ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
_____________________________________________________________________________________________
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"26" квітня 2011 р.Справа № 30/150-08-3007
Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:
Головуючого судді: Єрмілова Г.А.,
суддів: Воронюка О.Л., Лашина В.В.
при секретарі судового засідання: Хом'як О.С.
за участю представників сторін:
від позивача - Остапова В.В., за довіреністю № 97 від 20.09.10р.;
від відповідача (ФОП ОСОБА_2) - ОСОБА_3, за довіреністю № 2279 від 05.07.10р.;
від Іллічівської транспортної прокуратури - Котюха С.А., посвідчення № 757, дата видачі : 06.12.10;
від Іллічівської міської ради Одеської області - Скрипниченка Д.В., за довіреністю № 17-1169 від 15.12.10р.
від ДП "Центр державного земельного кадастру" в особі Одеської регіональної філії —Осипової Т.В., за довіреністю б/н від 12.01.11р.
судового експерта - ОСОБА_7, згідно посвідчення №1173 від 31.10.2007р.;
начальника землевпорядного відділу Одеського відділення інституту „Укргеоінформ” - Скокової О.О., за довіреністю б/н від 12.01.11р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ДП "Іллічвіський морський торговельний порт"
на рішення господарського суду Одеської області від 27.01.2010р.
у справі №30/150-08-3007
за позовом ДП "Іллічівський морський торговельний порт"
за участю ІІІ особи, яка не заявляє самостяйних вимог на предмет спору, на стороні позивача –Міністерства транспорту та зв’язку України
до 1) Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2
2) Іллічівської міської ради
за участю ІІІ осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів: ДП "Центр державного земельного кадастру" в особі Одеської регіональної філії, Відділу земельних ресурсів у м.Іллічівську Держкомзему України
за участю Іллічівської транспортної прокуратури
про визнання протиправним рішення в частині, визнання частково недійсним договору та зобов'язання вчинити певні дії
Відповідно до ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладався на 29.04.2010р., 13.05.2010р., 27.05.2010р., 17.06.2010р. та 26.04.2011р.
Відповідно до ст.77 ГПК України в судовому засіданні оголошувалась перерва до 01.04.2010р., 24.06.2010р.
Відповідно до ст.44 ГПК України здійснювалась фіксація судового процесу технічними засобами.
ВСТАНОВИЛА:
У липні 2008 року ДП „Іллічівський морський торговельний порт” звернулось з позовом до Іллічівської міської ради Одеської області, Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про визнання недійсними рішення Іллічівської міської ради від 22.02.2007 року № 183/48-V та договору оренди від 06.04.2007 року в частині надання в оренду Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 земельної ділянки площею 0,092 га, що знаходиться в постійному користуванні позивача, та зобов'язання відповідачів відновити порушені права позивача.
Заявою від 26.11.2009 року ДП „Іллічівський морський торговельний порт” остаточно уточнило позовні вимоги, виклавши їх в наступній редакції: “Визнати протиправним рішення Іллічівської міської ради №183/48-V від 22.02.2007 року про передачу в оренду Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 земельної ділянки загальною площею 0,02816 га в частині передачі Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 земельної ділянки площею 0,0916 га , що знаходиться у порту на праві постійного землекористування згідно державного акту від 16.09.1998 року Серія ОД-II № 004798 (аркуш 5); визнати недійсним укладений на підставі рішення Іллічівської міської ради №183/48-V від 22.02.2007 року договір оренди земельної ділянки від 06.04.2007 року поміж Іллічівською міською радою та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 в частині передачі підприємцю земельної ділянки, що знаходиться у порту на праві постійного землекористування згідно державного акту від 16.09.1998 року Серія ОД-II № 004798 (аркуш 5) загальною площею 0,0916 га); зобов'язати відповідачів повернути ДП „Іллічівський морський торговельний порт” частину земельної ділянки площею 0,0196 га, а також поновити межові знаки між земельною ділянкою ДП „Іллічівський морський торговельний порт” та земельною ділянкою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2”.
В обґрунтування позовних вимог, позивач посилався на приписи ст.ст.22,23,30,95,116,152,153, п.12 розділу Х Перехідних положень Земельного кодексу України, ст.ст.203,215 ЦК України, ст.59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", і зазначав про те, що ДП „Іллічівський морський торговельний порт” є законним землекористувачем земельної ділянки, на якій розташовані база відпочинку "Райдужний" та яхт-клуб з берегоукріпленням та огороджувальною спорудою, і частина якої (площею 0,0916 га) була неправомірно передана в оренду Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 на підставі рішення Іллічівської міської ради Одеської області № 183/48-V від 22.02.2007року з подальшим укладанням договору оренди земельної ділянки від 22.02.2007 року між Іллічівською міською радою Одеської області та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2
Рішенням господарського суду Одеської області від 27.01.2010 року по справі № 30/150-08-3007 (суддя Рога Н.В.) в позові відмовлено.
Приймаючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що земельна ділянка, надана в оренду Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2, фактично межує з земельною ділянкою площею 14,29 га, на якій розташована база відпочинку „Райдужна”, що належить ДП „Іллічівський морський торговельний порт”. Зазначена земельна ділянка (площею 14,29 га) у складі земельної ділянки площею 360,47 га була приєднана до раніше виданого позивачу державного акта серії ОД –ІІ № 004798 від 16.09.1998 року на право постійного користування земельною ділянкою площею 4,21 га.
Суд першої інстанції дійшов висновку, що земельна ділянка площею 14,29 га, яка була включена до державного акта серії ОД –ІІ № 004798 від 16.09.1998 року, та земельна ділянка площею 4,21 га, на яку первісно було видано вказаний державний акт серії ОД –ІІ № 004798 від 16.09.1998 року, не є черезсмужними земельними ділянками, мають різне цільове призначення, тому ДП „Іллічівський морський торговельний порт” повинно було одержати самостійний державний акт на земельну ділянку, виділену порту згідно з рішенням Іллічівської міської ради Одеської області від 22.07.1999 року № 49 ХХІІІ „Про переоформлення Іллічівському морському торговельному порту права користування земельною ділянкою під спорудами порту”.
Однак, позивачем не було отримано окремих (самостійних) державних актів на виділені земельні ділянки відповідно до вказаного рішення Іллічівської міської ради Одеської області та не вчинено будь –яких дій до внесення відомостей до Державного земельного кадастру щодо реєстрації своїх прав на земельну ділянку площею 14,29 га.
Тобто, за висновком суду, самим позивачем були порушені норми Інструкції про порядок складання, видачі , реєстрації і зберігання державних актів на право приватної власності на землю, право колективної власності на землю, право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею ( в тому числі на умовах оренди) та договорів оренди землі, Положення про порядок ведення державного земельного кадастру, приписи ст.ст. 107, 125, 202 ЗК України, ст. 23 ЗК України ( в редакції 1990 р.).
Господарський суд також зазначив, що Іллічівською міською радою при прийнятті рішення від 22.02.2007р. № 183/48-V було додержано всі вимоги чинного на той час земельного законодавства України, і оскаржуване рішення було прийнято в межах компетенції цього органу.
Крім того, на час здійснення передачі на умовах оренди підприємцю ОСОБА_2 земельної ділянки площею 0,2816 га за адресою: АДРЕСА_1, раніше встановлені межові знаки земельної ділянки площею 14,29 га, на якій розташована база відпочинку „Райдужний”, були знищені.
З урахуванням викладеного, а також того, що відповідач є власником одноповерхової будівлі бригадного стану з навісом загальною площею 49,30 кв.м, двоповерхової будівлі вахтової –загальною площею 211,30 кв.м та господарчої будівлі –навісу , що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 (нині АДРЕСА_1), місцевий господарський суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову порту.
Не погоджуючись із рішенням суду від 27.01.2010р. ДП„Іллічівський морський торговельний порт” подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на порушення і неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
Зокрема, позивач вказує на те, що порушення прав порту у спірних правовідносинах полягає в тому, що сталося накладення земельної ділянки, переданої в оренду Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2, на земельну ділянку, що належить порту. Вказаний факт встановлено висновком судової експертизи, відповідно до якого загальна площа накладення земельних ділянок складає 0,3970 га.
Крім того, спірна земельна ділянка знаходиться в користуванні порту ще з 1951 року. Належне землекористування порту оформлено державним актом Б № 033093 від 19.06.1992 р.
Рішенням Іллічівської міської ради від 22.07.1999 р. № 49-ХХIII "Про переоформлення Іллічівському морському торгівельному порту права користування земельною ділянкою під спорудами порту" лише уточнено фактично займану площу земельних ділянок та оформлено право користування шляхом внесення змін в Державний акт.
Посилання суду першої інстанції на необхідність одержати самостійні державні акти на кожну земельну ділянку, з виділених згідно рішення Іллічівської міської ради від 22.07.1999 р. № 49-ХХIII є хибним, оскільки судом не враховано, що зміни до державного акту серії ОД-II № 004798 були внесені відділом земельних ресурсів відповідно до п. 1.13 Інструкції, затвердженої наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 04.05.1999 р. № 43.
Крім того, рішення Іллічівської міської ради від 22.07.1999 р. № 49-ХХIII не оскаржене у встановленому законом порядку, і портом впродовж 11 років здійснюється використання спірної земельної ділянки та сплачується земельний податок.
Отже, рішення Іллічівської міської ради Одеської області від 22.02.2007р. № 183/48-V року є незаконним, оскільки міська рада протиправно вилучила у державного підприємства земельну ділянку площею 0,0916 га та передала її в користування Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2
Заявою від 31.03.2010 року Іллічівський транспортний прокурор повідомив суд апеляційної інстанції про свою участь у справі для представництва інтересів ДП „ІМТП” , яке є державним унітарним підприємством, що засновано на державній власності та входить до сфери управління Міністерства транспорту та зв’язку України.
Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 27.05.2010 року було залучено до участі у справі Міністерство транспорту та зв’язку України в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача.
У відзиві на апеляційну скаргу порту відповідач (Фізична особа-підприємець ОСОБА_2) просить оскаржене рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, наполягаючи, зокрема, на тому, що він має всю необхідну технічну документацію на спірну земельну ділянку, а також перенесені в натуру межі земельної ділянки за наявними планово-картографічними матеріалами і закріпленими довгостроковими межовими знаками
У запереченнях на апеляційну скаргу Іллічівська міська рада також просить залишити апеляційну скаргу порту без задоволення, з посиланням на те, що порт у належний спосіб не довів законність набуття ним земельної ділянки площею 14,29га. Отже, відсутність встановлених в натурі меж, Державного акту на землю та його державної реєстрації свідчить про неналежне землекористування портом спірною земельною ділянкою.
Крім того, Іллічівською міською радою не погоджувався Акт встановлення в натурі меж земельної ділянки площею 360,47га від 28.07.1999року, до складу яких входить земельна ділянка №9 площею 14,29га.
Відзиви на апеляційну скаргу від інших учасників процесу до Одеського апеляційного господарського суду не надходили, проте в судових засіданнях апеляційної інстанції представник Іллічівської транспортної прокуратури Одеської області доводи апеляційної скарги підтримав; а представник ІІІ особи –відділу земельних ресурсів у м. Іллічівськ проти задоволення апеляційної скарги заперечував та просив рішення суду від 27.01.2010р. залишити без змін.
Міністерство транспорту та зв’язку України своїм правом на участь в судових засіданнях не скористалось, хоча про час та місце їх проведення повідомлялось належним чином, відзив на апеляційну скаргу ДП „Іллічівський морський торговельний порт” до суду також не надіслало.
В процесі перегляду рішення господарського суду Одеської області від 27.01.10р. в апеляційному порядку від сторін у справі надійшла низка додаткових документів, які, відповідно до ст.101 ГПК України були залучені до матеріалів справи.
26.04.2011року до суду від Іллічівської міської ради надійшло клопотання про витребування у ДП „Іллічівський морський торговельний порт”матеріалів інвентаризації земельної ділянки №9, позначеної в Державному акті на право постійного користування землею серії ОД-ІІ №004798 від 16.09.1998року, проведеної ТОВ "Регіональне агентство з розвитку економіки" на підставі п.3 рішення Іллічівської міської ради від 17.02.2004року №254-ХХІV "Про заходи щодо впорядкування деяких питань землеустрою в місті".
