У Х В А Л А
20 квітня 2011 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних
і кримінальних справ у складі:
головуючого Пшонки М.П.,
суддів: Горелкіної Н.А.,
Євграфової Є.П., Завгородньої І.М.,
Макарчука М.А., -
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6 до відділу реєстрації актів цивільного стану Чорноморського районного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, треті особи: перша Сімферопольська міська державна нотаріальна контора, ОСОБА_7, про встановлення факту родинних відносин та зобов’язання внесення відповідних даних в актовий запис про народження за касаційною скаргою ОСОБА_6 на рішення колегії суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 24 листопада 2010 року,
в с т а н о в и л а :
У червні 2010 року ОСОБА_6 звернулася в порядку ст.ст. 53, 55 Кодексу про шлюб і сім’ю УРСР (1969 року) (далі – КпШС УРСР), ст.ст. 130, 134, ч. 1 ст. 135 Сімейного кодексу України (далі – СК України) до суду з позовом про встановлення факту батьківства, внесення відповідних змін до актового запису про її народження та видачу нового свідоцтва про народження. В обгрунтування своїх вимог посилалася на те, що її мати, ОСОБА_8, з 1985 року перебувала у фактичних шлюбних відносинах із ОСОБА_9, від яких ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася вона (позивачка). Зі слів матері у графі про батька в свідоцтві про її народження батьком був записаний ОСОБА_10. ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_9 помер. Для отримання спадщини їй необхідно встановити факт батьківства, а саме: що ОСОБА_9 був її батьком.
Рішенням Чорноморського районного суду Автономної Республіки Крим від 13 липня 2010 року позов задоволено. Встановлено факт родинних відносин між ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженкою с. Новосільське Чорноморського району АРК, громадянкою України, паспорт серії НОМЕР_1 та ОСОБА_9, що помер ІНФОРМАЦІЯ_2, як між рідним батьком та рідною донькою. Зобов’язано відділ реєстрації актів цивільного стану Чорноморського районного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим внести зміни у актовий запис № 32 від 11 травня 1987 року про народження ОСОБА_6, записавши батьком ОСОБА_9.
Рішенням колегії суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 24 листопада 2010 року вказане рішення районного суду в частині задоволення вимог про встановлення факту родинних відносин скасовано й ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні цих вимог, а в частині задоволення вимог про зобов’язання внести зміни до актового запису про народження скасовано й провадження у справі в цій частині закрито.
У касаційній скарзі ОСОБА_6 порушує питання про скасування рішення апеляційного суду і залишення в силі рішення суду першої інстанції, мотивуючи свою вимогу порушенням судом апеляційної інстанції норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.
Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Новосільське Чорноморського району Кримської РСР народилася ОСОБА_6 У свідоцтві про її народження в графі мати записана ОСОБА_8, у графі батько записаний ОСОБА_10, про що здійснений запис про народження у книзі реєстрації актів про народження за №32 від 11 травня 1987 року, і це підтверджується копією свідоцтва про народження.
Задовольняючи позовні вимоги та встановлюючи факт родинних відносин, суд першої інстанції керувався ст. 130 СК України і виходив з того, що для встановлення факту батьківства позивачкою надані докази, які підтверджують факт спільного проживання ОСОБА_9 з її матір’ю ОСОБА_8, під час якого народилася позивачка, ОСОБА_9 є її батьком.
Скасовуючи рішення місцевого суду в частині задоволення вимог про встановлення факту родинних відносин й ухвалюючи в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні цих вимог, суд апеляційної інстанції виходив із того, що спадкоємцем першої черги за законом після смерті ОСОБА_9, а також спадкоємцем за правом представлення після смерті ОСОБА_11 є дочка ОСОБА_9 – ОСОБА_7, яка заперечує факт батьківства спадкодавця ОСОБА_9 щодо позивачки ОСОБА_6, тобто в даному випадку виник спір між ОСОБА_6 і ОСОБА_7, а не між ОСОБА_6 і відділом реєстрації актів цивільного стану Чорноморського районного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим.
Крім того, скасовуючи рішення суду в частині задоволення вимог про зобов’язання внести зміни до актового запису про народження і закриваючи провадження у цій частині на підставі п. 1 ст. 205 ЦПК України, апеляційний суд вказав, що відділ реєстрації актів цивільного стану є суб’єктом владних повноважень і вимоги щодо його зобов’язання внести зміни до актового запису про народження повинні розглядатися в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України (далі – КАС України).
Проте з такими висновками судів погодитися не можна.
Згідно зі ст. 130 СК України у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір’ю дитини, факт його батьківства може бути встановлений за рішенням суду. Заява про встановлення факту батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до ч. 1 ст. 135 цього Кодексу. Заява про встановлення факту батьківства може бути подана особами, зазначеними у ч. 3 ст. 128 цього Кодексу (матір, опікун, піклувальник дитини, особа, яка утримує та виховує дитину, а також сама дитина, яка досягла повноліття).
Заяви щодо фактів, що мають юридичне значення, зокрема, факт родинних відносин між фізичними особами, розглядаються в порядку глави 6 ЦПК України (ст.ст. 256-259 ЦПК України).
Тобто вимоги про встановлення факту родинних відносин та встановлення факту батьківства є різними за своєю правовою природою і, відповідно, регулюються різними нормами права.
Звертаючись до суду, позивачка просила встановити факт батьківства з померлим спадкодавцем, зобов’язати відділ реєстрації актів цивільного стану внести відповідні зміни в актовий запис про її народження та видати нове свідоцтво про народження. Районний суд, застосовуючи при вирішенні спору ст. 130 СК України, що регулює встановлення факту батьківства, встановив факт родинних відносин.
В свою чергу, скасовуючи рішення районного суду в частині задоволення вимог про встановлення факту родинних відносин й ухвалюючи в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні цих вимог з інших підстав (наявність спору про право на спадщину між ОСОБА_6 і ОСОБА_7, а не між ОСОБА_6 і відділом реєстрації актів цивільного стану), апеляційний суд вирішив питання про права і обов’язки ОСОБА_7, яка не була притягнута до участі в справі судом першої інстанції.
Що стосується скасування рішення районного суду в частині зобов’язання відділу реєстрації актів цивільного стану внести відповідні зміни в актовий запис про народження позивачки та закриття провадження в цій частині, то висновок апеляційного суду є помилковим, оскільки спір виник із цивільно-правових відносин і не підлягає вирішенню в порядку, передбаченому КАС України.
Разом із тим, вирішуючи вказані вимоги, суди не врахували вимоги чинного на час розгляду справи Положення про порядок зміни, доповнення, поновлення та анулювання актових записів цивільного стану, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 86/5 від 26 вересня 2002 року (з наступними змінами та доповненнями) і не з’ясували можливість внесення змін до актового запису про народження дитини та видачі нового свідоцтва про народження дитини.
Крім того, апеляційна інстанція не звернула уваги на те, що районним судом взагалі не розглянуті вимоги про зобов’язання видати нове свідоцтво про народження і рішення в цій частині не ухвалено.
За таких обставин постановлені при неправильному застосуванні норм матеріального права та порушенні норм процесуального права судові рішення підлягають скасуванню з підстав, передбачених ст. 338 ЦПК України, з направленням справи на новий розгляд у суд першої інстанції.
Під час нового розгляду справи суду необхідно з’ясувати характер спірних правовідносин, суб’єктний склад осіб, які беруть участь у справі, та ухвалити у справі законне й обґрунтоване судове рішення.
Керуючись ст.ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити частково.
Рішення Чорноморського районного суду Автономної Республіки Крим від 13 липня 2010 року та рішення колегії суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 24 листопада 2010 року, справу передати на новий розгляд суду першої інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий Пшонка М.П.
Судді: Горелкіна Н.А.
Євграфова Є.П.
Завгородня І.М.
Макарчук М.А.