У Х В А Л А
21 квітня 2011 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
Пшонки М.П., Леванчука А.О., Макарчука М.А.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» (далі – ПАТ «Перший український міжнародний банк») до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 15 лютого 2010 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 24 листопада 2010 року,
в с т а н о в и л а:
У листопаді 2009 року ПАТ «Перший український міжнародний банк» звернулось до суду з вищезазначеним позовом. Позивач просив суд стягнути з відповідача на свою користь суму заборгованості за кредитним договором розміром 469 187,97 доларів США, 123 968, 32 грн. та судові витрати у справі.
У січні 2010 року до суду від ПАТ «Перший український міжнародний банк» надійшла заява про забезпечення позову шляхом тимчасової відмови ОСОБА_4 у видачі паспорта і тимчасового обмеження його у праві виїзду за межі України з вилученням закордонного паспорта до виконання ним своїх зобов’язань перед ПАТ «Перший український міжнародний банк». Свою заяву позивач мотивував тим, що, враховуючи значну суму заборгованості за кредитним договором, невжиття вказаних заходів забезпечення позову може в подальшому утруднити виконання рішення суду, в разі задоволення позову.
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 15 лютого 2010 року, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду Одеської області від 24 листопада 2010 року, заяву задоволено частково. Тимчасово обмежено право виїзду з України громадянина ОСОБА_4
У касаційній скарзі ОСОБА_4 порушує питання про скасування постановлених ухвал судів першої й апеляційної інстанцій, мотивуючи свою вимогу порушенням судами норм процесуального права й неправильним застосуванням норм матеріального права.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.
Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Задовольняючи заяву ПАТ «Перший український міжнародний банк» про забезпечення позову шляхом тимчасового обмеження права виїзду з України громадянина ОСОБА_4, суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, перевіривши доводи заяви й надавши їм оцінку, дійшов вірного висновку про те, що є для цього підстави, оскільки невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду в разі задоволенні позову.
Залишаючи без змін ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд, враховуючи доводи апеляційної скарги, дійшов обгрунтованого висновку про те, що такий вид забезпечення позову, як тимчасове обмеження права виїзду з України можна розцінювати як заборону вчиняти певні дії, що передбачено ст. 152 ЦПК України. Крім того, відповідно до вказаної норми Закону судом можуть бути застосовані інші види забезпечення позову.
Враховуючи Указ Президента України № 813/2009 від 8 жовтня 2009 року «Про заходи щодо забезпечення відновлення стабільності у банківській системі», Закон України «Про виконавче провадження», лист НБУ № 49-012/2687-20491 від 3 листопада 2009 року, суди дійшли вказаного вище висновку обгрунтовано з дотриманням норм процесуального права.
Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 15 лютого 2010 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 24 листопада 2010 року постановлено з додержанням норм процесуального права.
Наведені в касаційній скарзі доводи висновків судів не спростовують.
Керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити, ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 15 лютого 2010 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 24 листопада 2010 року залишити без зміни.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Колегія суддів:
Пшонка М.П. Леванчук А.О. Макарчук М.А.