ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
28.04.11 р. Справа № 20/64
За позовом Відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” м. Горлівка
до відповідача Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго” м. Донецьк
про стягнення боргу 68 833,64 грн.
Суддя Величко Н.В.
За участю представників:
від позивача: ОСОБА_1 – за довір. № 129-11«Д» від 30.12.2010 р.
від відповідача: ОСОБА_2 – за довір. № юр/4453 від 31.12.2010 р.
в судовому засіданні оголошувалась перерва з 26.04.2011 р. по 28.04.2011 р.
СУТЬ СПОРУ:
Відкрите акціонерне товариство „Донецькобленерго” звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго” про стягнення боргу за невиконання умов договору про постачання електричної енергії № 669 від 15.11.2004 р. у сумі 68 833,64 грн., з яких 60 715,63 грн. - заборгованість за активну електроенергію, 5 302,27 грн. – заборгованість за реактивну електроенергію, 3% річних - 289,72 грн., інфляційні - 1 029,17 грн. та пеня у сумі 1 496,85 грн., крім того, судові витрати.
На підтвердження таких обставин позивач надав договір на постачання електроенергії № 669 від 15.11.2004р., рахунки за електроенергію, акти прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії) та інш.
Відповідач позовні вимоги визнав частково, а саме, лише борг за активну енергію у сумі 60 715,63 грн. та борг за реактивну енергію у сумі 5 302,27 грн.
Посилаючись на тяжкий фінансовий стан та збитковість підприємства, відповідач просить відмовити у задоволенні вимог позивача щодо стягнення 3% річних, пені, та інфляційних втрат, а також зменшити розмір пені на 50%.
В обгрунтування таких доводів надав баланс підприємства на 01.01.2011 р., звіт про фінансові результати за 12 місяців 2010 року, витяг про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, лист-повідомлення Відділу державної виконавчої служби Ворошиловського районного управління юстиції у м.Донецьку від 21.07.2010 р. № 14710.
Розпорядженням В.о. голови господарського суду від 22.04.2011р. справу було передано на повторний автоматичний розподіл та призначено на розгляд судді Величко Н.В.
В судовому засіданні, що відбулось 26.04.2011 р., позивач підтримав позовні вимоги в повному обсязі, наполягав на стягненні з відповідача боргу у сумі 68 833,64 грн., з яких 60 715,63 грн. - заборгованість за активну електроенергію, 5 302,27 грн. – заборгованість за реактивну електроенергію, 3% річних - 289,72 грн., інфляційні - 1 029,17 грн. та пеня у сумі 1 496,85 грн. Проти доводів відповідача про відмову у задоволенні позову в частині стягнення 3% річних та інфляційних втрат, а також зменшення розміру пені на 50%, про що надав відповідні заперечення, до яких додав договір № 4863/01 від 19.08.2008 р., укладений між ВАТ «Донецькобленерго» та ДП «Енергоринок», додаток 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 22.06.2004 р. № 794 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 19.11.2008 р. № 1010), постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України від 09.04.2009 р. № 409, від 23.12.2008 р. № 1403, постанову Горлівського Центрально-Міського відділу державної виконавчої служби про арешт коштів боржника від 03.06.2008 р., претензії Державного підприємства «Енергоринок», постанови Вищого господарського суду України від 05.11.2009 р. у справі № 15/94 та від 23.02.2010 р. у справі № 37/134-09.
Відповідач в судовому засіданні підтримав доводи відзиву на позов та наполягав на відмові у задоволенні позову в частині стягнення 3% річних та інфляційних втрат, а також просив зменшити розмір пені на 50%.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін суд встановив наступне.
15.11.2004р. між Відкритим акціонерним товариством „Донецькобленерго” (далі - постачальник) та Обласним комунальним підприємством „Донецьктеплокомуненерго” в особі виробничої одиниці «Дебальцевтепломережа» (далі - споживач) було укладено договір про постачання електричної енергії № 669 (а.с.9), за умовами якого Постачальник постачає електричну енергію Споживачу, а Споживач оплачує Постачальнику її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами Договору та додатками до Договору, що є його невід’ємними частинами (п.1.1 договору).
Згідно п.2.1.1 договору, постачальник зобов’язався постачати споживачу електроенергію, як різновид товару, в межах 599,34 кВт приєднаної потужності в обсягах, визначених відповідно до розділу 5, та з урахуванням умов розділу 6 цього договору (Додаток № 13 „Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачу”).
Згідно із п.2.2.2 та п.2.2.3 Договору, споживач зобов’язався оплачувати постачальнику електричної енергії вартість електричної енергії згідно з умовами Додатку № 5 „Порядок розрахунків за електроенергію” та оплачувати генерацію та споживання реактивної електричної енергії електроустановками споживача згідно з Додатком № 10 «Порядок розрахунків за перетікання реактивної енергії».
Пунктом 4.2.1 договору сторони встановили, що за внесення платежів, передбачених пунктами 2.2.2 – 2.2.3 цього договору з порушенням термінів, визначених додатком № 5 „Порядок розрахунків за електроенергію” споживач сплачує постачальнику електроенергії пеню у розмірі 1 % за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.
Пунктом 2.3 Додатку № 5 „Порядок розрахунків за електроенергію” встановлено, що установи та організації, які фінансуються із державного бюджету відповідного рівня, підприємства житлово-комунального господарства здійснюють повну оплату вартості обсягу спожитої електричної енергії один раз за фактичними показниками споживання електричної енергії до 25 числа розрахункового місяця. Період між датами зняття показів засобів обліку прирівнюється до розрахункового періоду.
Згідно з п.3 цього Додатку, оплата отриманого споживачем рахунку повинна виконуватись протягом не більше 5 операційних днів.
Відповідно до п.9.5 договору, договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на термін до 31.12.2004 р. Договір вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення дії терміну договору жодною з сторін не буде заявлено про його припинення або перегляд його умов.
Договір про постачання електричної енергії № 669 від 15.11.2004р. разом з додатками до нього, підписаний обома сторонами без розбіжностей.
З пояснень представників обох сторін та матеріалів справи вбачається, що на момент виникнення спірного боргу сторони перебували у договірних відносинах.
З матеріалів справи вбачається, що позивач свої зобов’язання за Договором виконав належним чином, постачав відповідачеві електричну енергію, що підтверджується наявними у матеріалах справи документами, зокрема, актами прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії) за липень - грудень 2010р., та січень 2011р., скріпленими підписами та печатками обох сторін, відповідними рахунками на активну та реактивну електроенергію, які отримані особисто представником відповідача (а.с.24-37).
Матеріали справи не містять доказів оплати відповідачем спожитої електричної енергії за спірний період.
Предметом спору у цій справі є стягнення з відповідача заборгованості за активну електроенергію за період з грудня 2010р. по січень 2011р. у сумі 60 715,63 та за реактивну електроенергію за період з липня 2010р. по січень 2011р. у сумі 5 302,27 грн.
За приписами статті 26 Закону України „Про електроенергетику” споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач енергії зобов'язаний додержуватись вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії. Споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України.
Взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії) регулюють Правила користування електричною енергією, затверджені постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 р. N 28 та зареєстровані в Міністерстві юстиції України 02.08.1996 р. за N 417/1442 (з наступними змінами та доповненнями). Дія цих Правил поширюється на всіх юридичних осіб та фізичних осіб (крім населення).
За приписами статей 526 Цивільного кодексу України та 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Відтак, оскільки сторони визначили умовами договору обсяг споживання електричної енергії та розмір її оплати за цей період, то відповідно до наведених приписів норм права зобов'язання у відповідача щодо оплати отриманої за актами приймання-передачі енергії існує в межах і обсягах договірних відносин.
З огляду на матеріали справи та норми чинного законодавства господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” до Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго” про стягнення заборгованості за активну електроенергію у сумі 60 715,63 грн. та реактивну електроенергію у сумі 5 302,27 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі, оскільки наявність вказаної заборгованості підтверджується матеріалами справи, зокрема, підписаним обома сторонами без заперечень актом звірки заборгованості (а.с.20), до того ж, відповідач визнає наявність цього боргу.
Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
На підставі вищезазначеної норми права позивач просить стягнути з відповідача, крім основного боргу, інфляційні втрати в сумі 1 029,17 грн. та 3 % річних у сумі 289,72 грн.
Відповідач проти стягнення вказаних сум заперечив, посилаючись на скрутне фінансове становище свого підприємства, разом з цим правових обґрунтувань своїх заперечень суду не представив. До того ж, право стягувача нараховувати інфляційні та 3% річних законодавець не ставить у залежність від фінансового стану боржника.
Судом здійснено перерахунок вищевказаних сум за допомогою програмного комплексу „Законодавство”, у зв’язку з чим суд дійшов висновку, що суми 3% річних та інфляційних нараховані позивачем арифметично вірно, тому підлягають стягненню у повному обсязі, а саме, 3% річних – 289,72 грн. та інфляційні - 1 029,17 грн.
Відповідно до ст.ст. 216–218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Згідно п.1, п.3 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Пунктом 4.2.1 Договору сторони погодились, що за внесення платежів, передбачених пунктами 2.2.2 – 2.2.3 цього договору, з порушення термінів, визначених Додатком №5 „Порядок розрахунків за електроенергію”, споживач сплачує постачальнику пеню за кожний день прострочення платежу, в розмірі 1% за кожен день прострочення платежу.
Разом з тим, позивач нарахував відповідачу пеню за порушення термінів оплати спожитої електроенергії виходячи з подвійної облікової ставки НБУ згідно зі статтями 1 та 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.1996р. №543-96-ВР, що не суперечить чинному законодавству, яка за розрахунками споживача склала 1 496,85 грн.
Судом здійснено перерахунок пені за допомогою програмного комплексу „Законодавство”, у зв’язку з чим суд дійшов висновку, що пеня у сумі 1 496,85 грн. нарахована позивачем арифметично вірно.
В судовому засіданні розглянуто клопотання відповідача стосовно зменшення суми пені на 50%. В обґрунтування свого клопотання відповідач посилається на скрутне фінансове становище підприємства, надав суду баланс станом на 01.01.2011р., витяг про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, лист-повідомлення ВДВС Ворошиловського РУЮ у м.Донецьку №14710 від 21.07.2010р. про те, що загальна сума заборгованості ОКП „Донецьктеплокомуненерго” та його структурних підрозділів складає 92022021,42 грн.
У відповідності до вимог ст. 83 ГПК України, господарський суд має право у виняткових випадках зменшити розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню із сторони, що порушила зобов’язання.
Згідно ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, за наявності обставин, які мають істотне значення.
Відповідно до ст. 233 ГК України суд має право зменшити розмір санкцій, прийнявши до уваги: ступінь виконання зобов’язання боржником, майновий стан сторін, які приймають участь в зобов’язанні, не тільки майнові, але й інші інтереси сторін, які заслуговують на увагу.
З огляду на матеріали справи та норми чинного законодавства, враховуючи, що винятковість обставин є оціночним поняттям, господарський суд дійшов висновку про те, що клопотання відповідача щодо зменшення суми пені є обґрунтованим, відповідач довів суду винятковість випадку, і тому, суд врахувавши фінансовий стан обох сторін задовольняє клопотання відповідача та зменшує розмір пені на 20%. Отже сума пені, що підлягає стягненню з відповідача становить 1 197,48 грн. Судові витрати в цій частині позовних вимог покладаються на відповідача у повному обсязі.
Враховуючи наведене позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Судові витрати розподіляються відповідно до ст.49 Господарського процесуального Кодексу України.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 38, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд, -
В И Р I Ш И В :
Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” м.Горлівка до Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго” м.Донецьк про стягнення заборгованості за активну електричну енергію в розмірі 60 715,63 грн. за реактивну електричну енергію в розмірі 5 302,27 грн., 3% в розмірі 289,72 грн., інфляційних в розмірі 1 029,17 грн., пені у розмірі 1 496,85 грн. задовольнити частково.
Стягнути з Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго” (83086, м. Донецьк, вул. Донецька, 38, ЄДРПОУ 03337119, р/р 26104302636401 у філії «Промінвестбанку» м. Єнакієве, МФО 334215) на користь Відкритого акціонерного товариства “Донецькобленерго” (84601, Донецька область, м. Горлівка, пр. Леніна, 11, на р/р із спеціальним режимом використання 260353071296 в ОПЕРВ філії ДОУ ВАТ „Ощадний Банк”, МФО 335106, ЄДРПОУ 00130903) – заборгованість за активну електроенергію – 60 715,63 грн.
Стягнути з Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго” (83086, м. Донецьк, вул. Донецька, 38, ЄДРПОУ 03337119, р/р 26104302636401 у філії «Промінвестбанку» м. Єнакієве, МФО 334215) на користь Відкритого акціонерного товариства “Донецькобленерго” (84600, Донецька область, м.Горлівка, пр.Леніна, 11, п/р 26009190725600 в Обл.дирекції Укрсоцбанку м. Донецька, МФО 334011, ЄДРПОУ 00130903) заборгованість за реактивну електроенергію – 5 302,27 грн., пеню у розмірі 1 197,48 грн, 3% річних у сумі 289,72 грн., суму інфляційних у розмірі 1 029,17 грн.
Стягнути з Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго” (83086, м. Донецьк, вул. Донецька, 38, ЄДРПОУ 03337119, р/р 26104302636401 у філії «Промінвестбанку» м. Єнакієве, МФО 334215) на користь Відкритого акціонерного товариства “Донецькобленерго” (84600, Донецька область, м.Горлівка, пр. Леніна, 11, р/р 26001301636289 у філії відділення ПАТ «Промінвестбанк» м. Єнакієве, МФО 334215, ЄДРПОУ 00130903) витрати на сплату державного мита у сумі 689 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 грн.
В задоволенні вимог в іншій частині відмовити.
Після набрання рішенням законної сили видати накази у встановленому порядку.
Рішення господарського суду Донецької області набирає законної сили через десять днів з дня його прийняття (підписання) та може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Н.В. Величко
У судовому засіданні 28.04.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Повний текст рішення підписано 04.05.2011р.
Величко Н.В.