Судове рішення #14760930

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

  79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

  РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.04.11                                                                                           Справа№ 5015/1250/11

За позовом: Фізичної особи –підприємця ОСОБА_1, м.Львів

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Ганна”, м.Жовква Львівської області

Про стягнення 29 710,57грн.

Суддя Хабіб М.І.

Секретар Савченко Ю.А.                                            

Представники:

Від позивача – ОСОБА_1 –підприємець, ОСОБА_2 –представник

Від відповідача – не з’явився

  Суть спору: Позов заявлено про стягнення 29710,57грн. в т.ч.: 24 097,50 грн. основного боргу, 3 575,83 грн. втрат від інфляції, 1 126,06грн. 3% річних та 911,18грн. пені.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що сторонами укладено договір купівлі –продажу №3 від 01.08.2009 р., відповідно до умов якого продавець (позивач) зобов’язується  передати  відповідачеві товар, а покупець (відповідач) зобов’язується прийняти і оплатити його в порядку і на умовах, передбачених цим договором.

Посилаючись на накладні, вказані у позовній заяві, позивач зазначає, що він поставив відповідачеві борошно в серпні 2009р.  на суму 38 597,50грн.

Як зазначено у позовній заяві, відповідно до п.3.2.2 договору покупець зобов’язаний провести оплату у встановлений термін. Пунктом 2.2 договору передбачено, що кінцевий термін сплати складає 7 банківських днів з моменту отримання товару. Отриманий товар відповідач оплатив частково, неопалаченим залишився товар на суму 24 097,50 грн.

На підставі п.4.2 договору позивачем заявлена до стягнення пеня в сумі 911,18 грн., яка нарахована в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за період з грудня 2010р. по березень 2011р.

Крім того, на підставі ст. 625 ЦК України позивачем заявлені до стягнення втрати від інфляції в сумі 3575,83 грн.за вересень 2009р. –лютий 2011р. та 3% річних в сумі 1126,06 грн., нараховані за період з 01.09.2009р. по 09.03.2011р.

         Позивач та його представник  в судове засідання з’явились, позовні вимоги підтримують в повному обсязі.  

Відповідач явку представника в судові засідання не забезпечив, відзиву на позов чи будь-яких пояснень не подав, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, підтвердженням чого є повідомлення про вручення 15.03.2011 року, 30.03.2011р.  поштових відправлень, які додані до матеріалів справи.

         Розглянувши спір в порядку вимог ст.75 ГПК України, суд встановив наступне.

01.08.2009 року сторонами укладено договір купівлі –продажу №3 від 01.08.2009 р., відповідно до умов якого продавець (позивач) зобов’язується  передати покупцеві

(відповідачеві)  належний йому товар –борошно в кількості 30 тонн, а покупець (відповідач) зобов’язується прийняти і оплатити його в порядку і на умовах, передбачених цим договором.

На виконання умов вказаного договору, позивач поставив відповідачу борошно загальною вартістю 38 597,50 грн. по накладних: №77 від 06.08.2009 р. на суму 185 грн., №079 від 07.08.2009 р. на суму 7 162,50 грн., №080 від 11.08.2009 р. на суму 22500,00 грн., №81 від 20.08.2009 р. на суму 8750,00 грн. Оригінали накладних оглянуті в судовому засіданні , копії долучено до матеріалів справи.

Відповідно до п.3.2.2 договору, покупець зобов’язаний провести оплату у встановлений термін. Пунктом 2.2 договору передбачено, що кінцевий термін сплати складає 7 банківських днів з моменту отримання товару.

Отриманий товар відповідач оплатив частково наступними платежами: 07.08.2009 р. –1000,00 грн., 11.08.2009 р. –1500,00 грн., 17.08.2009 р. –4000,00 грн., 18.08.2009 р. –2000,00 грн., 21.08.2009 р. –4000,00 грн., 02.11.2009 р. –1500,00 грн.

Сума заборгованості відповідача перед позивачем становила 24 597,50 грн.

Названа сума боргу підтверджується актами звірки взаєморозрахунків  за період з 01.06.2009р. по 09.12.2009р.,   з 01.02.2009р. по 25.02.2010р., з 01.04.2010р. по 30.06.2010р.,  з 01.07.2010р. по 02.08.2010р.та з 01.08.2010р. по 23.09.2010р., які підписані двома сторонами.

18.06.2010 р. позивач надіслав  відповідачу претензію з вимогою про сплату 24 597,50 грн. боргу, після чого відповідач сплатив ще два платежі: 10.12.2010 р.- 300,00 грн. та 15.12.2010 р.- 200,00 грн.

Отже, заборгованість відповідача становить 24 097,50 грн.

На день вирішення спору доказів сплати боргу в сумі 24 097,50 грн. відповідач суду не подав, як і не подав жодних заперечень проти позову.

 Дослідивши всі обставини справи, заслухавши пояснення позивача і його представника та оцінивши подані докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення  частково з наступних підстав.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає товар у власність другої сторони (покупця), а покупець зобов’язується прийняти та оплатити товар (ст.655 ЦК України).

Згідно із ст.692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання ( ст.610 ЦК України).

Боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов’язання, якщо він не приступив до виконання  зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом ( ст.612 ЦК України).

У разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити штрафні санкції ( неустойку, пеню, штраф), що передбачено ст.230 ГК України.

Згідно із п.6 ст.231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошового зобов’язання встановлюються у відсотках, розмір яких обліковується обліковою ставкою НБУ за увесь час користування чужими коштами.

В силу ч.2 ст.343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно із ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Матеріалами справи підтверджено, що на виконання умов договору купівлі –продажу №3 від 01.08.2009 р. позивач поставив відповідачу товар на суму 38 597,50  грн.  За умовами договору кінцевий термін оплати товару складає 7 банківських днів з моменту отримання товару (п.2.2).  Відповідач оплатив товар частково, його заборгованість становить 24 097,50 грн.   

На підставі викладеного, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення 24 097,50  грн. основного боргу, 3 575,83 грн. втрат від інфляції та 1126,06 грн. 3% річних законні, обґрунтовані, підтверджені належними доказами та підлягають до задоволення.

Позовні вимоги в частині стягнення пені не підлягають до задоволення з огляду на наступне.

Відповідно до п.6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Оскільки товар був поставлений в серпні 2009р.,то, враховуючи строк оплати товару ( 7 банківських днів з моменту отримання товару), 6-місячний строк для нарахування пені закінчився в лютому 2010р. Відтак, нарахування пені за період з грудня 2010р. по березень 2011р. є безпідставним.

З огляду на те, що спір виник з вини відповідача, судові витрати (  державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процессу) покладаються на відповідача пропорційно  сумі задоволених позовних вимог.

 На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 22, 33, 34, 36, 43, 44, 49, 75, 82-85, 116  ГПК України, суд

                                                                      ВИРІШИВ:

 1.          Позов задоволити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Ганна”, ідентифікаційний код 30995213, адреса: 80300, Львівська область, м. Жовква, вул. Є. Козака, 8, на користь фізичної особи –підприємця ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_1,  -  24 097,50  грн. основного боргу, 3 575,83 грн. втрат від інфляції та 1 126,06 грн. 3% річних,  287,99 грн. державного мита, 228,76 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

2 .   В стягненні пені відмовити.

 

Суддя                                                                                                    

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація