РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
"18" квітня 2011 р. Справа № 20/4
Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючий суддя Петухов М.Г.
суддя Гулова А.Г. ,
суддя Маціщук А.В.
при секретарі Водоп'ян О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача Фермерського господарства "ОСОБА_1"
на рішення господарського суду Рівненської області від 14.02.11 р.
у справі №20/4 ( суддя Василишин А.Р.)
за позовом Прокурора Корецького району в інтересах держави в особі Аграрного фонду Державної спеціалізовної бюджетної установи
до Фермерського господарства "ОСОБА_1"
про стягнення в сумі 99 372 грн. 55 коп.
за участю представників сторін:
від позивача - Богуцький В.О.
від відповідача - ОСОБА_2
від органу прокуратури - не з'явився
ВСТАНОВИВ:
13 грудня 2010 року Прокурор Корецького району (далі по тексту - Прокурор) в інтересах держави в особі Аграрного фонду Державної спеціалізовної бюджетної установи звернувся в господарський суд Рівненської області з позовною заявою, в якій просить стягнути з Фермерського господарства “ОСОБА_1” на користь держави в особі Аграрного фонду Державної спеціалізовної бюджетної установи кошти за невиконання умов форвардного біржового контракту № 581Ф від 6 березня 2009 року в сумі 99 372 грн. 55 коп.
Прокурором було подано заяву від 25 січня 2011 року (а.с. 28) до господарського суду Рівненської області, в якій уточнено прохальну частину позову та просить стягнути з відповідача на користь держави в особі позивача 99 372 грн. 55 коп. штрафних санкцій.
Рішенням господарського суду Рівненської області від 14.02.2011р. у справі № 20/4 позов прокурора Корецького району в інтересах держави в особі Аграрного фонду Державної спеціалізованої бюджетної установи до ФГ „ОСОБА_1" про стягнення в сумі 99372,55 грн. задоволено. Стягнуто із ФГ „ОСОБА_1" в доход державного бюджету України 99363,02 грн. штрафу та 9,53 грн. пені, 993,73 грн. державного мита, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
При прийнятті вказаного вище рішення, місцевий господарський суд виходив з того, що відповідачем не виконано умов форвардного біржового контракту № 581Ф від 06.03.2009р. (далі по тексту - Контракт) та додаткових договорів щодо передачі позивачу пшениці 4 класу в кількості 437,873 тонн по ціні за тонну з ПДВ 1 134 (одна тисяча сто тридцять чотири) грн. 61 коп. на загальну суму 496 815 (чотириста дев’яносто шість тисяч вісімсот п’ятнадцять) грн. 08 коп. та щодо терміну здіснення вказаної передачі.
Беручи до уваги положення п. 7.2. Контракту, згідно якого відповідачем за невиконання умов Контракту щодо обсягів поставки сплачується штраф у розмірі 20 відсотків вартості недопоставленого товару, суд першої інстанції погодився з вірністю проведеного позивачем розрахунку штрафу в розмірі 99 363,02 грн.
Разом з тим, суд погодився із вірністю проведеного позивачем розрахунку пені за період з 1 жовтня 2010 року по 8 жовтня 2010 року в розмірі 9 (дев’ять) грн 53 коп. відповідно до пункту 7.5. Контракту, згідно якого, у разі виконання позивачем пункту 5.2. та невиконання відповідачем пункту 2.1. цього Контракту, з відповідача стягується пеня у розмірі 0.1 відсотків вартості недопоставленого товару, з якого допущено прострочення виконання за кожен день прострочення.
Не погоджуючись із винесеним рішенням суду першої інстанції, Фермерське господарство “ОСОБА_1” звернулось з апеляційною скаргою до Рівненського апеляційного господарського суду, в якій просить рішення господарського суду Рівненської області від 14 лютого 2011 року у справі № 20/4 скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.
Апелянт вважає, що рішення господарського суду є незаконним та таким, що прийнято внаслідок неповного з'ясування обставин справи та з порушенням норм матеріального законодавства.
На підтвердження своїх доводів, скаржник враховує наступне.
