У Х В А Л А

18 квітня 2011 року м. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

         Пшонки М.П.,       Леванчука А.О.,     Макарчука М.А.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, третя особа – приватний нотаріус Керченського міського нотаріального округу АР Крим ОСОБА_6, про визнання договорів недійсними, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Керченського міського суду АР Крим від 25 серпня 2010 року та ухвалу Апеляційного суду АР Крим від 17 листопада 2010 року,

в с т а н о в и л а:

У липні 2009 року ОСОБА_4 звернулась до суду з вищезазначеним позовом. Свої вимоги мотивувала тим, що                  ОСОБА_5 є її онуком та постійно просив її подарувати йому будинок та земельну ділянку, натомість обіцяв, що буде її доглядати, надавати харчування й купувати ліки. 25 серпня 2007 року вони у приватного нотаріуса Керченського міського нотаріального округу АР Крим ОСОБА_6 уклали договір дарування житлового будинку та земельної ділянки АДРЕСА_1, після чого відношення до неї зі сторони онука різко змінилось в гіршу сторону. ОСОБА_4 вважає, що під час підписання договорів дарування її ввели в оману, оскільки не пояснили їх наслідків, а вона думала, що підписує договір довічного утримання.

Рішенням Керченського міського суду АР Крим від 25 серпня 2010 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду АР Крим від 17 листопада 2010 року, в задоволенні позову відмовлено.

    У касаційній скарзі ОСОБА_4 порушує питання про скасування ухвалених судових рішень та ухвалення нового рішення про задоволення позову, мотивуючи свою вимогу порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Відмовляючи в задоволенні позову   ОСОБА_4 про визнання договорів недійсними, суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, дійшов вірного висновку про те, що під час розгляду справи позивачкою не було надано доказів того, що при укладенні договорів дарування відповідач ввів її в оману. Позивачка надала особисті пояснення, з яких убачається, що ніхто її з будинку не виганяв, вона з особистої ініціативи проживає в літній кухні, має в будинку окрему кімнату, інколи їздить до родичів у м. Орел РФ. Крім того, суд вірно не взяв до уваги посилання ОСОБА_4 на ту обставину, що нотаріус не роз’яснив їй наслідків укладених договорів, оскільки з договорів дарування убачається, що їх текст сторонам прочитано нотаріусом вголос з усним перекладом на російську мову, їх зміст зрозумілий, що підтверджується особистим підписом ОСОБА_4

            Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що рішення Керченського міського суду АР Крим від 25 серпня 2010 року та ухвалу Апеляційного суду АР Крим від 17 листопада 2010 року постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Наведені в касаційній скарзі доводи висновків судів не спростовують.

Керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

у х в а л и л а:

    Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити, рішення Керченського міського суду АР Крим від 25 серпня 2010 року та ухвалу Апеляційного суду АР Крим від 17 листопада 2010 року залишити без зміни.  

    Ухвала оскарженню не підлягає.

Колегія суддів:

          Пшонка М.П.         Леванчук А.О.     Макарчук М.А.