Справа № 22ц - 3955 / 2007 Головуючий у 1 інстанції Тимченко СО.
Категорія 17-19 Доповідач Пищида М.М.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 травня 2007 року м. Дніпропетровськ
Судова колегія суддів палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
Головуючого: Болтунової Л.М. Суддів: Пищиди М.М., Кузнецова В.О. При секретарі: Журавель Ю.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську справу за апеляційною скаргою відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Павлограді на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 21 лютого 2007 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Павлограді про стягнення недонарохованих щомісячних страхових виплат,-
встановив:
Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Павлограді в своїй апеляційній скарзі просить скасувати рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 21 лютого 2007 року, яким позов ОСОБА_1 задоволений повністю.
Рішенням суду стягнуто з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Павлограді на користь ОСОБА_1 стягнуто недоплату по щомісячним страховим виплатам за період з 01.03.2002 року по 31.12.2006 року у розмірі 13 251 грн. 85 коп.
Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Павлограді зобов'язане проводити ОСОБА_1 виплати страхових сум у розмірі 1814 грн. 44 коп. щомісячно, починаючи з 01.01.2007 року згідно діючого законодавства з перерахуванням згідно ч. 2 ст. 29 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності».
В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення суду та відмовити в задоволенні позову, оскільки рішення суду винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Висновки суду першої інстанції про стягнення на користь позивача в рахунок недоплаченої суми щомісячних страхових виплат є вірним, ґрунтується на встановлених судом обставинах та доказах.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач під час роботи на підприємствах вугільної промисловості отримав професійні захворювання і за висновком МСЕК йому було встановлено втрату професійної працездатності та призначені щомісячні страхові виплати.
Відповідач призначив позивачеві щомісячні страхові виплати на підставі Постанови правління Фонду «Про перерахунок сум щомісячних виплат потерпілим
2
/членам їх сімей» перерахувавши їх з 01.03.2002 р. по 31.12.2006 р. із застосуваннями коефіцієнтів зазначених у вказаній Постанові.
Вказаний перерахунок був зроблений з порушенням діючого законодавства України, оскільки згідно постанови Київського апеляційного господарського суду від 08.06.2004 р. та від 14.06.2005 р. перерахунок щомісячних виплат повинен проводитися за коефіцієнтом вказаним в ч. 2 ст. 29 Закону України «Про загально обов'язкове державне соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», а не за коефіцієнтом зазначеним Постановою Фонда.
Крім того зазначеними постановами Київського апеляційного господарського суду від 08.06.2006 р. та від 14.06.2005 р. постанова правління Фонду «Про перерахування сум щомісячних страхових виплат потерпілим /членам їх сімей/» визначена такою, що не відповідає ч.2 ст. 29 даного Закону України, а Ухвалою Вищого Адміністративного суду України від 06 вересня 2006 року ці ухвали Київського апеляційного господарського суду залишені без змін.
З наведених підстав суд першої інстанції перерахував щомісячні виплати позивачу за наведений період із застосуванням вказаного в Законі України «Про загальнообов'язкове державне страхування ....» коефіцієнту та стягнув цю суму з відповідача на його користь і зобов'язав відповідача проводити виплату страхових сум у відповідності із зазначеним Законом України.
Стягуючи на користь позивача суму за період з 2002 року по 2007 рік суд не застосував до вимог позивача трьохрічнии термін позовної давності виходячи із вимог ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування ....» та з тієї обставини, що своєчасно ці виплати позивач не отримав з вини відповідача.
Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу відхилити, рішення суду залишити без змін з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції правильно встановив вищезазначені обставини по справі та згідно вимог ст. 83 ЦК України / в редакції 1963 p./, ст. 268 ЦК України / в редакції 2004 р./, ст. ст. 28, 29, 34, 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», правильно ухвалив рішення по суті спору.
Доводи наведені в апеляційній скарзі правильність рішення суду першої інстанції не спростовують, а зводяться до його переоцінки, критикуванню та тлумаченню діючого законодавства.
Таким чином суд ухвалив обгрунтоване рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 308 ЦПК України,-
ухвалив:
Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Павлограді - відхилити.
Рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 21 лютого 2007 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.
Головуючий: