ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21.04.11 Справа№ 5015/1463/11
Господарський суд Львівської області у складі судді Матвіїва Р.І., при секретарі судового засідання Боржієвській Л.А., розглянув справу
за позовом: Суб’єкта підприємницької діяльності –фізичної особи ОСОБА_1, м. Львів
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрно-промислової фірми «Агрон», м. Львів
про: стягнення 26840 грн. 33 коп .
В судовому засіданні взяли участь представники:
позивача: ОСОБА_2 –представник на підставі довіреності;
відповідача: не з’явився;
Ухвалою господарського суду від 21.03.2011 року порушено провадження у справі за позовом Суб’єкта підприємницької діяльності –фізичної особи ОСОБА_1 (надалі по тексту рішення - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрно-промислової фірми «Агрон»(надалі по тексту рішення - відповідач) про стягнення 26840 грн. 33 коп. боргу, з яких: 25883 грн. 00 коп. сума основної заборгованості та 452 грн. 93 коп. пеня, розгляд справи призначено на 31.03.2011 року. В судовому засіданні 31.03.2011 року представник позивача позовні вимоги підтримав та наполягає на їх задоволенні. Відповідач в судове засідання не з’явився, причини неявки не повідомив, вимоги ухвали господарського суду від 21.03.2011 року не виконав. Розгляд справи відкладено на 14.04.2011 року. В судовому засіданні 14.04.2011 року суд продовжив розгляд справи, відклав розгляд справи на 21.04.2011 року з огляду на відсутність представника відповідача та невиконання ним вимог ухвал суду.
Представнику позивача роз’яснено зміст ст. ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України щодо його прав та обов’язків, зокрема про право заявляти відводи судді.
Від фіксації судового процесу технічними засобами сторона відмовилась.
Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України суд вважає, що справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті.
В судовому засіданні було оглянуто оригінали документів, копії яких додано до позовної заяви.
21.04.2011 року судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повне рішення складене та підписане 22.04.2011 року.
Суть спору: Спір між сторонами виник у зв’язку із невиконанням відповідачем грошових зобов’язань. Позивач просить суд стягнути із відповідача 26840 грн. 33 коп. боргу, з яких 25883 грн. 00 коп. сума боргу та 452 грн. 93 коп. пеня за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань. Борг відповідача перед позивачем виник за отриманий на умовах договору поставки від 25.01.2011 року № 25/01-5 товар відповідно до накладної від 25.01.2011 року № 2 та довіреності на отримання цінностей від 25.01.2011 року № 11.
В процесі розгляду справи суд встановив наступне: 25.01.2011 року між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки № 25/01-5, відповідно до пункту 1.1 якого позивач зобов’язувався поставити і передати у власність відповідачеві товар, а відповідач зобов’язувався прийняти та оплатити їх вартість.
Відповідно до пункту 3.1 даного договору, відповідач зобов’язаний здійснити оплату за отриманий товар на протязі 14 календарних днів з дня отримання товару. Відповідно до накладної від 25.01.2011 року № 2 та довіреності на отримання цінностей від 25.01.2011 року № 11, позивач поставив відповідачеві товар на загальну суму 25883 грн. 00 коп. Відповідно до гарантійного листа від 25.01.2011 року відповідач гарантував позивачеві оплату вартості отриманого згідно договору поставки від 25.01.2011 року № 25/01-5 товару до 08.02.2011 року (протягом чотирнадцяти календарних днів з моменту отримання товару). Борг відповідача перед позивачем за отриманий товар становить 25883 грн. 00 коп.
Дані факти матеріалами справи підтверджується, документарно не спростовувались.
Дослідивши представлені суду докази, заслухавши пояснення представника сторони, суд вважає позовні вимоги підставними, обґрунтованими та такими що підлягають до задоволення частково з огляду на наступне: Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Враховуючи наведене, а також встановлений вище судом факт порушення відповідачем виконання грошового зобов’язання перед позивачем у розмірі 25883 грн. 00 коп., та факт несплати боргу у вказаному розмірі станом на момент розгляду справи, суд вважає за необхідне захистити порушене цивільне право та задоволити позовну вимогу про стягнення 25883 грн. 00 коп.
Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Відповідно до ст. 624 Цивільного кодексу України, якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків. Позивачем заявлено вимогу про стягнення пені в розмірі 452 грн. 93 коп., розрахунок пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ математично здійснений правильно відповідно до умов пункту 8.2 договору поставки від 25.01.2011 року № 25/01-5.
Враховуючи наведене, а також встановлений вище судом факт порушення відповідачем виконання грошового зобов’язання перед позивачем у розмірі 25883 грн. 00 коп., та факт несплати боргу у вказаному розмірі станом на момент розгляду справи, суд вважає за необхідне захистити порушене цивільне право, та задоволити повністю позовні вимоги про стягнення із відповідача 25883 грн. 00 коп. боргу, та пені в розмірі 452 грн. 93 коп. за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до статті 43 Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покласти на відповідача.
Керуючись ст. ст. 525, 549, 526, 624, 626 Цивільного кодексу України, ст. ст. 33, 34, 43, 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -
в и р і ш и в :
Позов задоволити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрно-промислова фірма «Агрон» (79026, м. Львів, вул. Панаса Мирного, код ЄДРПОУ 19170058) на користь Суб’єкта підприємницької діяльності –фізичної особи ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1; реєстраційний номер фізичної особи-підприємця ЄДР НОМЕР_2) 25883 грн. 00 коп. боргу, 452 грн. 93 коп. пені, 263 грн. 33 коп. сплаченого державного мита, 236 грн. сплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати довідку про повернення Суб’єкту підприємницької діяльності –фізичній особі ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1; реєстраційний номер фізичної особи-підприємця ЄДР НОМЕР_2) зайво сплаченого державного мита в розмірі 4 грн. 65 коп.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили, в порядку статті 116 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст. ст. 91- 93 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя