Судове рішення #14773480

  

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

________________________________________________________________________________________________

У Х В А Л А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

31 березня 2011 року                               м. Київ                                        К/9991/2696/11

Колегія  суддів  Вищого  адміністративного  суду  України  в  складі :

          Калашнікової О.В.

          Васильченко Н.В.

          Цуркана М.І.

          Черпіцької Л.Т.

          Чалого С.Я.

          розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Прокуратури              м. Києва на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 14 грудня             2010 року у справі за позовом Конституційного Суду України до Київської міської державної адміністрації, Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві, 3-я особа: товариство з обмеженою відповідальністю «Холодильник-Термінал»про визнання дій неправомірними,

в с т а н о в и л а :

В липні 2007 року Конституційний Суд України звернувся до господарського суду          м. Києва з позовом до Київської міської державної адміністрації, Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві, 3-я особа: товариство з обмеженою відповідальністю «Холодильник-Термінал»про визнання дій неправомірними.

Уточнюючи у ході розгляду справи позовні вимоги, просив визнати розпорядження Київської міської державної адміністрації від 24.05.2004 року № 867 «Про будівництво адміністративного будинку на вул. Горького, 33-в в Голосіївському районі таким, що виданий з перевищенням повноважень та вимог чинного законодавства, скасувати Дозвіл на виконання будівельних робіт від 06.06.2008 року № 0427-ГЛ/Р, яким було перереєстровано дозвіл № 2005-ГЛ/Р від 16.05.2006 року та визнати неправомірними дії посадових осіб Інспекції ДАК.

19.11.2009 р. постановою Господарського суду м. Києва позов КСУ задоволено частково, визнано нечинним розпорядження Київської міської державної адміністрації від 24.05.2004 року № 867 «Про будівництво адміністративного будинку на вул.. Горького, 33-в в Голосіївському районі, скасовано дозвіл Управління ДАБК м. Києва  на виконання будівельних робіт від 06.06.2008 року № 0427-ГЛ/Р. В інший частині позов залишено без задоволення.

14.12.2010 р. постановою Київського апеляційного адміністративного суду задоволено апеляційну скаргу ТОВ «Холодильник-Термінал», постанову Господарського суду м. Києва від 19.11.2009 року скасовано в частині задоволення  позовних вимог КСУ, прийнято нову постанову про відмову в позові в цій частині. В інший частині постанова залишена без змін.

Не погоджуючись з постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 14.12.2010 року, Прокуратура м. Києва подала касаційній скаргу, в якій посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просила скасувати  постанову, ухвалити нове рішення про задоволення позову.



Заслухавши доповідача, здійснивши перевірку доводів касаційної скарги, матеріалів справи, колегія суддів вважає, що скарга задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин  у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того, чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанції у межах касаційної скарги.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про недоведеність позову.

Статтею 71 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. ст. 38, 39 Земельного кодексу України до земель житлової та громадської забудови належать земельні ділянки в межах населених пунктів, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об’єктів загального користування. Використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням державних стандартів і норм, регіональних та місцевих правил забудови.

Згідно ст. 24 Закону України «Про планування та забудову територій»фізична та юридичні особи, які мають намір здійснити будівництво об’єктів містобудування на земельних ділянках, що належать їм на праві власності чи користування, зобов’язані отримати від виконавчих органів відповідних рад, Київської та Севастопольської міської державної адміністрації, у разі делегування їм таких повноважень відповідними радами, дозвіл на будівництво об’єкта містобудування.

Відповідно до п.п.9 п. «а»ч.1 ст. 31 Закону України «Про місцеве самоврядування»до власних ( самоврядних) повноважень виконавчих органів місцевих рад віднесено надання дозволу на спорудження об’єктів містобудування незалежно від форм власності.

Частиною другою Прикінцевих положень Закону України «Про столицю України –місто-герой Київ»міська та районні в місті Києві ради протягом місяця після набрання чинності цим Законом вирішують питання щодо формування власних виконавчих органів на базі відповідних державних адміністрацій, які паралельно виконують функції державної виконавчої влади, що є особливістю здійснення виконавчої влади в м. Києві. На виконання вимог закону Київською міською радою прийнято рішення «Про утворення виконавчого органу Київської міської ради та затвердження його структури і загальної чисельності»від 20.06.2002 року № 28/28, відповідно до якого утворена Київська міська державна адміністрація.

Як встановлено судами попередніх інстанцій рішенням  Київської міської ради від 29.05.2003 року № 486-2/646 «Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею»ТОВ «Холодильник-Термінал»затверджено проект відведення земельної ділянки для експлуатації та обслуговування адміністративного будинку по вул. Горького, 33-в м. Києва, передано товариству в дострокову оренду земельну ділянку.                На виконання зазначеного рішення 05.03.2004 року укладено договір оренди земельної ділянки. В подальшому, розпорядженням № 867 від 24.05.2004 року Київською міською державною адміністрацією надано дозвіл на знесення існуючої будівлі та будівництво іншої. 16.05.2006 року товариство отримало дозвіл на виконання будівельних робіт, який перереєстровано Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві з продовженням строку будівництва до 05.06.2010 року. Придбаний в 2001 році товариством  будинок позначений на Генеральному плані м. Києва і розташований на землях, які відповідно до ст. 19 Земельного кодексу України за своїм цільовим призначенням відносяться до земель житлової та громадської забудови.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 14.09.2010 року визнано нечинним розпорядження КМДА від 20.06.2008 року № 866 «Про скасування розпорядження Київської міської державної адміністрації від 24.05.2004 року № 867 «Про будівництво адміністративного будинку на вул. Горького, 33-в в м. Києві».

Враховуючи, що судами першої та апеляційної інстанції повно встановлені фактичні обставини справи, які свідчать про те, що відповідачами та Товариством з обмеженою відповідальністю «Холодильник-Термінал»вжито всіх залежних від них заходів щодо недопущення порушення вимог діючого законодавства, а позивачем не доведено неправомірності їх дій, та зазначене не спростовується доводами касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що  постанова суду апеляційної інстанції ґрунтується на вірних висновках та правильному застосуванню норм матеріального та процесуального права.

За правилами частини першої ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

На підставі викладеного, керуючись статтями 220, 222, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу Прокуратури м. Києва залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді

Калашнікова О.В.

Васильченко Н.В.

Цуркан М.І.

Черпіцька Л.Т.

                                                                                                           Чалий С.Я.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація