Справа № 2-3579/07 РІШЕННЯ
Іменем України
23 квітня 2007 р. м. Білгород - Дністровський
Б і лгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області
у складі головуючого - одноособово судді Ступакової І.Г.
при секретарі Калініної О.С.
розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні в м. Білгород -Дністровському цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання договору купівлі-продажу дійсним і визнання права власності,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів про визнання договору купівлі - продажу дійсним і визнання права власності на відчужуване майно за договором, вказуючи, що укладений 02 лютого 2007 року між ним і відповідачами договір купівлі - продажу не був нотаріально засвідчений, через відмову відповідачки; хоча за договором були повністю виконані всі умови угоди з обох сторін, однак наслідком не завірення нотаріально договору стала його недійсність, що на теперішній час спричиняє порушенню його майнових прав, в зв'язку з чим позивач звертається до суду з зазначеним позовом.
Відповідачі в попередньому судовому засіданні з позовом погодились, заперечень проти позову не мають, пояснивши, що в дійсності договір купівлі - продажу, укладений 02.02.2007 року між ними та позивачем не був нотаріально засвідчений, через погане почуття ОСОБА_3, яка через фізичні вади не мала можливості очікувати в чергах до нотаріуса для завірення договору, хоча факт дійсного укладення договору, по якому були виконані усі умови, не заперечують, підтвердив, що дійсно отримали в рівних частках кожний безпосередньо від позивача гроші за житловий будинок, який передали у його власність.
Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні попереднього судового засідання.
Відповідно до ч. 4 ст. 130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст. 174 ЦПК України. Згідно з ч.4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Вивчивши матеріали справи, дослідивши надані докази, вислухавши сторони, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
У попередньому судовому засіданні встановлено, що 02 лютого 2007 року в м.Білгород-Дністровському між позивачем і відповідачами у письмовій формі був укладений договір купівлі -продажу нерухомого майна, згідно якого відповідачі продали, а позивач купив житловий будинок АДРЕСА_1, за який позивачем була цілком здійснена оплата, що підтверджується п. 2.2 вищевказаного договору (а.с. 6-7).' Спірний будинок належав відповідачам в рівних частинах на підставі договору купівлі - продажу від 06.03.2000 року серії НОМЕР_1, зареєстрованого в реєстрі за № 349 та договору купівлі - продажу від 06.03.2000 серії НОМЕР_1, зареєстрованого в реєстрі за № 2-349 (а.с. 13, 14, 17, 18).
Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплати за нього певну грошову суму.
Сторонами за договором було здійснено повне виконання усіх істотних умов, а саме: відповідачами був переданий, а позивачем прийнятий у свою власність спірний житловий будинок з оплатою за нього певної домовленої суми грошей. Однак, при укладенні договору купівлі - продажу, сторонами була порушена його форма. Внаслідок того, що договір був укладений з порушенням встановленої ст.ст. 209, 657 ЦК України для нього форми, а саме: не був нотаріально засвідчений, через відмову відповідачки, даний факт став перешкодою позивачу в оформленні його майнових прав та підставою для визнання укладеного договору недійсним.
Згідно ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
У відповідності зі ст. 220 ч.2 ЦК України якщо сторони домовилися про всі істотні умови договору, що підтверджуються письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна зі сторін ухиляється від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним.
Після укладення договору купівлі - продажу позивачем був повністю прийнятий у своє володіння та розпорядження житловий будинок АДРЕСА_1, що являється складовою права власності, на яке позивач має право, як суб'єкт права приватної власності відповідно до ст. ст. 317, 318, 325 ЦК України.
Відповідно до ст. 334 ЦК України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішення суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.
У відповідності зі ст. 12 п.2 Закону України «Про власність» громадянин набуває право власності на майно отримане внаслідок укладення інших договорів, не заборонених законом.
Враховуючи вищевикладене, що сторонами були виконані усі істотні умови угоди, про повне виконання яких сторонами не заперечується та було підтверджено в судовому засіданні, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання дійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна, укладеного 02.02.2007 року між ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_1, визнавши за останнім право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 обгрунтованими і таким, що підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 209, 220 ч. 2, 317, 318, 325, 334, 638, 655, 657 ЦК Україна, ст. 12 п.2 Закону України «Про власність», ст. ст. 10, 11, 130, 174, 209, 213, 214- 215 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання договору купівлі-продажу дійсним і визнання права власності - задовольнити.
Визнати договір купівлі-продажу нерухомого майна, укладений 02.02.2007 року між ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_1, згідно якого ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в рівних частках продали, а ОСОБА_1 купив житловий будинок АДРЕСА_1 - дійсним.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок АДРЕСА_1.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області
через суд першої інстанції шпяком подачі в 10- денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20- днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.