ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"20" квітня 2011 р. Справа № 5/143-10
Колегія суддів у складі: головуючий суддя , суддя , суддя
при секретарі Зозулі О.М.
за участю представників сторін:
позивача –ОСОБА_1 (довіреність б/н від 15.09.10)
відповідача - ОСОБА_2 (довіреність №3 від 17.08.09)
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційні скарги позивача та відповідача (вх. №1286 С/3, №1288 С/3) на рішення господарського суду Сумської області від 14.02.11 у справі № 5/143-10
за позовом Приватної виробничо-будівельної фірми "Інтербудсервіс", м. Суми,
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Квартал-Суми", м. Суми,
про стягнення 36 679,00 грн.
ВСТАНОВИЛА:
Позивач подав позовну заяву в якій просить господарський суд стягнути з відповідача кошти в сумі 36679,00 грн., які були перераховані відповідачеві в рахунок попередньої оплати за проектну документацію відповідно до договору підряду №18/06 від 18.06.07, в зв'язку з невиконанням відповідачем взятих на себе за договором зобов'язань.
В подальшому позивач подав заяву про збільшення позовних вимог, в якій просив суд додатково стягнути з відповідача 33 527,40 грн., витрачених позивачем на проведення комплексної державної експертизи робочого проекту бізнес-центру по вул. Соборній, 29/1 в м. Суми; а потім подав заяву про зменшення розміру позовних вимог, в якій просив суд заяву про збільшення позовних вимог не розглядати та стягнути з відповідача лише суму 36679,00 грн.
Рішенням господарського суду Сумської області позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 36679,00 грн. боргу; 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; 366,79 грн. державного мита. В частині стягнення з відповідача 33527,40 грн. провадження у справі припинено.
Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, просить оскаржуване рішення скасувати в частині стягнення з ТОВ "Квартал-Суми" 36 679,00 грн. боргу; 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; 366,79 грн. державного мита.
Позивач також звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування місцевим господарським судом норм процесуального права, просить оскаржуване рішення скасувати в частині припинення провадження у справі у зв'язку з відмовою позивача від позовних вимог на суму 33527,40 грн.; в іншій частині дане рішення залишити без змін.
Позивачем надано відзив на апеляційну скаргу відповідача, в якому ПВБФ "Інтербудсервіс", посилаючись на необґрунтованість доводів ТОВ "Квартал-Суми", просить залишити дану апеляційну скаргу без задоволення.
Заслухавши представників сторін, перевіривши матеріали справи на предмет правильності їх юридичної оцінки місцевим господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення, колегія суддів встановила наступне.
18 червня 2007р. між позивачем (замовник) та відповідачем (підрядник) був укладений договір підряду №18/06 на проведення проектних робіт бізнес-центру по вул. Соборна, 29/1 в м. Суми, відповідно до умов якого відповідач зобов'язується на власний ризик, своїми силами та засобами розробити за завданням позивача і передати останньому проектну документацію бізнес-центру загальною площею 2800 кв.м стадії «Проект»та стадії «Робоча документація», виконати всі необхідні дії, що пов'язані з проведенням експертизи та погодженням зазначеної вище проектної документації, проводити авторський нагляд за реалізацією проектних рішень під час будівництва бізнес-центру, а позивач зобов'язується прийняти та оплатити підрядні роботи згідно з актом виконаних робіт.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, 03.08.07 відповідач отримав вихідні дані необхідні для розробки проектно-кошторисної документації по будівництву бізнес-центру (лист позивача №30/07 від 27.07.07, а.с. 13).
Вказаний факт не заперечується відповідачем в ході апеляційного провадження, а також не заперечується те, що відповідно до п. 2.2. договору від 18.06.07 №18/06 позивач перерахував на розрахунковий рахунок відповідача передоплату за виконання роботи у сумі 36679,00 грн. –що становить 25% від загальної вартості робіт.
Згідно з п.2.3 договору, оплата решти 75% вартості робіт виконується поетапно. Зокрема, наступні 25% від загальної вартості робіт позивач зобов'язаний був перерахувати відповідачу після розробки проектної документації та передачі її на проходження до Державної експертизи.
Як вбачається з матеріалів справи та пояснень сторін, відповідач розробив проектну документацію бізнес-центру по вулиці Соборна, б. 29/1 в м. Суми (стадії «Проект»та стадії «Робоча документація»). 31.07.08 дана проектна документація була передана Відповідачем до філії ДП «Укрдержбудекспертиза»в Сумській області для погодження та отримання позитивного висновку комплексної експертизи проектної документації (супровідний лист ТОВ «Квартал - Суми»№ 33-02/08, а.с. 51).
12.01.09 відповідачем було отримано від філії ДП «Укрдержбудекспертиза»в Сумській області зазначену проектну документацію з численними зауваженнями, в яких зазначено, що розроблена проектна документація не відповідає встановленим вимогам, є неповною та підлягає доопрацюванню. У судовому засіданні суду апеляційної інстанції відповідачем було визнано факт недостатньо якісного виконання зазначеної документації та обґрунтованість зауважень філії ДП «Укрдержбудекспертиза».
Також представником відповідача підтверджено, що ТОВ «Квартал - Суми»не отримало позитивного висновку Державної експертизи та не передало жодної проектної документації позивачеві, ПВБФ "Інтербудсервіс". Тобто фактично відповідачем не виконано умови договору від 18.06.07 №18/06 - в порушення приписів ст. 526 Цивільного кодексу України, якою встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За таких обставин, 12.11.10 позивачем на адресу відповідача було направлено вимогу про повернення грошових коштів, отриманих в якості попередньої оплати за договором №18/06 від 18.06.07, а також повідомлено про те, що договір вважається розірваним з моменту отримання вимоги відповідно до п. 8.7. договору, яким передбачено право замовника на односторонню відмову від договору у разі істотного порушення підрядником умов договору. На думку колегії суддів, вказані дії позивача узгоджуються з приписами чинного законодавства та умовами договору №18/06 від 18.06.07 (зокрема, п.3.2 та 8.7).
Колегія суддів зазначає, що, виходячи зі змісту договору №18/06 від 18.06.07, ним не передбачено права підрядника на подібну односторонню відмову або на призупинення робіт.
В ході апеляційного провадження відповідач стверджував, що ним було усунуто недоліки, вказані у зауваженнях філії ДП «Укрдержбудекспертиза», але призупинено роботи з повторного проходження комплексної експертизи у зв’язку з тим, що позивачем не було сплачено наступні 25% вартості робіт, які, відповідно до п.2.3 договору підлягали сплаті після розробки проектної документації та передачі на проходження Державної експертизи. При цьому відповідач посилається на п.3 ст.538 Цивільного кодексу України, згідно з яким у разі невиконання однією із сторін у зобов'язанні свого обов'язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов'язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі.
З приводу даного твердження відповідача колегія суддів зазначає, що ТОВ «Квартал - Суми»не надало належних доказів обґрунтованості застосування вищевказаної норми, оскільки відповідачем не доведено наявності очевидних підстав вважати, що позивач не виконає свого обов’язку у встановлений строк (термін), або виконає його не в повному обсязі, оскільки, як вбачається з тексту договору №18/06 від 18.06.07, у ньому не визначений конкретний строк виконання обов'язку позивача по оплаті робіт, а тільки зазначено, що 25% від загальної вартості сплачуються після розробки проектної документації та передачі на проходження Державної експертизи.
При цьому подальше виконання робіт підрядником не ставиться в залежність від отримання чи неотримання зазначених 25% загальної суми, натомість п.5.5 договору встановлено відповідальність замовника за порушення термінів оплати виконаних підрядних робіт у вигляді пені.
Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. При цьому, боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Проте відповідачем не надано суду першої та апеляційної інстанції доказів надіслання позивачеві будь-яких вимог щодо сплати наступних 25% суми договору. Колегія суддів зазначає, що посилання заявника апеляційної скарги на те, що позивачеві було відомо про передачу документації на проходження Державної експертизи (оскільки позивач сплачував за проходження вказаної експертизи) –ґрунтуються на припущеннях та не є доказами направлення вимоги в порядку, встановленому ст.530 Цивільного кодексу України.
Крім того, ТОВ «Квартал - Суми»не надано суду першої та апеляційної інстанції доказів повідомлення позивача про зупинення відповідачем виконання робіт, про неможливість їх подальшого виконання тощо. При цьому отриману від позивача суму передоплати 36679,00 грн. відповідачем також не було повернуто.
Отже, на думку колегії суддів, у відповідача були відсутні фактичні та правові підстави для зупинення робіт, тому, як уже зазначалося, внаслідок вищевказаних порушень відповідачем умов договору у позивача виникло право на розірвання даного договору та на повернення відповідачем суми передоплати 36679,00 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, не отримавши від ТОВ «Квартал - Суми»передбаченої договором документації, позивач самостійно вимушений був укласти договір на проведення державної експертизи з Філією Державного підприємства «Укрдержбудекспертиза»в Сумській області, вартість якої склала 33 527,40 грн. Вказана обставина, на думку колегії суддів, додатково підтверджує неналежне виконання відповідачем своїх зобов’язань, разом з тим, вона не має юридичного значення для визначення обґрунтованості суми позову, оскільки в суді першої інстанції позивачем спочатку було збільшено позовні вимоги на суму вартості даної експертизи (33 527,40 грн.), а потім зменшено на цю ж суму.
В апеляційній скарзі відповідач також зазначає, що позивачем було пропущено строк позовної давності для звернення до суду з позовом про стягнення 36 679,00 грн., які були перераховані відповідачеві в рахунок попередньої оплати за проектну документацію відповідно до договору підряду № 18/06 від 18.06.07, оскільки відповідно до п. 1.7 договору строк передачі відповідачем проектної документації позивачу становить 75 днів з моменту отримання всіх вихідних даних на проектування від позивача згідно з актом прийому-передачі. На думку відповідача, вищевказаний 75-денний строк має відраховуватися від 03.08.07, тобто з дня отримання підрядником вихідних даних від замовника, направлених листом №30/07 від 27.07.07.
Колегія суддів зазначає, що місцевим господарським судом надано належну правову оцінку вищевказаним твердженням відповідача та правомірно визнано їх необґрунтованими, оскільки згідно з п. 1.7 договору строк передачі відповідачем проектної документації позивачу після погодження, проведення експертизи проектної документації та отримання дозволу на будівництво об'єкту становить 75 днів з моменту отримання всіх вихідних даних на проектування від позивача згідно акту прийому-передачі.
Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи та пояснень представників сторін, зазначеного акту приймання-передачі між замовником та підрядником підписано не було. Крім того, як вбачається зі змісту п.1.7 договору № 18/06 від 18.06.07, на який посилається відповідач, термін передання документації підрядником замовнику обумовлено не лише закінченням 75-денного строку з моменту отримання вихідних даних за актом прийому-передачі, а й виконанням підрядником таких дій як погодження, проведення експертизи проектної документації та отримання дозволу на будівництво об’єкту. Як уже зазначалося, вказаних робіт відповідачем виконано не було.
Відповідно до п. 8.2. договору, він діє до повного виконання сторонами усіх своїх зобов'язань. Відповідно до ч.7 ст.180 Господарського кодексу України, строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов'язання сторін, що виникли на основі цього договору.
Про фактичне визнання відповідачем існування у нього зобов’язань перед позивачем свідчить той факт, що ТОВ «Квартал - Суми»і після спливу 75-денного строку (відрахованого від 03.08.07) продовжувало виконувати свої договірні зобов’язання (зокрема, 31.07.08 виготовлену відповідачем проектну документацію було передано на експертизу до філії ДП «Укрдержбудекспертиза»в Сумській області (супровідний лист ТОВ «Квартал - Суми»№ 33-02/08, а.с. 51), а також та обставина, що в апеляційній скарзі відповідачем було зазначено про зупинення робіт за договором (а не про відмову підрядника від їх виконання).
За таких обставин колегія суддів вважає, що на момент звернення ПВБФ "Інтербудсервіс" з позовом до господарського суду строк позовної давності не пропущено, а посилання відповідача в апеляційній скарзі на сплив даного строку є необґрунтованими та зробленими при довільному тлумаченні змісту норм законодавства та укладеного між сторонами договору.
Отже, здійснивши апеляційний перегляд оскаржуваного рішення за апеляційною скаргою відповідача, колегія суддів вважає, що викладені в апеляційній скарзі твердження зроблені при довільному трактуванні обставин справи та норм чинного законодавства, аргументи заявника скарги ґрунтуються на припущеннях, на їх підтвердження не надано відповідно до статей 33, 36 Господарського процесуального кодексу України доказів з посиланням на конкретні норми матеріального та процесуального права, які б спростовували висновки місцевого господарського суду і могли б бути підставою для скасування оскарженого судового рішення.
За таких обставин колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла переконливого висновку, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення в частині стягнення з відповідача на користь позивача 36679,00 грн. боргу слід залишити без змін.
Стосовно апеляційних вимог позивача про скасування оскаржуваного рішення в частині припинення провадження у справі у зв'язку з відмовою позивача від позовних вимог на суму 33527,40 грн. –колегія суддів зазначає наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, ПВБФ "Інтербудсервіс" 16.12.10 звернулася до суду першої інстанції з позовом про стягнення з відповідача 36679,00 грн. боргу.
В подальшому, 12.01.11, позивачем подано заяву про збільшення позовних вимог (а.с.24), в якій ПВБФ "Інтербудсервіс" просить суд також стягнути з відповідача 33527,40 грн., витрачених позивачем на проведення комплексної державної експертизи робочого проекту бізнес-центру по вул. Соборній, 29/1 в м. Суми.
14.02.11 позивачем подано заяву про зменшення позовних вимог (а.с.79), в якій заявник просить суд заяву про збільшення позовних вимог від 12.01.11 не розглядати, оскільки таку заяву було подано передчасно.
Як зазначено в оскаржуваному рішенні та в протоколі судового засідання від 14.02.11, представник позивача в судовому засіданні пояснив, що відмовляється від позовних вимог в частині стягнення з відповідача 33527,40 грн. –тому суд першої інстанції, із посиланням на п.4 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, припинив провадження у справі в частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача 33527,40 грн., витрачених позивачем на проведення комплексної державної експертизи робочого проекту бізнес-центру по вул. Соборній, 29/1 в м. Суми.
Факт відмови від позовних вимог у даній частині позивачем заперечується. Так, ПВБФ "Інтербудсервіс" 21.02.11 подано зауваження до протоколу судового засідання 14.02.11. Ухвалою господарського суду Сумської області від 22.02.11 було відхилено вищевказані зауваження на протокол –із посиланням на те, що в судовому засідання перед представником позивача було поставлене питання, чи відмовляється такою заявою позивач від позовних вимог щодо стягнення з відповідача 33527,40 грн., на що представник позивача відповів: «Так».
Отже, колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції у протоколі судового засіданні від 14.02.11 та у вищевказаній ухвалі від 22.02.11 вказано, що відмова позивача від позову в частині стягнення 33527,40 грн. було викладено в усній формі. Як вбачається з матеріалів справи, ПВБФ "Інтербудсервіс" не було подано до суду письмової заяви про відмову від позову.
За таких обставин суд апеляційної інстанції вважає обґрунтованими посилання позивача в апеляційній скарзі на ч.1 ст.78 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої відмова позивача від позову, визнання позову відповідачем і умови мирової угоди сторін викладаються в адресованих господарському суду письмових заявах, що долучаються до справи. Ці заяви підписуються відповідно позивачем, відповідачем чи обома сторонами.
Крім того, згідно з ч.4 ст.22 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. Як вбачається зі змісту даної норми, заява про зменшення розміру позовних вимог та про відмову від позову –це два самостійні акти, що мають різну правову природу. Відповідно, прийняття таких заяв судом –це дві окремі процесуальні дії, з різними процесуальними наслідками.
Так, відповідно до ч.2 ст.80 Господарського процесуального кодексу України, у випадках припинення провадження у справі повторне звернення до господарського суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не допускається.
Отже, в даному випадку місцевий господарський суд фактично позбавив ПВБФ "Інтербудсервіс" права на повторне звернення до суду з позовними вимогами, які позивач у письмовій заяві від 14.02.11 просив не розглядати у зв’язку з їх передчасністю.
Тому, на думку колегії суддів, апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню, оскаржуване рішення в частині припинення провадження у справі в зв’язку з відмовою ПВБФ "Інтербудсервіс" від позову в частині стягнення з ТОВ «Квартал-Суми»33527,40 грн. має бути скасовано як таке, що прийнято при неправильному застосуванні норм процесуального права, зокрема - п.4 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.
З огляду на викладене, керуючись статтями 33, 43, 99, 101, 103, пунктом 4 частини 1 статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України,
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу позивача задовольнити.
Рішення господарського суду Сумської області від 14.02.11 у справі №5/143-10 в частині припинення провадження у справі в зв’язку з відмовою Приватної виробничо-будівельної фірми "Інтербудсервіс", м. Суми, від позову в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Квартал-Суми", м. Суми, 33527,40 грн. –скасувати.
В іншій частині рішення залишити без змін.
Головуючий суддя
Суддя
Суддя
Повний текст постанови підписано 22.04.11.