СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
Іменем України
13 квітня 2011 року Справа № 5002-22/4605-2010
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Видашенко Т.С.,
суддів Балюкової К.Г.,
Волкова К.В.,
за участю представників сторін:
позивача: не з'явився (фізична особа-підприємець ОСОБА_1.);
відповідача: Гарібян Ю.С., довіреність № б/н від 04.09.2010 (ТОВ "Бутон");
третьої особи: не з'явився (ТОВ "АТБ-Маркет");
розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Бутон" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Калініченко А.А.) від 23 листопада 2010 року у справі № 5002-22/4605-2010
за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 95022)
до товариства з обмеженою відповідальністю "Бутон" (вул. Зарічна, 1-б, село Комсомольське, місто Сімферополь, 95494; вул. Ковильна, 72, кв. 28, місто Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95000)
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - товариство з обмеженою відповідальністю "АТБ-Маркет" (вул. Радгоспна, 76, смт. Ювілейне, Дніпропетровська обл., 52005)
про стягнення 8576,96 грн.
ВСТАНОВИВ:
Позивач –фізична особа–підприємець ОСОБА_1 звернулася до господарського суду Автономної Республіки Крим із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю „Бутон”, з посиланням на статті 525, 526, 530, 610, 611, 638, 639 Цивільного кодексу України та статті 193, 226, 232 Господарського кодексу України, про стягнення суми грошових коштів у розмірі 8576,96 грн. та судових витрат, мотивуючи позовні вимоги тим, що з вини відповідача підприємцю ОСОБА_1 було завдано матеріальну шкоду.
Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 10 листопада 2010 року до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору було залучено товариство з обмеженою відповідальністю „АТБ –Маркет”.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 23 листопада 2010 року у справі № 5002-22/4605-2010 (суддя Калініченко А.А.) позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю "Бутон" про стягнення 8576,96 грн., задоволено.
Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Бутон" на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 суму грошових коштів у розмірі 8576,96 грн.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції зазначив, що згідно пояснень водія автомобіля, представників позивача та відповідача, поломка транспортного засобу МАН НОМЕР_1 відбулась в період часу з 22 год. 00 хв. 18 березня 2010 року по 01 год. 00 хв. 19 березня 2010 року, однак відповідач повідомив про це позивача лише вранці 19 березня 2010 року, тобто порушив вимоги частини 2 статті 226 Господарського кодексу України.
Не погодившись з рішенням суду, товариство з обмеженою відповідальністю "Бутон" звернулось до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду від 23 листопада 2010 року скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 в задоволенні позову у повному обсязі.
Доводи апеляційної скарги мотивовані посиланням на порушення господарським судом Автономної Республіки Крим норм матеріального та процесуального права, а також вказується на те, що оскаржуване рішення прийнято при неповному з’ясуванні обставин, що мають значення для справи.
Заявник скарги вказує на те, що суд першої інстанції при прийнятті рішення не застосував норми частини 1 статті 617 Цивільного кодексу України згідно з якою особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Відповідач вважає, що у даному випадку має місце саме обставини непереборної сили (поломка транспортного засобу МАН НОМЕР_1).
Також, апелянт у скарзі зазначив, що господарський суд не з’ясував безпосередній причинний зв'язок між форс-мажорною обставиною, як поломка транспортного засобу МАН НОМЕР_1, у зв’язку з якою відповідач не виконав своїх договірних зобов’язань перед позивачем та порушенням фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 своїх зобов’язань перед товариством з обмеженою відповідальністю «Сонячний берег».
Більш детальніше доводи вказані в апеляційній скарзі.
Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 17 січня 2011 року у справі № 5002-22/4605-2010 апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Бутон" було прийнято до апеляційного провадження.
Розпорядженням секретаря судової палати від 09 лютого 2011 року було замінено суддю Волкова К.В. на суддю Гонтаря В.І.
Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 02 березня 2011 року у справі № 5002-22/4605-2010 продовжено строк розгляду апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Бутон".
Розпорядженням секретаря судової палати від 30 березня 2011 року було замінено суддю Гонтаря В.І. на суддю Волкова К.В.
Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 30 березня 2011 року у справі № 5002-22/4605-2010 продовжено строк розгляду апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Бутон".
Позивачем відзив на апеляційну скаргу не надано.
Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи неодноразово було відкладено.
У судовому засіданні 13 квітня 2011 року представник товариства з обмеженою відповідальністю "Бутон" підтримав доводи та заперечення, що викладені у апеляційній скарзі у повному обсязі.
Представник фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 та представник товариства з обмеженою відповідальністю „АТБ –Маркет” у судове засідання не з’явилися, про час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи. Отже, сторони не скористалися своїм процесуальним правом на участь свого представника у засіданні суду апеляційної інстанції. Суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність даних представників за наявними доказами, оскільки неявка заявника та інших осіб, які беруть участь у справі, не є перешкодою для розгляду справи по суті.
Повторно розглянувши матеріали справи в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступне.
При вирішенні даного спору по суті заявлених вимог судом першої інстанції встановлено, що 17 березня 2010 року між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та товариством з обмеженою відповідальністю "Бутон" був укладений договір № 9 (далі – договір), відповідно до предмету договору, організатор (позивач) діючи за дорученням перевізника (відповідач) здійснює надання послуг з пошуку власників вантажів та організує перевезення (т.1 а.с. 10).
Відповідно до пункту 2.5 договору позивач зобов'язався організувати завантаження, вивантаження та оформлення митних документів на вантаж у нормативно обговорені строки, а саме: у перебігу 24/24 годин при міжміському перевезені вантажів, 48/48 годи при міжнародному перевезені вантажів.
Пунктом 3.1 договору передбачено, що відповідач зобов'язався своєчасно надати під завантаження транспортний засіб у стані, придатному для міжміського перевезення з урахуванням особливостей і характеру вантажу.
Також, умовами договору передбачено, що відповідач повинен будь-яким видом зв’язку інформувати організатора про виникнення перешкод, затримок, ушкоджень або про інші проблемні обставини та про інші відхилення, що виникають при виконанні перевезення (пункт 3.6 договору).
17 березня 2010 року на виконання договору відповідачу було надано транспортну заявку № 17/03, яку було прийнято до виконання (т.1 а.с. 11).
Як вбачається з матеріалів справи, у вечорі 18 березня 2010 року товариством з обмеженою відповідальністю «Бутон»було надано транспортний засіб - автомобіль марки МАН державний номер АК5807АВ під завантаження та відповідно завантажено до зазначеного транспортного засобу продукцію товариства з обмеженою відповідальністю «Сонячний Берег»- вино торгівельної марки «Масандра»з метою доставки вказаної продукції товариству з обмеженою відповідальністю «АТБ - Маркет»(м. Дніпропетровськ).
Однак, вранці 19 березня 2010 року за допомогою телефонного зв’язку відповідач повідомив фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 про поломку транспортного засобу та відповідним листом товариство з обмеженою відповідальністю «Бутон»повідомило про відмову від виконання прийнятих зобов'язань за транспортною заявкою № 17/03 від 17 березня 2010 року та зобов'язалося сплатити штраф за відмову від перевезення вантажу (т.1 а.с. 13).
Товариством з обмеженою відповідальністю «Бутон»було сплачено на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 штрафні санкції у розмірі 280,00 грн. за відмову від виконання прийнятих зобов'язань за транспортною заявкою № 17/03 від 17 березня 2010 року, що підтверджується банківською випискою від 29 березня 2010 року та рахунком № 20 від 19 березня 2010 року (т.1 а.с. 18, 21).
Як було встановлено судом першої інстанції, у зв'язку з невиконанням товариством з обмеженою відповідальністю «Бутон»прийнятих на себе зобов'язань щодо своєчасної доставки вантажу, товариство з обмеженою відповідальністю «Сонячний Берег», яке є вантажовідправником, сплатило на користь вантажоотримувача (товариство з обмеженою відповідальністю «АТБ - Маркет»(м. Дніпропетровськ) штрафні санкції, а саме штраф у розмірі 8856,96 грн. за несвоєчасну поставку товару.
В подальшому зазначена сума була відшкодована позивачем товариству з обмеженою відповідальністю «Сонячний Берег»в якості компенсації завданої матеріальної шкоди на підставі претензії від 07 червня 2010 року (т.1 а.с. 17).
19 серпня 2010 року фізична особа–підприємець ОСОБА_1 звернулася до товариства з обмеженою відповідальністю «Бутон»з претензією про відшкодування завданої матеріальної шкоди (т.1 а.с. 22).
Відмова відповідача у добровільному відшкодуванні заподіяної шкоди стала приводом для звернення позивача до господарського суду із даним позовом.
Дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає, що апеляційна скарга є обґрунтованою, і тому підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Статтею 11 Цивільного кодексу України, статтею 174 Господарського кодексу України передбачені підстави виникнення господарських зобов'язань. Зокрема, такими підставами є господарські договори та інші угоди.
Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Як вбачається з матеріалів справи, під час судового розгляду, фізичною особою–підприємцем ОСОБА_1 не було надано належних доказів, які б підтверджували виникнення у неї господарських зобов'язань перед товариством з обмеженою відповідальністю «Сонячний Берег», конкретний зміст цих зобов'язань, терміни та умови їх виконання, розмір відповідальності за їх невиконання.
Матеріали справи містять лише договір поставки № 20822 від 15 грудня 2009 року укладений між товариством з обмеженою відповідальністю «Сонячний Берег»та товариством з обмеженою відповідальністю «АТБ - Маркет», яким передбачено, що у разі не поставки, недопоставки або прострочення поставки товару постачальник зобов’язаний сплатити покупцю штрафну неустойку (пункту 7.1 договору) (т.1 а.с.117-123). Так, товариством з обмеженою відповідальністю «Сонячний Берег»було перераховано на користь товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ - Маркет»штрафні санкції у сумі 8856,96 грн.
Також, матеріали справи містять тільки транспортну заявку № 17/03 від 17 березня 2010 року позивача за договором № 9 від 17 березня 2010 року з відповідачем, і не має ніяких доказів того, що умови поставки товару, які передбачені даною заявкою, співпадають з зобов’язаннями фізичної особи–підприємця ОСОБА_1 перед товариством з обмеженою відповідальністю «Сонячний Берег», або зобов’язаннями товариства з обмеженою відповідальністю «Сонячний Берег»перед товариством з обмеженою відповідальністю «АТБ - Маркет».
Отже, на думку судової колегії факт порушення господарських зобов'язань фізичною особою–підприємцем ОСОБА_1 перед товариством з обмеженою відповідальністю «Сонячний Берег»є не доведеним.
Крім того, колегія вважає необґрунтованими доводи позивача стосовно того, що саме дії відповідача стали наслідком невиконання ним зобов'язань перед товариством з обмеженою відповідальністю «Сонячний Берег», тому що даний безпосередній причинний зв'язок повинен бути доведений належним чином.
Так, загальними підставами для стягнення збитків з особи, яка їх заподіяла, є: настання збитків; неправомірна поведінка особи, що заподіяла збитки; безпосередній причинний зв'язок між протиправною поведінкою і настанням збитків; вина.
Також, згідно роз'яснень, викладених в Постанові Пленуму Верховного суду України № 6 від 27 березня 1992 року "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди", при вирішенні спорів про відшкодування шкоди необхідно виходити з того, що шкода підлягає відшкодуванню за умови безпосереднього причинного зв'язку між неправомірними діями особи, яка заподіяла шкоду, і самою шкодою.
Як вбачається з матеріалів справи, товариством з обмеженою відповідальністю «Бутон»були здійснені усі необхідні заходи для виконання своїх договірних зобов’язань, а саме, відповідач своєчасно надав водія, транспортній засіб під погрузну вантажу, але від незалежних від нього форс-мажорних обставин (поломка транспортного засобу МАН НОМЕР_1) виконання своїх зобов’язань стало не можливим, у зв’язку з чим відповідач сплатив на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 штрафні санкції у розмірі 280,00 грн.
Отже, судова колегія вважає, що у діях товариства з обмеженою відповідальністю «Бутон»відсутні такі складові цивільного правопорушення, як протиправність поведінки особи та причинний зв’язок між протиправною поведінкою і шкодою, у зв’язку з чим, слід дійти висновку про відсутність підстав для настання для відповідача цивільно-правової відповідальності (у даному випадку у вигляді відшкодування шкоди у розмірі 8576,96 грн. за невиконання прийнятих на себе зобов’язань, щодо своєчасної поставки вантажу) перед позивачем.
Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно з частиною 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доведення.
Судова колегія вважає, що оскільки позивач не підтвердив певними засобами доказування ні факт порушення своїх зобов'язань перед товариством з обмеженою відповідальністю «Сонячний Берег», ні свій обов'язок по сплаті на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Сонячний Берег»штрафних санкцій у розмірі 8576,96 грн., ні наявність безпосереднього причинного зв'язку у відносинах товариство з обмеженою відповідальністю «Бутон»- фізична особа-підприємець ОСОБА_1 –товариство з обмеженою відповідальністю «Сонячний Берег», тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Враховуючи вищевикладене, судова колегія дійшла висновку, що рішення господарського суду Автономної Республіки Крим підлягає скасуванню, тому що висновки, які викладені у рішенні місцевого господарського суду, не відповідають обставинам справи, та рішення постановлено з порушенням норм матеріального права. При прийнятті нового рішення, судова колегія у позові відмовляє.
Керуючись статтями 49, 99, 101, пунктом 4 статті 103, пунктами 1, 3 частини 1 статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Бутон»задовольнити.
2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 23 листопада 2010 року у справі № 5002-22/4605-2010 скасувати.
3. Прийняти нове рішення.
У позові фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 відмовити.
Головуючий суддя Т.С. Видашенко
Судді К.Г. Балюкова
К.В. Волков
Розсилка:
1. ФОП ОСОБА_1. (АДРЕСА_1, 95022)
2. ТОВ "Бутон" (вул. Зарічна, 1-б, село Комсомольське, місто Сімферополь, 95494; вул. Ковильна, 72, кв. 28, місто Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95000)
3. ТОВ "АТБ-Маркет" (вул. Радгоспна, 76, смт. Ювілейне, Дніпропетровська обл., 52005)
4. господарський суд
5. у справу