справа №2-292/2006 року

справа №2-11/2007 року

 

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ       УКРАЇНИ

 

10 квітня 2007 року                                                                            м.Звенигородка

Звенигородський районний суд,Черкаської області

в складі головуючої судді                                Мусійко ТВ.

при секретарі                                    Дрига А.В.

з участю: позивачки                                        ОСОБА_1.

адвоката                                            ОСОБА_2.

розглянувши у відкритому судовому засідання в залі суду м.Звенигородки цивільну справу за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_3про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,завданої джерелом підвищеної небезпеки,-

 

ВСТАНОВИВ:

 

Позивачка зменшила в судовому засіданні свої позовні вимоги і просить суд стягнути з відповідача на її користь в відшкодування матеріальної шкоди,завданої злочином в сумі 16080грн. 64 коп.,що становлять витрати на лікування в Звенигородській ЦРЛ та в інституті нейрохірургії в м.Києві,витрати на поховання,витрати на придбання продуктів харчування та поминальні обіди,витрати на придбання пального,витрати на пам*ятник та обладнання місця поховання та в відшкодування моральної шкоди в сумі 100000 гри,мотивуючи це тим,щоІНФОРМАЦІЯ_1близько 6.00 год. в м. Звенигородка,Черкаської області відповідач перебуваючи в стані алкогольного сп*яніння та керуючи автомобілем *Мерседес-Бенц* державний номер НОМЕР_1(мікроавтобус з одновісним причіпом,який належить йому на праві особистої власності)рухаючись по пр-ту Шевченка зі сторони м.Черкаси в напрямку центру міста,на нерегульованому перехресті пр-кт Шевченка та вул.Дзержинського без пішохідного переходу, порушуючи правила дорожнього руху,змінивши напрямок руху не переконавшись,що він не створює небезпеку іншим учасникам руху,під час об*їзду перешкоди не дотримав безпечного інтервалу і скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_4. -сина позивачки,який переходив в той час проїжджу частину дороги на даному перехресті.При цьому відповідач об*єктивно спроможний був виявити перешкоду для руху, але не вжив заходів для зменшення швидкості свого автомобіля і безпечного об*їзду  пішохода. Внаслідок наїзду сину позивачки ,згідно висновку судово-медичної експертизи №207/2551 А від 8 .10.2004 року були заподіяні тілесні ушкодження у вигляді відкритої черпно-мозкової травми з чисельними переломами кісток основи черепа з правої сторони,ушибів правої півкулі головного мозку, крововиливів під оболонки і в шлуночки головного мозку,набряку мозку в сполученні із закритою травмою живота з розривом печінки праворуч,осколочних переломів кісток носа правої гомілки,одержаних внаслідок дії тупих предметів, якими могли бути частини деталей автомобіля і при житті ОСОБА_4. мали ознаки тяжких тілесних ушкоджень,небезпечних для життя в момент заподіяння. Вказані тілесні ушкодження заподіяння внаслідок улдару в праву половину тіла ОСОБА_4. коли він знаходивася в вертикальному положенні з наступним падінням його на дорожнє покриття.Від одержаних тілесних ушкоджень наступила смерть ОСОБА_4.,таким чином відповідач своїми діями порушив п.п.2.9/а,12.3,13.3 Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року №1306 т,чинних з 1 січня 2002 року.

                По зазначеному факту Звенигородським РВ УМВС України в Черкаській області відносно відповідача була порушена кримінальна справа за ознаками злочину передбаченого ст..286 ч.2 КК України,а 26.12.2005 року Звенигородським районним судом він був визнаний винним та засуджений за вчинення злочину,передбаченого ст..286 ч.2 КК України і йому призначено покарання у вигляді 5 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортним засобом на строк 3 роки.На підставі ст.Л п.б,є, ст..ст.6,13,15 Закону України від 11.07. 2003 року №1131-1У *Про амністію* звільнений від призначених судом покарань. Ухвалою апеляційного суду,Черкаської області від 28 лютого 2006 року вирок Звенигородського районного суду від 26.12.2005 року відносно відповідача залишено без змін.В зв*язку з вищенаведеним позивачка понесла витрати:

·        на лікування в Звенигородській ЦРЛ та придбання ліків за власні кошти - 900 грн.,на плазму крові - 167 грн.,на загальну суму - 1067 грн.

·        для лікування в інституті нейрохірургії в м.Києві добровільний внесок - 980 грн.,ренгеноплівка -20грн.58 коп.,антибіотики - 07грн.58 коп ,всі нші ліки - 800 грн.,на загальну суму - 1808 грн. 16 коп.

·        витрати на поховання - придбання одягу - 975 грн.,туфлі-150 грн,ритуальні послуги:автобус-79 грн.48 коп.,хустки,рушники та інше -940 грн.,вінки ,труна-314 грн. , витрати на придбання продуктів харчування та поминальний обід в день поховання-3000грн.,на загальну суму - 5458грн.48 коп.

·        витрати на продукти харчування на поминальний обід на 9 днів -1500 грн.

·        витрати на продукти харчування на поминальний обід на 40 днів - 1300 грн.

·        витрати на продукти харчування на поминальний обід на 1 рік- 1300 грн. витрати на придбання пального- 200 грн.

·        витрати на пам*ятник та обладнання місця поховання - 3447 грн.,а всього позивачка понесла матеріальні витрати на загальну суму 16080 грн. 64 коп.

та зазнала моральної шкоди,яка полягала в тому,що її стан здоров*я значно погіршився,морально і психічно страждає,змушена терпіти моральні страждання,порушено її звичайний спосіб життя,вона втратила сон,стала нервовою,втратила душевний спокій,не змогла повністю реалізувати свої звички,її переживання посилилися відмовою відповідача відшкодувати необхідні витрати на лікування та в послідуючому,поховання сина і вона вимушена була брати необхідні гроші у різних людей,а також просить стягнути з відповідача на її користь судові витрати за участь представника в сумі   1500 грн.

Відповідач ОСОБА_3. позов визнав частково ,надав заперення проти позову та пояснив, що із заявлених до нього позовних вимог про відшкодування матеріальної шкоди:

Повністю визнає наступні вимоги:

· витрати на придбання плазми крові в сумі - 167 грн.

· витрати на придбання рентген плівки в сумі - 20 грн.58 коп.

· витрати на придбання антибіотиків в сумі - 7 грн.58коп.

· витрати на придбання одягу в сумі 975 грн,взуття в сумі 150 грн.,найму автобуса в сумаі 79 грн.48 коп.,придбання хусток,рушникІв та іншого в сумі 940 грн.,придбання вінків,труни в сумі 314 грн.

Частково визнає наступні вимоги:

-із заявлених для відшкодування 1412 грн. 05 коп. понесених на ліки під час лікування в Звенигородській ЦРЛ він визнає лише 900 грн.,оскільки ця сума реально відповідає тим затратам,які були понесені позивачкою,надані нею квитанції про придбання ліків на суму 1412 грн.05 коп. не підтверджені жодними даними про необхідність використання таких ліків для лікування потерпілого та про те, що вони дійсно використані на його лікування.

- із заявлених 1664 грн.53 коп. понесених під час лікування в інституті нейрохірургії визнає лише 800 грн.,оскільки ця сума відповідає реальним затратам,які були понесені позивачкою.Надані нею квитанції про придбання ліків не підтверджені жодними даними про необхідність використання таких ліків для лікування потерпілого та про те,що вони дійсно використані на його лікування.

· із заявлених на відшкодування витрат,понесених на придбання продуктів харчування та поминальний обід в день поховання в сумі 6489 грн.08 коп. визнає лише 3000 грн.,оскільки такі витрати суттєво завищені позивачкою,як вбачається з накладної РайСТ від 02.07.2002 року (а.с.201) позивачкою було зроблено замовлення на 200 порцій ,що свідчить про те,що на обіді було 200 чоловік,а не 400 ,як вона стверджує.Також на поминальний обід в день похорон ніяк не могло бути використано ковбаси,копченого м*яса та копчених курей загальною вагою 67 кг,як зазначено в накладних,якими обґрунтовуються позовні вимоги.Крім того,надана на підтвердження понесених витрат на придбання 100 пляшок горілки та 20 пляшок вина накладна б/н магазину *Звенигорора* (а.с. 199) від 30.06.2002 року є фіктивною,оскільки ,як вбачається з довідки ДПІ в Звенигородському районі,підприємець ОСОБА_5. протягом 2002 року здійснювала в магазині *Звенигора* лише торгівлю продуктами харчування та пивом,а не спиртними напоями.Аналогічні ситуації і по інших наданих підприємцем ОСОБА_5. накладних на підтвердження того,що в неї придбавалися на поминальні обіди спиртні напої.

· з аналогічних підстав із заявлених на відшкодування витрат понесених на придбання продуктів харчування на поминальний обід на 9 днів в сумі - 2141грн.95 коп.,визнає лише -1500 грн.,на поминальний обід на 40 днів в сумі - 2028,64 грн. визнає-1300 грн.,на поминальний обід на 1 рік в сумі - 1994 грн.09 коп визнає також -1300 грн.

· із заявлених на відшкодування витрат на придбання бензину в сумі 380 грн.49 коп. він визнає лише 200 грн.Надані позивачкою квитанції на придбання бензину на суму 380 грн.49 коп. не можуть підтвердити,що даний бензин придбавався ними в зв*язку з лікуванням сина чи його похованням,оскільки дати ,зазначені на них не відповідають тим подіям.

· відповідно п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України №6 від 27.03.1992 року *Про практику розгляду судами цивільнимх справ за позовами про відшкодування шкоди* витрати на виготовлення пам*ячників і огорож визначаються з їх фактичної вартості,але не вище граничної вартості стандартних пам*ячників і огорож в даній місцевості.Тому із заявлених на відшкодування витрат на придбання пам*ятника та обладнання місця поховання в сумі 3447 грн. він визнає лише 2000 грн.,що відповідає середній вартості самого дорогого пам*ятника в нашій місцевості.

Повністю не визнає позовні вимоги:

- про сплату 980 грн. добровільного внеску,оскільки вказана сума

добровільного внеску в інституті нейрохірургії в м.Києві була сплачена ним на ім.*я

позивачки ,на підтвердження чого йому був виданий оригінал квитанції.Даний оригінал

квитанції був приєднаний його представником в ході судового розгляду кримінальної

справи до матеріалів справи (а.с.530) і знаходиться на а.с. 468 .Квітанція ж надана

позивачкою є дублікатом,який був виписаний згодом.

Щодо заявлених вимог про відшкодування моральной шкоди на користь позивачки в сумі 10000 грн.,то він визнає лише такі вимоги на суму 8000 грн.,оскільки в нього на утриманні перебуває неповнолітня дитина і виходячи з рівня життя в Україні він фізично неспроможний сплатити вказану суму.Позивачкою не взято до уваги те,що що після ДТП він надавав їй посильну матеріальну допомогу в лікуванні сина. Зокрема ним були сплачені витрати на виклик швидкої допомоги *Борис* з м.Києва в сумі 2445 грн.,оплачено добровільний внесок в інститут нейрохірургії в сумі 980 грн.,під час лікування сина позивачки в м.Києві він допомагав купуватим ліки.Вказане підтверджується приєднаними його представником до матеріалів справи документами (замовленням на виклик швидкої допомоги,оригінал квитанції на добровільний внесок,частково квитанціями на придбання ліків),які знаходяться в матеріалах кримінальної справи на ас. 467,468.

В зв*язку з вищевикладеним просить суд частково задоволити заявлений до нього цивільний позов в частині матеріальної шкоди в розмірі 13653 грн.64 коп. ,в частиш компенсації за завдану моральну шкоду - в розмірі 8000 грн.

Адвокат ОСОБА_2 . повністю підтримує відповідача та просить суд задоволити позовні вимоги частково.

Свідок ОСОБА_6. суду показав,що ОСОБА_1. являється його рідною сестрою стосунки між ними дуже добрі, коли у червня 2002 року сталася трагедія з його племінником ОСОБА_4.,то його сестра ОСОБА_1. тп її чоловік ОСОБА_7. неодноразово позичали у нього гроші ,тобто перший раз на лікування ,як у Звенигородській ЦРЛ,так і в м.Києві в інституті нейрохірургії,а другий раз на поховання,а всього вони позичили 10000 грн.

Вислухавши сторони,вивчивши матеріали справи ,суд вважає,що позов підлягає задоволенню частково з слідуючих підстав.

Судом встановленогоІНФОРМАЦІЯ_1близько 6.00 год ранку в м.Звенигородка ,Черкаської області відповідач перебуваючи в стані алкогольного сп*ягніння та керуючи автомобілем *Мерседес-Бенц* державний номер НОМЕР_1(мікроавтобус з одновісним причіпом,який належить йому на праві особистої власності),рухаючись по пр-ту Шевченка зі сторони м.Черкаси в напрямку центру міста,на нерегульованому перехресті пр-кт Шевченка та вул..Дзержинського без пішохідного переходу,порушуючи правила дорожнього руху,змінивши напрямок руху не переконавшись,що він не створює небезпеку іншим учасникам руху,під час об*їзду перешкоди не дотримав безпечного інтервалу і скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_4. -сина позивачки,який переходив в той час проїжджу частину дороги на даному перехресті.При цьому відповідач об*єктивно спроможний був виявити перешкоду для руху, але не вжив заходів для зменшення швидкості свого автомобіля і безпечного об*їзду пішохода.Внаслідок наїзду сину позивачки ,згідно висновку судово-медичної експертизи №207/2551 А від 8 .10.2004 року були заподіяні тілесні ушкодження у вигляді відкритої черепно-мозкової травми з чисельними переломами кісток основи черепа з правої сторони,ушибів правої півкулі головного мозку,крововиливів під оболонки і в шлуночки головного мозку,набряку мозку в сполученні із закритою травмою живота з розривом печінки праворуч,осколочних переломів кісток носа правої гомілки, одержаних внаслідок дії тупих предметів,якими могли бути частини деталей автомобіля і при житті ОСОБА_4. мали ознаки тяжких тілесних ушкоджень,небезпечних для життя в момент заподіяння.Вказані тілесні ушкодження заподіяння внаслідок удару в праву половину тіла ОСОБА_4. коли він знаходивася в вертикальному положенні з наступним падінням його на дорожнє покриття.Від одержаних тілесних ушкоджень наступила смерть ОСОБА_4.,таким чином відповідач своїми діями порушив п.п.2.9/а, 12.3,13.3 Правил дорожнього руху України,затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року №1306 т,чинних з 1 січня 2002 року.По зазначеному факту Звенигородським РВ УМВС України в Черкаській області відносно відповідача була порушена кримінальна справа за ознаками злочину передбаченого ст..286 ч.2 КК України,а 26.12.2005 року Звенигородським районним судом він був визнаний винним та засуджений за вчинення злочину,передбаченого ст..286 ч.2 КК України і йому призначено покарання у вигляді 5 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортним засобом на строк З роки.На підставі ст.1 п.б,є, ст..ст.6,13,15 Закону України від 11.07. 2003 року №1131-1У *Про амністію* звільнений від призначених судом покарань.Ухвалою апеляційного

 суду,Черкаської області від 28 лютого 2006 року вирок Звенигородського районного суду від 26.12.2005 року відносно відповідача залишено без змін.Оскільки вина відповідача в заподіянні тяжких тілесних ушкоджень,в результаті яких наступила смерть сина позивачки доведена ,то додаткового доказування не потребує.

Суд вважає,що заявлений цивільний позов про відшкодування матеріальної та моральної шкоди підлягає задоволенню частково в межах розумного.При визначенні розміру відшкодування слід врахувати, що шкода заподіяна внаслідок необережного злочину, що відповідач відшкодував частину матеріальної шкоди, а саме : ним були сплачені витрати на виклик швидкої допомоги *Борис* з м.Києва в сумі 2445 грн.

Як вбачається з епікризу про те,що син позивачки ОСОБА_4. знаходився на стаціонарному лікуванні в хірургічному відділенні Звенигородської ЦРЛ зІНФОРМАЦІЯ_1по 25.06.2002 року з діагнозом закрита черепно-мозкова травма,переломами кісток основи черепа,розрив печінки.В зв"язку з даним діагнозом йому призначалися ліки для проходження курсу лікування зІНФОРМАЦІЯ_1по 25.06.2002 року,а тому позивачка понесла витрати на лікування свого сина в Звенигородській ЦРЛ - 900 грн.,на плазму крові -167 грн,а всього на суму 1067 грн.,а також з 25.06.2002 року по 29.06.2006 року з вищевказаним діагнозом ОСОБА_4. перебував на лікуванні в інституті нейрохірургії в м.Києві і йому також призначалися ліки для проходження лікування :ренгеноплівка -20грн.58 коп.,антибіотики - 07грн.58 коп.,всі нші ліки - 800 грн.,дані витрати підтверджуються довідками ,а всього на суму - 828 грн. 16 коп.

29.06.2002 року в 20 год.20 хв. ОСОБА_4. помер,що підтверджується копією історії хвороби інституту нейрохіргії м.Києва. Витрати на поховання сина позивачки ОСОБА_4. -придбання одягу - 975 грн.,туфлі-150 грн.,ритуальні послуги:автобус-79 грн.48 коп.,хустки,рушники та інше -940 грн.,вінки ,труна-314 грн. ,данні витрати підтверджуються довідками та накладними ,а всього на суму - 2458 грн.48 коп.

Витрати на придбання продуктів харчування та поминальний обід в день поховання- 3000 грн.,витрати на продукти харчування на поминальний обід на 9 днів -1500 грн.,витрати на продукти харчування на поминальний обід на 40 днів - 1300 грн., витрати на продукти харчування на поминальний обід на 1 рік-1300 грн.,дані витрати підтверджуються накладними ,а всього на суму - 7100 грн.

Витрати на придбання пального,що підтверджується копіми чеків,а всього на суму - 200 грн. відповідач визнав вищезазначені суми і вони підлягають стягненню.

При госпіталізації сина позивачки ОСОБА_4. в інститут нейрохірургії в м.Київ позивачка заплатила в касу інституту 980 грн. добровільного внеску за медичні послуги, що підтверджується копією дубліката квитанції до прибуткового касового ордеру №316755 від 2.07.2002 року ,на даному дублікаті маються підписи та печатки, про сплату саме позивачкою ОСОБА_1.- 980 грн.,оскільки в квитанції вказане саме її прізвище,тобто вказано прізвище тієї особи,яка сплатила 980 грн. добровільного внеску за медичні послуги і саме на ОСОБА_1. виписана квитанціям тому у суду не має виникає сумніву,що саме позивачка ОСОБА_1. сплатила 980 грн. добровільного внеску на медичні послуги в інститут нейрохірургії в м.Києві,а тому з відповідача на користь позивачки необхідно стягнути 980 грн. за сплату нею добровільного внеску на медичні послуги в касу інституту нейрохірургії м.Києва в рахунок відшкодування матеріальної шкоди.

Відповідно п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України №6 від 27.03.1992 року *Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди* витрати на виготовлення пам*ятників і огорож визначаються з їх фактичної вартості,але не вище граничної вартості стандартних пам*ятників і огорож в даній місцевості.Згідно довідки №5 від 23.03.2007 року виданої приватним підприємцем ОСОБА_8. ,який займається виготовленням пам"ятників ,середня вартість пам"ятнику з чорного каменю „Габро" в нашій місцевості становить - 2175 грн.,а томусаме дана сума підлягає стягненню,з відповідача на користь позивачки необхідно стягнути -2175 грн. в рахунок матеріальної шкоди за пам"ятник.

Позивачці ОСОБА_1. загибеллю її сина ОСОБА_4. була завдана моральна шкода,яка полягала в перенесених нею душевних стражданнях,викликаних загибеллю рідного синаЗагибель сина ОСОБА_4. змінила звичний спосіб життя позивачки,вона не могла спілкуватися з оточуючими та радіти життю,була пригнічена,а до втрати сина сона вела активний спосіб життя та раділа життю,а тому стан її здоров*я значно погіршився,вона почала часто хворіти ,так у неї з"явилися сердечні захворювання,а саме як зазначено в медичній картці діагнози стенокардія,мікрокардіодистрофія,реактивний стан,астенно-невротичний синдром,за період часу з 2002 року по 2007 рік позивачка перенесла дві операції ,а саме 01.04.2003 року видалення шийки матки -діагноз фіброміома тіла матки 7 неділь,ендометріоз тіла матки 2 ступеня,двосторонній хронічний сальпингоофорит, про що свідчать записи лікарів в медичній картці та неодноразові обстеження в Черкаському обласному пеританальному центрі починаючи з грудня 2002 року,згідно довідки №1374 від 15.11.2006 року виданої Ватутінською міською лікарнею проте що ,позивачці ОСОБА_1. була проведена операція 1.11.2006 року ,діагноз фіброаденома і кіста лівої грудної залози,на даний час після проведення вищезазначених операцій позивачка ОСОБА_1. їздить на консультації в Черкаську обласну лікарню та інститут онкології АМН України,оскільки на дані консультації її направляють лікарі гінеколог та хірург,так як вона перебуває у них на обліку,той факт ,що здоров"я позивачки погіршилося, що вона хворіє постійно підтверджується неодноразовими записами в її медичній картці,а те,що між цими захворюваннями та загибеллю її сина ОСОБА_4. існує прямий причинний зв"язок підтверджується тим,що до загибелі сина позивачка ОСОБА_1. такими захворюваннями не страждала і взагалі тривалий час не зверталася до лікарів.Позивачка ОСОБА_1. морально і психічно страждає,змушена терпіти моральні страждання,вона втратила сон,про що свідчать записи в медичній картці..

При визначенні моральної шкоди,суд враховує характер злочинних дій ,глибину,характер та тривалість страждань,що перенесла позивачка,що ці страждання були поглиблені і тим,що ОСОБА_3 не намагався відшкодувати завдану злочином шкоду,як під час слухання кримінальної справи ,так і під час слухання даної цивільної справи,стала нервовою,втратила душевний спокій,не змогла повністю реалізувати свої звички, вести активний спосіб та враховуючи вимоги розумності та справедливості, суд вважає,що відшкодуванню підлягає моральна шкода в розмірі 30000 грн. на користь позивачки.

Також стягнути з відповідача на користь позивачки судові витрати по наданню їй правової допомоги в сумі 1600 грн.

Від сплати судового збору ОСОБА_3. звільнити на підставі ст..4 Декрету KM України „Про державне мито".

Стягнути з ОСОБА_3. на користь держави витрати за ІТЗ в сумі 30 грн.

Судові витрати відповідача стягненню не підлягають.

На підставі ст.. ст. 1166,1167,1168,1187 ЦК України,Пленуму ВС України №4 від 31.03.1995 року „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" та керуючись ст..ст. 10,11,60,61,208,209,212-215 ЦПК України, суд, -

 

ВИРІШИВ:

 

Позов ОСОБА_1до до ОСОБА_3про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,завданої джерелом підвищеної небезпеки - задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1в відшкодування матеріальної шкоди - 14808 грн.64 коп., в відшкодування моральної шкоди - 30000 грн., та судові витрати на суму 1600 грн.

Від сплати сдового збору ОСОБА_3. звільнити на підставі ст..4 Декрету KM України „Про державне мито".

Стягнути з ОСОБА_3. на користь держави витрати за ІТЗ в сумі 30 грн.,які перерахувати:одержувач УДК в Звенигородському районі,р/р 31219259700100,УЄДРПУ 22808978, банк одержувача ГУДКУ в Черкаській області,МФО 854018, код бюджетної класифікації 22050000.

Судові витрати відповідача стягненню не підлягають.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання заяви про апеляційне оскарження,якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано,а в разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним судом,якщо рішення не буде скасоване.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга рішення суду подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються апеляційному суду Черкаської області через Звенигородський районний суду,Черкаської областідопія апеляційної скарги одночасно надсилається особою,яка її подає до апеляційного суду Черкаської області.