Судове рішення #14773787

  

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

________________________________________________________________________________________________

У Х В А Л А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

03 березня 2011 року                                м. Київ                                        К/9991/1572/11 Колегія  суддів  Вищого  адміністративного  суду  України  в  складі :

                    Калашнікової О.В. (головуюча)

                    Харченка В.В.

                    Цуркана М.І.

                    Черпіцької Л.Т.

                    Чалого С.Я.

          розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Луганської міської ради на постанову Ленінського районного суду м.Луганська від 04 листопада 2010 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_6 до Луганської міської ради про зобов’язання вчинити певні дії,

                                                              в с т а н о в и л а :

          В червні 2010 року ОСОБА_6 звернувся до суду   з позовом до Луганської міської ради про зобов’язання вчинити певні дії.

          Посилаючись на бездіяльність відповідача під час розгляду його заяви щодо передачі  права на розроблення проекту відведення земельної ділянки площею 0,0072 га під розміщення (без права будівельних робіт) зупиночного комплексу із вбудованим торговельним павільйоном, за адресою: м. Луганськ, вул. Лєрмонтова, 51, просив зобов’язати відповідача винести на розгляд сесії питання про прийняття рішення щодо надання йому дозволу на розробку проекту відводу земельної ділянки.

          Постановою Ленінського районного суду м.Луганська від 04 листопада 2010 року, яка залишена без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2010 року позовні вимоги задоволені.

          У касаційній скарзі Луганська міська рада, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить оскаржувані рішення скасувати, а у задоволенні позову відмовити.

          Заслухавши доповідача, здійснивши перевірку доводів касаційної скарги, матеріалів справи, колегія суддів вважає, що скарга задоволенню не підлягає.

          Відповідно до ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин  у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того, чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанції у межах касаційної скарги.

          Судами попередніх інстанцій  встановлено, що 06.03.2006 р. позивач звернувся з заявою до Луганської міської Ради про передачу йому в оренду на 25 років земельної ділянки площею 0,0072 га під розміщення (без права будівельних робіт) зупиночного комплексу із вбудованим торговельним павільйоном, за адресою: м. Луганськ, вул. Лєрмонтова, 51.              До заяви позивачем додано копію паспорту, копію довідки про присвоєння ідентифікаційного коду, копію довідки з управління земельних ресурсів, графічний матеріал з позначенням бажаного місця земельної ділянки та інші документи. Зазначена заява не була розглянута у передбаченому законом порядку.

          Відповідно до ч. 6,7 ст. 123 Земельного кодексу України відповідна державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада повинні розглянути наданий проект відведення земельної ділянки, погоджений із органом по земельним ресурсам, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами, органами архітектури та охорони культурної спадщини при наявності висновку державної землевпорядної експертизи по об’єктах, які їй підлягають, у місячний строк і , і в межах своїх повноважень прийняти рішення про надання земельної ділянки.

          Відповідно до ч.3 ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок громадянам і юридичним особам із зміною їх цільового призначення та із земель запасу під забудову здійснюється за проектами відведення в порядку, встановленому ст.ст. 118, 123 Земельного кодексу України.

          Згідно з Переліком документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності, що видаються виключно через дозвільні центри, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2009 року № 526 «Про заходи щодо упорядкування  видачі документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності» (зі змінами і доповненнями, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.2010 року              № 70) погодження проекту відведення земельної ділянки надається комісіями з розгляду питань, пов’язаних з погодженням документації із землеустрою ( далі –Комісія), які діють відповідно до ст. 186-1 Земельного кодексу України.

          Відповідно до частини 8 статті 118 Земельного кодексу України розроблений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки подається до Комісії, яка протягом трьох тижнів з дня одержання проекту надає відповідному органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування свій висновок щодо погодження  проекту або відмови у його погоджені. У разі відмови у погоджені проект повертається заявнику у зазначений у цій частині строк.

          Беручи до уваги зазначені обставини по справі та наведені вимоги закону колегія суддів погоджується з  висновками судів, які виходили з того, що з боку відповідача мала місце бездіяльність щодо розгляду заяви позивача.

          Судами попередніх інстанцій правильно встановлено, що строк звернення до суду позивачем не пропущено.          

          За правилами частин першої та другої статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

          Посилання Луганської міської ради у касаційній скарзі на те, що звернення позивача було розглянуто по суті не підтверджені жодними доказами.

          За правилами частини першої ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

          На підставі викладеного, керуючись статтями 220, 222, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

у х в а л и л а :

          Касаційну скаргу Луганської міської ради залишити без задоволення.

          Постанову Ленінського районного суду  Автономної Республіки Крим від 04 листопада 2010 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2010 року залишити без змін.

          Ухвала набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

          Судді

Калашнікова О.В.

Харченко В.В.

Цуркан М.І.

Черпіцька Л.Т.

Чалий С.Я.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація