ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013
ПОСТАНОВА
Іменем України
30 березня 2011 р. (15:40) Справа №2а-1478/11/0170
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Радчук А.А., при секретарі судового засідання Щепанській А.В., без участі сторін, розглянув у порядку письмового провадження, адміністративну справу за позовом
Управління Пенсійного фонду України в Чорноморському районі АР Крим
до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Роздольненському районі АР Крим
про стягнення заборгованості
Суть спору: позивач звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим із адміністративним позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Роздольненському районі АР Крим про стягнення не відшкодованих затрат на виплату та доставку пенсії з інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві ОСОБА_1 у розмірі 4 374,19 грн.
Представник позивача у судове засідання на з'явився, надав заяву про розгляд справи у його відсутність, на позовних вимогах наполягав з підстав викладених у позовній заяві, просив останні задовольнити.
Представник відповідача до суду також не з’явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином. Згідно письмових заперечень проти позову заперечував у повному обсязі, просив розглянути справу за їх відсутності.
Суд, керуючись ст. 128 КАС України, вважає за можливе розглянути справу у відсутність представників сторін, на підставі наявних доказів в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо.
Судом встановлено, що позивач та відповідач підписали акт щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв’язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання з 01.07.2010 року по 01.01.2011 року.
Розбіжності в розмірі 4374,19 грн. виникли, у тому числі, в результаті незгоди відповідача відшкодовувати виплату державної адресної допомоги та поштового збору на пенсії ОСОБА_1, з яких 900 гривень є основний розмір пенсії, 3 407 гривень - державна адресна допомога та 67,19 гривень витрати на їх доставку.
Відповідно до подання та витягу з акту МСЕК № 016952 від 14.11.2001 року ОСОБА_1 призначена пенсія по інвалідності.
Відповідно до розпорядження ОСОБА_1 отримує пенсію по інвалідності в наслідок трудового каліцтва. Пенсія по інвалідності призначена йому на підставі заяви про призначення пенсії по інвалідності, акту про нещасний випадок на виробництві форми Н-1, згідно з яким ОСОБА_1 06.06.1990 року отримав трудове каліцтво в наслідок нещасного випадку на виробництві.
Судом встановлено, що зазначене трудове каліцтво було отримане ОСОБА_1 06.06.1990 року у Спецстройтресті “Черноморнефтегазпромстрой”, що розташований у смт. Чорноморське Криму.
Витягом із акту огляду у МСЕК № 016952 від 14.11.2001 року підтверджується, що ОСОБА_1 являється інвалідом ІІ групи в наслідок трудового каліцтва.
Відповідач відмовляється прийняти до відшкодування витрати позивача по доставці та виплаті основного розміру пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання ОСОБА_1 в розмірі 900 гривень та витрат на їх доставку, оскільки, останнє повинно сплачувати не Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в смт. Роздольне АРК, а Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в АР Крим. У той же час проти правильності визначення основного розміру пенсії, яка щомісячно виплачується позивачем потерпілому та виплат на її доставку щомісячно, відповідач не заперечує.
Перевіряючи законність та обґрунтованість дій відповідача щодо відмови прийняти до відшкодування витрати позивача по виплаті та доставці основного розміру пенсії ОСОБА_1 в сумі 914,04 гривень, суд враховує наступне.
Статтею 1 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування встановлено, що загальнообов'язкове державне соціальне страхування - це система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також бюджетних та інших джерел, передбачених законом.
Відповідно до статті 4 Основ, в Україні залежно від страхового випадку є такі види загальнообов'язкового державного соціального страхування: пенсійне страхування; страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням; медичне страхування; страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності; страхування на випадок безробіття.
Відповідно до статті 12 Основ, спори, що виникають із правовідносин за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, вирішуються в судовому порядку, якщо законом не встановлено досудовий порядок їх розгляду.
За пенсійним страхуванням згідно зі статтею 25 Основ надаються такі види соціальних послуг та матеріального забезпечення: пенсії за віком, по інвалідності внаслідок загального захворювання (в тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсії у зв'язку з втратою годувальника, крім передбачених пунктом 4 цієї статті; медичні профілактично-реабілітаційні заходи; допомога на поховання пенсіонерів.
Відповідно до пункту 4 цієї статті за страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання надаються такі види соціальних послуг та матеріального забезпечення: профілактичні заходи по запобіганню нещасним випадкам на виробництві та професійним захворюванням; відновлення здоров'я та працездатності потерпілого; допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; відшкодування збитків, заподіяних працівникові каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним своїх трудових обов'язків; пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; пенсія у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; допомога на поховання осіб, які померли внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
У частині 4 статті 26 Основ встановлено, що якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між страховиками виник спір щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернулася застрахована особа. При цьому неналежний страховик має право звернутися до належного страховика щодо відшкодування понесених ним витрат.
Враховуючи те, що пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання є наслідком страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, належним страховиком, тим, хто має надавати застрахованій особі матеріальну допомогу чи соціальні послуги відповідно до статті 25 Основ, є Фонд соціального страхування від нещасних випадків.
Частиною 2 статті 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" закріплене аналогічне правило - якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між Фондом соціального страхування від нещасних випадків і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований. При цьому страховик, до якого звернувся застрахований, має право звернутися до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат.
Сфера дії цього Закону поширюється на таку категорію інвалідів, щодо відшкодування витрат на виплату пенсій яким виник спір.
За змістом частини 2 статті 2 зазначеного Закону особи, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків, мають право на забезпечення по страхуванню від нещасного випадку відповідно до цього Закону.
Відповідно до пункту 3 розділу XI (Прикінцеві положення) Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" відшкодування шкоди, медична, професійна та соціальна реабілітація провадяться Фондом соціального страхування від нещасних випадків також зазначеним у статті 8 цього Закону особам, які потерпіли до набрання ним чинності та мали право на зазначені страхові виплати і соціальні послуги.
Абзацом третім пункту 3 розділу XI встановлено, що уся заборгованість потерпілим на виробництві та членам їх сімей, яким до набрання чинності цим Законом підприємства, установи та організації не відшкодували матеріальної і моральної (немайнової) шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я, виплачується цими підприємствами, установами і організаціями, а в разі їх ліквідації без правонаступника - Фондом соціального страхування від нещасних випадків.
Отже, за змістом наведеної норми обов'язок Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України відшкодувати потерпілим на виробництві та членам їх сімей матеріальну і моральну (немайнову) шкоду, заподіяну ушкодженням здоров'я, не залежить від того, чи сплачували Фонду страхові платежі підприємства, що ліквідувалися та на яких було ушкоджено здоров'я потерпілого.
Як вбачається з абзацу 7 наведеного вище пункту, Фонд соціального страхування від нещасних випадків є правонаступником державного, галузевих та регіональних фондів охорони праці, передбачених статтею 21 Закону України "Про охорону праці", які ліквідуються.
Відповідно до статті 10 Закону України “Про пенсійне забезпечення” № 1788-XII від 05.11.1991 року пенсійне забезпечення відповідно до цього Закону здійснюється органами Пенсійного фонду України.
Статтею 81 Закону України “Про пенсійне забезпечення” передбачено, що призначення пенсій і оформлення документів для їх виплати здійснюється органами Пенсійного фонду України.
Але суд враховує, що обов’язок Фонду відшкодовувати витрати позивачу, пов’язані з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві, навіть при відсутності особових справ в розпорядженні виконавчої дирекції фонду прямо передбачений Законом України “Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” № 2272-IIІ від 22.02.2001 року.
Відповідно до частини 2 статті 7 Закону передбачено, що Фонд сплачує страхові виплати та надає соціальні послуги працівникам (членам їх сімей), які потерпіли на виробництві до 1 квітня 2001 року, з того часу, коли відповідні підприємства передали в установленому порядку Фонду документи, що підтверджують право цих працівників (членів їх сімей) на такі страхові виплати та соціальні послуги, або коли таке право встановлено в судовому порядку.
Потерпілий ОСОБА_1, документи якого не передані до Фонду, продовжує отримувати належні виплати та соціальні послуги від Пенсійного фонду України. При цьому кошти, виплачені потерпілому страхувальником, зараховуються Фондом у рахунок його страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, а між страховиками з інших видів страхування і Фондом в подальшому відбуваються відповідні розрахунки.
Суд приймає до уваги, що в своїх запереченнях відповідач не оскаржує правомірність виплати позивачем ОСОБА_1 пенсії за інвалідністю внаслідок нещасного випадку на виробництві.
Між тим, посилання позивача та відповідача на Порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затверджений постановою Правління Пенсійного фонду України та Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань від 4 березня 2003 р. № 5-4/4, являється необґрунтованим.
Пунктом 5 Порядку встановлено, що органи Пенсійного фонду щомісяця, до 10 числа місяця, наступного за звітним, на підставі списку осіб, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, та списку померлих осіб і осіб, знятих з обліку з інших причин, які отримували пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, проводять з відділеннями виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в районах та містах обласного значення звірку витрат за особовими справами потерпілих, складають акт щомісячної звірки витрат за особовими справами потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, у якому визначають загальну суму витрат, що підлягає відшкодуванню, та до 15 числа місяця, наступного за звітним, подають його відповідно головним управлінням Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі і управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.
Пунктами 6 та 7 Порядку визначено, що Головні управління Пенсійного фонду та управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на підставі акта щомісячної звірки витрат за особовими справами потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, узагальнюють і узгоджують довідку про відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, та до 20 числа місяця, наступного за звітним, подають її відповідно до Пенсійного фонду та Фонду соціального страхування від нещасних випадків. Фонд соціального страхування від нещасних випадків на підставі довідки про відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, на централізованому рівні до 25 числа місяця, наступного за звітним, перераховує відповідні кошти Пенсійному фонду.
Отже, відповідно до вимог Порядку, Фонд соціального страхування від нещасних випадків перераховує кошти Пенсійному Фонду України на підставі даних, що зазначені в акті щомісячної звірки.
Суд зазначає, що зазначений Порядок не врегульовує спірних відносин, які виникли у даному випадку, оскільки встановлене ним правило підписання актів звірки розрахунків розраховано на відсутність спору.
У разі незгоди на підписання актів з боку Фонду соціального страхування від нещасних випадків вимоги про стягнення мають вирішуватись у судовому порядку в судах адміністративної юрисдикції, тому позивач обґрунтовано звернувся до Окружного адміністративного суду АРК для вирішення спірних відносин.
Відповідно до вимог Закону Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України зобов'язаний відшкодувати шкоду, заподіяну працівнику внаслідок ушкодження його здоров'я.
Отже, позивач має довести суду за потерпілим обставини, за якими законодавство передбачає включення відповідних сум з виплати пенсії органами Пенсійного Фонду України до Актів щомісячної звірки шляхом подачі окремого позову щодо кожного з потерпілих з метою з'ясування наявності права на забезпечення по страхуванню від нещасного випадку відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" .
У разі незгоди на підписання актів з боку Фонду соціального страхування від нещасних випадків вимоги про стягнення мають вирішуватись у судовому порядку в судах адміністративної юрисдикції, а не шляхом пред'явлення вимог про підписання актів звірки (вказаний висновок підтверджується правовою позицією, викладеною в постанові Верховного Суду України від 20 березня 2007 року у справі за позовом Управління Пенсійного фонду України у Великобагачанському районі Полтавської області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Великобагачанському та Решетилівському районах Полтавської області про зобов'язання прийняти до заліку та відшкодування суми) та висновками Верховного суду України, викладеними в Постанові від 15.04.2008р. по справі за позовом УФУ в Галицькому районі м. Львова до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Львові про спонукання до вчинення дій).
Отже позивачем обраний вірний спосіб захисту порушеного права, оскільки позивач просить не зобов’язати відповідача підписати акт звірки, включити до акту звірки будь-які відомості, а просить стягнути витрати на виплату основного розміру пенсії ОСОБА_1, та витрати на їх доставку, обґрунтовано понесені УПФУ в Чорноморському районі АРК.
Крім того, суд також враховує, що зазначений Порядок визначає механізм відшкодування на централізованому рівні Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, які призначені особам, що застраховані згідно із Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (крім осіб, зазначених у пункті 2 статті 8 цього Закону), у тому числі добровільно застраховані, та потерпілим особам, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків.
Таким чином, вимоги позивача про стягнення з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в смт. Роздольне АРК понесених витрат на виплату та доставку основного розміру пенсії за інвалідністю внаслідок нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання виплаченій ОСОБА_1 за період з 01.07.2010 року по 01.01.2011 року в сумі 900 гривень та її доставку в розмірі 14,04грн., по суті є обґрунтованими та відповідають діючому законодавству, що також підтверджується розрахунком суми позовних вимог, тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Що ж стосується пояснень відповідача щодо тих обставин, що зазначені виплати повинно сплачувати не Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в смт. Роздольне АРК, а Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в АР Крим, то суд останні до уваги не приймає з наступних підстав.
Відповідно до п. 1.1 Положення про виконавчу дирекцію Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, затвердженого постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 25 жовтня 2005 р. № 43 Виконавча дирекція Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України є постійно діючим виконавчим органом правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (далі - Фонд), що здійснює реалізацію завдань та основних принципів страхування від нещасного випадку.
Згідно до п. 2.1 Положення основними завданнями виконавчої дирекції Фонду є серед іншого забезпечення дотримання положень Конституції України та вимог чинного законодавства, інших нормативно-правових актів у сфері загальнообов'язкового державного соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, що спричинили втрату працездатності; збір та акумулювання страхових внесків, визначення умов, порядку обслуговування і гарантій збереження коштів Фонду, що формуються за рахунок страхових внесків та інших джерел фінансування.
Відповідно до п. 2.2, п. 2.3 Положення Виконавча дирекція Фонду здійснює керівництво робочими органами в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, контроль за їх діяльністю щодо виконання ними завдань та основних принципів страхування від нещасного випадку у відповідній адміністративно-територіальній одиниці, рішень правління Фонду. Виконавча дирекція Фонду здійснює управління соціальним страхуванням від нещасних випадків на виробництві шляхом проведення виконавчо-розпорядчої діяльності, яка передбачає забезпечення виконання рішень правління Фонду, видання наказів щодо планування, збору, акумулювання та обліку страхових внесків, забезпечення в повному обсязі реалізації завдань цього виду соціального страхування, які належать до компетенції виконавчої дирекції Фонду.
Згідно до п. 1.2 Положення робочими органами виконавчої дирекції Фонду є її управління в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, відділення в районах та містах обласного значення, які є самостійними юридичними особами і реалізують завдання та основні принципи страхування від нещасного випадку у відповідній адміністративно-територіальній одиниці.
Перевіряючи наявність підстав для відшкодування УПФУ в Чорноморському районі АРК витрат на виплату та доставку ОСОБА_1 державної адресної допомоги за період з 01.07.2010 року по 01.01.2011 року в розмірі 3 407 гривень та її доставку в розмірі 53,15грн. судом було встановлено наступне.
Виплата пенсій, відповідно до статті 8 Закону України “Про пенсійне забезпечення” № 1788-XII від 05.11.1991 року здійснюється з коштів Пенсійного фонду України, який формується за рахунок коштів, що відраховуються підприємствами і організаціями (в тому числі й тими, що використовують працю громадян за угодами цивільно-правового характеру) на заходи соціального страхування за тарифами, диференційованими залежно від небезпечності, шкідливості, тяжкості робіт та стану інших умов праці, страхових внесків громадян, які займаються підприємницькою діяльністю, обов'язкових страхових внесків громадян, а також коштів державного бюджету України.
Відповідно до статті 6 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” № 1058-IV від 09.07.2003 року непрацездатні громадяни крім пенсійних виплат із системи пенсійного забезпечення мають право отримувати доплати, надбавки та підвищення до зазначених виплат, додаткову пенсію в порядку та за рахунок коштів, визначених законодавством.
Так, відповідно до Постанови КМУ від 26.03.2008 року № 265 "Деякі питання пенсійного забезпечення громадян" у п. 2 установлено, що у разі, коли щомісячний розмір пенсійних виплат, державної соціальної допомоги інвалідам з дитинства і дітям-інвалідам, особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації та інших доплат, встановлених законодавством, крім пенсій за особливі заслуги перед Україною) не досягає прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність, таким особам надається щомісячна державна адресна допомога у сумі, що не вистачає до зазначеного прожиткового мінімуму.
Але відповідно до ч. 3 статті 30 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” N 1058-IV від 09.07.2003 року пенсія по інвалідності від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, яка виплачується Пенсійним фондом України замість відповідача, призначається відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності".
При цьому до страхових виплат, передбачених Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" адресна допомога, визначена Постановою КМУ від 26.03.2008 року № 265 не включається.
Отже суд приходить до висновку, що дія Постанови КМУ від 26.03.2008 року № 265 не розповсюджується на відповідача та на правовідносини між органами Пенсійного фонду та Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в частині відшкодування витрат з виплати адресної допомоги, оскільки такі додаткові державні гарантії громадянам передбачені лише Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, який визначає обов’язки саме органів Пенсійного фонду України.
Пунктом 4 Порядку визначаються суми, що підлягають відшкодуванню Фондом – суми, що виплачуються відповідно до Законів України "Про пенсійне забезпечення", "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" та інших нормативно-правових актів. Даний перелік є вичерпним, державна адресна допомога до пенсії не входить.
Таким чином, судом встановлено, що відсутні як правові підстави, так і порядок відшкодування відповідачем суми адресної допомоги та витрат на її доставку.
Згідно з частиною 4 статті 94 КАС України у справах, у яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, і відповідачем –фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються, тому судові витрати по справі не підлягають стягненню з відповідача.
Керуючись ст. ст. 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
П О С Т А Н О В И В:
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в смт. Роздольне Автономної Республіки Крим (96200, АР Крим, смт. Роздольне, вул. Леніна, 14, р/р 39219824208402 в Управлінні Державного казначейства, МФО 824026, ЄДРПОУ 24408906) на користь Управління Пенсійного фонду України в Чорноморському районі Автономної Республіки Крим (96400, АР Крим, смт. Чорноморське, вул. Кірова, 6, р/р 25601010048901 в ВАТ “Державний Ощадбанк України”смт. Чорноморське, МФО 324805, ЄДРПОУ 22300292) суми в розмірі 914 (дев’ятсот чотирнадцять) гривень 04 копійки.
3. В іншій частині в задоволенні позову відмовити.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення.
Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.
Суддя Радчук А.А.