У х в а л а

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

 

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

 Верховного Суду України у складі:

     

Головуючого - судді	Філатова В.М.,
суддів	Косарєва В.І. і  Гриціва М.І.,
за участю прокурора	Казнадзея В.В.

 

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 25 грудня 2007 року кримінальну справу за касаційним поданням прокурора на вирок Апеляційного суду Одеської області від 16 серпня 2007 року   

 

в с т а н о в и л а:

 

         Вироком Тарутинського районного суду Одеської  області від 1 червня 2007 року

 

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

болгарина, гр-на України,

                    засуджено

 

за ст. 366 ч. 1 КК України до штрафу в сумі 800 гривень з позбавленням права займати керівні  посади в сільськогосподарських підприємствах строком на 1 рік, а на підставі ст. 1 п. “б” Закону України “Про амністію” від 31 травня 2005 року від призначеного покарання звільнено.

За ст. 367 ч. 2 КК України ОСОБА_1 виправдано.

 

Згідно з вироком суду ОСОБА_1 визнано винним і засуджено за те, що він, працюючи в.о. голови СПК “Ровненський”, розташованого в с. Ровне Тарутинського р-ну Одеської області, приблизно в квітні - травні 2005 року склав і видав протокол загальних зборів СПК “Ровненський” від 30 квітня 2005 року, на якому ніби розглядалося питання про передачу майнових паїв фермерським господарствам та приватним особам та про вихід пайовиків  з СПК, хоча такі збори не проводилися.

 

В цей же період ОСОБА_1 склав і надав в інспекцію Держтехнагляду в Тарутинському районі завірену печаткою і ним підписану копію протоколу загальних звітних зборів СПК “Ровненський” за №1 від 16 березня 2005 р. про виділення колишнім шести членам СПК майнових паїв і зокрема трактора “Т-150” та автомобіля “ГАЗ-53” на загальну суму 34 000 гривень, хоча це питання на звітних зборах 16 березня 2005 року не розглядалося.

Крім того ОСОБА_1 склав і видав в Тарутинське РБТІ виписки із протоколу загальних зборів СПК “Ровненський” за № 1 від 16 березня 2005 року, від 30 квітня 2004 року та від 31 квітня 2005 року, в які вніс завідомо неправдиві відомості, про відділення колишнім членам СПК в кількості 19 осіб сільськогосподарського інвентарю на загальну суму 134 532 гривні, та склав фіктивний акт прийому - передачі майнового паю від 19 березня 2005 року, хоча таких зборів не проводилося і це питання не розглядалося.

Органами досудового слідства ОСОБА_1 обвинувачувався у тому, що він 20 серпня 2004 року від імені СПК “Ровненський” уклав договір купівлі-продажу насіння соняшника на площі у 300 га приватному підприємцю ОСОБА_2, хоча ця площа перебувала у заставі згідно з договором № 1 від 12 травня 2004 року з ТОВ “Зернова компанія Фінінвестхліб“, тобто вчинив злочин передбачений ст. 367 ч. 2 КК України.

 

Виправдовуючи ОСОБА_1 за цим законом, суд вказав, що матеріалами справи це обвинувачення не підтверджено.

 

16 серпня 2007 року Апеляційний суд Одеської області за апеляцією потерпілої  ОСОБА_2  названий  вирок  в  частині виправдання ОСОБА_1 скасував і постановив свій вирок, за яким  визнав його винним за ст. 367 ч. 2 КК України і призначив за цим законом покарання у виді двох років позбавлення волі з позбавленням права займати посади, пов'язані з господарсько-розпорядчою діяльністю строком на 2 роки без штрафу.

 

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від покарання з іспитовим строком на 1 рік, а на підставі ст. 1 п. “б” Закону України “Про амністію” від 19 квітня 2007 року від призначеного покарання звільнено взагалі.

Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь потерпілої ОСОБА_2 202 250 гривень на відшкодування матеріальної шкоди.

В рахунок відшкодування шкоди передано ОСОБА_2 114 тон 230 кг насіння соняшника, яке належить ЧП “Копарани” в особі ОСОБА_1

 

На вирок апеляційного суду подане касаційне подання прокурора.

 

У касаційному поданні прокурор, який брав участь у розгляді справи апеляційним судом, просить вирок апеляційного суду скасувати, а справу направити на новий апеляційний розгляд.

         Доводи подання обґрунтовуються тим, що  суд  в  порушення  вимог  ст. 332-335 КПК України, не сформулював обвинувачення ОСОБА_1, не вів протоколу судового засідання та не дав останнього слова обвинуваченому, чим істотно порушив вимоги процесуального закону.

 

Заслухавши доповідача, прокурора, який підтримав касаційне подання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи подання, колегія суддів вважає, що подання підлягає  задоволенню, а  вирок  апеляційного суду - скасуванню з таких підстав.

 

Скасовуючи виправдувальний вирок суду першої інстанції і постановляючи свій обвинувальний вирок, апеляційний суд обґрунтував свої висновки сукупністю  доказів у справі, які досліджені судом першої інстанції і яким суд дав іншу оцінку.

 

Відповідно до ст. 67 КПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

 

Основним засобом фіксації перебігу судового розгляду справи є протокол судового засідання, у якому відображаються всі істотні моменти розгляду справи.

 

Із справи не видно, які докази досліджував суд апеляційної інстанції, які були заперечення, чи витримані вимоги щодо права засудженого на захист і таке інше, оскільки  у справі відсутній протокол судового засідання.

 

Таким чином, апеляційний суд постановив свій вирок на недосліджених у судовому засіданні доказах, тобто порушив  принцип безпосередності дослідження доказів.

 

Пленум Верховного Суду України у Постанові від 15.05.2006 року “Про практику постановлення судами вироків (постанов) при  розгляді кримінальних справ в апеляційному порядку” у п. 5 дав роз'яснення, що “виходячи із принципу безпосередності дослідження доказів, апеляційний суд не вправі дати їм іншу оцінку, ніж та, яку дав суд першої інстанції, якщо їх не було досліджено під час апеляційного розгляду справи ...”.

 

Крім того, відповідно до ст. 378 КПК України, вирок апеляційного суду повинен відповідати вимогам, зазначеним у статтях 332-335 КПК України.

Апеляційний суд, зазначивши у вироку зміст вироку суду першої інстанції та суть апеляції, не вказав у вироку фабулу обвинувачення, встановлену судом апеляційної інстанції, а лише зазначив, що обвинувачення, яке було пред'явлене ОСОБА_1 є вірним і доведеним.

Крім того із вироку не видно як бути з покаранням, яке призначене ОСОБА_1 вироком місцевого суду за ст. 366 ч. 1 КК України, який не скасовувався.

Оскільки суд апеляційної інстанції порушив вимоги п. 10 ст. 370 п. 1 ст. 369 КПК України, вирок підлягає скасуванню, а справа - направленню на новий апеляційний розгляд.

При новому апеляційному розгляді справи суду належить виконати зазначені вище  вимоги закону при постановлені свого вироку і в залежності від встановленого прийняти законне і обґрунтоване рішення.

 

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 394-396 КПК України, колегія суддів, -

 

у х в а л и л а:

 

         Касаційне подання прокурора задовольнити.

 

         Вирок Апеляційного суду Одеської області від 16 серпня 2007 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на новий апеляційний розгляд в іншому складі суддів.

 

судді:

 

   Філатов В.М.                               Косарєв В.І.                         Гриців М.І.