Справа №2-3580/07 РІШЕННЯ

Іменем України

16 квітня 2007 р.                       м. Білгород - Дністровський

Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області

у складі головуючого - одноособово судді Ступакової І.Г.

при секретарі Калініної О.С.

розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні в м. Білгород -Дністровському цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права приватної власності,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про визнання права власності на п'ять будівельних будиночків, які розташовані на АДРЕСА_1 вказуючи, що ним згідно накладної були придбані дані будинки, які він, як власник, передав відповідачу на зберігання, однак на які належним чином не було оформлено право власності через те, що відповідач перешкоджає йому в здійсненні його майнових прав, в зв'язку з чим позивач змушений звернутись до суду з зазначеним позовом.

Відповідач в попередньому судовому засіданні з позовом погодився, заперечень проти позову не має.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні попереднього судового засідання.

._ .«^Відповідно до ч. 4 ст. 130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст. 174 ЦПК України. Згідно з ч.4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши надані докази, вислухавши сторони, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

У попередньому судовому засіданні встановлено, що 18 липня 1992 року згідно накладної № 186 позивачем за особовий рахунок були придбані п'ять будівельник будиночків, за які ним згідно квитанції до прибуткового касового ордеру № 126 був здійснений повний розрахунок (а.с.9).

ЗО вересня 2002 року будучи власником спірного майна, позивач на власний розсуд, передав на зберігання відповідачу п'ять спірних будиночків, про що ними була складена розписка, згідно якої відповідач в присутності свідків особисто від позивача отримав на відповідальне зберігання будівельні будиночки у кількості п'ять штук (а.с.7).

Для належного зберігання, відповідачем 11 листопада 2002 року був укладений договір з ТОВ "Таласса", згідно п.З якого останнім було надано для розміщення п'яти будівельних будинків територію в яхт - клубі (а.с.8).

На даний час у позивача виникла необхідність в належному оформленні права власності на фактично належне йому майно, а саме: п'ять будівельних будиночків, однак відповідачем були вчинені перешкоди щодо оформлення позивачем набутого їм права власності.

Згідно ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.'

Згідно ст. 317 ЦК України власникові належить права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Таким чином, враховуючи, що позивач повністю розпоряджається своїм майном за своєю волею на свій розсуд, крім того, згідно ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні, суд вважає, що позивач має повне право приватної власності на фактично належне йому майно.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання права приватної власності обгрунтованими і таким, що підлягають задоволенню, визнавши за ним право власності на п'ять будівельних будиночків, які розташовані на земельній ділянці площею 0,8 га АДРЕСА_1.

Керуючись ст. 41 Конституції України, ст. ст. 316, 317, 321 ЦК Україна, ст. ст. 10, 11, 130, 174, ,   209, 213, 214-215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права приватної власності - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на п'ять будівельних будиночків, які розташовані на земельній ділянці площею 0,8 га АДРЕСА_1.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом  подачі в 10- денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження- поданням після цього протягом 20- днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.