ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"02" лютого 2011 р.Справа № 1/48-1946
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Чопка Ю.О.
при секретарі Онуфрієнко М.П.
Розглянув справу
за позовом Суб"єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, с.Варваринці Теребовлянського району Тернопільської області
до Тернопільського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Тернопіль
про визнання частково недійсним рішення адміністративної колегії Тернопільського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 30.09.2010р. №57 у справі №439-УД
за зустрічним позовом Тернопільського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Тернопіль.
до відповідача суб"єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1
про стягнення 9000 грн. штрафу та 540 пені.
Представники від:
Позивача (відповідача по зустрічному позову): не з"явився;
Відповідача (позивача по зустрічному позову): Чорномаз Надія Євгенівна –начальник загального відділу.
Суть справи: Суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Тернопільської області з позовом до Тернопільського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Тернопіль про визнання частково недійсним рішення адміністративної колегії Тернопільського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету від 30.09.2010 р. №57 у справі №439-УД (надалі –Оскаржуване Рішення).
Провадження по справі порушено ухвалою від 13.12.2010р.
21 грудня 2010 року до суду надійшла зустрічна позовна заява від Тернопільського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України до відповідача - суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 - про стягнення штрафу в розмірі 9 000 грн. 00 коп. та 540 грн. 00 коп. пені.
Відповідно до вимог статті 60 ГПК України ухвалою суду від 29.12.10р. зустрічний позов прийнято до спільного розгляду з первісним позовом.
Позивач за первісним позовом своїм правом взяти участь у судовому засіданні не скористався. Відтак, справа розглядається за наявними в ній матеріалами (стаття 75 ГПК України)
Ухвалами суду від 13.12.2010р., 29.12.2010р. і 14.01.2011р. розгляд справи відкладався, відповідно, на 29.12.2010р., 14.01.2011р. і 02.02.2011р. з причин, зазначених в цих ухвалах.
Представниця територіального відділення Антимонопольного комітету подала до суду витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, з якого випливає, що ОСОБА_1 припинив свою реєстрацію як підприємця. Суд відзначає, що ця обставина не впливає на підвідомчість цієї справи господарським судам, оскільки на момент звернення до суду позивач за первісним позовом був зареєстрованим підприємцем. Отже, провадження по справі порушено правильно. Подальша зміна юридичного статусу учасника процесу не тягне за собою припинення провадження, оскільки така підстава не передбачена статтею 80 ГПК України. Це підтверджується Вищим арбітражним судом України в п.3.3. листа "Про деякі приписи чинного законодавства, що регулює підприємницьку діяльність громадян" від 23.10.2000р. за №01-8/556.
Аналогічну правову позицію викладено й у п.4 Інформаційного листа Верховного суду України від 26.12.2005р. №3.2-2005, де зазначено: "Закони України можуть передбачати вирішення певних категорій публічно-правових спорів в порядку іншого судочинства (наприклад, ст. 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції", встановлює, що заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення Антимонопольного комітету України до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення)".
Пунктом 3 частини першої статті 12 ГПК встановлено, що справи за заявами органів Антимонопольного комітету України з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції, підвідомчі господарським судам.
Згідно Рекомендацій президії Вищого господарського суду України від 29.10.2008 року №04-5/257 “Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства ” відповідно до частини першої статті 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду.
Розглянувши матеріали справи по первісному та зустрічному позовах, заслухавши представницю територіального відділення Антимонопольного комітету суд встановив наступне:
Управлінням житлово-комунального господарства та екології Тернопільської міської ради в вересні-жовтні 2009 року проводився тендер на предмет закупівлі контейнерів "євровзірця" для збору скла. Тендер проводився шляхом запиту цінових пропозицій. Замовником направлено запрошення до участі у торгах (тендері) СПД ФО ОСОБА_3, СПД ФО ОСОБА_1, СПД ФО ОСОБА_4 , СПД ФО ОСОБА_5 (лист від 14.09.2009 року №09-18) які і були учасниками тендеру. Ці факти підтверджуються Актом №9 перевірки дотримання законодавства про захист економічної конкуренції Управлінням житлово-комунального господарства та екології Тернопільської міської ради від 8 червня 2010р. і не оспорюються сторонами.
Всі три учасники тендеру довідалися про його проведення від однієї особи –ОСОБА_5 Всі вони були між собою знайомі. Всі учасники тендеру скористалися послугами одного юриста –ОСОБА_7., при чому звернутися до нього порекомендував той же ОСОБА_5 До проведення тендеру на закупівлю контейнерів жоден з його учасників участі в тендерах не приймав. Жоден з них не займався торгівлею контейнерами чи подібними видами підприємницької діяльності. Зокрема, ОСОБА_1 надавав послуги сільськогосподарською технікою. Запропоновані на тендері контейнери не були у власності жодного з учасників тендеру. Кожен з них сподівався, у випадку перемоги, закупити їх у ОСОБА_5 ОСОБА_1 надав недостовірні дані замовнику тендера про наявність у нього контейнерів на день проведення тендеру. Ціну тендерної пропозиції для всіх учасників тендеру запропонував ОСОБА_5 З ним же всі учасники тендеру домовилися попередньо про відпускну ціну на контейнери. Зрештою, ініціатором участі в тендері всіх його учасників виступила одна особа –ОСОБА_5
Вищеперелічені обставини підтверджуються поясненнями ОСОБА_3, ОСОБА_4 і ОСОБА_1, наданими ними Антимонопольному комітету України 21.04.2010р.
Крім того, той факт, що всі учасники тендеру довідалися про його проведення від ОСОБА_5, і що він був єдиним власником контейнерів, підтверджується листом б/н б/д директора приватного підприємства "Катруб" ОСОБА_6 Підприємство "Катруб" засноване ОСОБА_5 і перебуває з ним в орендних відносинах. У тому ж листі зазначається, що "відповідні пропозиції щодо участі в тендері" підготували "спеціалісти, які працюють у ПП ОСОБА_5."
Адвокат учасників тендеру ОСОБА_7 в листі до голови Тернопільського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 15 липня 2010р. визнав, що всі тендерні пропозиції були оформлені однією особою. Про це ж свідчать конверти, в яких надійшли тендерні пропозиції ОСОБА_3, ОСОБА_4 і ОСОБА_1 На всіх цих конвертах вказаний номер телефону, який, відповідно до типового договору №51 про надання послуг електрозв"язку, належить вищезгаданому ПП "Катруб".
Між ПП "Катруб" і ОСОБА_7 був укладений договір про надання юридичних послуг (в матеріалах справи). При цьому, зі сторони ПП "Катруб" договір підписав ОСОБА_5
Непрямим доказом координації дій учасників тендеру є та обставина, що всі вони передали свої пропозиції тендерному комітету майже одночасно –протягом однієї години –про що свідчить реєстр отриманих (цінових) пропозицій.
Визначеність наперед результатів тендеру підтверджує наступна обставина. Про акцепт його пропозиції підприємцю ОСОБА_3 було повідомлено листом голови тендерного комітету від 07.10.09р. У той же час, вже 6 жовтня 2009р. ПП ОСОБА_3 було відпущено "87 контейнерів оцинкованих б/у об"ємом 1,1 куб. м євро взірця під скло". Контейнери відпустив ПП ОСОБА_5, що підтверджується накладною №20 від 6 жовтня 2009р. Тобто, учасники антиконкурентних узгоджених дій навіть не дочекалися офіційного повідомлення про результати тендеру.
Змагальність учасників тендеру передбачає самостійні дії (поведінку) кожного з учасників і зумовлює для здобуття перемоги пропонування кращих умов за найнижчими цінами. Якщо учасники тендеру домовляються щодо умов своїх тендерних пропозицій, то усувається й самостійність у їх поведінці.
Вищезгадані обставини свідчать про наявність погодженої конкурентної поведінки між СПД ФО ОСОБА_3, СПД ФО ОСОБА_1, СПД ФО ОСОБА_4 , СПД ФО ОСОБА_5
Відповідно до ст. 1 Закону України “Про захист економічної конкуренції”, економічна конкуренція (конкуренція) - змагання між суб’єктами господарювання з метою здобуття завдяки власним досягненням переваг над іншими суб’єктами господарювання, внаслідок чого споживачі, суб’єкти господарювання мають можливість вибирати між кількома продавцями, покупцями, а окремий суб’єкт господарювання не може визначати умови обороту товарів на ринку.
Конкуренцію за своєю економічно-правовою сутністю можна визначити як стан ринку, коли незалежні продавці товарів змагаються за покупців, пропонуючи їм кращу ціну, або якість товару або комбінацію різних факторів, що можуть становити цінність для споживачів. Тобто, одним із основних методів конкурентної боротьби є цінова конкуренція.
Відповідно до п. 1 ст. 50 Закону України “Про захист економічної конкуренції”одним із порушень законодавства про захист економічної конкуренції є антиконкурентні узгоджені дії.
Антиконкурентними узгодженими діями згідно ч. 1 ст. 6 Закону України “Про захист економічної конкуренції” є узгоджені дії, які призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції. Зокрема, антиконкурентними узгодженими дями визнаються узгоджені дії, які стосуються спотворення результатів торгів, аукціонів, конкурсів, тендерів (п.4 ч.1 ст.6 Закону України "Про захист економічної конкуренції").
Вчинення антиконкурентних узгоджених дій забороняється і тягне за собою відповідальність згідно з законом (ч. 4 ст. 6 Закону України “Про захист економічної конкуренції”).
Визначення поняття узгоджених дій наведено у ст. 5 Закону України “Про захист економічної конкуренції”, згідно якої узгодженими діями є укладення суб'єктами господарювання угод у будь-якій формі, прийняття об'єднаннями рішень у будь-якій формі, а також будь-яка інша погоджена конкурентна поведінка (діяльність, бездіяльність) суб'єктів господарювання.
Оспорюваним Рішенням фізичну особу - підприємця ОСОБА_1 визнано таким, що узгодив конкурентну поведінку між учасниками тендеру по закупівлі контейнерів європейського взірця для збору скла, проведеного Управлінням житлово –комунального господарства та екології Тернопільської міської ради 01.10.2009 року і таким, що вчинив порушення законодавства про захист економічної конкуренції , передбачене пунктом 1 ст.50 та пунктом 4 частини 2 ст.6 Закону України "Про захист економічної конкуренції " у вигляді антиконкурентних узгоджених дій суб’єктів господарювання , що стосується спотворення результатів тендеру. Оспорюване Рішення мотивовано обставинами, зазначеними вище.
Статтею 59 Закону України “Про захист економічної конкуренції ” встановлено вичерпний перелік підстав для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень Антимонопольного комітету, а саме: неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права. Як було показано вище, обставини, які мають значення для справи, з"ясовані органом Антимонопольного комітету повністю. Вина ОСОБА_5 в погодженні конкурентної поведінки учасників тендеру на закупівлю контейнерів доведена повністю. Вина ОСОБА_1 полягала в тому, що він, не володіючи необхідними товарами, все ж взяв участь у тендері, як йому пропонував ОСОБА_5 ОСОБА_1 знав, або повинен був знати, що його участь у тендері спрямована на викривлення результатів останнього. А саме, у випадку, якщо б у тендері взяли участь менше трьох учасників, процедура запиту цінових пропозицій була б скасована в силу п.80 діючого на той час Тимчасового положення про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти. Як сказано в статті 68 Конституції України, незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
Враховуючи викладене, оцінивши обставини справи у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що вимоги позивача по первісному позову не обґрунтовані і задоволенню не підлягають.
У зв’язку із встановленим правопорушенням Оскаржуваним Рішенням на СПД –ФО ОСОБА_1 накладено штрафні санкції у розмірі 9 000,00 грн., відповідно до ч.2 ст. 52 Закону України „Про захист економічної конкуренції".
Стаття 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції" визначає, що органи Антимонопольного комітету України накладають штрафи на об’єднання, суб’єктів господарювання юридичних осіб за порушення, передбачені зокрема пунктами 1, 2 та 4 статті 50 цього Закону, накладаються штрафи у розмірі до десяти відсотків доходу (виручки) суб'єкта господарювання від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф. У разі наявності незаконно одержаного прибутку, який перевищує десять відсотків зазначеного доходу (виручки), штраф накладається у розмірі, що не перевищує потрійного розміру незаконно одержаного прибутку. Розмір незаконно одержаного прибутку може бути обчислено оціночним шляхом.
Згідно ч.5 ст.56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України. Нарахування пені припиняється з дня прийняття господарським судом рішення про стягнення відповідного штрафу. Нарахування пені зупиняється на час розгляду чи перегляду господарським судом справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу, відповідного рішення (постанови) господарського суду.
За таких обставин вимогу позивача за зустрічним позовом про стягнення пені за 4 дні прострочення, за період з 09.12.10р. по 12.12.2010р., розмір якої складає 540,00 грн., суд визнає обґрунтованою.
Згідно з ч.7 ст.56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню в судовому порядку.
Судові витрати за первісним позовом, покладаються на позивача по первісному позову, в порядку ст. 49 ГПК України.
У відповідності до ст. 49 ГПК України, судові витрати за зустрічним позовом у розмірі 102,00 грн. державного мита та 236 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача за зустрічним позовом та стягуються в дохід Державного бюджету, оскільки позивач за зустрічним позовом згідно ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України „ Про державне мито ” від сплати судових витрат звільнений.
Керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 43, 49, 60, 82-85 ГПК України, Законом України "Про захист економічної конкуренції ", Рекомендаціями Президії Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства" від 29.10.2008р., господарський суд,
ВИРІШИВ:
1. У задоволенні первісного позову відмовити.
2. Зустрічний позов задоволити повністю.
3. Стягнути з ОСОБА_1, який проживає в АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, в дохід Державного бюджету України на рахунок №31116106700468 в ГУДКУ Тернопільської області, МФО 838012, одержувач –Держбюджет Теребовлянського району, ідентифікаційний код 23588154, код класифікації доходів бюджету 21081100, символ звітності 106 "Адміністративні штрафи та інші санкції" 9000 (дев"ять тисяч) гривень штрафу і 540 (п"ятсот сорок) гривень пені.
4. Стягнути з ОСОБА_1, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1:
- в дохід Державного бюджету України (р/р 31111095700002, банк одержувача ГУДКУ у Тернопільській області, одержувач платежу УДК у м. Тернополі, МФО банку 838012, код ЄДРПОУ 23588119) –102 (сто дві)грн. 00коп. державного мита;
- 236 (двісті тридцять шість) грн.00коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на р/р 31214259700002 у ГУДКУ у Тернопільській області, МФО 838012, ЄДРПОУ 23588119, одержувач: УДК у м. Тернополі.
5. Накази видати після набрання рішенням суду законної сили.
Суддя Ю.О. Чопко
На рішення господарського суду сторони мають право подати апеляційну скаргу до Львівського апеляційного господарського суду через цей суд протягом десяти днів з дня виготовлення повного тексту рішення, яке відбудеться 07 лютого ц.р.