ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

УХВАЛА

26.04.11 Справа №  23/5009/2145/11

  С уддя   Шевченко Т.М.

розглянувши матеріали заяви

ініціюючого кредитора –Фізичної особи –підприємця ОСОБА_2 (08300, АДРЕСА_1, ідент. код НОМЕР_1)

про порушення справи про банкрутство

боржника –Приватного підприємства «Адверс»(69013, м. Запоріжжя, вул. Горького, 1, оф. 535, ідент. код юридичної особи 3686718),

 ВСТАНОВИВ:

 22.04.2011 р. до господарського суду Запорізької області надійшла заява (вх.№2275/09-05) ФОП ОСОБА_2 про порушення відносно ПП «Адверс»провадження у справі про банкрутство.

Суд, вивчивши заяву та додані до неї матеріали, вважає, що вказана заява підлягає поверненню без розгляду з наступних підстав.

Згідно із ч. 1 ст. 5 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 41 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»суддя не пізніше п'яти днів з дня надходження повертає заяву про порушення справи про банкрутство і додані до неї документи без розгляду, про що виносить ухвалу, якщо: не подано доказів щодо сплати державного мита у встановлених порядку та розмірі; з інших підстав, передбачених статтею 63 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням вимог цього Закону.

Згідно із ч. 13 ст. 7 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»із заяв про порушення справи про банкрутство справляється державне мито відповідно до закону.

Розмір ставок державного мита передбачений Декретом Кабінету Міністрів України «Про державне мито»від 21 січня 1993 року № 7-93.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до статті 36 Господарського кодексу України письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Кредитором надано квитанцію № к12/7/22 від 07.04.2011 р., з якої вбачається, що державне мито сплачене не заявником, а ОСОБА_3 Тобто фактично заявником не надано належних доказів, які підтверджують сплату державного мита безпосередньо кредитором, що є підставою для повернення заяви без розгляду згідно абз. 3 ч. 1 ст. 9 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Пунктом 10 частини 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо: не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів; не подано доказів сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Згідно із ст. 471 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу визначається Кабінетом Міністрів України за поданням Вищого господарського суду України.

Порядок оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 року N 1258.

Документ про оплату витрат додається до заяви, яку особа подає до суду відповідно до процесуального законодавства.

Кредитором до заяви додано квитанцію № к12/7/41 від 07.04.2011 р., яка свідчить про оплату витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу ОСОБА_3 Тобто докази сплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу безпосередньо заявником за ініціювання справи про банкрутство боржника ПП «Адверс»відсутні.

Оскільки заява про порушення провадження у справі про банкрутство повинна бути подана з додержанням вимог, встановлених вищезазначеними нормами Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» та Господарського процесуального кодексу України, відсутність доказів сплати державного мита у встановлених порядку та розмірі і доказів сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу є підставами для повернення заяви без розгляду у відповідності до абзаців 3, 5 ч. 1 ст. 9 «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»та п. 10 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про повернення заяви кредитору без розгляду за зазначених вище підстав.

Керуючись ст. 5, абз. 3, 5 ч. 1 ст. 9 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», ст.ст. 41, 45, п. 10 ч. 1 ст. 63, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

  УХВАЛИВ:

Повернути заяву Фізичної особи –підприємця ОСОБА_2 (Київська область, м. Бориспіль) про порушення справи про банкрутство і додані до неї документи без розгляду.

Завірені примірники ухвали надіслати: ФОП ОСОБА_2, ПП «Адверс».

Додаток на адресу заявника: заява з додатками на 10-ти, в тому числі квитанції: № к12/7/41 від 07.04.2011 р., № к12/7/22 від 07.04.2011 р., № 41к від 07.04.2011 р., № 22к від 07.04.2011 р.

  Суддя                                                                      Т.М. Шевченко