ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
УХВАЛА
28 квітня 2011 року справа № 5020-528/2011
Господарський суд міста Севастополя у складі: судді Юріної О.М., розглянувши матеріали справи за позовом:
Заступника Генерального прокурора України
(вулиця Різницька, 13/15, місто Київ, 01011)
в інтересах держави в особі Міністерства оборони України
(проспект Повітрофлотський проспект, 6, місто Київ, 03168)
до Товариства з обмеженою відповідальністю „Виробнично-комерційна фірма «ГЕВС-ЛТД»
(вулиця Леніна, 18, місто Севастополь, 99011)
про стягнення 242 479,00 грн.
та зустрічним позовом:
Товариства з обмеженою відповідальністю „Виробнично-комерційна фірма «ГЕВС-ЛТД»
(вулиця Леніна, 18, місто Севастополь, 99011)
до Міністерства оборони України
(проспект Повітрофлотський проспект, 6, місто Київ, 03168)
про стягнення 1 787 901,91 грн.
за участю представників сторін:
позивача за первісним позовом –ОСОБА_1, довіреність №220/686/д від 30.12.2010;
–ОСОБА_2., довіреність №220/441/д від 26.04.2011;
–ОСОБА_3., довіреність №220/442/д від 26.042.011;
відповідача за первісним позовом – Лісника В.Г., директор, наказ №84 від 23.04.2009;
прокурора –не з’явився.
Заступник Генерального прокурора України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України звернувся до господарського суду міста Севастополя із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Виробнично-комерційна фірма «ГЕВС-ЛТД»про стягнення 242 479,00 грн., у тому числі: 187 150,00 –основний борг, 27 511,00 грн. –інфляційні втрати, 9 936,00грн. –3% річних, 17 882,00 грн. –штраф.
Відповідач 28.04.2011 до початку судового засідання передав через канцелярію суду зустрічну позовну заяву (вх. №4586/11 від 28.04.2011) до Міністерства оборони України про стягнення вартості безпідставно отриманих послуг у розмірі 1 787 901,91грн.
Ухвалою суду від 28.04.2011 зустрічний позов прийнятий до розгляду.
У зустрічній позовній заяві Товариство з обмеженою відповідальністю „Виробнично-комерційна фірма «ГЕВС-ЛТД»просить в порядку статті 67 Господарського процесуального кодексу України вжити заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти Міністерства оборони України, що знаходяться на його рахунках в органах Державного казначейства України (код програмної класифікації видатків державного бюджету №0210) у межах ціни позову.
Зі змісту зустрічної позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю „Виробнично-комерційна фірма «ГЕВС-ЛТД»вбачається відсутність підстав для задоволення заяви про вжиття заходів до забезпечення позову, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Згідно з роз’ясненнями Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову»№02-5/611 від 23.08.1994 умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Зазначені правові позиції викладені у Постанові Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», інформаційних листах Вищого господарського суду України №01-8/2351 від 20.10.2006, №5-05/759 від 30.12.2008, №01-8/2776 від 12.12.2006, тощо.
Отже, заява про вжиття заходів до забезпечення позову повинна бути обґрунтована з поданням належних та допустимих доказів, що підтверджують можливість виникнення в подальшому ускладнень у виконанні судового рішення.
Згідно з частиною першою статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування, зокрема, своїх вимог. Наведене стосується й вимоги щодо забезпечення позову.
Проте, Товариство з обмеженою відповідальністю „Виробнично-комерційна фірма «ГЕВС-ЛТД»не обґрунтувало причини подання заяви про вжиття заходів до забезпечення позову, ним не додано належних та допустимих доказів, що підтверджують можливість виникнення в подальшому ускладнень у виконанні судового рішення.
Керуючись статтями 66, 67, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд
УХВАЛИВ:
Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю „Виробнично-комерційна фірма «ГЕВС-ЛТД» в задоволенні заяви про забезпечення позову.
Суддя підпис О.М. Юріна