків і споруд та поділу присадибної земельної ділянки по вул. Незалежності №66 м.

Прилуки перестав існувати двір загального користування для власників та користувачів такої, у зв'язку з чим відпала необхідність у примусовому виконанні судового рішення від 22.02.05р. і тому держвиконавцем Дерев'янком А.В. та про відновлення виконавчого провадження по виконанню того ж судового рішення постановами від 21.08.06р. всупереч вимогам п.8 ст. 37 ЗУ «Про виконавче провадження». Держвиконавці постійно тероризують її тим, що нібито не виконано згадане судове рішення та за що постановою держвиконавця Сич О.А. від 12.12.06р. на неї накладено штраф в розмірі 170 грн., а своїми такими незаконними діями принизили її перед сусідами, знайомими та друзями, це стало причиною до погіршення її стану здоров'я та її безсоння, її моральних страждань, які вона оцінює в 1700 грн.

Тому ОСОБА_1 просить суд визнати незаконними дії ДВС в м. Прилуки та Прилуцькому районі по виконанню рішення Прилуцького міськрайсуду від відновлення виконавчого провадження по виконанню цього ж рішення та накладенні на неї штрафу в розмірі 170 грн., а тому скасувати постанову держвиконавця Сич О.А. про накладення такого штрафу, зобов'язати ДВС у м. Прилуках та Прилуцькому районі закрити поновлене незаконно виконавче провадження по виконанню згаданого судового рішення, та стягнути з цієї ДВС в її користь 1700 грн. моральної шкоди та всі понесені нею судові витрати.

В судовому засіданні ОСОБА_1 підтримала свої позовні вимоги, а представник відповідача їх не визнав з тих підстав, що саме у зв'язку з неповним виконанням судового рішення від 22.02.05 р. за протестом в.о. Прилуцького міжрайпрокурора від 14.08.06 р. була скасована постанова держвиконавця Дерев'янка А.В. від 22.03.06 р. та відновлено виконавче провадження по виконанню того ж судового рішення, за невиконання якого на законних підставах постановою держвиконавця Сич О.А. від 12.12.06 р. відповідно до ч. 1 ст. 86 ЗУ «Про виконавче провадження» й була оштрафована позивачка, що знайшло своє підтвердження і при огляді судом та учасниками розгляду даної справи цього числа присадибної земельної ділянки позивачки, на якій по червоній лінії залишаються стояти три торговельні відсіки на гравійовій підмостці, за ними -контейнер металевий з 2 торговельними відсіками та розсипаним гравієм біля них та залізобетонним стовпчиком для огорожі, що в позивачки відсутні дозвільні документи на виносну торгівлю з даної земельної ділянки та дозволу міськвиконкому на якість будівельні роботи, її земельна ділянка знаходиться в напівзанедбаному стані; що держвиконавці відвідували позивачку лише з метою виконання судового рішення, а цим не могли заподіяти їй якоїсь моральної шкоди.

Аналогічну позицію висловила в суді третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_4 з тим уточненням, що саме у зв'язку з невиконанням позивачкою ОСОБА_1 судового рішення від 22.02.05р. вона змушена 8 разів звертатися до Прилуцької міжрайпрокуратури і остання тоді опротестувала бездіяльність ДВС у м.Прилуках та Прилуцькому районі, оскільки присадибна земельна ділянка позивачки продовжує використовуватися не за цільовим призначенням, на ній залишився металевий контейнер, який вона називає своїм та 5 торговельних(металеві прилавки) відсіків, з яких проводиться виносна торгівля товарами без дозволу міськвиконкому, з розташованого на подвір'ї позивачки металевого контейнера видається приватному підприємцю товар для реалізації на ринку, а часті відвідування оселі позивачки, її земельної ділянки приватними підприємцями та покупцями створюють для неї додаткові незручності, порушують її спокій та нормальний ритм життя.

Вислухавши пояснення сторін та проаналізувавши наявні по справі докази, необхідно відмовити в задоволенні позовних вимог з таких підстав.

Зокрема, при огляді приватизованої нині (з 16.08.06р.) присадибної земельної ділянки позивачкою по АДРЕСА_1 судом разом з учасниками розгляду даної справи встановлено по суті таке розташування металевих контейнерів та 5 торговельних відсіків на червоній лінії даної вулиці та поблизу неї, розсипи гравію, залізнобетонного зламаного стовпчика на землі, а в глибині двору - меншого металевого контейнера, відвідування садиби позивачки о 9 год. 35 хв. 8.02.07 р. приватним підприємцем-чоловіком з метою отримання свого товару для реалізації на ринку, про що стверджували в судовому засіланні представник відповідача та 3-тя особа Паніко Г.І.

