ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 "21" квітня 2011 р.                                                                                    Справа № 6/90-09  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогоЗаріцької А.О.,

суддівКатеринчук Л.Й.,

Хандуріна М.І.

розглянувши касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Федька" в особі ліквідатора

Савочки А.А.

на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 22 листопада 2010 року

у справі

господарського суду № 6/90-09  

Сумської області

за заявою

до- управління Пенсійного фонду України в

м. Ромни

товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Федька" в особі ліквідатора

Савочки А.А.

про

ліквідаторбанкрутство

Савочка А.А.

за участю представників:

кредитора фізичної особи підприємця ОСОБА_1.,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Сумської області від 7 жовтня 2010 року (суддя Гордієнко М.І.) затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс ТОВ “Агрофірма Федька”, припинено провадження у справі № 6/90-09 порушеної за приписами ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" .

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від                    22 листопада 2010 року (колегія суддів у складі: Лакіза В.В. –головуючий, Гончар Т.В., Пуль О.А.) за апеляційною скаргою кредитора у справі ФО СПД ОСОБА_1. ухвалу місцевого господарського суду скасовано, справу передано на розгляд до господарського суду першої інстанції на стадію ліквідації.

Боржник в особі ліквідатора Савочки А.А. подав касаційну скаргу, в якій просить постанову суду апеляційної інстанції скасувати, ухвалу місцевого господарського суду залишити в силі, посилаючись при цьому на порушення господарським судом апеляційної інстанції норм матеріального права, а саме: ст.ст. 1, 32 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Колегія суддів Вищого господарського суду України, перевіривши матеріали справи та доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права дійшла висновку про відмову у задоволенні касаційної скарги виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою господарського суду Сумської області від 27 вересня 2010 року ліквідатором ТОВ “Агрофірма Федька” призначено арбітражного керуючого Савочку А.А. і зобов’язано його в трьохмісячний строк з моменту винесення ухвали подати до суду на затвердження звіт та ліквідаційний баланс, клопотання  ФОП ОСОБА_1. про призначення ліквідатором ТОВ “Агрофірма Федька” арбітражного керуючого Линова В.М. залишено без задоволення, тощо (т. 2 а.с. 90-92).

30 вересня 2010 року ліквідатором подано до суду звіт та ліквідаційний баланс ТОВ “Агрофірма Федька” (т. 2 а.с. 93-98).

    В обгрунтування ухвали місцевий господарський суд послався на те, що кредиторська заборгованість у боржника становила 9 384, 15 грн., в ході ліквідаційної процедури було виявлено майно банкрута, ліквідаційна маса сформована повністю у відповідності до Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”. Однак, реалізації майна банкрута не було з огляду на той факт, що засновником ТОВ “Агрофірма Федька” ФО ОСОБА_2. кредиторські вимоги погашено повністю.

Суд апеляційної інстанції переглянувши ухвалу в повному обсязі, керуючись ст. 101 ГПК України, дійшов висновку про те, що провадження у справі припинено передчасно.

Відповідно до ч. 4 ст. 3-1 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” арбітражний керуючий має право залучити для забезпечення виконання своїх повноважень на договірних засадах інших осіб та спеціалізовані організації з оплатою їх діяльності за рахунок боржника, якщо інше не встановлено цим Законом чи угодою з кредиторами.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що 10 травня 2009 року між ФО СПД ОСОБА_1. та ліквідатором ТОВ “Агрофірма Федька” арбітражним керуючим Сидоренко Г.А. було укладено договір про надання юридичних послуг. 10 березня 2010 року між сторонами підписано акт приймання-передачі виконаних робіт, відповідно до якого у замовника (ліквідатора боржника) претензій по якості та обсягу послуг не було. Вартість послуг, згідно  договору, становить 278 920 грн.

Згідно ст. 1 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” поточні кредитори - це кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.

В силу вимог ст. 23 Закону з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури: вимоги за зобов’язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред'являтись тільки в межах ліквідаційної процедури.

За приписами ч. 1 ст. 25  Закону  в ліквідаційній процедурі грошові вимоги поточних кредиторів за зобов’язаннями, які виникли під час провадження у справі про банкрутство, подаються ліквідатору.

Як вбачається з матеріалів справи 31 травня 2010 року СПД ФО ОСОБА_1. ліквідатору ТОВ “Агрофірма Федька” було вручено вимогу поточного кредитора на суму 278 920 грн. від 29 травня 2010 року, яка визнана ліквідатором в повному обсязі листом від 3 червня 2010 року № 34 (т. 1 а.с.11-14).

В обґрунтування постанови судом апеляційної інстанції вказано, що сума вимог кредитора має бути з'ясована у відповідності до незалежної оцінки майна станом на час проведення незалежної оцінки повернутого майна в ліквідаційну процедуру, оскільки наявний в матеріалах справи звіт про незалежну оцінку майна, виконаний ФО СПД ОСОБА_3., суд не прийняв до уваги як належний доказ з підстав його складення до порушення справи про банкрутство боржника (т. 1 а.с. 162-185).

Згідно приписів ст. 52 Закону у разі виявлення ліквідатором майна відсутнього боржника, визнаного банкрутом, сума виручки від продажу такого майна направляється на покриття витрат, пов'язаних з провадженням у справі про банкрутство. Задоволення вимог кредиторів здійснюється в порядку черговості, передбаченому ст. 31 Закону.

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне вказати про те, що зазначена норма також передбачає право суду за клопотанням ліквідатора у разі виявлення ним майна відсутнього боржника, визнаного банкрутом, винести ухвалу про припинення процедури ліквідації, передбаченої цією статтею, і переходу до загальних судових процедур у справі про банкрутство, передбачених цим Законом.

Відповідно до підпункту “г” п. 1 ч. 1 ст. 31 Закону кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів, у порядку, встановленому цією статтею, а саме, у першу чергу задовольняються витрати, пов'язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді та роботою ліквідаційної комісії.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що під час здійснення процедури ліквідації ТОВ “Агрофірма Федька”, ліквідатором боржника було повернуто нерухоме майно, а саме: приміщення офісного центру, розташоване за адресою: Сумська область, м. Ромни, вул. Полтавська, 145-а. Згідно реєстру вимог кредиторів, наданого ліквідатором, до боржника звернулися 4 кредитори, а саме: УПФУ в м. Ромни, Роменсьий МРВД Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Роменський міськрайонний центр зайнятості, Роменська МАПІ на загальну суму грошових вимог у розмірі 9 384, 15 грн., які були погашені засновником боржника ФО ОСОБА_2. в ході ліквідаційної процедури.

В силу приписів ст.ст. 1, 3, 18, 37 Закону участь засновника в погашенні боргу Законом передбачена лише в процедурі санації (ст. 18 ), при затвердженні мирової угоди  (ст. 37), або до початку порушення провадження у справі про банкрутство (ст. 1, ч. 2 ст. 3).

З урахуванням вказаного суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про те, що ФО ОСОБА_2., як засновник товариства, в порушення Закону, без згоди з іншими засновниками, одноособово, надав банкруту фінансову допомогу на погашення грошових вимог кредиторів.

Крім того, судом апеляційної інстанції встановлено, що до ліквідаційного звіту ліквідатором не надано доказів щодо пошуку, виявлення та повернення  майнових активів банкрута для подальшого включення їх до ліквідаційної маси, а саме, не надано доказів стосовно наявності зареєстрованих за обліками УДАЇ УМВС України в Сумській області транспортних засобів; від Сумської обласної інспекції державного технічного нагляду, щодо наявності зареєстрованих за обліками Інспекції на праві власності чи повного господарювання транспортних засобів; не надано інформації від Роменського відділу державної виконавчої служби щодо здійснення виконавчого провадження по відношенню до ТОВ “Агрофірма Федька”, як до боржника; від КП “Роменське МБТІ” щодо наявності зареєстрованих за обліками БТІ об'єктів нерухомого майна (будівлі, споруди, приміщення та інше), які належать товариству на праві власності або повного господарського відання; від Роменської МДПІ  - інформації, щодо наявності зареєстрованих за товариством рахунків в банківських установах, щодо наявності на них грошових коштів.

В матеріалах справи відсутні докази прийняття до свого відання майна боржника; докази проведення ліквідатором інвентаризації виявленого майна боржника; докази укладання ліквідатором договору з оцінювачем та отримання звіту про незалежну оцінку майна.

В силу вимог ч. 1 ст. 32 Закону тільки після завершення усіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс, до якого додаються: показники виявленої ліквідаційної маси (дані її інвентаризації); відомості про реалізацію об'єктів ліквідаційної маси з посиланням на укладені договори купівлі-продажу; копії договорів купівлі-продажу та акти приймання-передачі майна; реєстр вимог кредиторів з даними про розміри погашених вимог кредиторів; документи, які підтверджують погашення вимог кредиторів.

Господарський суд після заслуховування звіту ліквідатора та думки членів комітету кредиторів або окремих кредиторів виносить ухвалу про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу.

     Таким чином на підставі вказаного суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що ухвала суду про затвердження ліквідаційного звіту, ліквідаційного балансу та припинення провадження у справі  № 6/90-09 винесена передчасно, оскільки ліквідатором не виконані дії по ліквідації банкрута у порядку, встановленому Законом України “Про відновлення   платоспроможності  боржника   або  визнання його банкрутом”.       

Крім того, суд апеляційної інстанції зазначив про порушення судом першої інстанції процесуальних норм, оскільки матеріали справи не містять процесуального рішення щодо продовження строку ліквідаційної процедури боржника.

Колегія суддів вважає, що висновки суду апеляційної інстанції грунтуються на матеріалах справи, відповідають нормам матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги їх не спростовують, у зв'язку з чим підстав для скасування постанови не вбачає.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Федька" в особі ліквідатора Савочки А.А. залишити без задоволення.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від               22 листопада 2010 року у справі № 6/90-09 залишити без змін.

Головуючий                                                                     А. Заріцька

Судді                                                                               Л. Катеринчук

          М. Хандурін