Згідно Форвардного біржового контракту № 581 ф від 6 березня 2009 року із змінами, які було внесено додатковим договором № 1 від 28 вересня 2009 року, додатковим договором № 2 від 30 жовтня 2009 року, додатковим договором № 3 від 31 грудня 2009 року, продавець (відповідач) зобов'язався передати покупцю (позивачу) 437,873 тонн пшениці 4 класу на загальну суму 496815,08 грн., місяцем поставки визначено серпень 2009 року.
Виконання контракту у 2009 році виявилося неможливим внаслідок стихійного лиха, що є форс-мажорною обставиною, підтвердженою торгово-промисловою палатою України.
Відповідач стверджує, що з зібраного урожаю пшениці 2010 року у продавця не виявилось пшениці 4- го класу, що підтверджується Посвідченням випробовуваної лабораторії Рівненської обласної державної хлібної інспекції.
Скаржник вказує на те, що відповідно до п. 8.1. контракту, сторони звільняються від відповідальності за неналежне виконання зобов'язань внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажор). У зв'язку із зазначеним, ФГ “ОСОБА_1”звільняється від відповідальності за неналежне виконання договірних зобов'язань.
Разом з тим, враховуючи положення ч. 3 ст. 8, ч.3 ст. 232 ГК України, апелянт вказує на те, що пред'явлення прокурором вимоги щодо сплати штрафних санкцій за господарське правопорушення суперечить нормам Господарського кодексу України.
Окрім того, скаржник зазначає, що позов подано прокурором у грудні 2010 року. Відповідно до ч.2 ст. 258 ЦК України, позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені). Сплив позовної давності є підставою для відмови у позові. Тому, просить суд застосувати позовну давність та відмовити в позові в зв'язку із спливом позовної давності.
Апелянт також вказує на те, що вимога щодо стягнення пені задоволена судом всупереч положенням ч. 6 ст. 232 ГК України, відповідно до якої нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
В свою чергу, від прокурора та позивача надійшли відзиви на апеляційну скаргу відповідача, в яких просять рішення господарського суду Рівненської області від 14 лютого 2011 року у справі № 20/4 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
На спростування доводів, викладених в апеляційній скарзі, прокурор та позивач у відзивах вказують наступне.
Статтею 121 Конституції України визначено, що на органи прокуратури покладається представництво інтересів держави в суді у випадках, визначених Законом.
Відповідно до ст. 36-1 Закону України "Про прокуратуру", представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом.
Однією із форм представництва є звернення до суду з позовами про захист прав і свобод іншої особи, невизначеного кола осіб, прав юридичних осіб, коли порушуються інтереси держави або про визнання незаконними правових актів, дій чи рішень органів і посадових осіб.
Підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.
На виконання умов форвардного біржового контракту від 06.03.09 № 581ф, Аграрний фонд перерахував ФГ “ОСОБА_1”авансовий платіж в розмірі 1 041 815,48 грн.
Згідно Додаткового договору № 1 до форвардного біржового контракту від 06.03.09р. № 581ф, предмет контракту з 2000,0 тонн пшениці 4 класу на загальну суму 2 269 220,0 грн. змінено на 509,653 тонн пшениці 3 класу на загальну суму 637 795,05 грн. та 1437,88 тонн пшениці 4 класу на суму 1 631 433,03грн.
В свою чергу, ФГ “ОСОБА_1” поставило 02.10.10 509,653 тонн пшениці 3 класу на загальну суму 637 795,05 грн., про що свідчить Акт приймання-передавання до форвардного біржового контракту від 06.03.09 № 581ф.
Позивач зазначає, що ФГ “ОСОБА_1” вже поставило Аграрному фонду 509,653 тонн пшениці 3 класу на загальну суму 637 795,05 грн., у зв'язку з чим недопоставленим залишилось 437,87 тонн пшениці 4 класу на суму 496815,08грн.
Виходячи із положень п.п. 7.2., 7.5. Контракту, позивач зазначає, що загальна сума штрафних санкцій, яка підлягає до стягнення з ФГ ОСОБА_1 складає 99 372,55 грн.
Враховуючи наведені вище аргументи, Прокурор та позивач наголошують на тому, що рішення суду першої інстанції є цілком законним та відповідає встановленим обставинам справи.
18 квітня 2011 року в судовому засіданні Рівненського апеляційного господарського суду скаржник підтримав доводи, наведені в апеляційній скарзі, вважає, що судом першої інстанції при винесенні даного рішення було порушено норми матеріального та процесуального права. У зв'язку із зазначеним, рахує, що рішення господарського суду Рівненської області від 14 лютого 2011 року у справі № 20/4 слід скасувати, в задоволенні позовних вимог відмовити.
Представник Аграрного фонду Державної спеціалізовної бюджетної установи в судовому засіданні заявив, що з доводами апелянта не погоджується, вважає їх безпідставними, а оскаржуване рішення таким, що відповідає встановленим обставинам справи та нормам закону. З огляду на зазначене, просить суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги.
Прокурор Корецького району в інтересах держави в особі Аграрного фонду Державної спеціалізовної бюджетної установив в судовое засідання не з'явився.
Враховуючи приписи ст.ст.101,102 ГПК України про межі та строки перегляду справ в апеляційній інстанції, той факт, що сторони були належним чином та своєчасно повідомлені про дату, час та місце судового засідання, про що свідчать поштові повідомлення, направлені сторонам у справі (а.с. 144-145), колегія суддів визнала за можливе здійснювати розгляд апеляційної скарги за відсутності представника однієї із сторін.
Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом при винесенні рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а оскаржуване рішення залишити без змін, виходячи з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що 6 березня 2009 року між позивачем та відповідачем був укладений форвардний біржовий контракт № 581Ф (а.с. 7-8), відповідно до пункту 1.1. якого в порядку та умовах даного Контракту відповідач зобов’язався передати у власність позивача пшеницю 4 класу в кількості 2 000 тонн по ціні за тонну без ПДВ 945 грн. 51 коп. та по ціні за тонну на базисі поставки з ПДВ 1 134 грн. 61 коп., на загальну суму 2 269 220 грн. 00 коп.
Пунктом 2.1. Контракту визначено, що відповідач поставляє позивачу на базисі поставки Закритого акціонерного товариства “Рівне-Борошно” в термін до 1 жовтня 2009 року.
У відповідності до пункту 2.2. Контракту, поставка вважається здійсненою в момент підписання акту приймання-передачі товару на базисі поставки відповідно до умов цього Контракту.
У відповідності до пункту 5.2. Контракту, позивач протягом 3 робочих днів з моменту укладення контракту на торгах Аграрної біржі зобов’язується перерахувати кошти (авансовий платіж ) на поточний рахунок продавця в розмірі 50 % від суми контракту.
Позивач на виконання умов Контракту, перерахував відповідачу авансовий платіж в сумі 1 041 815 (один мільйон сорок одна тисяча вісімсот п’ятнадцять) грн. 48 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 591 від 13 березня 2009 року ( а. с. 35).
28 вересня 2009 року між позивачем та відповідачем був укладений додатковий договір № 1 до Контракту (а.с. 31), яким визначено, що відповідач зобов’язався передати у власність позивача пшеницю 4 класу в кількості 1 437,88 тонн по ціні за тонну з ПДВ 1 134 грн. 61 коп. та пшеницю 3 класу в кількості 509,653 тонн по ціні за тонну з ПДВ 1 251 грн. 43 коп. на загальну суму 2 269 228 грн. 08 коп.
2 жовтня 2009 року згідно акту приймання-передавання до Контракту та додаткового договору № 1 від 28 вересня 2009 року, що підписаний уповноваженими представниками обох сторін ( а. с. 9), відповідачем було передано позивачу зерно пшениці гр. “А” 3 класу у кількості 509,653 тонн по ціні за тонну з ПДВ 1 251 грн. 43 коп. на загальну суму 637 795 грн. 05 коп.
30 жовтня 2009 року між позивачем та відповідачем був укладений додатковий договір № 2 до Контракту (а.с. 29), яким визначено, що відповідач зобов’язався передати у власність позивача пшеницю 4 класу в кількості 1 437,88 тонн по ціні за тонну з ПДВ 1 134 грн. 61 коп. на загальну суму 1 631 433 грн. 03 коп.
Крім того, вказаним вище додатковим договором № 2 також визначено, що строк поставки товару визначається терміном до 1 жовтня 2010 року.
31 грудня 2009 року між позивачем та відповідачем був укладений додатковий договір № 2 до Контракту (а.с. 30), яким визначено, що відповідач зобов’язався передати у власність позивача пшеницю 4 класу в кількості 437,873 тонн по ціні за тонну з ПДВ 1 134 грн. 61 коп. на загальну суму 496 815 грн. 08 коп.
Із матеріалів справи вбачається, що відповідачем не виконано умов Контракту та додаткових договорів щодо передачі позивачу пшениці 4 класу в кількості 437,873 тонн по ціні за тонну з ПДВ 1 134 (одна тисяча сто тридцять чотири) грн. 61 коп. на загальну суму 496 815 грн. 08 коп. та щодо терміну здіснення вказаної передачі.
Враховуючи положення п. 7.2. Контракту, відповідно до якого відповідачем за невиконання умов Контракту щодо обсягів поставки сплачується штраф у розмірі 20 відсотків вартості недопоставленого товару, суд апеляційної інстанції погоджується із висновком місцевого суду на підставі розрахунку, проведеного позивачем, щодо стягнення штрафу в розмірі 99 363,02 грн.(а.с. 4).
Поряд з тим, суд апеляційної інстанції погоджується із висновком суду першої інстанції щодо стягнення пені за період з 1 жовтня 2010 року по 8 жовтня 2010 року в розмірі 9 грн 53 коп. у відповідності до п. 7.5. Контракту, згідно якого у разі виконання позивачем пункту 5.2. та невиконання відповідачем пункту 2.1. цього Контракту з відповідача стягується пеня у розмірі 0.1 відсотків вартості недопоставленого товару, з якого допущено прострочення виконання за кожен день прострочення.
Враховуючи вищевикладене та встановлені обставини справи, суд апеляційної інстанції вважає, що рішенням господарського суду Рівненської області від 14.02.2011р. у справі № 20/4 є цілком законним та обгрунтованим, не суперечить нормам матеріального та процесуального права, відповідає встановленим обставинам справи.
Разом з тим, Рівненський апеляційний господарський суд не приймає до уваги доводи скаржника з приводу настання форс-мажорних обставин, які унеможливили виконання відповідачем зобов'язань по Контракту, виходячи з наступного.
Згідно п. 8.1. Контракту, сторони звільняються від відповідальності за неналежне виконання зобов'язань унаслідок обставин непереборної сили (форс-мажор) за умови, що дані обставини сталися не з вини сторін та безпосередньо вплинули на своєчасне виконання договірних зобов'язань.
Відповідно до п. 8.2. Контракту, сторона, для якої склалися форс-мажорні умови, повинна в короткий строк, але не пізніше 5 днів, повідомити іншу сторону про настання і припинення обставин, які перешкоджають виконанню договірних зобов’язань.
Пунктом 8.3. Контракту встановлено, що неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про настання або припинення даних обставин непереборної сили позбавляє сторону права посилатися на дані обставини.
Висновком Торгово-промислової палати України про форс-мажорні обставини № 3332/05-4 від 21.09.2009р. визначено, що несприятливі погодні умови, які спричинили пошкодження сільськогосподарських культур на площах ФГ “ОСОБА_1” станом на 05.08.2009р., є форс-мажорними обставинами.
Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що про виникнення форс - мажорних обставин станом на 05.08.2009 року Аграрний фонд було повідомлено ФГ “ОСОБА_1” лише 23 жовтня 2009 року (а.с. 76).
Таким чином, має місце несвоєчасне повідомлення про форс - мажорні обставини станом на 2009 рік, що у відповідності до умов Контракту позбавляє відповідача права посилатися на такі обставини.
Окрім того, доводи апелянта з приводу неможливості виконання своїх договірних зобов'язань у 2010 році у зв'язку із несприятливими погодніми умовами спростовуються. Адже, в матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження факту виникнення форс-мажорних обставин станом на 2010 рік. Водночас, відповідачем позивача взагалі не було повідомлено про виникнення обставин такого характеру у 2010 році, що підтверджується відсутністю відповідних повідомлень у матеріалах справи.
Розглядаючи аргументи відповідача, наведені в апеляційній скарзі, з приводу того, що позов подано прокурором у грудні 2010 р., тому, у відповідності до ч.2 ст. 258 ЦК України, має місце сплив позовної давності, що є підставою для відмови у позові, суд апеляційної інстанції враховує наступне.
Відповідно до ч. 3 ст. 267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. З матеріалів справи вбачається, що заяву про застосування позовної давності жодною із сторін у суді першої інстанції не було заявлено, у зв'язку з чим у апеляційного господарського суду немає підстав для застосування позовної давності при вирішенні даного спору.
Отже, відповідачем належним чином не доведено факт відсутності зобов'язання щодо сплати штрафних санкцій, натомість вимоги позивача належним чином підтверджені наявними в матеріалах справи доказами. З огляду на це, суд апеляційної інстанції не враховує заперечення апелянта на рішення місцевого суду, оскільки останні є необгрунтованими та спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.
Суд апеляційної інстанції також зазначає, що рішення суду першої інстанції в частині відмови відповідачу у зменшенні розміру штрафних санкцій обгрунтоване та відповідає нормам закону.
Зокрема, відповідно до положень ст. 233 ГК України, ст. 83 ГПК України, суду надано право зменшувати розмір неустойки, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов’язання.
Слід враховувати, що зменшення розміру штрафних санкцій в порядку, передбаченому вказаними нормами чинного законодавства, передбачає можливість зменшення розміру штрафних санкцій як право суду, а не його обов’язок.
Оскільки, судом першої інстанції не встановлено виняткових обставин, які б могли слугувати підставою для використання судом наданого йому права щодо зменшення розміру неустойки, то відсутні підстави для задоволення вимог відповідача щодо зменшення розміру штрафних санкцій.
З врахуванням викладеного, Рівненський апеляційний господарський суд вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позовні вимоги Прокурора Корецького району в інтересах держави в особі Аграрного фонду Державної спеціалізовної бюджетної установи є цілком обгрунтованими, підтверджені належними доказами, а тому підлягають задоволенню.
Підстави для скасування оскаржуваного рішення відсутні, а тому його слід залишити без змін, а апеляційну скаргу Фермерського господарства "ОСОБА_1" - без задоволення.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103-105, Господарського процесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд, –
ПОСТАНОВИВ:
1. Рішення господарського суду Рівненської області від 14 лютого 2011 року у справі № 20/4 залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача Фермерського господарства "ОСОБА_1" - без задоволення.
2. Справу №20/4 направити в господарський суд Рівненської області.
Головуючий суддя Петухов М.Г.
Суддя Гулова А.Г.
Суддя Маціщук А.В.
- Номер:
- Опис: Дії виконавчої служби
- Тип справи: Скарга на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби
- Номер справи: 20/4
- Суд: Господарський суд Донецької області
- Суддя: Петухов М.Г.
- Результати справи:
- Етап діла: Призначено до судового розгляду
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 27.07.2015
- Дата етапу: 24.09.2015
- Номер:
- Опис: Про спонукання вчинити певні дії
- Тип справи: Видача дублікату наказу (2-й розділ звіту)
- Номер справи: 20/4
- Суд: Господарський суд Донецької області
- Суддя: Петухов М.Г.
- Результати справи:
- Етап діла: Призначено склад суду
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 29.10.2015
- Дата етапу: 29.10.2015
- Номер:
- Опис: про заміну сторони у виконавчому провадженні
- Тип справи: Заміна сторони у виконавчому провадженні (2-й розділ звіту)
- Номер справи: 20/4
- Суд: Господарський суд Чернігівської області
- Суддя: Петухов М.Г.
- Результати справи:
- Етап діла: Розглянуто
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 21.08.2019
- Дата етапу: 30.08.2019