З аналізу чинного рішення Прилуцького міськрайсуду від 22.02.05 р. вбачається,

що з порушення вимог ст. ст. 103, 104, 211 та 212 ЗК України позивачка ОСОБА_1

використала земельну ділянку по вул. Незалежності № 66 для самовільного спорудження (встановлення) металевих торгівельних відсіків (18, а за твердженням останньої-23) на виносну торгівлю приватними підприємцями чому з метою усунення перешкод в користуванні даною земельною ділянкою і для ОСОБА_4 (тоді - позивачки) ОСОБА_1 і зобов'язана була по суду за власні кошти демонтувати всі торгівельні відсіки та інші самовільно споруджені нею споруди з цієї присадибної земельної ділянки, а самої її - привести у придатний для її цільового використання стан, з приводу чого відповідні приписи міськвиконкому не були виконані нею раніше.

Отже, прокурор обгрунтовано зажадав по результатах перевірки скарг 3-ої особи Паніко Г.І. та стану виконання судового рішення від 22.02. 05 р. скасування постанови держвиконавця від 22.03.06 p., якою безпідставно було закрито провадження у зв'язку з фактичним виконанням, коли в дійсності такого не наступило і спір не було вичерпано (а.с.25-26), про що свідчить і складений держвиконавцями Сич О.А. та Домрачовим В.Б. акт від 13.12.06 р. (а.с.27).

Таким чином, на день опротестованої прокурором постанови держвиконавця від 22.03.06 р. і понині не вичерпано спір, а приводу якого 22.02.05 р. судом прийнято було рішення і згодом був виданий виконавчий лист, оскільки на земельній ділянці по вул. Незалежності залишилися по червоній лінії 3 металеві прилавки, які повернуті до тротуару, готові і придатні для виносної торгівлі, для чого в позивачки немає відповідного дозволу місцевих органів влади, а решта таких прилавків та металевий контейнер також можливі для такого незаконного використання незалежно від бездоказової належності цих об'єктів самій позивачці, перебування їх на приватизованій нею присадибній земельній ділянці. В разі належності їх позивачці вона має право і можливість видалити їх за межі цієї ділянки або розташувати їх у глибині, тобто унеможливити їх незаконне використання з метою вичерпання вирішеного судом спору.

За змістом ст. 319 ЦК України, ОСОБА_1 вправі володіти, користуватися та розпоряджатися належної їй земельною ділянкою з додержанням моральних засад суспільства, обумовлених законами випадках і порядку не використовувати таке своє право на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі. В даному ж випадку позивачка не виконала таких приписів закону щодо 3-ої особи Паніко Г.І. та суспільства, а тому держвиконавці в межах своєї компетенції та у відповідності з правилами ст.ст. 5,8,41,76 та 87 ЗУ «Про виконавче провадження» 21.08.06 р. скасували постанову про закінчення виконавчого провадження вд 22.03.06 р. та

відновили його, а 12.12.06 р. обгрунтовано оштрафували позивачку на 170 грн. саме за невиконання рішення суду від 22.02.05 р.

Прибуття держвиконавців з метою виконання виконавчих документів на земельну ділянку позивачки чи інших осіб є видом державної служби, виконанням своїх безпосередніх службових обов'язків по своїй суті, а тому твердження позивачки про тероризацію її такими діями останніх є безпідставним. Твердження представника відповідача та 3-ої особи про невпорядкованість та захаращеність земельної ділянки позивачки виходить за межі розглядуваного позову, і може бути предметом розгляду санепідстанції, пожежної та інших комунальних служб.

За досліджених обставин немає жодних правових підстав для стягнення з відповідача будь-якої моральної шкоди та судових витрат.

Тому на підставі наведеного, керуючися ст.ст. 158-163,167 КАС України,

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 в позові - до Державної виконавчої служби в м. Прилуки та Прилуцькому районі про визнання незаконними виконавчих дій, скасування постанови, закриття виконавчого провадження та стягнення моральної шкоди -відмовити.

На постанову протягом 10 днів з дня її проголошення може бути подана заява про її апеляційне оскарження, а по збігу цього строку на протязі 20 днів - апеляційна скарга до апеляційного суду Чернігівської області черех Прилуцький міськрайсуд.