ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

_____________________________________________________________________________________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"04" травня 2011 р.Справа № 5024/417/2011

На підставі розпорядження голови суду від 28.04.2011р. № 295 суддю Жекова В.І. в період щорічної відпустки замінено на суддю Бойко Л.І.

Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

головуючого судді Пироговського В.Т.

суддів Картере В.І., Бойко Л.І.,

секретар судового засідання Чеголя Є.О.

за участю представників учасників процесу:

від Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» - не з’явився

від Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Висота» - не з’явився

розглянула апеляційну Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк»

на ухвалу господарського суду Херсонської області(про порушення справи про банкрутство)

від 15.03.2011р.

у справі №5024/417/2011

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю фірма Висота»

боржник Товариство з обмеженою відповідальністю фірма Висота»

про порушення справи про банкрутство

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 22.04.2011р. прийнято до провадження та призначено до розгляду на 04.05.2011р. апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк»на ухвалу господарського суду Херсонської області від 15.03.2011р. у справі №5024/417/2011.

В матеріалах справи відсутні повідомлення учасників процесу про час і місце судового засідання проте відправка вказаної ухвали рекомендованим поштовим відправленням підтверджується витягом з реєстру вихідної поштової кореспонденції Одеського апеляційного господарського суду за 26.04.2011р.

Апеляційна скарга розглянута за правилами ст. 102 ГПК України.

Згідно із приписами ст.85 ГПК України в засіданні суду 04.05.2011р. оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Ухвалою господарського суду Херсонської області від 15.03.2011р. зі справи № 5024/417/2011 (суддя Сулімовська М.Б.) за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Висота»порушено провадження у справі про банкрутство, прийнято заяву до розгляду та зобов’язано боржника та інших осіб вчинити певні дії. Крім того заборонено посадовим особам боржника здійснювати будь-які дії по реорганізації, ліквідації боржника або відчуження його основних засобів та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, у зв’язку з чим заборонено органам  стягнення та органам державної виконавчої служби стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства; нарахування неустойки (штрафу, пені), інших фінансових (економічних) санкцій за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов’язань та зобов’язань щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів).

Не погоджуючись із вказаною ухвалою Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк»(далі ПАТ «УкрСиббанк») звернулося до Одеського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Херсонської області від 15.03.2011р. у справі №5024/417/2011 в частині застосування заходів забезпечення вимог кредиторів та мораторію на задоволення вимог кредиторів та ухвалити нове (додаткове) рішення, яким заборонити посадовим особам боржника здійснювати будь-які дії по реорганізації чи ліквідації боржника або відчуження всього належного боржнику майна та грошових коштів та ввести мораторій на задоволення вимог кредиторів, у зв’язку з чим заборонити органам стягнення та органам державної виконавчої служби стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства за виключенням звернення стягнення на заставлене майно; нарахування неустойки (штрафу, пені), інших фінансових (економічних) санкцій за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов’язань та зобов’язань щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), посилаючись на те, що  вказана ухвала винесена з порушенням норм матеріального права, а саме:

- ПАТ «УкрСиббанк»та Боржником по справі укладено іпотечний договір в забезпечення виконання грошових зобов’язань ПП «Алко-опт»перед ПАТ «УкрСиббанк»за кредитним договором №11368008000 від 14.07.2008р. Приватним нотаріусом  Херсонського міського нотаріального округу ОСОБА_1 вчинено виконавчий напис від 04.06.2010р. за №1552 на вищезазначеному іпотечному договорі. Постановою Одеського апеляційного господарського суду по справі №16/115-ПН-10 від 16.12.2010р. встановлено, що подані ПАТ «УкрСиббанк»нотаріусу документи відповідають вимогам законодавства України, тобто підтверджують безспірність заборгованості. Таким чином ПАТ «УкрСиббанк»має статус кредитора у справі №5024/417/2011 та володіє процесуальними правами на участь у справі;

-  постановою старшого державного виконавця Драча Ю.М. від 08.06.2010р. відкрито виконавче провадження по виконанню виконавчого напису нотаріуса. Відповідно до п.8.ч.1ст.37 Закону України «Про виконавче провадження»виконавче провадження підлягає обов’язковому зупиненню у разі порушення господарським судом провадження у справі про банкрутство боржника, якщо відповідно до закону  на вимогу стягувача поширюється дія мораторію, запровадженого господарським судом, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від реалізації майна боржника), а також у разі звернення стягнення на заставлене майно та виконання рішень у немайнових спорах. Зазначена норма ст.37 Закону України «Про виконавче провадження»є спеціальною нормою яка регулює саме процедуру виконавчого провадження щодо звернення стягнення на заставлене майно в справах про банкрутство, а норми ст.12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»(далі Закон про банкрутство) в частині регулювання процедури стягнення на заставлене майно під час дії мораторію в даному випадку, на думку особи, що подала апеляційну скаргу, є загальними;

-  згідно із п.6 оскаржуваної Ухвали, господарським судом заборонено посадовим особам боржника здійснювати будь-які дії по реорганізації чи ліквідації боржника або відчуження його основних засобів. Однак не було заборонено посадовим особам боржника здійснення дій по розпорядженню іншими активами боржника крім основних засобів(готова продукція та інше), що, на думку ПАТ «УкрСиббанк», порушує права кредиторів Боржника на задоволення своїх вимог за рахунок цього майна боржника у разі його відчуження.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши наявні докази, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, повноту та об’єктивність дослідження доказів, колегія суддів встановила:

Відповідно до ст. 91 ГПК України сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Ухвали місцевого господарського суду оскаржуються в апеляційному порядку окремо від рішення господарського суду лише у випадках, передбачених статтею 106 цього Кодексу.

Згідно із ст. 106 ГПК України окремо від рішення місцевого господарського суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали місцевого господарського суду, зокрема, у справах про банкрутство (неплатоспроможність) у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Виходячи з системного аналізу норм Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (далі Закон України „Про банкрутство”) та норм ГПК України колегія суддів дійшла висновку, що у даному випадку ухвала про порушення провадження у справі може бути оскаржено в частинні вжиття заходів забезпечення позову.

Даний висновок кореспондується із положеннями ч.4 п.37 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про банкрутство»від 18.12.2009р. №15, згідно з якими ухвала про порушення провадження у справі про банкрутство набирає чинності з дня її винесення і може бути оскаржена тільки в частині призначення розпорядника майна та вжиття заходів щодо забезпечення позову.

Виходячи із вимог ст. 67 ГПК України та ст.1 Закону про банкрутство, де наведено визначення терміну «мораторій на задоволення вимог кредиторів», колегія суддів дійшла висновку, що мораторій на задоволення вимог кредиторів є одним із заходів забезпечення позову, а отже ухвала місцевого господарського суду про порушення провадження у справі, в якій зазначено про введення мораторію, може бути оскаржено в частині введення мораторію на задоволення вимог кредиторів.

Таким чином, заявлені особою, яка подала апеляційну скаргу вимоги щодо скасування ухвали господарського суду Херсонської області від 15.03.2011р. у справі №5024/417/2011 в частині застосування заходів забезпечення вимог кредиторів та мораторію на задоволення вимог кредиторів підлягають розгляду в апеляційному порядку.

В преамбулі Закону України „Про банкрутство” зазначено, що цей Закон встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності суб'єкта підприємницької діяльності - боржника або визнання його банкрутом та застосування ліквідаційної процедури, повного або часткового задоволення вимог кредиторів.

Відповідно до п.4 ст. 12 Закону України  „Про банкрутство” одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство вводиться мораторій на задоволення вимог кредиторів, про що зазначається в ухвалі господарського суду.

Згідно із п.п.2 п.4 ст.12 вказаного закону протягом дії мораторії на задоволення вимог кредиторів:

-          забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства;

-          не нараховується неустойка(штраф, пеня), не застосовується інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов’язань і зобов’язань щодо сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов’язкового державного соціального страхування, податків і зборів(обов’язкових платежів).

