ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
04.05.11 р. № 11/11-63
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Маріуполь
до відповідача Приватного підприємства „Дінікс-Компані”, м.Горлівка
про стягнення 8 093грн. 60 коп.
Суддя С.М.Соболєва
Представники:
від позивача:
від відповідача:
В засіданні брали участь:
Позивач, Фізична особа-підприємець ОСОБА_1, м.Маріуполь, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Приватне підприємство „Дінікс-Компані”, м.Горлівка, про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 8093 грн. 60 коп.
Розглянувши матеріали позовної заяви та доданих до неї документів, судом встановлено наступне:
Відповідно до ст.57 Господарського процесуального кодексу України встановлено правило, згідно з яким позивачем до позовної заяви повинно бути додано, зокрема, документи, які підтверджують сплату державного мита у встановлених порядку та розмірі.
Згідно із Декретом Кабінету Міністрів України “Про державне мито” та Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита до позовної заяви повинен бути доданий оригінал платіжного доручення про перерахування державного мита з відміткою установи банку про зарахування державного мита до державного бюджету України. Цей напис повинен скріплюватись першим та другим підписами посадових осіб і відбитком печатки кредитної установи із зазначенням дати виконання платіжного доручення.
За приписом п.2 ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” з позовних заяв майнового характеру, які подаються до господарського суду державне мито сплачується у розмірі 1% від ціни позову, але не менш 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто не менш 102,00 грн. та не більше 25 500,00 грн. З позовних заяв, що містять позовні вимоги немайнового характеру стягується державне мито у розмірі 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 85,00 грн.
Як встановлено судом, позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар в розмірі 8093 грн. 60 коп., у тому числі основний борг в сумі 6200,00 грн., пеня в сумі 1149,85 грн., інфляція в сумі 539,40 грн. та три проценти річних в сумі 204,35 грн.
Таким чином, приймаючи до уваги норми п.2 ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” сплаті за цим позовом підлягає державне мито в сумі 102,00 грн.
Проте, за висновками суду, згідно з наданим до позовної заяви платіжним дорученням №7 від 15.04.2011р. позивачем при подачі позовної заяви було сплачене державне мито у розмірі 80,95 грн., тобто, в сумі меншій, ніж передбачена для даної категорії справ.
Відповідно до ст.63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву та додані до неї документи без розгляду у випадку ненадання доказів сплати державного мита у встановлених порядку та розмірі.
За таких обставин, враховуючи вимоги п.4 ст.63 Господарського процесуального кодексу України, позовна заява та додані до неї документи підлягають поверненню заявникові без розгляду.
При цьому, суд вважає за необхідне звернути увагу заявника на той факт, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.
Враховуючи викладене, керуючись п.4 ст.63, ст.86 Господарського процесуального кодексу України, суд,-
УХВАЛИВ:
Повернути позовну заяву та додані до неї документи Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1, м.Маріуполь без розгляду.
Додаток (позивачу): позовна заява та додані до неї документи всього на 17 арк.
Суддя Соболєва С.М.