ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"08" лютого 2011 р. м. Київ К/9991/304/11
Колегія суддів
Вищого адміністративного суду України в складі:
Головуючого Калашнікової О.В.
Суддів : Васильченко Н.В., Леонтович К.Г., ЧерпіцькоїЛ.Т., Чалого С.Я.
при секретарі Шпикуляк В.Г.
за участю представників : ТОВ «Фірма «Грант»ОСОБА_2, Державної інспекції з контролю за цінами в м. Києві ОСОБА_3, що діють за довіреностями
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ТОВ "Фірма "Грант" на постанову Господарського суду міста Києва від 08 лютого 2010 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 08 грудня 2010 року у справі за позовом ТОВ "Фірма "Грант" до Державної інспекції з контролю за цінами в м. Києві про визнання недійсним рішення, -
в с т а н о в и л а :
В вересні 2005 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма «Грант»»звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про визнання недійсним рішення Державної інспекції з контролю за цінами в місті Києві № 145 від 09.08.2005 року про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін на загальну суму 164 571, 15 грн.
В позові вказує, що зазначене рішення прийняте на підставі акту від 21.07.2005 року за результатами перевірки даних бухгалтерського обліку реалізації нафтопродуктів за оптово-відпускними цінами на підприємстві за період з 26.04.2005 року по 24.05.2005 року, яка проведена з порушеннями, та не погоджується з встановленим відповідачем перевищенням граничного рівня цін відповідно до п. 1 Наказу Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 14.04.2005 року № 95 «Про встановлення граничних рівнів оптово-відпускних цін на дизельне паливо і бензин моторні»та наказом Мінекономіки від 15.05.2005 року № 127 «Про внесення змін до наказу Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 14.04.2005 року №95», посилаючись на те, що відповідачем не враховано, що встановлений ним рівень цін реалізації палива містив 20% податку на додану вартість, а нарахування економічних санкцій проведено без урахування розміру фактичної виручки.
Постановою Господарського суду міста Києва від 08 лютого 2010 року залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 08 грудня 2010 року у справі за позовом ТОВ "Фірма "Грант" до Державної інспекції з контролю за цінами в м. Києві у задоволенні позову відмовлено повністю.
Не погоджуючись з рішеннями суду першої та апеляційної інстанції ТОВ "Фірма "Грант" звернулась з касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Господарського суду міста Києва від 08 лютого 2010 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 08 грудня 2010 року і направити справу на новий розгляд. Скарга обґрунтована невірним застосуванням судами норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, за результатами проведеної перевірки щодо додержання позивачем державної дисципліни цін на нафтопродукти за період з 26.04.2005 року по 24.05.2005 року встановлено реалізацію нафтопродуктів за оптово-відпускними цінами, рівень яких перевищував граничний рівень, визначений наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 14 квітня 2005 року N95 "Про встановлення граничних рівнів оптово-відпускних цін на дизельне паливо і бензини моторні" зі змінами згідно наказу від 20.04.2005 року N 106, від 12.05.2005 року N 127. Сума необґрунтовано отриманої виручки склала 54 857,05 грн. На підставі акту від 21.07.2005 року відповідачем у відповідності до п. 6 Положення про Державну інспекцію з конторою за цінами, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13.12.2000 року № 1819 прийнято рішення № 145 від 09.08.2005 року про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін, відповідно до якого підлягає вилученню у позивача в доход бюджету 54 857,05 грн. необґрунтовано отримана виручка та штраф в сумі 109 714,10 грн.
Судами також встановлено, що при визначені граничних рівнів оптово-відпускних цін на дизельне паливо і бензини моторні враховуються всі витрати, збори та інші обов’язкові платежі, в тому числі податок на додану вартість –20%, що передбачено законодавством та не суперечить вищезазначеним наказам Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України. Сума економічних санкцій нарахована на підставі наявних в матеріалах справи доказів з урахуванням всієї необґрунтовано отриманою позивачем виручки.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.
Державною інспекцією з контролю за цінами в місті Києві правомірно застосовано до позивача передбачені ст. 14 Закону України "Про ціни та ціноутворення" економічні санкції за порушення останнім державної дисципліни цін, а тому колегія судів погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанції про те, що рішення відповідача N 145 від 09.08.2005 року є законним і відсутні підстави для його скасування.
Доводи, викладені заявником в касаційній скарзі були предметом дослідження в судах першої та апеляційної інстанції та не містять достатніх підстав для скасування оскаржуваних судових рішень. Зокрема, питання щодо проведення судово-економічної експертизи для встановлення фактичних обставин, що мають значення по суті справи розглянуто судом першої інстанції з дотриманням норм процесуального права.
Як вбачається із ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Враховуючи вищевикладене, колегія судів вважає, що судами вірно застосовані до спірних відносин норми матеріального та процесуального права, дана правильна оцінка встановленим по справі обставинам.
Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної
інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись статтями 220, 224, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів, –
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу ТОВ "Фірма "Грант" залишити без задоволення.
Постанову Господарського суду міста Києва від 08 лютого 2010 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 08 грудня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими обставинами у строк та у порядку, визначеному ст..ст. 237-239 КАС України.
Головуючий
Судді