ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"18" квітня 2011 р. Справа № 62/315-10
Колегія суддів у складі: головуючий суддя , суддя , суддя
при секретарі Парасочці Н.В.
за участю представників сторін:
позивача - ОСОБА_1 (довіреність б/н від 04.01.11 р.)
1-го відповідача - ОСОБА_2. (довіреність №010/210/1707-вк від 28.07.09)
2-го відповідача - ОСОБА_3 (довіреність № 5 від 21.01.11 р.).
3ї особи (Харківської обласної державної адміністрації) - ОСОБА_4 (довіреність №01-44/26 від 05.01.11).
3ї особи (ДП "Ізюмське лісове господарство") - не з’явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Спеціального авіаційного загону Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту Мінстерства надзвичайних ситуацій України, м. Ніжин, (вх. №1110 Х/3) на рішення господарського суду Харківської області від 14.02.11 у справі № 62/315-10
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Нью Системс АМ", м. Харків
до 1) Головного управління Міністерства надзвичайних ситуацій України в Харківській області, м. Харків,
2)Спеціального авіаційного загону Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту Мінстерства надзвичайних ситуацій України, м. Ніжин Чернігівської області,
1. Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору –Харківська обласна державна адміністрація, м.Харків;
2. Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ДП "Ізюмське лісове господарство" Придонецького лісництва, м.Ізюм Харківської області;
про стягнення 339248,50 грн.
ВСТАНОВИЛА:
Рішенням господарського суду Харківської області від 14.02.11 (суддя Суярко Т.Д.) позовні вимоги до Спеціального авіаційного загону Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту Мінстерства надзвичайних ситуацій України задоволено. Стягнуто з другого відповідача на користь позивача 339248,50 грн. вартості палива, 3392,48 грн. держмита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. У задоволенні позовних вимог до першого відповідача, Головного управління Міністерства надзвичайних ситуацій України в Харківській області, відмовлено.
Другий відповідач - Спеціальний авіаційний загін Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту Мінстерства надзвичайних ситуацій України - із рішенням не погодився, подав апеляційну скаргу (із подальшими поясненнями), в якій, посилаючись на порушення місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Третьою особою –Харківською обласною державною адміністрацією –надано відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено, що фінансове забезпечення заходів щодо запобігання надзвичайним ситуаціям техногенного і природного характеру, ліквідації зазначених ситуацій і їх наслідків тощо має здійснюватися в порядку, передбаченому постановою Кабінету Міністрів України від 04.02.99 №140 «Про порядок фінансування робіт із запобігання і ліквідації надзвичайних ситуацій та їх наслідків». У судовому засіданні представником даної третьої особи зазначено, що Харківська обласна державна адміністрація погоджується з апеляційною скаргою другого відповідача та просить оскаржуване рішення скасувати і прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.
Третьою особою –ДП «Ізюмське лісове господарство»- надано пояснення, в яких зазначено, що, оскільки Спеціалізований авіаційний загін Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту Міністерства надзвичайних ситуацій України призначений для захисту населення і територій у разі виникнення надзвичайних ситуацій регіонального і державного рівнів, рішення суду першої інстанції про задоволення позову прийнято без порушення норм матеріального та процесуального права.
У судове засідання 18.04.11 ДП «Ізюмське лісове господарство»не направило свого представника та не повідомило суд про причини його неявки. Враховуючи, що даного учасника процесу належним чином повідомлено про час та місце судового засідання, а також те, що його позицію викладено у вищезазначених поясненнях, колегія суддів вважає за можливе розглядати справу без участі представника ДП «Ізюмське лісове господарство».
У судовому засіданні 18.04.11 позивачем надано відзив на апеляційну скаргу, в якому ТОВ "Нью Системс АМ", посилаючись на безпідставність доводів апелянта, просить залишити оскаржуване рішення без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення.
Заслухавши присутніх в судовому засіданні представників сторін та третьої особи (Харківської обласної державної адміністрації), перевіривши матеріали справи на предмет правильності їх юридичної оцінки місцевим господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення, колегія суддів встановила наступне.
У серпні 2008 року на території Харківської області виникли надзвичайні ситуації місцевого та регіонального рівнів, пов’язані з пожежами лісів в Ізюмському районі на території Придонецького лісництва ДП “Ізюмське лісове господарство” і вибухами боєприпасів та пожежами на території 61 армійського складу (в/ч 0829) у м. Лозова. Як обґрунтовано зазначено в рішенні місцевого господарського суду, вказані обставини є загальновідомими та, згідно зі ст.35 ГПК України, не потребують доказування.
На виконання розпоряджень начальника Державної авіаційної пошуково-рятувальної служби Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи №101-1/32-Р від 13.08.08, №107/32-р від 27.08.08; №108/32-р від 28.08.08 та №112/32-р від 02.09.08 (т.1, а.с. 75 –82), повітряні судна Спеціального авіаційного загону Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту МНС України АН-32П та МІ-8 були задіяні до ліквідації вищевказаних надзвичайних ситуацій у Харківській області.
Відповідно до Положення про спеціальний авіаційний загін Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту МНС України (САЗ ОРСЦЗ МНС України), затвердженого Міністром України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи 27.12.05 (т.1,а.с.64-71), САЗ –це спеціальний воєнізований підрозділ центрального підпорядкування, який входить до складу підрозділів Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту МНС України (Служба), підпорядковується керівнику органу управління Служби і призначений для захисту населення і територій у разі виникнення надзвичайних ситуацій техногенного, природного і військового характеру регіонального і державного рівня, ліквідації їх наслідків, участі у заходах територіальної оборони, а також міжнародних рятувальних та інших гуманітарних операціях. Згідно з п.4.1 зазначеного Положення, САЗ є юридичною особою.
За інформацією командира спеціального авіаційного загону МНС України у гасінні пожеж в ДП “Ізюмське лісове господарство” брали участь працівники загону ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 (т.1, а.с. 137).
Як встановлено місцевим господарським судом на підставі наявних у матеріалах справи видаткових ордерів, в період з 14.08.2008 року по 29.08.2008 року позивачем було відвантажено САЗ ОРСЦЗ МНС України паливо для літаків (ТС-1) у кількості 37697 кг., а саме:
- згідно видаткового ордеру №0311 від 14.08.08 (отримувач - ОСОБА_5) –1229кг;
- згідно видаткового ордеру №0312 від 14.08.08 (отримувач - ОСОБА_6) –932 кг;
- згідно видаткового ордеру №0313 від 14.08.08 (отримувач - ОСОБА_7) –1175 кг;
- згідно видаткового ордеру №0316 від 15.08.08 (отримувач - ОСОБА_8) –629 кг;
- згідно видаткового ордеру №0323 від 16.08.08 (отримувач - ОСОБА_8) –705 кг;
- згідно видаткового ордеру №0321 від 16.08.08 (отримувач - ОСОБА_9) –673кг;
- згідно видаткового ордеру №0322 від 16.08.08 (отримувач - ОСОБА_5) –2200кг;
- згідно видаткового ордеру №0333 від 17.08.08 (отримувач - ОСОБА_5) –3448кг;
- згідно видаткового ордеру №0335 від 17.08.08 (отримувач - ОСОБА_10) –1175 кг;
- згідно видаткового ордеру №0326 від 17.08.08 (отримувач - ОСОБА_5) –2192кг;
- згідно видаткового ордеру №0328 від 17.08.08 (отримувач - ОСОБА_5) –1794кг;
- згідно видаткового ордеру №0337 від 17.08.08 (отримувач - ОСОБА_9) –987кг;
- згідно видаткового ордеру №0331 від 17.08.08 (отримувач - ОСОБА_9) –1996 кг;
- згідно видаткового ордеру №0334 від 17.08.08 (отримувач - ОСОБА_9) –2028 кг;
- згідно видаткового ордеру №0336 від 17.08.08 (отримувач - ОСОБА_5) –783кг;
- згідно видаткового ордеру 3329 від 17.08.08 (отримувач - ОСОБА_10) –702кг;
- згідно видаткового ордеру №0325 від 17.08.08 (отримувач - ОСОБА_9) –1958 кг;
- згідно видаткового ордеру №0327 від 17.08.08 (отримувач - ОСОБА_9) –2036 кг;
- згідно видаткового ордеру №0343 від 18.08.08 (отримувач - ОСОБА_9) –2069 кг;
- згідно видаткового ордеру №0345 від 18.08.08 (отримувач - ОСОБА_9) –1872 кг;
- згідно видаткового ордеру №0342 від 18.08.08 (отримувач - ОСОБА_5) –936кг;
- згідно видаткового ордеру №0346 від 18.08.08 (отримувач - ОСОБА_10) –1076 кг;
- згідно видаткового ордеру №0344 від 18.08.08 (отримувач - ОСОБА_5) –936кг;
- згідно видаткового ордеру №0377 від 27.08.08 (отримувач - ОСОБА_10) –433 кг;
-згідно видаткового ордеру №0388 від 29.08.08 (отримувач - ОСОБА_11) –1501 кг;
- згідно видаткового ордеру №0387 від 29.08.08 (отримувач - ОСОБА_11) –475кг.
Вартість зазначеної кількості пального - 339248,50 грн. (із розрахунку 8999,35 грн. за тону) –було визначено позивачем як середню вартість авіаційного палива ТС-1 станом на серпень 2008 року на підставі інформації про вартість палива наданої КП "Міжнародний аеропорт Донецьк" лист №8.7-72 від 04.10.10р. (т.1.,а.с.24), Державним підприємством "Міжнародний аеропорт "Львів" лист № 2021 від 06.10.10р. (т.1,а.с.25) та затвердженої ціни палива ТОВ "Нью Системс АМ" (Витягу з прейскуранта цін ТОВ "Нью Системс АМ" (т.1, а.с.26).
Місцевий господарський суд в оскаржуваному рішенні визнав даний розрахунок обґрунтованим і в ході апеляційного провадження учасниками процесу не було надано заперечень щодо розміру заявленої до стягнення суми.
Другим відповідачем (САЗ ОРСЦЗ МНС України) у судовому засіданні також підтверджено факт отримання пального від позивача у вищезазначеній кількості та заправлення ним літаків співробітниками (бортовими механіками) авіазагону. Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, позивач, ТОВ “Нью Системс АМ” (що, як встановлено місцевим господарським судом, є комерційною юридичною особою, яка має на меті отримання прибутку та здійснює, зокрема, оптову торгівлю паливом), обґрунтовуючи позовні вимоги, посилався на укладення між ним та Головним управлінням МНС України у Харківській області договору купівлі-продажу товару –палива для літаків ТС-1 у кількості 37697кг. –і вважав, що вартість даного палива підлягає стягненню на підставі статей 525, 526, 530 Цивільного кодексу, та статей 181, 193 Господарського кодексу.
Місцевий господарський суд, дослідивши обставини справи, надав їм іншу правову кваліфікацію.
А саме –в оскаржуваному рішенні зазначено, що встановлені судом обставини справи щодо факту заправки літаків паливом у їх сукупності свідчать про недосягнення згоди щодо істотних умов договору, відсутність вільного вияву волі позивача на вступ у договірні відносини, недотримання принципу свободи вибору сторонами форми договору, визначення його умов тощо як між ТОВ “Нью Системс АМ” та ГУМНС України в Харківській області (на що посилається позивач), так і між ТОВ “Нью Системс АМ” та отримувачем палива для літаків - САЗ ОРСЦЗ МНС України, а отже, про відсутність договору, який би опосередковував перехід права власності на паливо для літаків ТС-1 в об’ємі 37697 кг. Таким чином, право власності позивача на паливо для літаків ТС-1 в об’ємі 37697 кг. було припинене на бездоговірних засадах.
Даний висновок суду першої інстанції не спростовано другим відповідачем, натомість САЗ ОРСЦЗ МНС України і в суді першої інстанції, і в ході апеляційного провадження наголошував, що стягнення коштів на користь позивача на підставі відповідних норм Цивільного та Господарського кодексів України, що регулюють договірні відносини, є неможливим, оскільки видаткові ордери не містять ні погодженої сторонами ціни товару, ні строку дії договору, ні строку виконання зобов’язань та посилань на те, якими документам особи, які отримували пальне, були уповноважені на його отримання; позивачем не надано належних та допустимих доказів у підтвердження виникнення між ним та другим відповідачем правовідносин з підстав, передбачених статтями 11 та 509 Цивільного кодексу України, не доведено досягнення з відповідачем згоди щодо істотних умов договору; другий відповідач не обмінювався документами, листами, телеграмами з ТОВ “Нью Системс АМ”.
Вищевказані аргументи заявника скарги колегія суддів вважає такими, що узгоджуються з обставинами справи і додатково підтверджують обґрунтованість правової оцінки доказів судом першої інстанції.
Крім того, як вбачається з відзиву позивача на апеляційну скаргу, ТОВ “Нью Системс АМ” визнає помилковість правового обґрунтування позовної заяви та погоджується з мотивуванням задоволення позову, наведеним в оскаржуваному рішенні суду.
З огляду на встановленість факту отримання палива на бездоговірних засадах (тобто, фактично, без достатньої правової підстави) колегія суддів також вважає обґрунтованим посилання місцевого господарського суду на ст. 41 Конституції України, ч.ч.1, 2 ст.353 ЦК України. Зі змісту даних правових норм вбачається, що чинним законодавством передбачена обов’язкова компенсація власнику вартості відчуженого у нього майна в умовах надзвичайних ситуацій, а недотримання умови щодо попереднього повного відшкодування не може бути підставою для звільнення від обов’язку здійснити наступне повне відшкодування вартості реквізованого майна.
За таких обставин посилання третьої особи –Харківської облдержадміністрації –у відзиві на апеляційну скаргу, а також представника першого відповідача у судовому засіданні на те, що чинним законодавством не передбачено компенсації підприємствам, установам та організаціям витрат, понесених в результаті ліквідації надзвичайних ситуацій –колегія суддів вважає необґрунтованими та такими, що не узгоджуються з обставинами справи і вищенаведеними законодавчими нормами.
Колегія суддів зазначає, що правовою підставою для такої компенсації є приписи п.6 ст.33 ЦК України щодо справедливості, добросовісності та розумності, п.4 ч.2 ст.11 ЦК України щодо виникнення зобов’язань на підставі юридичного факту, ст.1212 ЦК України, відповідно до якої особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов’язана повернути потерпілому це майно.
Набувач зобов’язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна (ст.1213 ЦК України).
Отже, на думку колегії суддів, місцевий господарський суд обґрунтовано, із посиланням на вищевказані норми матеріального права, а також на ст. 185 ЦК України, та враховуючи вартість отриманого другим відповідачем палива (розмір цієї суми, як уже зазначалося, не заперечується сторонами в ході апеляційного провадження) дійшов висновку про правомірність позовних вимог до САЗ ОРСЦЗ МНС України та стягнення з САЗ ОРСЦЗ МНС України 339248,50 грн. вартості палива як отримувача палива для літаків ТС-1 об’ємом 37697 кг.
Тобто, як вбачається з матеріалів справи і тексту оскаржуваного рішення, місцевим господарським судом прийнято рішення відповідно до позовних вимог - щодо стягнення заборгованості у сумі 339248,50 грн. Тому твердження заявника апеляційної скарги про те, що місцевим господарським судом в порушення п.2 ст.83 ГПК України здійснено вихід за межі позовних вимог, колегія суддів вважає необґрунтованими та зробленими при довільному тлумаченні положень вищенаведеної процесуальної норми, оскільки зміна правового обґрунтування стягнення зазначеної суми (з чим, як уже зазначалося, погодився позивач в ході апеляційного провадження) не є виходом за межі позовних вимог, а відповідно до ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
У судовому засіданні представником САЗ ОРСЦЗ МНС України надано для долучення до матеріалів справи витяг з наказу МНС України № 631 від 01.09.08 «Про затвердження Положення про застосування авіації МНС для гасіння пожеж», лист Департаменту Управління рятувальними силами від 07.04.11 №17-261/171 з доданими до нього документами. Другий відповідач зазначає, що вказані документи містять фактичні дані про обставини справи та є підтвердженням того, що САЗ ОРСЦЗ МНС України не здійснював примусове відчуження пального у власника. В апеляційній скарзі заявник посилається на те, що судом першої інстанції не встановлено самого факту вчинення другим відповідачем дій, спрямованих на таке відчуження.
З приводу даного заперечення колегія суддів зазначає, що оскаржуване рішення суду першої інстанції не містить висновку про те, що на САЗ ОРСЦЗ МНС України покладався обов’язок щодо організації та керівництва роботами по ліквідації надзвичайних ситуацій, що виникли у серпні 2008 року в Харківській області, та реалізації пов’язаних з цим владних повноважень. Як вбачається з оскаржуваного рішення, місцевим господарським судом встановлено, що повітряні судна САЗ ОРСЦЗ МНС України АН-32П та МІ-8 були задіяні до ліквідації вищевказаних надзвичайних ситуацій у Харківській області у відповідності до розпоряджень начальника Державної авіаційної пошуково-рятувальної служби Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи №101-1/32-Р від 13.08.08, №107/32-р від 27.08.08; №108/32-р від 28.08.08 та №112/32-р від 02.09.08 (т.1, а.с. 75 –82). Крім того, наказ МНС України №631, на який посилається другий відповідач, датовано 01.09.08, тоді як надзвичайна ситуація, у ліквідації якої був задіяний САЗ ОРСЦЗ МНС України, сталася раніше, у серпні 2008 року.
Тобто судом першої інстанції було вірно встановлено вищевказані обставини справи, при цьому кошти стягнуто з другого відповідача на тій підставі, що саме САЗ ОРСЦЗ МНС був безпосереднім одержувачем пального. Той факт, що на деяких видаткових ордерах в якості одержувача поряд з САЗ МНС зазначено також ГУ МНС у Харківській області (на що посилається заявник апеляційної скарги), на думку колегії суддів, не є підставою для відмови у позові до САЗ ОРСЦЗ МНС України, оскільки, як уже зазначалося, матеріалами справи та поясненнями сторін підтверджено, що пальне було отримано та використано саме даним авіаційним загоном.
В апеляційній скарзі другий відповідач стверджує, що сам факт отримання матеріальних цінностей особами, що працюють у Спеціальному авіаційному загоні, не може бути підставою для визнання САЗ ОРСЦЗ МНС України зобов’язаною особою, що набула майно без достатньої правової підстави.
Разом з тим, представником другого відповідача в судовому засіданні підтверджено той факт, що вказані матеріальні цінності було отримано та використано саме для виконання функцій САЗ ОРСЦЗ МНС України щодо ліквідації надзвичайної ситуації, крім того, відповідно до п.9.3 Положення про спеціальний авіаційний загін Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту МНС України, затвердженого Міністром України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи 27.12.05 (т.1,а.с.64-71), командир САЗ здійснює керівництво САЗ, несе відповідальність за правомірність використання сил та засобів і виконання поставлених завдань.
Отже посилання заявника скарги у даному випадку на відсутність у вищевказаних працівників авіазагону відповідних довіреностей на отримання матеріальних цінностей суд апеляційної інстанції вважає необґрунтованими, оскільки, як уже зазначалося, норми матеріального права, що регулюють договірні відносини (у тому числі –і вимоги щодо обов’язкової наявності довіреностей на отримання товару), не можуть бути застосовані до правовідносин між сторонами.
Колегія суддів також враховує, що на запитання суду, з якої особи, на думку представника САЗ ОРСЦЗ МНС України, мають бути стягнуті кошти за матеріальні цінності, надані позивачем та використані другим відповідачем при виконанні його функцій, представником другого відповідача відповіді не надано.
Колегія суддів зазначає, що місцевим господарським судом обґрунтовано відмовлено в задоволенні позовних вимог про стягнення 339248,50 грн. - вартості палива, що визначена позивачем, - з ГУ МНС України в Харківській області, оскільки позивачем, всупереч положенням ст.ст.4-3, 32, 33, 34 ГПК України належними та допустимими доказами не доведено існування будь-якого матеріального зв’язку між ГУ МНС України у Харківській області та ТОВ “Нью Системс АМ” з приводу спірного об’єму палива для літаків, а отже, і порушення з боку ГУ МНС України у Харківській області прав та охоронюваних законом інтересів ТОВ “Нью Системс АМ” як обов’язкової передумови для їх захисту. В ході апеляційного провадження представником позивача та першого відповідача не надано заперечень проти даного висновку суду першої інстанції.
Стосовно посилань ГУ МНС України у Харківській області, САЗ ОРСЦЗ МНС України та Харківської обласної державної адміністрації на Порядок фінансування робіт із запобігання і ліквідації надзвичайних ситуацій та їх наслідків, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 04.02.99р. №140, Порядок використання коштів резервного фонду бюджету, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.02р. №415 як на підставу для відмови у задоволенні позовних вимог, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно зі ст.35 Закону України “Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру”, фінансування заходів щодо попередження, ліквідації надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру та їх наслідків здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, республіканського бюджету Автономної Республіки Крим, місцевих бюджетів, а також коштів підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності та господарювання, а також добровільних пожертвувань фізичних та юридичних осіб, благодійних організацій та об’єднань громадян, інших не заборонених законом джерел.
Відповідно до п.4 Порядку фінансування робіт із запобігання і ліквідації надзвичайних ситуацій та їх наслідків, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 04.02.99р. №140, фінансування заходів щодо ліквідації надзвичайних ситуацій на об'єктах усіх форм власності здійснюється відповідно до їх рівнів:
- об'єктового рівня - за рахунок власних коштів підприємств, установ та організацій, на території яких виникла надзвичайна ситуація;
- місцевого і регіонального рівнів - за рахунок власних коштів підприємств, установ та організацій, на території яких виникла надзвичайна ситуація, і додатково - за рахунок районних резервів (місцевий рівень) та резервів Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій (регіональний рівень), створених відповідно до законодавства;
- державного рівня - за рахунок коштів, передбачених державним бюджетом на ці цілі, в тому числі, частково, з резервного фонду Кабінету Міністрів України.
Отже, як вбачається з вищенаведених нормативних актів та обставин даної справи, встановлений чинним законодавством порядок фінансування заходів щодо ліквідації надзвичайної ситуації та її наслідків не звільняє набувача майна від обов’язку відшкодувати вартість безпідставно набутого майна, і, разом з тим, обов’язок набувача відшкодувати вартість безпідставно набутого майна не виключає можливості фінансування таких заходів за рахунок та в порядку, що передбачені наведеними вище та іншими положеннями чинного законодавства –на дану обставину обґрунтовано вказано судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні.
Тому, на думку колегії суддів, твердження представника другого відповідача в ході апеляційного провадження про те, що задоволення подібних позовів призводитиме до неможливості виконання авіазагоном своїх функцій, колегія суддів вважає необґрунтованими, а також враховує, що відповідачами не надано суду першої та апеляційної інстанцій доказів направлення будь-яких звернень щодо отримання відповідного фінансування витрат, пов’язаних із ліквідацією надзвичайних ситуацій, крім того – не надано доказів, що зазначене фінансування не було отримано.
Отже, здійснивши апеляційний перегляд оскаржуваного рішення, колегія суддів вважає, що викладені в апеляційній скарзі твердження зроблені при довільному трактуванні обставин справи та норм чинного законодавства, аргументи заявника скарги ґрунтуються на припущеннях, на їх підтвердження не надано відповідно до статей 33, 36 Господарського процесуального кодексу України доказів з посиланням на конкретні норми матеріального та процесуального права, які б спростовували висновки місцевого господарського суду і могли б бути підставою для скасування оскарженого судового рішення.
За таких обставин колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла переконливого висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення слід залишити без змін.
З огляду на викладене, керуючись статтями 33, 43, 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України,
ПОСТАНОВИЛА:
Рішення господарського суду Харківської області від 14.02.11 у справі №62/315-10 залишити без змін, а апеляційну скаргу другого відповідача залишити без задоволення.
Головуючий суддя
Суддя
Суддя
Повний текст постанови підписано 22.04.11.