ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
28.04.11 р. Справа № 25/61
Суддя господарського суду Донецької області І.А.Бойко
при секретарі судового засідання О.М. Якименко
розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу
за позовом відкритого акціонерного товариства “Донецькобленерго” м. Горлівка Донецької області
до відповідача обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго” м. Донецьк
про стягнення 955460грн.00коп.
За участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1. – юрисконсульт (довіреність № 133-11 „Д” від 30.12.2010);
від відповідача: ОСОБА_2. – юрисконсульт (довіреність № юр/4453 від 31.12.2010)
Позивач – відкрите акціонерне товариство „Донецькобленерго” м. Горлівка Донецької області звернувся до господарського суду з позовом до обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго” м. Донецьк про стягнення 955460грн.00коп., у тому числі заборгованість за спожиту в листопаді 2010р. – січні 2011р. активну електроенергію в сумі 868711грн.17коп., заборгованість за спожиту в липні-серпні 2010р., жовтні 2010р.-січні 2011р. реактивну електроенергію в сумі 34888грн.33коп., 3% річних в сумі 5632грн.42коп., індекс інфляції в сумі 17127грн.20коп., пеня в сумі 29100грн.88коп.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на розрахунки ціни позову, договір про постачання електричної енергії № 143 від 29.12.2006р., протокол розбіжностей до договору про постачання електричної енергії № 143 від 29.12.2006р., додаткову угоду № 2 від 06.10.2008 до договору про постачання електричної енергії № 143 від 29.12.2006р., Додаток № 5 „Порядок розрахунків” до договору про постачання електричної енергії № 143 від 29.12.2006р., довіреність № юр/4730 від 31.12.2009, акти прийому-передачі за липень 2010р., за серпень 2010р., за жовтень 2010р., за листопад 2010р., за грудень 2010р., за січень 2011р., рахунки за активну електроенергію № 143 від 26.11.2010 за листопад 2010р., № 143 від 29.12.2010 за грудень 2010р., № 143 від 27.01.2011 за січень 2011р., рахунки за реактивну електроенергію № 143 від 27.07.2010 за липень 2010р., № 143 від 26.08.2010 за серпень 2010р., № 143 від 26.10.2010 за жовтень 2010р., № 143 від 26.11.2010 за листопад 2010р., № 143 від 29.12.2010 за грудень 2010р., № 143 від 27.01.2011 за січень 2011р., довіреності від 10.02.2006 та від 10.02.2006.
У відзиві на позовну заяву (вих. № юр/1446 від 27.04.2011) відповідач позов визнав частково та підтвердив суму боргу за спожиту електроенергію в розмірі 903599,50грн., з яких 868711,17грн. – заборгованість за спожиту в листопаді 2010р.-січні 2011р. активну електроенергію, 34888,33грн. - заборгованість за спожиту в липні-серпні 2010р., жовтні 2010р.-січні 2011р. реактивну електроенергію. З посиланням на скрутне фінансове становище, просить суд зменшити розмір пені, належний до стягнення, на 50%.
Розглянувши матеріали справи, господарським судом ВСТАНОВЛЕНО.
29.12.2006 між відкритим акціонерним товариством „Донецькобленерго” в особі Харцизьких електричних мереж (Постачальник) та обласним комунальним підприємством „Донецьктеплокомуненерго” (виробнича одиниця „Торезтепломережа”) - Споживач був укладений договір про постачання електричної енергії № 143, відповідно до якого Постачальник зобов'язався постачати Споживачу електричну енергію, як різновид товару (розділ 1, п. 2.2.2. договору), а Споживач – оплачувати вартість поставленої електричної енергії у відповідності з умовами договору (розділ 1, п. п. 2.3.4., 2.3.5. договору).
Додатковою угодою № 2 від 06.10.2008 до договору про постачання електричної енергії № 143 від 29.12.2006р. Сторони внесли зміни в п. 4.2.1. основного договору.
Сторони підтвердили, що на момент розгляду справи, договір про постачання електричної енергії № 143 від 29.11.2006 є діючим.
На виконання умов зазначеного договору позивач поставив відповідачу у листопаді 2010р. – січні 2011р. активну електричну енергію та в липні-серпні 2010р., жовтні-грудні 2010р., січні 2011р. – реактивну електроенергію, а відповідач, відповідно, прийняв та спожив її.
Про факт постачання електроенергії та, відповідно, про її прийняття свідчать акти прийому-передачі за липень 2010р., за серпень 2010р., за жовтень 2010р., за листопад 2010р., за грудень 2010р., за січень 2011р., які були підписані з боку відповідача без будь-яких зауважень чи заперечень.
За надані послуги позивачем були виставлені відповідач наступні рахунки:
- рахунки за активну електроенергію № 143 від 26.11.2010 за листопад 2010р., № 143 від 29.12.2010 за грудень 2010р., № 143 від 27.01.2011 за січень 2011р.,
- рахунки за реактивну електроенергію № 143 від 27.07.2010 за липень 2010р., № 143 від 26.08.2010 за серпень 2010р., № 143 від 26.10.2010 за жовтень 2010р., № 143 від 26.11.2010 за листопад 2010р., № 143 від 29.12.2010 за грудень 2010р., № 143 від 27.01.2011 за січень 2011р.
Виставлені рахунки на оплату були отримані уповноваженими представниками відповідача, які діяли на підставі довіреностей від 10.02.2006 та від 10.02.2006.
Згідно п. 9 Додатку № 5 „Порядок розрахунку” до договору остаточний розрахунок Споживача за електричну енергію, спожиту протягом розрахункового періоду, а також за інші платежі, передбачені цим договором та ПКЕЕ здійснюється Споживачем на підставі виставленого постачальником електричної енергії рахунка у терміни, що не перевищують 10-ти операційних днів від дня отримання рахунку.
Стаття 193 Господарського кодексу України передбачає, суб’єкти господарювання та учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
Аналогічне положення закріплено в ст. 526 Цивільного кодексу України. Так, зобов’язання повинно виконуватися належним чином відповідно умовам договору та вимогам цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а у разі відсутності таких умов і вимог – згідно звичаїв ділового обігу або іншим вимогам, які звичайно ставляться.
В свою чергу, ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлює, якщо в зобов’язанні встановлений строк (дата) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (дату).
За приписами ч. 1, 2 ст. 714 Цивільного кодексу України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов’язується надавати другій стороні (споживачу, абоненту) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов’язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму їх використання, а також забезпечувати безпечну експлуатацію енергетичного та іншого оснащення. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
В свою чергу, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується (ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України).
Підпунктом 1 п. 8.1. Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України № 28 від 31.07.1996, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 02.08.1996 за № 417/1442, із змінами (далі – Правила), закріплено, постачальник електроенергії наділений правом своєчасно отримувати від споживача оплати за електроенергію згідно умов договору та діючого законодавства.
Частини 2, 3 ст. 26 Закону України „Про електроенергетику” встановлюють, споживач енергії зобов'язаний додержуватися вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії.
Споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України.
В порушення умов договору, вимог зазначених статей Цивільного та Господарського кодексів України, Правил користування електричною енергією, Закону України „Про електроенергетику” відповідач зобов’язання щодо оплати спожитої в листопаді 2010р. – січні 2011р. активної електроенергії та щодо оплати спожитої в липні-серпні 2010р., жовтні-грудні 2010р., січні 2011р. реактивної електроенергії не виконав.
Загальна сума заборгованості за активну електроенергію, спожиту в листопаді 2010р. – січні 2011р., становить 868711грн.17коп., за реактивну електроенергію, спожиту в липні-серпні 2010р., жовтні-грудні 2010р., січні 2011р., - 34888грн.33коп.
Відповідач заборгованість за активну та реактивну електроенергію, спожиту протягом заявленого у позові періоду, визнав у повному обсязі, про що зазначив у відзиві на позовну заяву.
На момент прийняття рішення по справі відповідач наявну заборгованість за активну електроенергію в сумі 868711,17грн. та за реактивну електроенергію в сумі 34888,33грн. не погасив, тому зазначені суми підлягають стягненню з останнього на користь позивача.
Відповідно до ст.ст. 216–218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Згідно ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
У відповідності до ст. ст.1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.1996р. №543-96-ВР, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Окрім стягнення основного боргу, позивач з посиланням на п. 4.2.1. договору в редакції додаткової угоди № 2 від 06.10.2008 до договору про постачання електричної енергії № 143 від 29.12.2006р., з урахуванням положень ст. 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, нарахував відповідачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу, з урахуванням здійснених відповідачем часткових оплат. Відповідно до розрахунку, доданого до позову, розмір пені становить 29100грн.88коп.
Нарахування пені відповідає умовам договору, приписам ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, ст. 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.1996.
Відповідач, з посиланням на важке фінансове становище підприємства, клопотав про зменшення розміру пені на 50%.
Суд розглянув вказане клопотання відповідача та документи, наданні в його обгрунтування, скористувався правом, наданим п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, в силу приписів ст. 233 Господарського кодексу України, зменшив розмір пені, належний до стягнення з відповідача, на 20%.
Сума пені, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача становить 23280грн.70коп.
У відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.
Боржник, що прострочив виконання грошового зобов’язання, за вимогою кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений законом або договором.
З огляду на ст. 625 Цивільного кодексу України, позивач нарахував відповідачу 3% річних та індекс інфляції. Відповідно до розрахунку, доданого до позову, 3% річних становлять 5632грн.42коп., індекс інфляції – 17127грн.20коп.
Нарахування 3% річних та індексу інфляції на суму заборгованості законодавчо закріплено, тому вимоги позивача в частині стягнення індексу інфляції в сумі 17127грн.20коп. та 3% річних у сумі 5632грн.42коп. підлягають задоволенню в повному обсязі.
Витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у відповідності до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.
На підставі вищевикладеного, згідно ст. ст. 509, 526, 530, 549, 625, 714 Цивільного кодексу України, ст. ст. 22, 173, 181, 193, 216-218, 230, 231, 232, 233, 275 Господарського кодексу України, Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України № 28 від 31.07.1996, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 02.08.1996 за № 417/1442 (із змінами), ст. ст. 1, 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.1996, Закону України „Про електроенергетику” від 16.10.1997 № 575/97-ВР (з змінами), керуючись ст. ст. 22, 33, 43, 44, 49, 82-85, п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, суд
В И Р І Ш И В :
Позовні вимоги відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” м. Горлівка Донецької області до обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго” м. Донецьк про стягнення 955460грн.00коп., у тому числі заборгованість за спожиту в листопаді 2010р. – січні 2011р. активну електроенергію в сумі 868711грн.17коп., заборгованість за спожиту в липні-серпні 2010р., жовтні 2010р.-січні 2011р. реактивну електроенергію в сумі 34888грн.33коп., 3% річних в сумі 5632грн.42коп., індекс інфляції в сумі 17127грн.20коп., пеня в сумі 29100грн.88коп., задовольнити в сумі 949639грн.82коп., у тому числі заборгованість за спожиту в листопаді 2010р. – січні 2011р. активну електроенергію в сумі 868711грн.17коп., заборгованість за спожиту в липні-серпні 2010р., жовтні 2010р.-січні 2011р. реактивну електроенергію в сумі 34888грн.33коп., 3% річних в сумі 5632грн.42коп., індекс інфляції в сумі 17127грн.20коп., пеня в сумі 23280грн.70коп.
Стягнути з обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго” (вул. Донецька, 38, м. Донецьк, 83086, код ЄДРПОУ 03337119) на користь відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” (84601, м. Горлівка Донецької області, пр-т Леніна, 11, код ЄДРПОУ 00131268; рахунок із спеціальним режимом користування № 260323021292 в ОПЕРВ філії Донецького обласного управління ВАТ „Ощадбанк”, МФО 335106, код ЄДРПОУ 00130932) борг за активну електроенергію в сумі 868711грн.17коп.
Стягнути з обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго” (вул. Донецька, 38, м. Донецьк, 83086, код ЄДРПОУ 03337119) на користь відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” (84601, м. Горлівка Донецької області, пр-т Леніна, 11, код ЄДРПОУ 00131268; п/р Харцизьких електричних мереж Торезького РЕМ № 26006301460004 в філії ПІБ в м. Торез, МФО 334282, код ЄДРПОУ 00130932) заборгованість за реактивну електроенергію в сумі 34888грн.33коп., 3% річних в сумі 5632грн.42коп., індекс інфляції в сумі 17127грн.20коп., пеню в сумі 23280грн.70коп.
Стягнути з обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго” (вул. Донецька, 38, м. Донецьк, 83086, код ЄДРПОУ 03337119) на користь відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” (84601, м. Горлівка Донецької області, пр-т Леніна, 11; р/р № 26001307550283 в філії Центрально-Міського відділення ПІБ м. Горлівка Донецької області, МФО 334464, код ЄДРПОУ 00131268) витрати по сплаті держмита в сумі 9554грн.60коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236грн.00коп.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Рішення може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, або в касаційному порядку після його перегляду в апеляційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання рішенням законної сили.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Суддя Бойко І.А.
Вик. Тимошенко О.О.
тел.: 305-68-27