У х в а л а

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

 Верховного Суду України у складі

розглянувши в судовому засіданні в м.Києві  11 грудня 2007 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на вирок Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 25 січня 2007 року  та ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 28 березня 2007 року,

в с т а н о в и л а :

вироком суду

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

уродженця та жителя м.Запоріжжя,

громадянина України,

судимого 25.11.2004 року за ч.ч.1, 2 ст.309 КК України на 2 роки позбавлення волі з випробуванням із іспитовим строком 2 роки, -

засуджено: за ч.2 ст.309 КК України на 2 роки позбавлення волі;

за ч.2 ст.15, ч.2 ст.186 КК України на 4 роки позбавлення волі.

На підставі ст.70 КК України за сукупністю злочинів ОСОБА_1 призначено 4 роки позбавлення волі.

Відповідно до ст.71 КК України за сукупністю вироків ОСОБА_1 остаточно призначено 4 роки 1 місяць позбавлення волі.

ОСОБА_1 засуджено за те, що він 18 серпня 2006 року в посадці по вул.Карпенка-Карого м.Запоріжжя повторно незаконно придбав за 20 грн. без мети збуту у невстановленої слідством особи 1,2 мл. особливо небезпечного наркотичного засобу - опію ацетильованого,  що у перерахунку на суху речовину складає 0, 267 гр., який переніс до будинку НОМЕР_1 по цій же вулиці, де й був затриманий працівниками міліції.

Крім цього, 6 травня 2006 року ОСОБА_1 навпроти 8-ї міської поліклініки  по вул.Харчовій м.Запоріжжя, застосовуючи насильство, яке не було небезпечним для життя та здоров»я потерпілого ОСОБА_2, намагався заволодіти його мобільним телефоном «Сіменс С 75» вартістю 700 грн., але свій злочинний намір не довів до кінця по незалежній від його волі причині.

Ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 28 березня 2007 року зазначений вирок залишено без зміни.

                У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1, не оскаржуючи висновки суду щодо фактичних обставин справи, зазначає, що судом першої та апеляційної інстанції не повною мірою враховані обставини вчинених ним злочинів та дані про його особу, що призвело до призначення йому суворого покарання і ставить питання про  скасування оскаржуваних рішень та винесенням нового вироку із застосуванням положень ст.69 КК України та пом»якшенням покарання.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касатора, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Як видно з матеріалів справи, висновки суду про доведеність вчинення засудженим ОСОБА_1 вказаних злочинів за викладених у вироку обставин стверджуються повним визнанням вини самим засудженим щодо незаконного придбання наркотичного засобу. Що стосується замаху на грабіж, то висновки суду в цій частині стверджуються показаннями потерпілого ОСОБА_2,  свідка ОСОБА_3,   даними протоколів впізнання, очних ставок між ОСОБА_1 і ОСОБА_2 та між  ОСОБА_1 і ОСОБА_3, висновком судово-медичної експертизи, іншими зібраними по справі доказами.

 Виходячи з фактичних обставин справи, суд правильно застосував щодо засудженого ОСОБА_1 кримінальний закон при кваліфікації його дій за ч.2 ст.309, ч.2 ст.15 ч.2 ст.186 КК України.

Призначене ОСОБА_1 покарання відповідає вимогам ст.65 КК України, оскільки його вид та строк визначено судом з урахуванням ступеню тяжкості вчиненого злочину і даним про особу, з яких видно, що він уже засуджувався за аналогічний злочин, на шлях виправлення не став і вчинив новий злочин у період іспитового строку, тому підстав для застосування ст.69 КК України не вбачається.

Порушень вимог кримінально-процесуального закону, які тягнуть скасування вироку по  справі, не встановлено.

З наведеного вбачається, що передбачені законом підстави для призначення кримінальної справи до касаційного розгляду з повідомленням осіб, зазначених у ст.384 КПК України, відсутні.

Керуючись ст.394 КПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а :

у задоволенні касаційної скарги засудженого ОСОБА_1 відмовити.

 с у д д і :

Кармазін Ю.М.                    Таран Т.С.                               Пекний С.Д.