Судове рішення #14774959

справа №  2а-7777/10/0670  

категорія  8.2.1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2011 р.                                                                                                   м. Житомир


Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді   Черняхович І.Е. ,

при секретарі -       Карасюк Т.В.,  

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу за позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю "Флорес-Плюс"  до   Державної податкової інспекції у м. Житомирі   про  скасування податкових повідомлень-рішень,-

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Флорес-Плюс" звернулося до суду з вказаним позовом. Просить суд скасувати податкові повідомлення-рішення  № 0005161601/0 від 16 липня 2010 року на загальну суму 2516057,78 грн. та № 0005161601/1 від 15 вересня 2010 року на загальну суму 3354743,50 грн.. В обґрунтування позову зазначає, що у відповідача не було жодних правових підстав для винесення вказаних податкових повідомлень-рішень, так як висновки податкового органу, зазначені в акті перевірки            № 3452/15-2 від 16 червня 2010 року  не ґрунтуються на нормах законодавства України.

12 жовтня 2010 року  представник позивача подав заяву про уточнення позовних вимог. Просить суд скасувати  податкові повідомлення-рішення: № 0005161601/0 від 16 липня 2010 року на загальну суму 2516057,78 грн., № 0005161601/1 від 15 вересня 2010 року на загальну суму 3354743,50 грн., № 0005161601/1 від 15 вересня 2010 року на загальну суму 2396245,50 грн.,  № 0005161601/1 від 28 вересня 2010 року на загальну суму 958498,00 грн.   

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечував. В своїх запереченнях посилався на факт не підтвердження податкових зобов'язань продавця - ТОВ "Славія" у зв'язку з неподанням вказаним контрагентом податкового звіту з податку на додану вартість за березень 2010 року до ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд        прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

16 червня 2010 року  представниками Державної податкової інспекції у м. Житомирі  проведено невиїзну документальну (камеральну) перевірку податкової декларації по податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю "Флорес-Плюс" за березень 2010 року. Перевіркою встановлено, що при заповненні податкової декларації допущено порушення п.п. 7.2.3 п. 7.2 та п.п. 7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", а саме: платником до складу податкового кредиту березня 2010 року включено суму ПДВ у розмірі 2930022,50 грн. по ТОВ "Славія". Включення даних сум податку до складу податкового кредиту не підтверджено податковими зобов'язаннями продавця у зв'язку з неподанням вказаним контрагентом декларації з ПДВ за березень 2010 року до ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська. Враховуючи викладене, документальною невиїзною перевіркою ТОВ "Флорес-Плюс" зменшено суму, що підлягає зарахуванню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду у розмірі 533777,0 грн. та донараховано суму, яка підлягає сплаті до бюджету в розмірі 2396245,5 грн. (а.с.17).

За результатами вказаної перевірки відповідачем складено акт № 3452/15-2 від 16 червня 2010 року (далі - акт перевірки).

На підставі акту перевірки Державною податковою інспекцією у м. Житомирі винесено податкове повідомлення-рішення № 0005161601/0 від 16 липня 2010 року про визначення суми податкового зобов'язання у розмірі  2516057,78 грн., в тому числі за основним платежем 2396245,5 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 119812,28 грн.

В процесі адміністративного оскарження вказане податкове повідомлення-рішення було скасовано в частині застосування штрафної (фінансової) санкції на підставі п.п. 17.1.4 п. 17.1 ст.17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" в розмірі 119812,28 грн., в іншій частині - 2396245,50 грн. податку на додану вартість залишено без змін. Відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення № 0005161601/1 від 15 вересня 2010 року, яким збільшено штрафні (фінансові) санкції та відповідно до якого  сума податкового зобов'язання позивача складає 3354743,5 грн. у тому числі за основним платежем - 2396245,5 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 958498,0 грн. (а.с.9).

01 жовтня 2010 року на адресу позивача надійшли повідомлення  № 53137/10/15-2 від 15 вересня 2010 року про виправлення податкового повідомлення-рішення                        № 0005161601/1 від 15 вересня 2010 року, яким визначено суму  податкового зобов'язання  по податку на додану вартість за основним платежем у сумі 2396245,5 грн.  та                         № 55747/10/15-2 від 28 вересня 2010 року про виправлення податкового повідомлення-рішення № 0007951601/1 від 28 вересня 2010 року, яким окремо визначено суму  податкового зобов'язання  по податку на додану вартість за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 958498,0 грн.

Суд не погоджується з висновками податкового органу з огляду на наступне.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 статті 2 КАС України визначено, що у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті вони на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, неупереджено, добросовісно та розсудливо.

Вчинення дій обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, вимагає від суб'єкта владних повноважень ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі. Суб'єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтовуючи їх на припущеннях, а не конкретними обставинами.

Наказом Державної податкової адміністрації України 10.08.2005 p. №327 затверджений Порядок оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового та валютного законодавства суб'єктами підприємницької діяльності - юридичними особами, їх філіями, відділеннями та іншими відокремленими підрозділами (далі - Порядок), зареєстрований в Міністерстві юстиції України 25.08.2005р. за №925/11205.

Згідно п.п.1.3, 1.4, 1.5 вказаного Порядку, за результатами документальних перевірок щодо дотримання податкового та валютного законодавства посадовими особами органів ДПС, які брали участь у їх проведенні, складається акт. Акт документальної перевірки містить систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень платником податків норм податкового та валютного законодавства, а також невиконання ним законних вимог посадових осіб податкових органів. Крім того, акт перевірки - це службовий документ, який підтверджує факт проведення невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства суб'єктами господарювання. Акт перевірки не має обов'язкового характеру, оскільки у ньому зазначаються лише виявлені в ході перевірки порушення законодавства.

Відповідно до п.1.7, п. 2.3 цього Порядку, з метою прийняття правильного рішення за результатами документальної перевірки в акті підлягають розгляду всі істотні обставини фінансово-господарської діяльності СПД, що стосуються фактів виявлених порушень; факти порушень податкового та валютного законодавства повинні бути викладені в акті документальної перевірки ясно, об'єктивно, повно, з посиланням на докази, що зафіксовані в податкових, бухгалтерських регістрах і достовірно підтверджують наявність вказаних фактів.

За змістом зазначеного Порядку не допускається відображення в акті перевірки необґрунтованих даних, а також суб'єктивних припущень перевіряючими, які не мають підтверджених доказів, та різного роду висновків щодо дій посадових осіб підприємства.

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться контролюючим органом виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях, без проведення будь-яких інших видів перевірок платника податків.

Відповідно до роз’яснення Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності від 20.03.2001 року №06-10/167 під терміном "арифметична помилка або описка" слід розуміти помилки або описки, допущені платником податку при заповненні декларації (розрахунків) або додатків до них, зокрема при виконанні арифметичних дій, передбачених при обчисленні об’єкта оподаткування з метою визначення податкових зобов’язань з податку, збору, обов’язкового платежу (додавання або вирахування відповідних рядків), а також описки, допущені при перенесенні даних із додатків, на підставі яких заповнюються відповідні рядки декларації (неправильно поставлена кома при застосуванні одиниці виміру, неправильно перенесений підсумок з додатка тощо).

Під методологічною помилкою слід розуміти помилку, допущену платником податків при складанні ним декларації, яка полягає у неправильному застосуванні або незастосуванні ставок оподаткування чи коефіцієнтів при  визначенні податкового зобов’язання з того чи іншого податку, збору (обов’язкового платежу).

Оскільки в акті про результати документальної невиїзної перевірки податкової декларації по податку на додану вартість ТОВ "Флорес-Плюс" не вказано, що при проведенні даної перевірки податковим органом було виявлено арифметичну або методологічну помилки, то у відповідача були відсутні законні підстави для вчинення будь яких дій щодо коригування податкового обліку ТОВ "Флорес-Плюс".

П.п. 7.5.1 п.7.5 ст. 7 Закону  України "Про податок на додану вартість", чинного на момент виникнення спірних правовідносин, датою виникнення права платника на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7  Закону  України "Про податок на додану вартість", не підлягають включенню до податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями. Проте зауважень щодо належного оформлення податкових накладних  ні при проведенні перевірки, ні в судовому засіданні представниками відповідача не пред'являлися.

Відповідно до пп.7.2.3, пп.7.2.4, пп.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (послуг). Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). Податкова накладна видається в разі поставки товарів (робіт, послуг) покупцю на його вимогу. Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим, як платник податку.  

З акту перевірки та пояснень представника відповідача вбачається, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Флорес-Плюс" при заповненні податкової декларації допущено порушення п.п. 7.2.3 п. 7.2 та п.п. 7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", а саме: платником до складу податкового кредиту березня 2010 року включено суму ПДВ у розмірі 2930022,50 грн. по ТОВ "Славія". Включення даних сум податку до складу податкового кредиту не підтверджено податковими зобов'язаннями продавця у зв'язку з неподанням вказаного контрагента податкового звіту з ПДВ за березень 2010 року до ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська.  

Суд не погоджується з такою позицією представника  ДПІ у м. Житомирі, оскільки  положення Закону України "Про податок на додану вартість" та інших нормативно - правових актів, прийнятих на його реалізацію, не містять випадку втрати права у платника податку виписки податкових накладних або їх недійсності у випадку не декларування своїх податкових зобов'язань продавцем. Факт порушення контрагентом-постачальником своїх податкових зобов'язань може бути підставою для висновку про необґрунтованість заявлених платником податку вимог про надання податкової вигоди - збільшення валових витрат, якщо податковий орган доведе, що платник податку діяв без належної обачності й обережності і йому мало бути відомо про порушення, які допускав його контрагент, або що діяльність платника податку спрямована на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди, переважно з контрагентами, які не виконують своїх податкових зобов'язань. Однак таких доказів суду контролюючим органом надано не було і вказані факти не доведені.

Господарські операції підтверджені договором купівлі-продажу № 89-03/09-В від 19 березня 2009 року, укладеним між ТОВ "Славія" та  ТОВ "Флорес-Плюс" на постачання нафтопродуктів, скрапленого газу. Оплата за поставлені відповідно до договору нафтопродукти та скраплений газ  підтверджується платіжними дорученнями.

Отже, судом безспірно встановлено, що позивач має належним чином оформлені податкові накладні та декларації. Підпунктом 7.2.8 пункту 7.2. статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" передбачено, що за наявності оригіналу податкової накладної - відсутні підстави для відмови у зарахуванні суми податку, визначеної у такій податковій накладні, до складу податкового кредиту такого платника податку.

Враховуючи наведене, суд вважає, що суб'єкт владних повноважень діяв не на підставі Закону та не у межах своїх повноважень, а дії щодо самостійного зменшення суми, що підлягає зарахуванню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, є протиправними.

Керуючись Законами України "Про порядок  погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", "Про податок на додану вартість", ч.3 ст.2, ст.ст. 11, 71, 86, 158-163, 254 КАС України, суд     

 

постановив:

Позов задовольнити.

 Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення:

-  № 0005161601/0 від 16 липня 2010 року на загальну суму 2516057,78 грн.;

-  № 0005161601/1 від 15 вересня 2010 року на загальну суму 3354743,50 грн.;

-  № 0005161601/1 від 15 вересня 2010 року на загальну суму 2396245,50 грн.;

-  № 0005161601/1 від 28 вересня 2010 року на загальну суму 958498,00 грн.   

          Постанова суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення.

          Уразі застосування судом ч.3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий суддя:                                                                                І.Е.Черняхович

Повний текст постанови виготовлено: 15 квітня 2011 р.

          

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація