ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"13" квітня 2011 р. Справа № 5023/446/11
Колегія суддів у складі: головуючий суддя , суддя , суддя
при секретарі Міракові Г.А .,
за участю представників сторін:
позивача за первісним позовом – Бігдан О.А. –за довіреністю від 15.02.2011р.
відповідача за первісним позовом – Коваленко Ю.О. –директор.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Рівненський ливарний завод», (вх.1154х/2), на ухвалу господарського суду Харківської області від 16.02.2011 р. по справі № 5023/446/11 (н.р.29/431-09) за заявою ЗАТ «Рівненський ливарний завод»про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Харківської області від 01.12.2009 р. у по справі №29/431-09
за позовом Закритого акціонерного товариства «Рівненський ливарний завод», с.Городок, Рівненська область,
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Іфріт», м. Харків,
про визнання недійсними рішень загальних зборів,
та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Іфріт», м. Харків,
до Закритого акціонерного товариства «Рівненський ливарний завод», с. Городок, Рівненська область,
про визнання учасником товариства та визнання права власності, -
встановила:
Ухвалою господарського суду Харківської області від 16.02.2011р. по справі №5023/446/11 (н.в.о. 29/431-09) (суддя Жигалкін І.П.) у задоволенні заяви ЗАТ «Рівненський ливарний завод»про перегляд рішення господарського суду Харківської області від 01.12.2009 р. у справі №29/431-09 за нововиявленими обставинами відмовлено, рішення господарського суду Харківської області від 01.12.2009 р. у справі №29/431-09 залишено без змін.
Позивач за первісним позовом, ЗАТ «Рівненський ливарний завод», з ухвалою господарського суду не погодився та звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Харківської області від 16.02.2011р. у даній справі та прийняти нове рішення, яким задовольнити заяву ЗАТ «Рівненський ливарний завод»про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Харківської області від 01.12.2009р. по справі №29/431-09 та задовольнити позов ЗАТ «Рівненський ливарний завод».
В обґрунтування доводів апеляційної скарги заявник вказує, що представник ЗАТ «Рівненський ливарний завод»ОСОБА_1., який 09.11.2009р. приймав участь у загальних зборах учасників «Іфріт», діяв на підставі довіреності від 06.11.2009р., підписаної директором ЗАТ «Рівненський ливарний завод»ОСОБА_3 , який на час видачі вказаної довіреності не обіймав посаду директора товариства. Згідно з випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 06.10.2009р. директором ЗАТ «Рівненський ливарний завод»був Канський В.К., що, на думку апелянта, є нововиявленою обставиною в розумінні ст. 112 ГПК України та підставою для скасування рішення суду. Крім того, заявник апеляційної скарги зазначає, що наказами генерального директора Канського В.К. від 17.08.2009р. № 99 та від 04.11.2009р. № 21 скасовано всі довіреності, видані ОСОБА_3. для представництва інтересів ЗАТ «Рівненський ливарний завод». Посилаючись на ст.17, ч.1 ст.18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», ст.47 Закону України «Про господарські товариства», ст. 28 ГПК України, апелянт вказує, що право на представництво юридичної особи пов’язано з наявністю акта уповноваженого органу управління юридичної особи, яким ця юридична особа наділяє посадову особу повноваженнями вчиняти певні юридичні дії, у зв’язку з чим скаржник вважає, що скасування довіреності на ім’я ОСОБА_1., який 09.11.2009р. приймав участь у загальних зборах ТОВ «Іфріт», та довіреності на представника, який звертався з позовом у даній справі, є нововиявленими обставинами, які спростовують факти, що були покладені в основу рішення господарського суду Харківської області від 01.12.2009р.
Крім того, заявник апеляційної скарги зазначає, що на підставі рішення зборів акціонерів (засновників) ЗАТ «Рівненський ливарний завод»(протокол від 14.02.2011р.) змінено керівництво товариства, а саме: призначено в.о. генерального директора Кравцова А.В. Відповідно до наказу від 16.02.2011р. Кравцов А.В. приступив до виконання посадових обов’язків. Новим керівництвом ЗАТ «Рівненський ливарний завод»17.02.2011р. відкликано всі довіреності на представництво інтересів ЗАТ «Рівненський ливарний завод», які видані попереднім керівництвом товариства. Однак, представники ТОВ «Юридична інноваційна компанія»не передали жодних документів, що стосуються їх діяльності з представництва ЗАТ «Рівненський ливарний завод» у судах Харківської області. Апелянт вказує, що про оскаржувану ухвалу йому стало відомо лише 28.02.2011р. з телефонної розмови.
Клопотанням від 13.04.2011р., підписаним в.о. генерального директора Кравцовим А.В., ЗАТ «Рівненський ливарний завод»просить відкласти розгляд даної справи на 18.04.2011р. у зв’язку із зайнятістю його представника в іншому судовому засіданні. Дане клопотання відхилено судовою колегією у зв’язку закінченням строку розгляду апеляційної скарги на ухвалу місцевого господарського суду, встановленого статтею 102 ГПК України, та враховуючи, що апеляційним господарським судом вже використано право продовження цього строку в порядку, встановленому статтею 69 ГПК України.
Заявою від 12.04.2011р., підписаною представником ЗАТ «Рівненський ливарний завод»ОСОБА_2 на підставі довіреності від 15.02.2011р., виданої ОСОБА_3., ЗАТ «Рівненський ливарний завод»відмовляється від апеляційної скарги відповідно до ст.100 ГПК України та просить припинити апеляційне провадження у справі. Судова колегія вважає дану заяву такою, що не підлягає до задоволення, з наступного.
Згідно зі статтею 100 ГПК України особа, яка подала апеляційну скаргу, має відмовитися від неї до винесення постанови.
Відповідно до частини 2 статті 100 ГПК України апеляційний господарський суд має право не приймати відмову від скарги з підстав, визначених у частині шостій статті 22 цього Кодексу, а саме: якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси. Приймаючи до уваги, що апеляційна скарга підписана від ЗАТ «Рівненський ливарний завод» в.о. генерального директора Кравцовим А.В., який свої повноваження підтверджує рішенням зборів акціонерів (засновників) ЗАТ «Рівненський ливарний завод»(протокол від 14.02.2011р.), наказом про вступ на посаду від 16.02.2011р. та витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців, виданою станом на 16.02.2011р., судова колегія дійшла висновку, що вказана вище відмова від апеляційної скарги, яка підписана представником ЗАТ «Рівненський ливарний завод»ОСОБА_2 на підставі довіреності від 15.02.2011р., виданої ОСОБА_3., порушує інтереси позивача за первісним позовом в особі в.о. генерального директора Кравцова А.В., що є підставою для відмови у задоволенні заяви про відмову від апеляційної скарги.
ТОВ «Іфріт» клопотанням від 13.04.2011р. просить зупинити провадження у даній справі до вирішення справ № 5019/371/11 та № 5019/326/11, що розглядаються господарським судом Рівненської області, відповідно до статті 79 ГПК України. Пов’язаність цих справ з даною справою та неможливість її розгляду до вирішення вказаних справ, ТОВ «Іфріт»обґрунтовує тим, що у справі № 5019/371/11 оскаржується рішення зборів засновників ЗАТ «Рівненський ливарний завод»про обрання керівником товариства Кравцова А.В., та у справі № 5019/326/11 оскаржується рішення загальних зборів акціонерів ЗАТ «Рівненський ливарний завод»про обрання керівником товариства ОСОБА_3., залежно від того, хто буде визнаний законним керівником товариства, буде вирішено питання про те, чи уповноваженою особою підписувались довіреності від імені ЗАТ «Рівненський ливарний завод», а тому ТОВ «Іфріт»вважає, що результат розгляду даної справи залежить від результатів розгляду справ № 5019/371/11 та № 5019/326/11. Дане клопотання відхилено судовою колегією, по-перше, у зв’язку закінченням строку розгляду апеляційної скарги на ухвалу місцевого господарського суду, встановленого статтею 102 ГПК України, та враховуючи, що апеляційним господарським судом вже використано право на продовження цього строку в порядку, встановленому статтею 69 ГПК України; по-друге, у зв’язку з тим, що розгляд справ № 5019/371/11 та № 5019/326/11 господарським судом Рівненської області не виключає самостійного розгляду даної справи, оскільки обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі, не можуть бути встановлені лише рішеннями у вказаних справах, матеріали даної справи містять також інші докази, які підтверджують чи спростовують вказані обставини справи.
Розглянувши наявні матеріали справи, перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та докази на їх підтвердження, заслухавши пояснення представників сторін, колегією суддів Харківського апеляційного господарського суду встановлено наступне.
19.11.2009р. ЗАТ «Рівненський ливарний завод»звернулося до господарського суду Харківської області з позовом (вх. №9546) до ТОВ «Іфріт», в якому просило визнати недійсними рішення загальних зборів ТОВ «Іфріт»від 09.11.2009 р., викладені у протоколі загальних зборів учасників від 09.11.2009 р., а саме: рішення про прийняття до складу учасників товариства ЗАТ «Рівненський ливарний завод»; рішення про збільшення статутного капіталу товариства за рахунок внеску ЗАТ«Рівненський ливарний завод»; рішення про зобов’язання ЗАТ «Рівненський ливарний завод»сплатити внесок до статутного капіталу шляхом передання об’єктів нерухомості; рішення про затвердження змін до статуту ТОВ «Іфріт»(т.1, а.с.2,3).
27.11.2009р. ТОВ «Іфріт»подало зустрічну позовну заяву, в якій просило:
- визнати ЗАТ «Рівненський ливарний завод» учасником ТОВ «Іфріт»;
- визнати право власності ТОВ «Іфріт»на наступне нерухоме майно, що було передано ЗАТ «Рівненський ливарний завод»у власність, до статутного капіталу ТОВ «Іфріт», і розташоване за адресою: Рівненська область, Рівненський район, с.Городок, вул. Привокзальна, 2: будівля котельні, будівля компресорної, будівля станції хімчистки літера "Г", загальна площа 1439.5 м.кв.; будівля газорозподільної станції ГРП літера "З", загальна площа 40,4 м.кв.; будівля насосної станції літера 'К", загальна площа 659.0 м.кв.; будівля ЕРУ-10 з закритою розподільчою установкою літера "Д", загальна площа 1372.8 м. кв.; насосна станція літера "Л", загальна площа 516.0 м.кв.; будівля підстанції літера "Е", загальна площа 68.1 м.кв.; будівля одноповерхова літера "Ж", загальна площа 167,0 м.кв.; галерея літера "Р", загальна площа 93.2 м.кв.; будівля станції промавтоматики літера "Н", загальна площа 62.8 м.кв.; насосна станція з насосом літера "С-2", загальна площа 136,4 м.кв.; будівля насосної літера "М", загальна площа 76,5 м.кв.; частина будівлі метало-модельного цеху літера "С-2", загальна площа 8778,2м.кв.; корпус ливарного цеху літера "А-2", загальна площа 71886,8 м.кв. (т.1,а.с. 56-58)
Рішенням господарського суду Харківської області від 01.12.2009р. по справі №29/431-09 в позові ЗАТ «Рівненський ливарний завод»відмовлено повністю.
Зустрічний позов ТОВ «Іфріт»задоволено частково. Визнано право власності ТОВ «Іфріт»на наступне нерухоме майно, розташоване за адресою Рівненська область, Рівненський район, с. Городок, вул. Привокзальна, 2:
- будівля котельні, будівля компресорної, будівля станції хімчистки літера "Г", загальна площа 1439.5 м.кв.;
- будівля газорозподільної станції ГРП літера "З", загальна площа 40.4 м.кв.;
- будівля насосної станції літера 'К", загальна площа 659.0 м.кв.;
- будівля ЕРУ-10 з закритою розподільчою установкою літера "Д", загальна площа 1372.8м. кв.;
- насосна станція літера "Л", загальна площа 516.0 м.кв.;
- будівля підстанції літера "Е", загальна площа 68.1 м.кв.;
- будівля одноповерхова літера "Ж", загальна площа 167,0 м.кв.;
- галерея літера "Р", загальна площа 93.2 м.кв.;
- будівля станції промавтоматики літера "Н", загальна площа 62.8 м.кв.;
- насосна станція з насосом літера "С-2", загальна площа 136,4 м.кв.;
- будівля насосної літера "М", загальна площа 76,5 м.кв.;
- частина будівлі метало-модельного цеху літера "С-2", загальна площа 8778.2 м.кв.;
- корпус ливарного цеху літера "А-2", загальна площа 71886,8 м.кв.
В решті зустрічного позову ТОВ «Іфріт»відмовлено. (т.1,а.с.135-141).
Ухвалою Вищого господарського суду України від 21.01.2010р. касаційну скаргу ТОВ «Іфріт»на рішення господарського суду Харківської області від 01.12.2009р. по справі №29/431-09 було повернуто скаржнику. (т.1,а.с. 148-149)
Ухвалою від 25.02.2010р. Верховний Суд України відмовив ТОВ «Іфріт»у порушенні касаційного провадження з перегляду ухвали Вищого господарського суду України від 21.01.2010р. по справі №29/431-09.( т.1,а.с. 153).
У січні 2010 року ЗАТ «Рівненський ливарний завод»звернулося до господарського суду Харківської області з заявою про перегляд рішення господарського суду Харківської області від 01.12.2009р. по справі №29/431-09 за нововиявленими обставинами. За результатами розгляду названої заяви 09.08.2010р. місцевим господарським судом прийнято рішення, яким рішення господарського суду Харківської області від 01.12.2009р. скасовано; позов ЗАТ «Рівненський ливарний завод»задоволено; визнано недійсними рішення загальних зборів ТОВ «Іфріт»від 09.11.2009 р., викладені у протоколі загальних зборів учасників від 09.11.2009 р., а саме:
- рішення про прийняття до складу учасників товариства ЗАТ «Рівненський ливарний завод»;
- рішення про збільшення статутного капіталу товариства за рахунок внеску ЗАТ«Рівненський ливарний завод»;
- рішення про зобов’язання ЗАТ «Рівненський ливарний завод»сплатити внесок до статутного капіталу шляхом передання об’єктів нерухомості;
- рішення про затвердження змін до статуту ТОВ «Іфріт»;
у задоволенні зустрічного позову ТОВ «Іфріт»повністю відмовлено;
стягнуто з ТОВ «Іфріт»на користь ЗАТ «Рівненський ливарний завод»85,00 грн. державного мита за подання позову та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу;
стягнуто з ТОВ «Іфріт»на користь ЗАТ «Рівненський ливарний завод»12750,00 грн. державного мита за подання заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами;
стягнуто з ЗАТ «Рівненський ливарний завод»на користь державного бюджету України 12707,50 грн. державного мита та стягнуто з ТОВ «Іфріт»на користь Державного бюджету України 25500,00 грн. державного мита.(т.3, а.с. 81-94).
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 25.10.2010р. у даній справі апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Іфріт»задоволено частково; рішення господарського суду Харківської області від 09.08.2010 р. по справі №59/21-10 (н.в.о. 29/431-09) скасовано; заяву Закритого акціонерного товариства «Рівненський ливарний завод»(вх. №382/4-59) про перегляд рішення господарського суду Харківської області від 01.12.2009р. по справі №29/431-09 за нововиявленими обставинами залишено без розгляду (т.4, а.с.163-171).
Постановою Вищого господарського суду України від 22.12.2010р. у справі № 29/431-09 (59/21-10) касаційну скаргу ЗАТ «Рівненський ливарний завод»задоволено частково; постанову Харківського апеляційного господарського суду від 25.10.2010р. та рішення господарського суду Харківської області від 09.08.2010рю у справі № 29/431-09 (59/21-10) скасовано; заяву ЗАТ «Рівненський ливарний завод»про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Харківської області від 01.12.2009р. у даній справі передано на новий розгляд до господарського суду Харківської області в іншому складі суду (т.4, а.с.268-271).
Приймаючи оскаржувану ухвалу від 16.02.2010р. у даній справі та відмовляючи у задоволенні заяви ЗАТ «Рівненський ливарний завод»про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Харківської області від 01.12.2009р., залишаючи рішення господарського суду Харківської області від 01.12.2009р. без змін, місцевий господарський суд виходив з того, що обставини, на які посилається ЗАТ «Рівненський ливарний завод», як на нововиявлені, не можуть вважатися такими в розумінні статті 112 ГПК України, оскільки вони не є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, на яких ґрунтується судове рішення; на момент вирішення спору вони вже існували і заявнику про них було відомо, оскільки накази № 91, № 21 та листи № 2114, № 905 видані самим заявником, тобто ЗАТ «Рівненський ливарний завод».
Перевіривши матеріали справи, правильність їх юридичної оцінки та застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду не погоджується з вказаними вище висновками суду першої інстанції, вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає до задоволення, з огляду на наступне.
Згідно з частиною першою статті 113 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, що діяла на момент подання ЗАТ «Рівненський ливарний завод» заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами) судове рішення господарського суду може бути переглянуто за нововиявленими обставинами за заявою сторони, поданням прокурора, не пізніше двох місяців з дня встановлення обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення.
З матеріалів справи вбачається, що заява про перегляд рішення господарського суду Харківської області від 01.12.2009р. по справі №29/431-09 за нововиявленими обставинами була подана позивачем за первісним позовом –ЗАТ «Рівненський ливарний завод» за підписом представника Куманецького О.М., який діяв на підставі довіреності від 06.05.2009р. № 1293, виданої генеральним директором ЗАТ «Рівненський ливарний завод»Канським В.К. (т.2, а.с. 1-8).
В обґрунтування доводів заяви про перегляд судового рішення від 01.12.2009р. за нововиявленими обставинами ЗАТ «Рівненський ливарний завод»посилається на те, що ЗАТ «Рівненський ливарний завод»не зверталось з позовом до суду та не приймало участі при розгляді справи №29/431-09 у суді першої інстанції в особі свого повноважного представника, оскільки не знало та не могло знати про існування судового процесу у справі №29/431-09. Дізнавшись про існування рішення господарського суду Харківської області від 01.12.2009р. по справі №29/431-09 ЗАТ «Рівненський ливарний завод»в порядку статті 113 Господарського процесуального кодексу України звернулось до господарського суду за захистом своїх порушених прав та законних інтересів з заявою про перегляд судового рішення від 01.12.2009р. за нововиявленими обставинами. Нововиявленими обставинами, на думку заявника, є, по-перше, те, що інтереси ЗАТ «Рівненський ливарний завод»на загальних зборах учасників ТОВ «Іфріт»представляла особа, яка не мала повноважень діяти від імені товариства, а, по-друге, те, що від імені ЗАТ «Рівненський ливарний завод»у даній справі подано позов особою, яка також не має повноважень діяти від імені товариства. Оскільки на час звернення ЗАТ «Рівненський ливарний завод» до господарського суду Харківської області генеральним директором був Канський В.К., який в свою чергу не уповноважував жодну особу на звернення до суду з такими вимогами та нікого не уповноважував на представництво інтересів заводу на зборах учасників ТОВ «Іфріт», зокрема гр..ОСОБА_1., заявник вважає, що такі обставини є нововиявленими та в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рушення, та які підтверджуються письмовими доказами.
В якості доказів, що підтверджують повноваження генерального директора Канського В.К, ЗАТ «Рівненський ливарний завод» надано суду виписки є Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 06.10.2009р., від 19.10.2009р., від 01.12.2009р., від 21.12.2009р. (т.2, а.с.16-19).
Відповідно до частини 1 статті 92 Цивільного кодексу України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом.
Згідно зі статтею 97 ЦК України управління товариством здійснюють його органи. Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.
У відповідності до частини 1 статті 98 ЦК України загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що передані загальними зборами до компетенції виконавчого органу.
Згідно з частинами1 і 2 статті 99 ЦК України загальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад. Виконавчий орган товариства може складатися з однієї або кількох осіб.
Відповідно статті 246 ЦК України довіреність від імені юридичної особи видається її органом або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами, та скріплюється печаткою цієї юридичної особи.
Згідно з частиною 3 статті 28 ГПК України представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації.
Відповідно до п.п. 8.4.5. Статуту ЗАТ “Рівненський ливарний завод” видача довіреностей відноситься до компетенції Генерального директора.
Матеріали справи свідчать, що станом на день видачі довіреностей від імені ЗАТ “Рівненський ливарний завод” на ім’я ОСОБА_1 та на ім’я ОСОБА_2. згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців генеральним директором ЗАТ "Рівненський ливарний завод" був Канський Валерій Кирилович. Так, саме Канський В.К. вказаний у виписках з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців від 06.10.2009р., від 19.10.2009р., від 01.12.2009р., від 21.12.2009р., від 19.07.2010р. в якості особи, яка має право вчиняти юридичні дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори. (т.ІІ а.с. 16-19, 55).
У відповідності до ст. 18 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців” ці відомості є достовірними і не потребують додаткового доказування (якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін).
За таких обставин, у місцевого господарського суду були відсутні достатні правові підстави вважати Марчука В.П., інформація про котрого не міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців, особою, яка має чи мала у день видачі довіреностей право діяти від імені ЗАТ "Рівненський ливарний завод".
Надані ОСОБА_2 та відповідачем, ТОВ “Іфріт”, копії судових рішень не можуть бути прийняті як достатній доказ наявності повноважень на представництво ОСОБА_3. відповідної юридичної особи. За змістом статті 115 ГПК України та статті 1 Закону України “Про виконавче провадження” виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження. Отже змінені на підставі судових рішень відомості, які стосуються осіб, які мають право діяти від імені юридичної особи, відповідно абзацу 9 частини 2 статті 17 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців” повинні бути внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців для надання їм статусу достовірних. В іншому разі (в разі наявності значної кількості протилежних за змістом і не виконаних в установленому порядку судових рішень) це може привести до унеможливлення визначення питання про те, хто в кінцевому підсумку має право діяти від імені відповідної юридичної особи.
Враховуючи вказані вище обставини справи, судова колегія апеляційної інстанції дійшла висновку про відсутність правових підстав вважати чинними довіреності, які від імені ЗАТ “Рівненський ливарний завод” були підписані ОСОБА_3., зокрема, довіреність, що видана ним від імені ЗАТ “Рівненський ливарний завод” на ім’я ОСОБА_1. від 06.11.2009р. на представництво інтересів підприємства по питанню вступу до складу учасників ТОВ “Іфріт” з правом розпорядження майном та майновими правами ЗАТ «Рівненський ливарний завод» тощо, та довіреність, підписана ОСОБА_3. від імені ЗАТ “Рівненський ливарний завод” на ім’я ОСОБА_2. від 30.10.2009р., на підставі якої останнім було підписано та подано позовну заяву, що розглядається у даній справі (т.1, а.с.25,72).
Відповідно до пункту 1 Роз’яснення Президії Вищого господарського суду України від 21.05.2002 р. №04-5/563 “Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами” до нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Необхідними ознаками нововиявлених обставин є, по-перше, їх наявність на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи.
Наведені вище обставини справи щодо прийняття спірного рішення загальних зборів ТОВ “Іфріт” від 09.11.2009р. за участю особи, яка не мала повноважень на представництво інтересів ЗАТ “Рівненський ливарний завод”, - ОСОБА_1., та подача позову у даній справі не уповноваженою особою ОСОБА_2 дійсно є матеріально-правовими фактами, істотними для даної справи. Перша з названих обставин суттєво впливає на результат вирішення господарського спору про визнання недійсним рішення загальних зборів ТОВ “Іфріт” від 09.11.2009р. та визнання права власності на передане ТОВ “Іфріт” у відповідності до вказаного рішення нерухоме майно. Друга, в разі якщо позов не підтримується повноважним представником позивача, взагалі виключає можливість судового розгляду первісного позову у даній справі, оскільки є підставою для залишення позову без розгляду відповідно до приписів пункту першого частини 1 статті 81 ГПК України.
Отже, судова колегія апеляційної інстанції дійшла до висновку, що наведені вище обставини справи є такими, що не були і не могли бути відомі заявникові ЗАТ “Рівненський ливарний завод”, адже вказані вище довіреності на ім’я ОСОБА_1. та ОСОБА_2. були видані некомпетентним на це згідно з положеннями пункту 8.4.5 Статуту ЗАТ “Рівненський ливарний завод” органом (генеральним директором Канським В.К.), а сторонньою особою –ОСОБА_3. Тобто дії останнього за відсутності належних та достовірних доказів повноважень діяти від імені ЗАТ «Рівненський ливарний завод», зокрема, внесення відомостей до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, не можуть вважатися діями ЗАТ “Рівненський ливарний завод” і не створюють жодних прав та обов’язків для цього підприємства, в т.ч. не утворюють і не можуть утворювати факту обізнаності підприємства про дані обставини.
Таким чином, названі обставини є нововиявленими, оскільки відповідають ознакам, вказаним у пункті першому частини 1 статті 112 ГПК України та у Роз’ясненні Президії Вищого господарського суду України від 21.05.2002 р. №04-5/563. Приймаючи оскаржувану ухвалу, місцевий господарський суд не повно з’ясував обставини, що мають істотне значення для справи, та не дослідив наявність у Канського В.К. належних повноважень діяти від імені ЗАТ «Рівненський ливарний завод», а також той факт, що йому не були відомі обставини щодо участі ОСОБА_1. від імені ЗАТ «Рівненський ливарний завод» в загальних зборах ТОВ «Іфріт»та розгляду господарським судом справи №29/431-09 за участю ОСОБА_2. від імені ЗАТ «Рівненський ливарний завод»на підставі довіреностей, які були видані неповноважною особою, у зв’язку з чим суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про недоведеність заявником нововиявлених обставин, які мають істотне значення для вирішення спору у даній справі, та про відсутність підстав для скасування рішення суду.
За таких обставин, суд першої інстанції безпідставно відмовив у задоволенні заяви ЗАТ «Рівненський ливарний завод» про перегляд рішення господарського суду Харківської області від 01.2.2009р. по справі №29/431-09 за нововиявленими обставинами та залишив вказане рішення господарського суду без змін, у зв’язку з чим ухвала господарського суду Харківської області від 16.02.2011 р. по справі №5023/446/11 (н.в.о. 29/431-09) підлягає скасуванню. Заяву ЗАТ «Рівненський ливарний завод» про перегляд рішення господарського суду Харківської області від 01.2.2009р. по справі №29/431-09 за нововиявленими обставинами слід задовольнити, рішення господарського суду Харківської області від 01.2.2009р. по справі №29/431-09 підлягає скасуванню внаслідок встановлення нововиявлених обставин з ухваленням нового рішення.
Заслухавши доводи і пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи з урахуванням нововиявлених обставин, судовою колегією Харківського апеляційного господарського суду встановлено наступне.
Рішенням Наглядової ради ЗАТ «Рівненський ливарний завод» від 30.10.2009р., прийнято рішення про участь ЗАТ “Рівненський ливарний завод” у ТОВ “Іфріт”. Вказаним рішенням визначені розмір участі ЗАТ “Рівненський ливарний завод” у статутному капіталі ТОВ “Іфріт” та форма сплати частки ЗАТ «Рівненський ливарний завод», а саме, шляхом внесення наступного нерухомого майна, загальною вартістю 5961274 грн. 38 коп.:
- будівля котельні, будівля компресорної, будівля станції хімчистки літера "Г", загальна площа 1439.5 м.кв.;
- будівля газорозподільної станції ГРП літера "З", загальна площа 40.4 м.кв.;
- будівля насосної станції літера 'К", загальна площа 659.0 м.кв.;
- будівля ЕРУ-10 з закритою розподільчою установкою літера "Д", загальна площа 1372.8 м. кв.;
- насосна станція літера "Л", загальна площа 516.0 м.кв.;
- будівля підстанції літера "Е", загальна площа 68.1 м.кв.;
- будівля одноповерхова літера "Ж", загальна площа 167,0 м.кв.;
- галерея літера "Р", загальна площа 93.2 м.кв.;
- будівля станції промавтоматики літера "Н", загальна площа 62.8 м.кв.;
- насосна станція з насосом літера "С-2", загальна площа 136,4 м.кв.;
- будівля насосної літера "М", загальна площа 76,5 м.кв.;
- частина будівлі метало-модельного цеху літера "С-2", загальна площа 8778.2 м.кв.;
- корпус ливарного цеху літера "А-2", загальна площа 71886,8 м.кв., розташованих за адресою Рівненська область, Рівненський район, с. Городок, вул. Привокзальна, 2.
Заявою від 10.11.2009р.( виправлено на 09.11.2009р.), підписаною генеральним директором ЗАТ «Рівненський ливарний завод» ОСОБА_3., останній звернувся до компетентних зборів засновників (учасників) ТОВ «Іфріт»з проханням прийняти ЗАТ «Рівненський ливарний завод» до складу ТОВ «Іфріт»із внеском у власність до статутного фонду ТОВ «Іфріт»вказаного вище майна (т.1, а.с.66).
09.11.2009р. відбулися загальні збори учасників ТОВ “Іфріт”, на яких прийняті рішення про: прийняття до складу учасників товариства ЗАТ “Рівненський ливарний завод”; зобов’язання ЗАТ “Рівненський ливарний завод” сплатити частку у статутному капіталі ТОВ “Іфріт” шляхом внесення нерухомого майна, вартість якого оцінена учасниками на суму 5961274,38 грн. (п’ять мільйонів дев’ятсот шістдесят одна тисяча двісті сімдесят чотири грн. 38 коп.); збільшення статутного капіталу товариства; затвердження Статуту товариства в новій редакції (т.1, а.с.7-12).
З матеріалів справи вбачається, що на загальних зборах учасників ТОВ “Іфріт” 09.11.2009р. від імені ЗАТ “Рівненський ливарний завод” діяв ОСОБА_1. на підставі довіреності від 06.11.2009р., підписаної генеральним директором ОСОБА_3. (т.1,а.с.72).
16.11.2009р. між ЗАТ “Рівненський ливарний завод” та ТОВ “Іфріт” був складений та підписаний Акт приймання-передачи нерухомості, відповідно до якого ЗАТ “Рівненський ливарний завод” передало, а ТОВ “Іфріт” прийняло об’єкти нерухомості в якості внеску до статутного капіталу ТОВ “Іфріт” (т.1,а.с.73-75).
Позивач вважає, що на вказаних вище загальних зборах ТОВ «Іфріт»від імені ЗАТ «Рівненський ливарний завод» приймала участь не вповноважена особа ОСОБА_1., якому не надавалося право на вчинення дій від імені ЗАТ «Рівненський ливарний завод», зокрема, брати участь в загальних зборах інших господарських товариств щодо вирішення питання про вступ до складу учасників цього товариства ЗАТ «Рівненський ливарний завод», що є порушенням Статуту ЗАТ «Рівненський ливарний завод» та чинного законодавства. Вказані порушення прав та законних інтересів ЗАТ «Рівненський ливарний завод»стали підставою для його звернення до господарського суду з позовом про визнання недійсними рішень загальних зборів ТОВ «Іфріт»про: прийняття до складу учасників товариства ЗАТ “Рівненський ливарний завод”; збільшення статутного капіталу товариства за рахунок внеску ЗАТ “Рівненський ливарний завод”; зобов’язання ЗАТ “Рівненський ливарний завод” сплатити внесок до статутного капіталу ТОВ “Іфріт” шляхом передання об’єктів нерухомості; затвердження змін до Статуту ТОВ «Іфріт»(т.1,а.с.2,3).
Дана позовна заява підписана від імені ЗАТ “Рівненський ливарний завод” ОСОБА_2, на підставі довіреності від 30.10.2009р., виданої ОСОБА_3. (т.1, а.с.25).
17.11.2009р. ТОВ “Іфріт” направило на адресу ЗАТ “Рівненський ливарний завод” лист, відповідно до якого вимагало надання правовстановлювальних документів для можливості реєстрації права власності на об’єкти нерухомості, який був залишений позивачем без задоволення (т.1, а.с.76).
Відповідач за первісним позовом вважає, що ЗАТ “Рівненський ливарний завод” ухиляється від передання в розпорядження ТОВ «Іфріт»документів, необхідних для набуття ТОВ «Іфріт»права власності на передане до статутного капіталу товариства майно, чим перешкоджає в здійсненні ТОВ «Іфріт»своїх прав відносно майна, що стало підставою звернення ТОВ «Іфріт»до господарського суду з позовом про визнання ЗАТ “Рівненський ливарний завод” учасником ТОВ «Іфріт»та про визнання права власності ТОВ «Іфріт»на нерухоме майно, що було передано ЗАТ “Рівненський ливарний завод” у власність до статутного капіталу ТОВ «Іфріт»(т.1, а.с.56-58).
Під час перегляду справи за нововиявленими обставинами позивач первісний позов підтримує, у письмових поясненнях вказує, що хоча позивач ЗАТ “Рівненський ливарний завод” такого позову і не подавав, обставини справи зумовлюють його правову позицію, яка полягає у підтриманні первісних позовних вимог, оскільки їх задоволення є єдиним способом захисту порушених прав та охоронюваних законом інтересів ЗАТ “Рівненський ливарний завод” від незаконного рішення, внаслідок якого позивач був фактично позбавлений права власності на своє майно.
Проти задоволення зустрічного позову позивач, ЗАТ “Рівненський ливарний завод”, заперечує, посилаючись на те, що компетентним органом ЗАТ “Рівненський ливарний завод” рішення про участь у ТОВ “Іфріт” не приймалося, як і не приймалося рішень про передачу на користь ТОВ “Іфріт” права власності на спірне майно. З цих підстав представник позивача просить в задоволенні зустрічного позову відмовити.
Відповідач проти задоволення первісного позову заперечує, посилаючись на те, що викладені в ньому обставини не відповідають дійсності. Стверджує, що спірне рішення загальних зборів ТОВ “Іфріт” було прийнято з додержанням вимог чинного законодавства України, від імені ЗАТ “Рівненський ливарний завод” у діяльності зборів приймала участь повноважна особа –ОСОБА_1., який діяв на підставі довіреності від 06.11.2009р., підписаної генеральним директором ЗАТ “Рівненський ливарний завод” ОСОБА_3.
Відповідно до частини 1 статті 54 ГПК України позовна заява подається до господарського суду в письмовій формі і підписується повноважною посадовою особою позивача або його представником, прокурором чи його заступником, громадянином - суб'єктом підприємницької діяльності або його представником.
Судом встановлено, що первісна позовна підписана від імені позивача ЗАТ “Рівненський ливарний завод” ОСОБА_2, який діє на підставі довіреності від імені ЗАТ “Рівненський ливарний завод” від 30.10.2009р., котра підписана ОСОБА_3. Встановлена вище відсутність повноважень ОСОБА_3. та ОСОБА_2 діяти від імені ЗАТ “Рівненський ливарний завод” означає, що позовну заяву підписано особою, яка не має права її підписувати.
Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 16.02 2011р. керівником ЗАТ “Рівненський ливарний завод” є Кравцов Анатолій Віталійович, який має право вчиняти юридичні дії від імені ЗАТ “Рівненський ливарний завод” без довіреності, у тому числі підписувати договори (т.5, а.с.47,48).
Враховуючи, що в апеляційній скарзі в.о. генерального директора Кравцов А.В. підтримує первісні позовні вимоги та просить позов ЗАТ “Рівненський ливарний завод” задовольнити повністю, та повноважний представник позивача Процюк Л.П., яка приймала участь у судовому засіданні апеляційної інстанції 01.04.2011р. на підставі довіреності від 17.02.2011р. №253, підписаної в.о. генерального директора ЗАТ “Рівненський ливарний завод” Кравцовим А.В., також підтримала первісні позовні вимоги, судова колегія приходить до висновку про неможливість залишення позову без розгляду та про необхідність вирішення його по суті.
Відповідно до до частини 1 статті 92 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом.
Згідно зі статтею 97 ЦК України управління товариством здійснюють його органи. Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.
У відповідності до частини 1 статті 98 ЦК України загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що передані загальними зборами до компетенції виконавчого органу.
Статтею 99 ЦК України передбачено, що загальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад. Виконавчий орган товариства може складатися з однієї або кількох осіб.
Приписами статті 65 ГК України встановлено, що управління підприємством здійснюється відповідно до його установчих документів на основі поєднання прав власника щодо господарського використання свого майна і участі в управлінні трудового колективу. Власник здійснює свої права щодо управління підприємством безпосередньо або через уповноважені ним органи відповідно до статуту підприємства чи інших установчих документів. Для керівництва господарською діяльністю підприємства власник (власники) або уповноважений ним орган призначає (обирає) керівника підприємства. Керівник підприємства без доручення діє від імені підприємства, представляє його інтереси в органах державної влади і органах місцевого самоврядування, інших організаціях, у відносинах з юридичними особами та громадянами, формує адміністрацію підприємства і вирішує питання діяльності підприємства в межах та порядку, визначених установчими документами.
Відповідно до ст. 23 Закону України “Про господарські товариства” управління товариством здійснюють його органи, склад і порядок обрання (призначення) яких здійснюється відповідно до виду товариства.
Згідно зі ст.60 Закону України “Про акціонерні товариства” порядок прийняття рішень особою, яка здійснює повноваження одноосібного виконавчого органу, встановлюється статутом або положенням про виконавчий орган акціонерного товариства. Особа, яка здійснює повноваження одноосібного виконавчого органу, вправі без довіреності діяти від імені акціонерного товариства, в тому числі представляти його інтереси, вчиняти правочини від імені товариства, видавати накази та давати розпорядження, обов'язкові для виконання всіма працівниками товариства.
Підпунктом 8.4.5. Статуту ЗАТ “Рівненський ливарний завод” встановлено, що видача довіреностей відноситься до компетенції генерального директора.
Статтею 18 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців” визначено статус відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. Зокрема, Законом встановлено, що якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.
Згідно з витягами з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців станом на 06.10.2009р., 19.10.2009р., 01.12.2009р., 21.12.2009р. та на 19.07.2010р. у відношенні позивача, ЗАТ “Рівненський ливарний завод”, внесені відомості про те, що особою, яка від імені підприємства має право вчиняти юридичні дії, є Канський В.К., відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 16.02 2011р. керівником ЗАТ “Рівненський ливарний завод” є Кравцов А.В.
Статтею 237 ЦК України визначено, що представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.
Відповідно до статті 244 ЦК України представництво, яке ґрунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю. Представництво за довіреністю може ґрунтуватися на акті органу юридичної особи.
Згідно зі статтею 246 ЦК України довіреність від імені юридичної особи видається її органом або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами, та скріплюється печаткою цієї юридичної особи.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1, який брав участь у загальних зборах ТОВ “Іфріт” 09.11.2009р. від імені ЗАТ “Рівненський ливарний завод”, не мав довіреності, яка б відповідала визначеним вимогам чинного законодавства України, тобто була б видана компетентним органом (генеральним директором Канським В.К.) або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами, та скріплена печаткою цієї юридичної особи. Крім того, заява про прийняття до складу учасників ТОВ «Іфріт» ЗАТ “Рівненський ливарний завод” із внеском у власність до статутного капіталу ТОВ «Іфріт»нерухомого майна ЗАТ “Рівненський ливарний завод” підписана ОСОБА_3., який не займав посаду генерального директора ЗАТ “Рівненський ливарний завод” та не мав повноважень на підписання документів від імені ЗАТ “Рівненський ливарний завод”.
Вказані обставини свідчать про те , що рішення загальних зборів ТОВ “Іфріт” від 09.11.2009р. про участь ЗАТ “Рівненський ливарний завод” у цьому товаристві та про передачу до статутного фонду товариства майна ЗАТ “Рівненський ливарний завод” прийнято за відсутності достатніх правових підстав та без участі повноважного представника ЗАТ “Рівненський ливарний завод”.
Дані обставини суперечать положенням частини 1 статті 92 ЦК України, статті 65 ГК України, статті 23 Закону України “Про господарські товариства”, статті 60 Закону України “Про акціонерні товариства”, відповідно до яких юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків (в т.ч. тих, що стосуються питань видачі довіреностей, питань участі у господарському товаристві) і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Крім того рішення загальних зборів ТОВ “Іфріт” від 09.11.2009р. порушують норми статей 317, 319 ЦК України, відповідно до яких право на розпорядження майном (в т.ч. на передачу до статутного капіталу товариства) належить власникові майна.
Таким чином судова колегія дійшла до висновку про законність та обґрунтованість позовних вимог про визнання недійсними рішень загальних зборів ТОВ “Іфріт” від 09.11.2009р. в частині прийняття до складу учасників товариства Закритого акціонерного товариства “Рівненський ливарний завод”; збільшення статутного капіталу товариства за рахунок внеску Закритого акціонерного товариства “Рівненський ливарний завод”; про зобов’язання Закритого акціонерного товариства “Рівненський ливарний завод” сплатити внесок до статутного капіталу шляхом передання об’єктів нерухомості; про затвердження змін до Статуту товариства з обмеженою відповідальністю “Іфріт”.
Судова колегія апеляційної інстанції відхиляє посилання відповідача на рішення наглядової ради ЗАТ “Рівненський ливарний завод” про участь у ТОВ “Іфріт” та про передачу в якості внеску до статутного капіталу відповідного спірного майна, як на достатню підставу законності спірного рішення загальних зборів ТОВ “Іфріт”, оскільки наявність такого рішення наглядової ради згідно з пунктом 8.3.4 Статуту ЗАТ “Рівненський ливарний завод” є необхідною, але недостатньою умовою ухвалення рішень про участь у товаристві та про передачу майна у статутний капітал. Таке рішення наглядової ради не замінює собою довіреність чи інший документ, на підставі якого згідно зі статтями 237, 244 ЦК України виникають відносини представництва, та який був би належним підтвердженням повноважень відповідної фізичної особи діяти від імені ЗАТ “Рівненський ливарний завод” під час ухвалення спірного рішення. Доводи відповідача спростовуються самим рішенням наглядової ради ЗАТ “Рівненський ливарний завод” від 30.10.2009р., а саме: в протоколі засідання наглядової ради відображено, що цим рішенням надані повноваження голові наглядової ради Кошкіну І.В. на участь у загальних зборах ТОВ “Іфріт” та зобов’язано виконавчий орган товариства –генерального директора видати йому відповідну довіреність. Отже, протокол засідання наглядової ради не замінює собою довіреність та не звільняє від необхідності додержання положень статті 92 ЦК України та пункту 8.4.5. Статуту ЗАТ “Рівненський ливарний завод”, що також підтверджується протоколом загальних зборів ТОВ “Іфріт”, в якому зазначено, що ОСОБА_1. бере участь у зборах саме на підставі довіреності від 06.11.2009р. а не на підставі статуту, наказу чи рішення наглядової ради (т.1, а.с. 7,65,72).
Тобто, рішення наглядової ради, на яке посилається відповідач, може бути лише підставою для подальшого зобов’язання належного виконавчого органу ЗАТ “Рівненський ливарний завод”, яким був на той момент генеральний директор Канський В.К., виконати особисто вказані в ньому дії. Посилання позивача на незаконність рішення наглядової ради ЗАТ “Рівненський ливарний завод” від 30.10.2009р. внаслідок невідповідності його вимогам частини 2 статті 98 ЦК України (рішення про відчуження майна товариства на суму, що становить п'ятдесят і більше відсотків майна товариства приймаються більшістю не менш як у 3/4 голосів) не приймаються судом до уваги, оскільки це виходить за межі підстав та предмету позову.
Вимоги зустрічного позову ТОВ “Іфріт” про визнання ЗАТ «Рівненський ливарний завод»учасником ТОВ «Іфріт»та про визнання права власності ТОВ «Іфріт»на нерухоме майно, що було передано ЗАТ «Рівненський ливарний завод»у власність, до статутного капіталу, ТОВ «Іфріт»та розташоване за адресою: Рівненська область, Рівненський район, с.Городок, вул. Привокзальна, 2, визнаються апеляційним господарським судом такими, що не підлягають до задоволення, з наступного.
Відповідно до частини 1 статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Підставами визнання права власності на нерухоме майно, перелічене в зустрічній позовній заяві, ТОВ «Іфріт»визначає рішення загальних зборів учасників ТОВ «Іфріт»від 09.11.2009р. про прийняття до складу учасників товариства ЗАТ «Рівненський ливарний завод»із внеском у власність до статутного фонду ТОВ «Іфріт»нерухомого майна загальною площею всіх приміщень 85296,7 кв.м, що знаходиться за адресою: Рівненська область, Рівненський район, с.Городок, вул.Привокзальна,2 на загальну суму 5961274,38грн.; про збільшення статутного капіталу товариства; про визначення форми та строків сплати ЗАТ «Рівненський ливарний завод»внеску до статутного капіталу ТОВ «Іфріт»; про внесення змін до Статуту ТОВ «Іфріт»(т.1, а.с.56-58).
Приймаючи до уваги, що апеляційним господарським судом вказане рішення загальних зборів ТОВ “Іфріт” від 09.11.2009р. у відповідній частині визнано недійсним, то це рішення не створює для сторін жодних прав та обов’язків, у тому числі воно не потягло виникнення у ЗАТ “Рівненський ливарний завод” прав учасника ТОВ “Іфріт”, збільшення статутного капіталу товариства за рахунок внеску ЗАТ “Рівненський ливарний завод”, не створило зобов’язань ЗАТ “Рівненський ливарний завод” сплатити внесок до статутного капіталу шляхом передання об’єктів нерухомості тощо.
Отже, недійсність рішення загальних зборів ТОВ “Іфріт” від 09.11.2009р. свідчить про відсутність підстав виникнення у ТОВ “Іфріт” права власності на майно ЗАТ “Рівненський ливарний завод” в розумінні частини першої статті 328 ЦК України.
За таких обставин, підстави для задоволення зустрічного позову про визнання ЗАТ “Рівненський ливарний завод” учасником ТОВ “Іфріт” та про визнання за ТОВ “Іфріт” права власності на вказане у зустрічному позові нерухоме майно відсутні, зустрічні позовні вимоги визнаються судовою колегією такими, що не підлягають до задоволення.
Відповідно до статті 49 ГПК України державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Витрати позивача за первісним позовом по сплаті державного мита у сумі 85,00грн. за немайновою вимогою ( про визнання недійсним рішення) та витрати позивача за первісним позовом на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00грн. підлягають до стягнення з відповідача за первісним позовом, ТОВ «Іфріт».
Витрати позивача за зустрічним позовом по сплаті державного мита у сумі 85,00грн. за немайновою вимогою ( про визнання учасником) та витрати позивача за зустрічним позовом на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00грн. покладаються на позивача за зустрічним позовом, ТОВ «Іфріт».
Крім того, враховуючи, що ТОВ «Іфріт» при подачі зустрічного позову не було сплачено державне мито в частині майнових вимог про визнання права власності, з ТОВ «Іфріт»на користь державного бюджету підлягає стягненню 25500,00грн. Враховуючи те, що про стягнення цієї суми вже був виданий наказ, новий наказ на виконання рішення в цій частині видачі не підлягає (т.І, а.с.143,144).
З ЗАТ “Рівненський ливарний завод” на користь державного бюджету підлягає стягненню недоплачене державне мито за подачу заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами у сумі 12792,50 грн. та недоплачена сума 12750,00грн. державного мита за подачу апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Харківської області від 16.02.2011р. у даній справі.
Судові витрати ЗАТ “Рівненський ливарний завод” по сплаті державного мита за подачу заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами у сумі 12835,00грн. ( 42,50грн. та 12792,50грн.) та за апеляційною скаргою від 28.02.2011р. у сумі 12792,50грн. слід стягнути з ТОВ «Іфріт»
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.49, 99, 101, 102, п. 2 ст. 103, п. 1 ч. 1 ст. 104, ст.ст. 105,106 ГПК України колегія суддів
постановила:
1. Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Рівненський ливарний завод»задовольнити.
2. Ухвалу господарського суду Харківської області від 16.02.2011 р. по справі № 5023/446/11 (н.р. 29/431-09) скасувати.
3. Заяву Закритого акціонерного товариства «Рівненський ливарний завод»(вх. №382/4-59) про перегляд рішення господарського суду Харківської області від 01.12.2009р. по справі №29/431-09 за нововиявленими обставинами задовольнити.
4. Рішення господарського суду Харківської області від 01.12.2009р. по справі №29/431-09 скасувати.
5. Позов ЗАТ «Рівненський ливарний завод»задовольнити.
6. Визнати недійсними рішення загальних зборів ТОВ «Іфріт»від 09.11.2009 р., викладені у протоколі загальних зборів учасників від 09.11.2009 р., а саме:
- рішення про прийняття до складу учасників товариства ЗАТ «Рівненський ливарний завод»;
- рішення про збільшення статутного капіталу товариства за рахунок внеску ЗАТ«Рівненський ливарний завод»;
- рішення про зобов’язання ЗАТ «Рівненський ливарний завод»сплатити внесок до статутного капіталу шляхом передання об’єктів нерухомості;
- рішення про затвердження змін до статуту ТОВ «Іфріт».
7. У задоволенні зустрічного позову ТОВ «Іфріт», м.Харків повністю відмовити.
8. Судові витрати за зустрічним позовом покласти на ТОВ «Іфріт», м.Харків.
9. Стягнути з ТОВ «Іфріт», м. Харків на користь Державного бюджету України 25500,00 грн. державного мита.
10. Стягнути з ЗАТ «Рівненський ливарний завод», Рівненська обл., с.Городок на користь Державного бюджету України державне мито за подачу заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами у сумі 12792,50 грн. та 12750,00 грн. державного мита за подачу апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Харківської області від 16.02.2011р. у справі № 5023/446/11.
11. Стягнути з ТОВ «Іфріт», м. Харків на користь ЗАТ «Рівненський ливарний завод», Рівненська обл.,с. Городок витрати по сплаті державного мита у сумі 85,00грн. за первісним позовом, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, витрати по сплаті державного мита за подачу заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами у сумі 12835,00грн. та витрати по сплаті державного мита за апеляційною скаргою у сумі 12792,50грн.
Доручити господарському суду Харківської області видати відповідні накази.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя
Суддя
Суддя