№ 1-136
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 вересня 2009 року місто Київ
Військовий місцевий суд Київського гарнізону в складі: головуючого - судді капітана юстиції СЛОБОДЯНЮКА П.Л., при секретарі АНТАНКЖ Н.І., за участю державного обвинувача - помічника військового прокурора Деснянського гарнізону - старшого лейтенанта юстиції БОРЧАКІВСЬКОГО М. Б., потерпілого ОСОБА_3, підсудного ОСОБА_4, у відкритому судовому засіданні в приміщенні військового суду розглянув кримінальну справу за обвинуваченням військовослужбовця строкової служби військової частини А1414, молодшого сержанта
ОСОБА_4, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Шевченково, республіки Казахстан, українця, громадянина України, із середньою освітою, несудимого, неодруженого, призваного на строкову військову службу у жовтні 2008 року Біляївським РВК Одеської області, який проживає за адресою: АДРЕСА_1, -
у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 424 КК України.
Судовим слідством військовий місцевий суд
ВСТАНОВИВ:
25 червня 2009 року, близько 20 години 30 хвилин, молодший сержант ОСОБА_4, будучи начальником за військовим званням для військовослужбовця строкової служби ОСОБА_3, отже являючись військовою службовою особою, під час шикування особового складу роти перед казармою № 9 військової частини А1414, зіштовхнувся із ОСОБА_3 та після цього, обурившись на те, що останній почав із ним, ОСОБА_4, нетактовно розмовляти та сперечатись, наніс ОСОБА_3 декілька ударів долонею по обличчю та декілька ударів кулаком по його тулубу, завдавши тим самим побої.
Далі, продовжуючи свої протиправні дії, ОСОБА_4 наказав ОСОБА_3 вийти зі строю та слідувати за ним у приміщення казарми, де наніс потерпілому удар ребром долоні по обличчю, внаслідок чого, ОСОБА_3 вдарився головою об колону, втратив свідомість та впав на підлогу. Внаслідок вказаних дій підсудного, ОСОБА_3 було спричинено легкі тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, забійної рани на обличчі (верхня губа) та синця на правому стегні.
Своїми діями ОСОБА_4 порушив вимоги ст. ст. 49, 50, 59, 111, 112 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України і ст. 4-5 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, які зобов’язують військового начальника бути ввічливим у ставленні до підлеглих, не принижувати їх честі та гідності, чим перевищив надану йому владу у виді застосування насильства щодо підлеглого.
Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_4 свою вину у пред’явленому обвинувачені визнав повністю, при цьому пояснив, що 25 червня 2009 року, близько 20 години 30 хвилин під час шикування особового складу роти перед казармою він, ОСОБА_4, зіштовхнувся із потерпілим, який почав грубо розмовляти та сперечатися із ним, підсудним, незважаючи, що він, ОСОБА_4, являвся для нього, ОСОБА_3, військовим начальником. Обурившись на таку поведінку потерпілого, як далі пояснив ОСОБА_4, він наніс долонею декілька ударів ОСОБА_3 по обличчю та декілька ударів кулаком по тулубу, після чого сказав потерпілому, щоби він, ОСОБА_3, йшов за ним у казарму. Далі ОСОБА_4 показав, що вже у казармі, будучи обуреним на те. що потерпілий без належної поваги в присутності інших військовослужбовців ставився до нього, як старшого за військовим званням, наніс ОСОБА_3 удар долонею у верхню губу, внаслідок чого потерпілий впав на підлогу.
Крім особистих показань, вина ОСОБА_4 у заподіянні ОСОБА_3 побоїв та легких тілесних ушкоджень, підтверджується іншими дослідженими у судовому засіданні доказами, які не викликають сумнівів у своїй достовірності, в тому числі і показами потерпілого та свідків.
Так, потерпілий ОСОБА_3 під час допиту в рамках судового розгляду пояснив, що він з квітня 2009 року проходить військову строкову службу у військовій частині А1414. Далі ОСОБА_3 пояснив, що 25 червня 2009 року, близько 20 години 30 хвилин, знаходячись у строю перед будівлею казарми зіштовхнувся із молодшим сержантом ОСОБА_4, і у відповідь на це він, ОСОБА_3, зробив йому, ОСОБА_4, зауваження, при цьому в дещо нетактовній формі. Після цього, як показав у подальшому потерпілий, ОСОБА_4 завдав йому декілька ударів долонею по обличчю, а потім ще декілька ударів кулаком по тулубу. Крім того, ОСОБА_3 пояснив, що далі ОСОБА_4 сказав йому вийти зі строю та йти за ним. Прийшовши до розташування казарми, як показав ОСОБА_3, ОСОБА_4 вдарив його, потерпілого, рукою по обличчю у ділянку верхньої губи, від чого він, ОСОБА_3, вдарився головою об колону, що була поруч, після чого він, потерпілий, впав на підлогу та втратив свідомість.
Свідки ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, які є співслужбовцями потерпілого і підсудного, в ході судового розгляду пояснили, що 25 червня 2009 року, біля 20 години 30 хвилин, під час шикування особового складу роти перед казармою, бачили, що ОСОБА_4 зіштовхнувся із ОСОБА_3, внаслідок чого між останніми почалась словесна перепалка, а далі ОСОБА_4 наніс декілька ударів долонею по його, ОСОБА_3, обличчю, а також декілька ударів кулаком по його тулубу. Крім того, свідок ОСОБА_5 доповнив, що відразу після побиття підсудним ОСОБА_3, ОСОБА_4 наказав потерпілому йти за ним, що ОСОБА_3 і виконав. Попрямувавши за потерпілим та підсудним, як далі доповнив ОСОБА_5, він побачив, що в приміщенні казарми ОСОБА_4 завдав ОСОБА_3 удар ребром долоні по обличчю останнього, від якого потерпілий вдарився головою об колону, що була поруч із ним.
Крім того, даними протоколів відтворення обстановки і обставин події, проведених з участю підсудного, потерпілого та свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, в ході яких вони дали свідчення аналогічні своїм показам в судовому засіданні, також підтверджується вина підсудного ОСОБА_4 у вчиненні злочину.
Згідно результатів судово-медичної експертизи ОСОБА_3 було заподіяно легкі тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, забійної рани на обличчі (верхня губа) та одного синця на задній поверхні правого стегна.
Як вбачається з витягів із наказів командира військової частини А1414 від 27.04.2009 року за № 749, а також від 30.04.2009 року за № 84, ОСОБА_4 був начальником для потерпілого.
Разом з тим, органом досудового слідства ОСОБА_4 обвинувачувався у порушенні ст. ст. 1-5 Дисциплінарного статуту ЗС України, однак ст. ст. 1-3 вказаного статуту не передбачають будь-якої зобов’язальної поведінки військовослужбовця, тому суд виключає із обвинувачення ОСОБА_4 посилання органу досудового слідства на порушення підсудним ст. ст. 1-3 цього статуту.
Таким чином, оцінивши досліджені докази в їх сукупності, суд вважає встановленим, що ОСОБА_4, будучи військовою службовою особою, застосував щодо підлеглого ОСОБА_3 насильство, що виразилося у заподіянні останньому побоїв та легких тілесних ушкоджень, тобто перевищив надану йому владу, а тому дії підсудного кваліфікує за ч.2 ст. 424 КК України.
Під час досудового слідства ТВО військового прокурора Деснянського гарнізону в інтересах військової частини А4302, де проходив лікування потерпілий ОСОБА_3, було заявлено до ОСОБА_4 цивільний позов про відшкодування ним витрат, пов’язаних із лікуванням потерпілого. В ході судового розгляду прокурор наполягав на задоволенні позовних вимог, сам підсудний позовні вимоги визнав повністю.
Як видно з дослідженої судом довідки-розрахунку військової частини А4302, де лікувався потерпілий ОСОБА_3, розмір витрат на його лікування становить 679 грн. 06 коп.
Заслухавши думку прокурора та підсудного, беручи до уваги, що сам ОСОБА_4 визнав цивільний позов, суд вважає, що на підставі ст. ст. 1166, 1167, 1206 Цивільного кодексу України, цивільний позов прокурора підлягає задоволенню у повному обсязі.
Призначаючи покарання ОСОБА_4, сул визнає обставинами, які пом’якшують покарання: щире каяття, а також те, що підсудний діяв з хибно зрозумілих інтересів служби, і те, що сам потерпілий у судовому засіданні пробачив ОСОБА_4 та будь-яких претензій до останнього не мав.
Беручи до уваги вказані пом’якшуючі обставини та, враховуючи особу винного, який раніше ні в чому протиправному замічений не був, до кримінальної відповідальності притягається вперше, за період проходження служби виключно позитивно характеризувався з боку командування, при цьому дисциплінарних стягнень не мав, а також зважаючи і на поведінку самого потерпілого, який у суді підтвердив, що злочинні дії ОСОБА_4 були певним чином спровоковані його, ОСОБА_3, неналежною поведінкою, про що сам дуже шкодує та просив, у зв’язку із цим не призначати суворе покарання підсудному, тому, з урахуванням вищевказаних пом’якшуючих обставин, що в сукупності істотно знижує ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_4 злочину, при призначенні йому покарання за ч. 2 ст. 424 КК України, суд вважає можливим не призначати підсудному в даному конкретному випадку покарання пов’язане із позбавленням волі, а застосувати до останнього ст. 69 КК України і перейти до іншого, більш м’якого виду основного покарання, не передбаченого в санкції ч. 2 ст. 424 КК України, а саме тримання у дисциплінарному батальйоні, оскільки саме такий вид та розмір покарання, на думку суду, є справедливим а також необхідним і достатнім для виправлення підсудного та попередження вчинення ним нових злочинів.
Разом з тим, оскільки ОСОБА_4 вчинив тяжкий злочин та своїми діями дискредитував військове звання "молодший сержант", то суд на підставі ст. 54 КК України вважає за необхідне позбавити його військового звання "молодший сержант".
На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 323, 324, 328, 332 КПК України, військовий суд, -
ЗАСУДИВ
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 424 КК України, на підставі якої, із застосуванням ст. 69 КК України, призначити йому покарання у вигляді тримання у дисциплінарному батальйоні строком на 6 (шість) місяців.
На підставі ст. 54 КК України позбавити ОСОБА_4 військового звання "молодший сержант".
Строк відбування покарання засудженому ОСОБА_4 рахувати з 25 вересня 2009 року.
Цивільний позов ТВО військового прокурора Деснянського гарнізону заявлений в інтересах військової частини А4302 про відшкодування витрат закладу охорони здоров’я на лікування потерпілого у розмірі 679 грн. 06 коп. - задовольнити у повному обсязі, стягнувши на користь військової частини А4302 із засудженого ОСОБА_4 679 грн. 06 коп.
Запобіжний захід засудженому ОСОБА_4 - нагляд командування військової частини А1317 - скасувати і до набрання вироком законної сили утримувати ОСОБА_4 на гауптвахті Центрального управління військової служби правопорядку Збройних Сил України по місту Києву та Київській області.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до військового апеляційного суду Центрального регіону через військовий місцевий суд Київського гарнізону протягом 15 діб з моменту його проголошення, а засудженим протягом того ж строку з моменту вручення йому копії вироку.