ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
________________________________________________________________________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"04" квітня 2011 р. Справа № 5023/410/11
вх. № 410/11
Суддя господарського суду Смірнова О.В.
при секретарі судового засідання Липко О.Ю.
за участю представників сторін:
позивача - 1. - особисто;
позивача - 2. - особисто;
позивача - 3. - особисто;
відповідача - ОСОБА_1 (дов. від 10.01.11 р. № 02-29/56);
3-ї особи - ОСОБА_2 (дов. у справі);
розглянувши справу за позовом Фізичної особи ОСОБА_3, смт. Золочів , Фізичної особи ОСОБА_4, смт. Золочів, Фізичної особи ОСОБА_5, смт. Золочів
до Золочівської Районної Державної Адміністрації, смт. Золочів
3-я особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Харківська обласна державна адміністрація, м. Харків
про визнання права власності
ВСТАНОВИВ:
Позивачі, Фізичні особи, члени селянського (фермерського) господарства "Родничок", ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, звернулись до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просять суд визнати за ними право на земельну частку (паю) спільної сумісної власності: на земельну ділянку загальною площею 24,43 га у т.ч. ріллі 4,8665 га, посовища 7,1673 га, чагарники 1,7697 га, яри 0,4253 га, болота 2,5548 га, господарські будівлі, двори, шляхи 0,3917 га, струмки 0,0647 га, ставки з гідротехнічними спорудами 7,19 га..
20 січня 2011 року ухвалою господарського суду Харківської області порушено провадження у справі та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 15.02.11 р. на 11:00 год.
Справа розглядається з оголошенням перерви з 15.02.2011 р. до 01.03.2011 р. до 12:10 год. та з 01.03. 2011 р. до 17.03.11 р. до 10:00 год.
В судовому засіданні 17 березня 2011 року сторони надали узгоджене клопотання про продовження строку вирішення спору за межами встановленими ст. 69 ГПК України, яке судом задоволено.
17 березня 2011 року ухвалою господарського суду Харківської області залучено у якості 3-ї особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача – Харківську обласну державну адміністрацію за клопотанням відповідача та відкладено розгляд справи на 04.04.2011 р. на 11:30 год.
04 квітня 2011 року у судовому засіданні позивачі підтримують позовні вимоги в повному обсязі та просять суд їх задовольнити.
Представник відповідача заперечує проти позовних вимог з підстав наведених у відзиві.
Харківська обласна державна адміністрація просить суд в задоволенні позовних вимог відмовити.
Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши доводи позовної заяви, заслухавши пояснення учасників процесу, повно та всебічно дослідивши обставини справи та докази на їх підтвердження, суд встановив наступне.
24 квітня 1992 року на підставі Рішення ІХ сесії ХНІ скликання Золочівської районної ради народних депутатів громадянину ОСОБА_3 було видано Державний акт № 9 на право довічного успадковуваного володіння землею для ведення селянського господарства.
26.10.1993 року було створено Селянське (фермерське) господарство «Родичок» Вищезазначене селянське господарство було зареєстровано 26.10.1993 року. На підставі рішення Золочівської районної Ради народних депутатів Золочівського району Харківської області від 29 березня 1995 року № ІУ сесії ХХІІ скликання, ОСОБА_3, як члену фермерського господарства «Родичок» було надано у постійне користування земельну ділянку площею 24;43 гектарів. 18 вересня 1995 року Золочівською районною державною адміністрацією видано державний акт на право постійного користування землею серія ХР – 13-00-008147. Земельна ділянка розташована на території Золочівської селищної та Світличенської сільської Рад.
Рішенням господарського суду Харківської області від 19 квітня 2010 року по справі № 59/22-10 було визнано право власності на ставки збудовані на замельній ділянці площею 24;43, які знаходяться у позивача на праві постійного користування відповідно до акту ХР – 13-00-008147.
Розпорядженням № 235 від 20.07.2009 р. Золочівської районної державної адміністрації Харківської області позивачу надано згоду на виготовлення проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) у розмірі земельної частки (паю) по Золочівській селищній та Світличненській сільській радах з метою передачі їх у спільну сумісну власність для ведення фермерського господарства із земель, які знаходяться в користуванні ФГ «Родничок» на підставі державного акта на право постійного користування землею серії ХР – 13-00-008147.
Згідно розпорядження Золочівської районної державної адміністрації від 28 вересня 2010 року № 283 «Про внесення змін до розпорядження голови районної державної адміністрації» від 20 липня 2009 року № 235» доповнено перший пункт розпорядження після слів «земельної частки (паю)» словами «загальною площею 12,0338 га, в тому числі ріллі 4,8665 га, пасовищ 7,1673 га».
Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для захисту у судовому порядку.
15 лютого 2011 року представник відповідача через канцелярію суду надав заперечення на позовну заяву( вх. № 4095), в якому позов не визнає та зазначає, що дана справа підлягає припиненню на підставі п.1. ст. 80 ГПК України, оскільки позов про визнання права на земельну частку (паю) спільної сумісної власності на земельну ділянку загальною площею 24;43 га підписано та подано громадянами, членами фермерського господарства, що на його думку протирічить положенням ст. 54 ГПК України, відповідно до якої позовна заява подається до господарського суду в письмовій формі і підписується повноважною посадовою особою позивача або його представником, прокурором чи його заступником, громадянином –суб*єктом підприємницької діяльності або його представником.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред*явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, якій засвідчує його право власності.
Згідно із Рекомендаціями Президії Вищого господарського суду №04-5/120 від 27.06.2007 р., якщо предметом спору є право власності на земельну ділянку або право користування нею, в тому числі відновлення порушеного права третьою особою, яка на підставі рішень владних органів претендує на спірну земельну ділянку, то такий спір є спором про право і незалежно від нього органу, яким земельна ділянка надана у власність або у користування, повинен вирішуватися в порядку господарського судочинства.
Також відповідно до частини 1 статті 1 Закону України «Про фермерське господарство» останнє є формою підприємницької діяльності громадян із створенням юридичної особи.
Отже, обставини на які спирається відповідач у запереченні на позов є безпідставними.
Статтею 41 Конституції України гарантовано, що кожен має право володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку визначеному законом. Право власності є непорушним.
Відповідно до ст. 13 Конституції України держава забезпечує рівний захист майнових прав усіх суб*єктів права власності і господарювання.
Статтею 133 Господарського кодексу України встановлено, що основу правового режиму майна суб*єктів господарювання, на якій базується їх господарська діяльність, становлять право власності та інші речові права – право господарського відання, право оперативного управління, а також право оперативного використання майна.
Відповідно до ч.2 ст.328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає з закону або незаконність набуття права власності не встановлено судом.
За приписами ст. 12 Закону України «Про Фермерське господарство» землі фермерського господарства можуть складатися із земельної ділянки, що належить на праві власності фермерському господарству як юридичній особі, земельних ділянок, що належать громадянам –членам фермерського господарства на праві приватної власності, земельної ділянки, що використовується фермерським господарством на умовах оренди. Право володіння та користування земельними ділянками, які знаходяться у власності членів фермерського господарства, здійснює фермерське господарство від 24.04.1992 р.
Згідно з ст. 89 Земельного кодексу України земельна ділянка може належити на праві спільної сумісної власності лише громадянам.
Пунктом 2. ст. 89 Земельного кодексу України встановлено, що у спільній сумісній власності перебувають земельні ділянки членів фермерського господарства, якщо інше не передбачено угодою між ними.
У відповідності до ст. 4 Закону України «Про порядок виділення в натурі ( на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» особам, які мають право на виділення їм у натурі ( на місцевості) двох чи більше земельних часток (паїв) із земель, що перебувають у користуванні одного сільськогосподарського підприємства, земельні ділянки за їх бажанням виділяється єдиним масивом.
Згідно п.1. ст. 32 Земельного кодексу України громадянам України- членам фермерських господарств передаються безоплатно у приватну власність надані їм у користування земельні ділянки у розмірі земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства, розташованого на території відповідної ради. Відповідно до п.2. ст. 32 Земельного кодексу України громадяни –члени фермерського господарства мають право на одержання безоплатно у власність із земель державної і комунальної власності земельних ділянок у розмірі земельної частки (паю).
Пунктом 2 ст. 13 Закону України " Про Фермерське господарство» закріплено, що членам фермерських господарств передаються у безоплатно у приватну власність із раніше наданих їм у користування земельні ділянки у розмірі земельної частки (паю) членам сільськогосподарського підприємства, розташованого на території відповідної ради. Земельні ділянки, на яких розташовані житлові будинки, господарські будівлі та споруди фермерського господарства, передаються безоплатно у приватну власність у рахунок земельної частки (паю).
Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Згідно ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Отже, на підставі вищевикладеного, суд визнає вимогу позивачів обґрунтованою, доведеною матеріалами справи та такою, що підлягає задоволенню.
Відповідно до статей 44-49 Господарського процесуального кодексу України, у разі задоволення позовних вимог, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача, оскільки спір з його вини доведено до суду.
На підставі статей 6, 8, 19, 55, 124, 129 Конституції України, статей 328,392 Цивільного кодексу України, статей 133 Господарського кодексу України, ЗУ «Про фермерське господарство, ЗУ «Про порядок виділення в натурі ( на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)», керуючись статтями 1, 4, 12, 32, 33, 36,43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
Визнати за Фізичною особою ОСОБА_7 АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1), Фізичною особою ОСОБА_4 АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2), Фізичною особою ОСОБА_5 (АДРЕСА_2 ідентифікаційний номер НОМЕР_3) право власності на:
земельну ділянку загальною площею 24,43 га у т.ч. ріллі 4,8665 га, посовища 7,1673 га, чагарники 1,7697 га, яри 0,4253 га, болота 2,5548 га, господарські будівлі, двори, шляхи 0,3917 га, струмки 0,0647 га, ставки з гідротехнічними спорудами 7,19 га.
Стягнути з Золочінської районної державної адміністрації (62203, Харківська область, смт. Золочів, код ЄДРПОУ 04059510) на користь Фізичної особи ОСОБА_7 (паспорт серія НОМЕР_4 виданий 24.11.2000 р., адреса: АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1), Фізичної особи ОСОБА_4 (паспорт: НОМЕР_5, виданий 24.11.2000 р., адреса: АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_2), Фізичної особи ОСОБА_5 (паспорт: серія НОМЕР_6, виданий 20.01.2004 р., адреса: АДРЕСА_2 ідентифікаційний номер НОМЕР_3) 85,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя Смірнова О.В.
Повний текст рішення підписано 06.04.2011 р.
/справа № 5023/410/11/