Справа № 1-38/09

ВИРОК

Іменем України

21 серпня 2009 року м. Одеса

Військовий місцевий суд Одеського гарнізону під головуванням підполковника юстиції Деркачова О.В., при секретарі Гудз Н.В., за участю військового прокурора Болградського гарнізону підполковника юстиції Саханова А.О., підсудної та її захисника -адвоката ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду кримінальну справу по звинуваченню сержанта контрактної служби Білгород-Дністровського прикордонного загону (військової частини 2197)

ОСОБА_2, яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Шабо Білгород-Дністровського району Одеської області, українки, громадянки України, з середньо-технічною освітою, розлученої, не судимої, перебуває на військовій службі за контрактом на посадах осіб рядового і сержантського складу з квітня 1996 року по жовтень 2000 року та з листопада 2005 року, проживає за адресою: АДРЕСА_1, у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 302 КК України. Судовим слідством військовий місцевий суд

встановив:

З метою матеріального збагачення за рахунок одержання грошей ОСОБА_2, близько 1-ї години 5 червня 2009 року, перебуваючи в приміщенні готелю по АДРЕСА_2, підшукала ОСОБА_3 для добровільного вчинення розпусних дій раніше незнайому йому громадянку ОСОБА_4, якай займається проституцією. За вчинені дії ОСОБА_2 отримала від ОСОБА_3 винагороду в розмірі 50 грн., після чого у вчиненому її було викрито співробітниками правоохоронного органу.

Підсудна ОСОБА_2 винною себе у вчиненому діянні визнала повністю, про що дала показання, які відповідають вищевикладеному та пояснила, що вона у позаслужбовий час в ніч з 4 на 5 червня 2009 року неофіційно підміняла знайому особу в якості адміністратора готелю по АДРЕСА_2. Близько 30 хвилин на 1 годину ночі до готелю прибув чоловік, який замовив номер в готелю та запитав в неї про можливість виклику жінки для вступу за оплату у статевий зв’язок.

В подальшому підсудна показала, що вона, розраховуючи отримати за це грошову винагороду, засобом телефонного зв’язку повідомила про зазначену пропозицію раніше знайому їй громадянку ОСОБА_4 як особу, яка займається проституцією. Близько 1 години ночі ОСОБА_4 прибула до готелю, після чого підсудна показала, що вона супроводила її до чоловіка, за що отримала від нього винагороду в розмірі 50 грн., а також попередню оплату за номер в аналогічному розмірі.

Факт вилучення у ОСОБА_2 5 червня 2009 року визнаних в якості речових доказів двох грошових купюр номіналом 50 гривень, серії ИН № 8994841, серії ЄП № 1068501 підтверджується дослідженим протоколом огляду міста пригоди, а також безпосереднім оглядом в суді зазначених банкнот.

За відсутністю оспорювань учасниками процесу фактичних обставин справи, з’ясувавши правильність розуміння ними змісту цих обставин, відсутністю сумнівів у добровільності та істинності їх позицій, заслухавши повне визнання підсудною ОСОБА_2 своєї вини, роз’яснивши зміст та правові наслідки застосування положень ч.3 ст. 299 КПК України, за клопотанням прокурора, підтриманого підсудною та її захисником, суд дійшов висновку про недоцільність дослідження в судовому засіданні інших доказів, наявних у справі.

Оскільки ОСОБА_2, з метою матеріального збагачення близько 1-ї години 5 червня 2009 року, перебуваючи в приміщенні готелю по АДРЕСА_2, підшукала ОСОБА_3 для добровільного вчинення розпусних дій раніше незнайому йому громадянку ОСОБА_4, яка займається проституцією, за що отримала від ОСОБА_3 в якості грошової винагороди 50 грн., тобто з метою наживи здійснила посередництво у підшукуванні учасників розпусних дій, то вчинене нею суд кваліфікує за ч.2 ст. 3 02 КК України.

При призначенні підсудній покарання суд визнає обставинами, що його пом’якшують з’явлення із зізнанням, щире каяття, а також активне сприяння розкриттю злочину.

Суд також враховує позитивні службові характеристики підсудної, а також факт вчинення нею злочину вперше.

З врахуванням викладених вище обставин, тяжкості злочину, а також даних про особу винної, суд приходить до висновку про можливість застосування положень ст. 58 КК України при призначенні їй покарання.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, військовий місцевий суд Одеського гарнізону

засудив:

ОСОБА_2 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 302 КК України, на підставі якої призначити їй покарання у виді обмеження волі строком два роки.

На підставі ст. 58 КК України замість обмеження волі призначити ОСОБА_2 покарання у виді службового обмеження для військовослужбовців строком два роки з відрахуванням із суми її грошового забезпечення в доход держави десяти відсотків.

Строк відбуття покарання встановити з дня видання наказу начальника Білгород-Дністровського прикордонного загону та початку здійснення відрахувань з грошового забезпечення засудженої в порядку, передбаченому ст. 58 КК України та 47 КВК України.

Запобіжний захід засудженій у виді підписки про невиїзд - скасувати.

Визнані в якості речових доказів дві грошові купюри номіналом 50 гривень, серії ИН № 8994841, серії ЄП № 1068501 - повернути СБПСТЛ Білгород-Дністровського MB ГУМВС України в Одеській області.

На вирок обвинувачем, засудженою та її захисником може бути подана апеляція у військовий апеляційний суд Військово-Морських Сил на протязі п’ятнадцяти діб з моменту його проголошення.