ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

________________________________________________________________________________________________

У Х В А Л А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

31 березня 2011 року                               м. Київ                                        К/9991/5018/11

Колегія  суддів  Вищого  адміністративного  суду  України  в  складі :

                    Калашнікової О.В.

                    Васильченко Н.В.

                    Цуркана М.І.

                    Черпіцької Л.Т.

                    Чалого С.Я.

          розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 15 березня 2010 року та ухвалу Апеляційного суду Івано-Франківської області від 12 травня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про перерахунок пенсії,

в с т а н о в и л а :

          В листопаді 2009 року  ОСОБА_1 звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про перерахунок пенсії.

          В позові зазначає, що є пенсіонером Збройних Силах України та отримує пенсію в порядку визначеної Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб»(далі Закон). Вважає, що відповідач порушив його право на отримання належного розміру пенсії. Просив позов задовольнити.

          Постановою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від                    15 березня 2010 року, яка залишена без змін ухвалою  Апеляційного суду Івано-Франківської області від 12 травня 2010 року у задоволенні позову відмовлено.

          У касаційній скарзі, ОСОБА_1 посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить оскаржувані рішення скасувати, а позов задовольнити.

          Заслухавши доповідача, здійснивши перевірку доводів касаційної скарги, матеріалів справи, колегія суддів вважає, що скарга задоволенню не підлягає.

          Як правильно встановлено судами першої та апеляційної інстанції, наказом Міністерства Оборони України від 14.04.2007 року, на який посилається позивач, дозволено здійснювати у 2007 році преміювання військовослужбовців понад встановлений законом розмір у межах видатків, передбачених для грошового забезпечення у 2007 році. Визначення можливості збільшення граничною розміру премії не є підвищенням доплати, яка дає підстави для перерахунку пенсії. Пенсія позивачу призначена у 1992 році, а законодавством з питань пенсійного забезпечення, яке діяло до 01 січня 2005 року, не було передбачено можливості перерахунку раніше призначених пенсій у зв'язку із запровадженням, після звільнення військовослужбовців та осіб, які мають право на пенсію згідно з Законом, нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, яких вони не отримували під час служби, а також премій.

          З такими висновками погоджується і колегія суддів Вищого адміністративного суду України.

          Наказ Міністерства Оборони України від 14.04.2007 року №175 прийнятий на виконання Постанови Кабінету Міністрів України від 28 березня 2007 року № 594 «Про деякі питання грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу у 2007 році», якою, в свою чергу, змін до правових актів у частині фонду преміювання військовослужбовців не вносилось, а Міністерству Оборони України надавалось лише право, а не обов'язок, за можливості, у межах видатків для грошового забезпечення військовослужбовців здійснювати з 01 квітня у 2007 році преміювання зазначеної категорії осіб понад встановлений законом розмір.

          Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки судове рішення суду апеляційної інстанцій постановлене з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновок суду не спростовують, підстави для призначення справи до розгляду в судовому засіданні відсутні.

          За правилами частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

          На підставі викладеного, керуючись статтями 220, 222, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

у х в а л и л а :

          Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

          Постанову Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від                    15 березня 2010 року та ухвалу Апеляційного суду Івано-Франківської області від 12 травня 2010 року залишити без змін.

          Ухвала набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

          Судді

Калашнікова О.В.

Васильченко Н.В.

Цуркан М.І.

Черпіцька Л.Т.

                                                                                               Чалий С.Я.