справа № 0670/1024/11
категорія 8.2
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 квітня 2011 р. м. Житомир
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Черняхович І.Е. ,
при секретарі - Карасюк Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Унікум-2003" до Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання протиправними податкових повідомлень-рішень,-
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Унікум-2003" звернулося до суду з вказаним позовом. Просить суд визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000172301/0 від 24 січня 2011 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на 122175,00 грн., нараховано штрафних (фінансових) санкцій на суму 30544,00 грн. а також податкове повідомлення-рішення № 0000182301/0 від 24 січня 2011 року, яким підприємству збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 33242,00 грн. та застосовано штрафні санкції у сумі 8311,00 грн. Вважає, що вказані податкові повідомлення рішення винесені безпідставно, а тому підлягають скасуванню.
В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали у повному обсязі. Представник відповідача проти задоволення позову заперечував.
Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали адміністративної справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
На підставі направлень № 594 від 27 вересня 2010 року, № 757 від 06 грудня 2010 року, № 789 від 16 грудня 2010 року та № 807 від 22 грудня 2010 року, виданих Коростенської ОДПІ, в період з 29 вересня по 24 грудня 2010 року працівниками відповідача проведено планову виїзну перевірку за період діяльності з 01 квітня 2009 по 30 червня 2010 року. За результатами вказаної перевірки складено акт перевірки № 1106/23-01/32679706 від 31 грудня 2010 року (далі - акт перевірки).
Відповідно до акту перевірки встановлені наступні порушення:
- п.п.5.2.1 п.5.1, п.п.5.3.9 п. 5.3, п.5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого платником занижено податок на прибуток за період, що перевірявся, на загальну суму 122175,00 грн. ;
-п.п. 7.4.1, 7.4.4., 7.4.5 п. 7.4. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого платником занижено ПДВ на загальну суму 33243,00 грн.
На підставі акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення № 0000172301/0 від 24 січня 2011 року, яким підприємству збільшено грошові зобов'язання з податку на прибуток у сумі 122175,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 30544,00 грн. та податкове повідомлення-рішення № 0000182301/0 від 24 січня 2011 року, яким підприємству збільшено грошові зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 33243,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 8311,00 грн.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 3 статті 2 КАС України визначено, що у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті вони на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, неупереджено, добросовісно та розсудливо.
Вчинення дій обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, вимагає від суб'єкта владних повноважень ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі. Суб'єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтовуючи їх на припущеннях, а не конкретними обставинами.
Наказом Державної податкової адміністрації України 10.08.2005 p. №327 затверджений Порядок оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового та валютного законодавства суб'єктами підприємницької діяльності - юридичними особами, їх філіями, відділеннями та іншими відокремленими підрозділами (далі - Порядок), зареєстрований в Міністерстві юстиції України 25.08.2005р. за №925/11205.
Згідно п.п.1.3, 1.4, 1.5 вказаного Порядку, за результатами документальних перевірок щодо дотримання податкового та валютного законодавства посадовими особами органів ДПС, які брали участь у їх проведенні, складається акт. Акт документальної перевірки містить систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень платником податків норм податкового та валютного законодавства, а також невиконання ним законних вимог посадових осіб податкових органів. Крім того, акт перевірки - це службовий документ, який підтверджує факт проведення невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства суб'єктами господарювання. Акт перевірки не має обов'язкового характеру, оскільки у ньому зазначаються лише виявлені в ході перевірки порушення законодавства.
Відповідно до п.1.7, п. 2.3 цього Порядку, з метою прийняття правильного рішення за результатами документальної перевірки в акті підлягають розгляду всі істотні обставини фінансово-господарської діяльності підприємства, що стосуються фактів виявлених порушень; факти порушень податкового та валютного законодавства повинні бути викладені в акті документальної перевірки ясно, об'єктивно, повно, з посиланням на докази, що зафіксовані в податкових, бухгалтерських регістрах і достовірно підтверджують наявність вказаних фактів.
За змістом зазначеного Порядку не допускається відображення в акті перевірки необґрунтованих даних, а також суб'єктивних припущень перевіряючими, які не мають підтверджених доказів, та різного роду висновків щодо дій посадових осіб підприємства.
Щодо податкового повідомлення-рішення № 0000172301/0 від 24 січня 2011 року.
Відповідно до акту перевірки, вказане податкове повідомлення-рішення винесено відповідачем за порушення ТОВ "Унікум-2003" п.п.5.2.1 п.5.1, п.п.5.3.9 п. 5.3, п.5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", а саме:
а) завищення валових витрат на суму 749266,00 грн., пов'язаних із реалізацією покупцям нафтопродуктів, які були придбані у ТОВ "Фа-Ойл";
б) заниження валових доходів на суму 95012,00 грн. в зв'язку із відсутністю актів списання на запчастини та паливно-мастильні матеріали, які були використані на ремонт та заправку орендованих автомобілів;
в) завищення валових витрат на суму 1142951,00 грн. у зв'язку з :
- наданням ФОП ОСОБА_1 інформаційно-консультаційних послуг на суму 40000,00 грн.
- наданням ФОП ОСОБА_2 послуг по супроводженню комерційної та господарської діяльності підприємства, в тому числі учать при здійсненні перевірок контролюючими органами та представлення інтересів підприємства в судових органах на суму 2500,00 грн.
- наданням ФОП ОСОБА_3, послуг по веденню бухгалтерського обліку на суму 240000,00 грн.
- наданням ФОП ОСОБА_4 послуг оренди бензовозів на суму 30000,00 грн.
- придбанням електроенергії у Коростенського РЕМ на суму 20003,00 грн.
- наданням ФОП ОСОБА_1 послуг по участі у судових засіданнях на суму 10000,00 грн.
Пунктом 5.1 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", чинного на момент виникнення спірних правовідносин, встановлено, що валові витрати - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
П.п. 5.2.1 п. 5.2. ст. 5 вказаного закону передбачено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.
Підпунктом 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" визначено, що не включаються до складу валових витрат витрати на виплату винагород або інших видів заохочень пов'язаним з таким платником податку фізичним чи юридичним особам у разі, якщо немає документальних доказів, що таку виплату або заохочення було проведено як компенсацію за фактично надану послугу (відпрацьований час).
Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Як вбачається з акту перевірки, предметом дослідження взаємовідносин позивача з ТОВ "Фа-Ойл" були податкові накладні, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні. З акту перевірки також вбачається, що нафтопродукти отримувалися автотранспортом позивача (а.с. 15). Зауважень до вказаних документів у відповідача ні в процесі перевірки, ні в судовому засіданні - не виникло. Вимоги щодо безтоварності операцій не ставилися, факт оплати позивачем за отримані від ТОВ "Фа-Ойл" нафтопродукти у відповідача та у суду не викликає сумніву. Основним аргументом податкового органу є те, що встановлені певні порушення постачальниками по ланцюгу.
Суд не погоджується з такою позицією представника відповідача, оскільки факт порушення контрагентами постачальника своїх податкових зобов'язань може бути підставою для висновку про необґрунтованість заявлених платником податку вимог про надання податкової вигоди - збільшення валових витрат, якщо податковий орган доведе, що платник податку діяв без належної обачності й обережності і йому мало бути відомо про порушення, які допускав його контрагент, або що діяльність платника податку спрямована на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди, переважно з контрагентами, які не виконують своїх податкових зобов'язань. Однак таких доказів суду контролюючим органом надано не було і вказані обставини не доведені.
Стосовно заниження валових доходів на суму 95012,00 грн. у зв'язку з відсутністю актів списання на запчастини та паливно-мастильні матеріали, які були використані позивачем на ремонт та заправку орендованих автомобілів слід зазначити наступне.
Відповідно до п.11.2 ст. 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", на підставі видаткових накладних та інших первинних бухгалтерських документів Товариство з обмеженою відповідальністю "Унікум-2003" сформувало валові витрати по придбаним запчастинам та паливно-мастильним матеріалам. В подальшому запчастини та паливно-мастильні матеріали використовувались для експлуатації орендованих транспортних засобів. Вказані транспортні засоби були задіяні для перевезення нафтопродуктів, що підтверджується подорожніми листами (а.с. 112-156). Використання запчастин та паливно-мастильних матеріалів для експлуатації орендованих транспортних засобів підтверджується актами списання (а.с. 45-73).
Як вбачається з акту перевірки, перевіряючими зроблено висновок про відсутність актів списання запчастин та паливно-мастильних матеріалів. Проте в судовому засіданні безспірно встановлено, що в процесі перевірки вказані документи перевіряючими не витребовувалися. Тому висновок в акті перевірки щодо відсутності у позивача вказаних документів ґрунтується на припущенні.
Суд не погоджується з висновком акту перевірки щодо завищення валових витрат у зв'язку з наданням інформаційно-консультативних послуг ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2, бухгалтерських послуг ФОП ОСОБА_3, оскільки таки послуги не можна віднести до господарських потреб підприємства.
З матеріалів справи вбачається, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Унікум-2003" укладені договори про надання послуг ФОП ОСОБА_1, ФОП ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_3 Також до матеріалів справи долучені акти виконаних робіт та банківські виписки щодо оплати позивачем вказаних послуг (а.с. 78-103). Доводи відповідача щодо неможливості віднесення вказаних послуг до господарської діяльності підприємства є суб'єктивною думкою представника відповідача та не підтверджені доказами.
Валові витрати у сумі 30000,00 грн. у зв'язку з наданням ФОП ОСОБА_4 послуг оренди бензовозів в повному обсязі підтверджуються первинними бухгалтерськими документами, а саме: договором про надання послуг, актами прийому-передачі наданих послуг, подорожніми листами на орендовані автомобілі, що свідчить про використання вказаних орендованих автомобілів у господарській діяльності підприємства та платіжними дорученнями по оплаті наданих послуг (а.с.104-159).
Валові витрати у сумі 20003,00 грн. у зв'язку з придбанням електроенергії у Коростенського РЕМ також підтверджуються первинними бухгалтерськими документами, а саме: договором на постачання електричної енергії, рахунками, податковими накладними. Доводи представника відповідача щодо відсутності зв'язку вказаної послуги з господарською діяльністю позивача - не підтверджені доказами.
Враховуючи викладене, суд вважає, що податкове повідомлення-рішення № 0000172301/0 від 24 січня 2011 року винесене відповідачем необґрунтовано, не у межах повноважень та в порушення норм чинного законодавства, а тому підлягає скасуванню.
Щодо податкового повідомленя-рішення № 0000182301/0 від 24 січня 2011 року.
Закон України "Про податок на додану вартість", чинного на момент виникнення спірних правовідносин, визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету.
Пунктом 7.7 статті 7 цього Закону передбачений порядок визначення суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету та строки розрахунків з бюджетом.
Зокрема, суми податку, що підлягають сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету, визначаються як різниця між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку з будь-якою поставкою товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду.
Сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду є податковим кредитом.
Згідно підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.
Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 цього Закону, не дозволяється включати до податкового кредиту будь-які витрати по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).
П.п. 7.5.1 п.7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", чинного на момент виникнення спірних правовідносин, датою виникнення права платника на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:
- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;
- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Відповідно до п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", не підлягають включенню до податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями. Проте зауважень щодо належного оформлення податкових накладних ні при проведенні перевірки, ні в судовому засіданні представниками відповідача не пред'являлися.
Відповідно до пп.7.2.3, пп.7.2.4, пп.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (послуг). Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). Податкова накладна видається в разі поставки товарів (робіт, послуг) покупцю на його вимогу. Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим, як платник податку.
З акту перевірки вбачається, що податковий кредит позивачем сформований у зв'язку з придбанням нафтопродуктів у ТОВ "Фа-Ойл", придбанням електроенергії у Коростенського РЕМ та придбанням запчастин та паливно-мастильних матеріалів, які були використані на ремонт та заправку орендованих автомобілів.
Що стосується взаємовідносин позивача та ТОВ "Фа-Ойл", факт здійснення господарських операцій в повному обсязі підтверджується податковими накладними, актами виконаних робіт, видатковими накладними та іншими бухгалтерськими документами. Вказані документи були предметом дослідження в результаті перевірки, про що зазначено у акті перевірки (а.с. 34). Зауважень щодо належного оформлення податкових накладних та інших документів в акті перевірки не міститься.
Що стосується включення позивачем витрат по сплаті податку по послугам за електроенергію списання запасних частин, які використані на ремонт та заправку орендованих автомобілів, слід зазначити наступне.
З акту перевірки вбачається, що позивачем не були оформлені акти на списання, що стало висновком використання запасних частин не в межах господарської діяльності.
Проте з такими доводами суд не погоджується, оскільки в судовому засіданні представниками позивача надані акти на списання запасних частин орендованих автомобілів та паливно-мастильних матеріалів. Докази щодо витребовування вказаних документів в процесі проведення перевірки відповідачем до суду не подано.
Податковий кредит у сумі 4001,00 грн., сформований позивачем у зв'язку з придбанням електроенергії у Коростенського РЕМ, повністю підтверджуються первинними бухгалтерськими документами, а саме: договором на постачання електричної енергії, рахунками, належним чином оформленими податковими накладними. Доводи представника відповідача щодо відсутності зв'язку вказаної послуги з господарською діяльністю позивача, не підтверджені доказами.
Проаналізувавши наведені норми чинного законодавства суд дійшов висновку, що в даному випадку єдиними та достатніми підставами для формування податкового кредиту є наявність податкової накладної, що засвідчує факт сплати отримувачем товару (робіт, послуг) їх вартості з урахуванням податку на додану вартість.
За таких обставин суд вважає, що податкове повідомлення-рішення № 0000182301/0 від 24 січня 2011 року винесено відповідачем необґрунтовано, з порушенням норм чинного законодавства, а тому підлягає скасуванню.
Враховуючи викладене, суд переконаний, що висновки Коростенської ОДПІ, викладені в акті перевірки, є передчасними та невмотивованими, що є підставою для задоволення позову.
Керуючись ч.3 ст.2, ст.ст. 71, 86, 158-163, 254 КАС України, суд
постановив:
Позов задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення № 0000172301/0 від 24 січня 2011 року та № 0000182301/0 від 24 січня 2011 року.
Постанова суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення.
Уразі застосування судом ч.3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.
Головуючий суддя: І.Е.Черняхович
Повний текст постанови виготовлено: 18 квітня 2011 р.