Тобто спеціальним у процедурі банкрутства законом, передбачено конкретний перелік дій на які розповсюджується мораторій, який і визначено господарським судом в оскарженій ухвалі.

З урахуванням викладених норм чинного законодавства та обставин справи, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржена ухвала винесена судом відповідно до приписів Закону України „Про банкрутство”, яким передбачається особливий порядок здійснення господарським судом провадження у справах пов’язаних із процедурою банкрутства, зокрема, п.4 ст.12 Закону України „Про банкрутство”, яким передбачено конкретний перелік вимог кредиторів на які розповсюджується мораторій.

Посилаючись на п.8 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження»ПАТ «УкрСиббанк»вважає правомірними свої вимоги щодо приведення резолютивної частини оскарженої ухвали у відповідність із п.8 ч.1 ст.37 виключивши дію мораторію стосовно заставленого майна на яке звернено стягнення заборгованості за кредитним договором.

Законом України «Про виконавче провадження», а саме п.8 ч.1 ст.37 передбачено, що виконавче провадження підлягає обов’язковому зупиненню у разі порушення господарським судом провадження у справі про банкрутство боржника, якщо відповідно до закону  на вимогу стягувача поширюється дія мораторію, запровадженого господарським судом, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від реалізації майна боржника), а також у разі звернення стягнення на заставлене майно та виконання рішень у немайнових спорах.

Відповідно до ст. 1 Закону України „Про виконавче провадження” виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Отже, посилання на те, що суд при винесенні оскарженої ухвали та введенні мораторію мав керуватись п.8 ч.1 ст.37 Закону України „Про виконавче провадження” не грунтується на вірному тлумаченні норм чинного законодавства, оскільки згідно із преамбулою Закону України „Про виконавче провадження” цей Закон визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, а відтак не може бути розповсюджений на здійснення провадження та розгляд справ про банкрутство в господарських судах України.

Окремо колегія суддів зазначає, що відповідно до п.п.2 п.2 ст.26 Закону України „Про банкрутство”  майно банкрута, що є предметом застави, включається до складу ліквідаційної маси, але використовується виключно для першочергового задоволення вимог заставодержателя та у відповідності із ст.31 вказаного закону задовольняється у першу чергу, в зв’язку з чим ПАТ «УкрСиббанк»не позбавлений права задовольнити свої вимоги шляхом заявлення кредиторських вимог до боржника.

Зауваження особи, яка подала апеляційну скаргу щодо необхідності зазначення в ухвалі заборони посадовим особам боржника здійснення дій по розпорядженню іншими активами боржника крім основних засобів (готова продукція та інше), до уваги не приймаються, оскільки ст. 12 Закону України  „Про банкрутство” не передбачено таких заходів до забезпечення вимог кредиторів, при цьому заходи до забезпечення вимог кредиторів які на думку ПАТ «УкрСиббанк»мають бути застосовані  ускладнюють положення боржника, унеможливлюють здійснення оперативно господарської діяльності та виключають можливість фінансового оздоровлення боржника і виходу із стану банкрутства.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги суперечать діючим нормам чинного законодавства, в зв’язку з чим не можуть бути підставою для скасування оскарженої ухвали.

Враховуючи викладене, судова колегія дійшла висновку, що  ухвала господарського суду від 15.03.2011р. винесена без порушень процесуального і матеріального права, у зв’язку з чим оскаржувану ухвалу слід залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись ст.ст. 85,99,101-106 ГПК України колегія суддів

Постановила

Ухвалу господарського суду Херсонської області від 15.03.2011р. зі справи №5024/417/2011 (про порушення справи про банкрутство) залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Постанова в порядку ст.105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя  В.Т. Пироговський

 Судді  В.І. Картере

 Л.І. Бойко

Повний текст постанови підписано 06.05.2011р.