В обґрунтування цього клопотання відповідач послався на те, що в матеріалах додаткової судової інженерно-технічної експертизи міститься посилання на те, що конфігурація та площа земельної ділянки №9 змінилась у зв'язку із проведеною у 1996 році інвентаризацією земель порту. Однак в матеріалах справи документи, що стосуються цієї інвентаризації відсутні.
Зазначене клопотання залишається судовою колегією без задоволення з огляду на те, що ці матеріали були оглянуті та використані експертом під час проведення додаткової судової інженерно-технічної експертизи.
Крім того, дані про проведення в 1996 році Інститутом "ЧорноморНДІпроект" обміру земельних ділянок порту були додані позивачем до позовної заяви і містяться в матеріалах справи.
Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи на предмет їх юридичної оцінки господарським судом Одеської області, проаналізувавши застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Як вбачається з матеріалів справи, згідно Державного акту на право постійного користування землею Серія ОД-ІІ №004798, виданого Іллічівською міською радою 16.09.1998р., Іллічівському морському торгівельному порту у постійне користування надано земельну ділянку загальною площею 4,21 га (в межах згідно з планом землекористування) для розвитку інфраструктури порту. Акт зареєстровано Іллічівською міською радою в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №42.
В подальшому рішеннями Іллічівської міської ради у зазначений Державний акт було внесено зміни щодо загальної площі наданої у постійне користування земельної ділянки. Зокрема, рішенням Іллічівської міської ради від 22.07.1999р. №49-ХХІІІ „Про переоформлення Іллічівському морському торговельному порту права користування земельною ділянкою під спорудами порту” вирішено переоформити Іллічівському морському торговельному порту право користування земельною ділянкою площею 360,47 га для розміщення та експлуатації будівель та споруд порту.
Рішенням Іллічівської міської ради від 18.05.2004р. №295\46-ХХІV” Про передачу суб’єкту підприємницької діяльності –фізичній особі ОСОБА_2 земельної ділянки площею 0,2816 га” у користування відповідачу строком на 3 роки надано земельну ділянку площею 0,2816 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 (нині АДРЕСА_1) із земель запасу морського транспорту Іллічівської міської ради .
Рішенням Іллічівської міської ради від 22.02.2007р. №183\48-V „Про продовження фізичній особі –підприємцю ОСОБА_2 строку оренди земельної ділянки площею 0,2816 га” вирішено продовжити Фізичній особі - підприємцю ОСОБА_2 на 25 років право оренди земельної ділянки площею 0,2816 га для обслуговування існуючих будівель і споруд по зберіганню плавзасобів за адресою: АДРЕСА_1.
На підставі зазначеного рішення міської ради поміж Іллічівською міською радою (Орендодавець) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 (Орендар) був укладений Договір оренди земельної ділянки, згідно якого Орендодавець надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення загальною площею 0,2816 га, кадастровий номер 5110800000:02:026:0009, із земель промисловості, транспорту, зв’язку, енергетики, оборони та іншого призначення, яка знаходиться в АДРЕСА_1.
Строк дії договору –25 років (п.8 договору).
За умовами п.15 договору земельна ділянка надана в оренду для обслуговування існуючих будівель і споруд по зберіганню плавзасобів.
Земельну ділянку передано у користування за актом приймання-передачі.
Звертаючись з позовом до господарського суду, ДП „Іллічівський морський торговельний порт”, вказувало на те, що внаслідок прийняття Іллічівською міською радою рішення від 18.05.2004р. №295\46-ХХІV та укладення на підставі цього рішення договору оренди між Іллічівською міською радою та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2, у порту була незаконно вилучена земельна ділянка площею 0,0916 га, яка передана в оренду відповідачу.
З цього приводу судова колегія відзначає наступне.
В процесі перегляду рішення суду від 27.01.2010р. в апеляційному порядку, ДП „Іллічівський морський торговельний порт” надало до суду державний акт на право користування землею від 1992 року Б № 033093.
Зазначений акт видано Іллічівському морському торговельному порту виконавчим комітетом Іллічівської міської ради на право користування землею, і цей акт включає земельну ділянку площею 72,24 га, земельну ділянку площею 88,88 га, земельну ділянку площею 58,28 га, земельну ділянку площею 42,69 га та земельну ділянку площею 70,46 га. Державний акт зареєстровано а Книзі записів державних актів на право користування землею за № 3 від 19.06.1992 року.
Згідно з планом землекористування земельна ділянка загальною площею 70,46 га включає ділянку № 4 площею 55,16 га та земельну ділянку № 10 площею № 15,30 га.
Відповідно до рішення виконкому Іллічівської міської ради від 28.08.2008 року № 508 „Про переоформлення права користування земельною ділянкою ІМТП в третьому ковші Сухого лиману” вирішено видати ІМТП державний акт на право постійного користування земельною ділянкою площею 4,21 га ковші Сухого лиману.
16.09.1998 року ДП „Іллічівський морський торговельний порт” видано державний акт серія ОД –ІІ № 004798 на право постійного користування землею, відповідно до якого порту надано у постійне землекористування 4,21 га землі в межах згідно з планом землекористування.
З матеріалів справи вбачається, що відповідно до рішення виконкому Іллічівської міської ради від 28.11.1996 року № 470 „Про переоформлення права користування земельною ділянкою Іллічівському морському торговельному порту” вирішено переоформити право постійного користування земельною ділянкою площею 367,6 га, фактично зайнятою під об’єктами порту та видати порту державний акт на право постійного користування землею.
21.06.1999 року начальник порту звернувся на адресу Іллічівського міського голови з проханням внести зміни до рішення виконкому № 470 від 28.11.1996 року в зв’язку зі зміною площі земельних ділянок, переданих порту в постійне користування, з 367,6 га на 360,47 га.
22.07.1999 року Іллічівська міська рада, розглянувши вказане клопотання, прийняла рішення № 49 - ХХІІІ „Про переоформлення Іллічівському морському торговельному порту права користування земельною ділянкою під спорудами порту” , згідно з яким рада вирішила: 1) переоформити Іллічівському морському торговельному порту право користування земельною ділянкою площею 360,47 га для розміщення та експлуатації будівель та споруд порту; 2) видати ІМТП державний акт на право постійного користування земельною ділянкою площею 360, 47 га.
За висновком місцевого господарського суду, оскільки позивач не одержав самостійний державний акт на земельну ділянку, виділену згідно з рішенням Іллічівської міської ради Одеської області від 22.07.1999 року № 49 - ХХІІІ, не подбав про внесення відомостей до Державного земельного кадастру щодо реєстрації своїх прав на земельну ділянку площею 14,29 га, частину якої в розмірі 0,3970 га, як стверджує позивач, передано в оренду Фізичній особі - підприємцю ОСОБА_2, то ДП „Іллічівський морський торговельний порт” не оформило належним чином правовстановлюючих документів на земельну ділянку.
Однак, колегія суддів не може погодитись з висновком місцевого господарського суду з огляду на таке.
Відповідно до ст. 22 Земельного кодексу України в редакції від 13.03.1992 року право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право. Приступати до використання земельної ділянки, в тому числі на умовах оренди, до встановлення меж цієї ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує право власності або право користування землею, забороняється.
Згідно ч. 1 ст. 23 Земельного кодексу України в редакції від 13.03.1992 року право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів.
Як вже вказувалось, виконкомом Іллічівської міської ради порту було видано державний акт на право користування землею від 19.06.1992 року, який включає, зокрема, земельну ділянку № 10 площею 15,30 га.
Як вже вказувалось раніше, 16.09.1998 року Іллічівському морському торговельному порту Іллічівською міською радою видано державний акт на право постійного користування землею, відповідно до якого порту надано у постійне землекористування 4,21 га землі.
Згідно з пунктом 1.2 Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди), в редакції, затвердженій наказом Держкомзему 15.04.1993 року № 28, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23.04.1993 року (редакція була чинною до 04.05.1999 року) підготовчі роботи по складанню державних актів на право постійного користування землею, що видаються підприємствам, установам і організаціям включають, зокрема, аналіз попереднього акта на право користування земельною ділянкою.
З дослідженого державного акта на право постійного користування землею від 16.09.1998 року вбачається, що до нього додано план зовнішніх меж землекористування ділянкою площею 4,21 га та аркуши 3, 4, 5, 6, які є планами зовнішніх меж землекористування, а також аркуш 7, що є додатком до аркуша 3.
На аркуші 5 міститься складений інженером –землевпорядником Іллічівського міського відділу земельних ресурсів Держкомзему України план зовнішніх меж землекористування ділянкою № 9 площею 14,29 га та ділянкою № 10 площею 0,75 га, всього 15,04 га.
Судом встановлено та не заперечується сторонами, що спірною є земельна ділянка № 9 площею 14,29 га, з якої, за твердженням позивача, незаконно вилучена та передана в оренду Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 земельна ділянка площею 0,0916 га.
При цьому позивач наполягає на тому, що земельна ділянка № 9 є тією ж самою земельною ділянкою, яка значиться в державному акті від 19.06.1992 року під № 10.
Згідно ч. 1 ст. 41 ГПК України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.
Згідно з експертним висновком № 52/10, складеним 09.02.2011р. в межах призначеної в процесі розгляду справи додаткової судової будівельно-технічної експертизи, межі земельної ділянки, позначеної в державному акті серія ОД –ІІ № 004798 від 16.09.1998 року під № 9, не співпадають з межами земельної ділянки, позначеної в державному акті від 1992 року під № 10, але частково накладаються одна на одну, оскільки в зв’язку з проведенням інвентаризації земель в 1996 році межі та площа земельної ділянки № 9 змінились по відношенню до меж та площі земельної ділянки № 10. За результатами проведеного дослідження можна стверджувати, що земельна ділянка № 10, згідно державного акта на право постійного користування землею від 1992 року серія Б № 033093, є переоформленою земельною ділянкою № 9 згідно державного акта від 16.09.1998 року серія ОД –ІІ № 004798; конфігурація та площа земельної ділянки № 9 змінилась в зв’язку з проведеною інвентаризацією земель ДП „Іллічівський морський торговельний порт” в 1996 –му році.
Крім того, Одеське відділення інституту "Укргеоінформ" повідомило, що в ході проведення геодезичних робіт по встановленню (відновленню) межових знаків в натурі земельної ділянки №9 було виявлене накладання координат площі земельної ділянки Фізичної особи-підпримєця ОСОБА_2 в трьох місцях на земельну ділянку №9, і накладання загальної площі складає 0,0917га.
Експертом також зроблено висновок, що конфігурація земельних ділянок, які знаходяться в постійному користуванні порту від 1992р. та 1998р. не є однаковими, і ділянка що надана Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2, накладається на землі, що знаходяться у постійному користуванні ДП „Іллічівський морський торговельний порт”.
Колегія суддів відзначає, що зважаючи на обставину видачі ДП „Іллічівський морський торговельний порт” державного акта на право користування землею від 19.06.1992 року, який включав земельну ділянку № 10, яка вподальшому внаслідок інвентаризації земель порту позначена під № 9, позивач ще в 1992 - му році оформив своє право землекористування вказаною земельною ділянкою відповідно до норм діючого на той час земельного законодавства.
Викладене спростовує висновки місцевого господарського суду щодо неоформлення портом у встановленому законом порядку свого права землекористування спірною земельною ділянкою.
Колегія суддів також враховує, що відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 02.04.2002 року № 449 „Про затвердження форм державного акта на право власності на земельну ділянку та державного акта на право постійного користування земельною ділянкою” раніше видані державні акти на право приватної власності на землю, державні акти на право власності на землю, державні акти на право власності на земельну ділянку та державні акти на право постійного користування землею залишаються чинними і підлягають заміні у разі добровільного звернення громадян або юридичних осіб.
При цьому слід вказати, що відповідно до пункту 3.5 Інструкції (в редакції, чинній до 04.05.1999 року), у разі зміни меж, розміру, цільового призначення та умов надання земельних ділянок, що відбулися після видачі державного акта, до нього вносяться ці зміни, які фіксуються на плані зовнішніх меж і на останній сторінці державного акта. Зміни на плані зовнішніх меж викреслюються чорною тушшю, а старі межі перекреслюються червоною тушшю. Всі зміни вносяться одночасно в обидва примірники державного акта. Кожний запис про зміну меж, площі, цільового призначення та умов надання земельної ділянки посвідчується інженером-землевпорядником сільської, селищної, міської Ради народних депутатів або відділу земельних ресурсів районної державної адміністрації.
Матеріали справи свідчать, що при складанні державного акту на право постійного землекористування від 16.09.1998 року землевпорядна організація, замість внесення змін, що відбулися після видачі порту державного акта від 19.06.1992 року саме до цього акта, як передбачено пунктом 3.5 Інструкції, оформила зміну меж та розмірів раніше наданих ДП „ІМТП” земельних ділянок у вигляді додатків до державного акта від 16.09.1998 року, якими є аркуші 3-7.
Таким чином, беззаперечним є той факт, що на момент укладення договору оренди земельної ділянки від 15.01.2008 року між Іллічівською міською радою Одеської області та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 земельна ділянка площею 0,0916 га знаходилась у користуванні порту в складі земельної ділянки № 9 площею 14,29 га.
Постановою Кабінету міністрів України від 02.04.2002 р. № 449 "Про затвердження форм державного акта на право власності на земельну ділянку та державного акта на право постійного користування земельною ділянкою" із змінами та доповненнями від 16.10.2008 р., 12.11.2008 р., встановлено, що раніше видані державні акти на право приватної власності на землю, державні акти на право власності на земельну ділянку та державні акти на право постійного користування землею залишаються чинними і підлягають заміні у разі добровільного звернення громадян або юридичних осіб.
Це положення встановлено і рішенням Конституційного суду України від 22.09.2005 р. № 5-рп/2005 у справі № 1-17/2005 (справа про постійне користування земельними ділянками).
Відповідно до ст. 116 ЗК України надання у користування земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні, провадиться лише після вилучення ( викупу) її в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Статтею 141 ЗК України передбачено підстави припинення права користування земельною ділянкою: добровільна відмова від права користування, вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим кодексом; припинення діяльності державних чи комунальних підприємств, установ та організацій; використання земельної ділянки способами , які суперечать екологічним вимогам; використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; систематична несплата земельного податку або орендної плати.
Підстави для примусового припинення прав на земельну ділянку, порядок припинення права користування земельними ділянками, які використовуються з порушенням земельного законодавства передбачені ст.ст. 143, 144, 149 ЗК України.
Частиною 5 ст. 116 Земельного кодексу України в редакції від 25.10.2001 року встановлено, що надання у користування земельної ділянки, що перебуває у власності або у користуванні, провадиться лише після вилучення (викупу) її в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Згідно з приписами частин 3, 4 ст. 142 Земельного кодексу України в редакції від 25.10.2001 року припинення права постійного користування земельною ділянкою у разі добровільної відмови землекористувача здійснюється за його заявою до власника земельної ділянки. Власник земельної ділянки на підставі заяви землекористувача приймає рішення про припинення права користування земельною ділянкою, про що повідомляє органи державної реєстрації.
Відповідно до вимог ст. 143 вказаного Кодексу примусове припинення прав на земельну ділянку здійснюється у судовому порядку у разі використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; неусунення допущених порушень законодавства (забруднення земель радіоактивними і хімічними речовинами, відходами, стічними водами, забруднення земель бактеріально-паразитичними і карантинно-шкідливими організмами, засмічення земель забороненими рослинами, пошкодження і знищення родючого шару ґрунту, об'єктів інженерної інфраструктури меліоративних систем, порушення встановленого режиму використання земель, що особливо охороняються, а також використання земель способами, які завдають шкоди здоров'ю населення) в терміни, встановлені вказівками спеціально уповноважених органів виконавчої влади з питань земельних ресурсів; конфіскації земельної ділянки; примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності; примусового звернення стягнень на земельну ділянку по зобов'язаннях власника цієї земельної ділянки; невідчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у встановлений строк у випадках, визначених цим Кодексом.
Статтею 144 Земельного кодексу України передбачено порядок припинення права користування земельними ділянками, які використовуються з порушенням земельного законодавства.
Частинами 1, 2 ст. 149 Земельного кодексу України в редакції від 25.10.2001 року встановлено, що земельні ділянки, надані у постійне користування із земель державної та комунальної власності, можуть вилучатися для суспільних та інших потреб за рішенням органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування на підставі та в порядку, передбачених цим Кодексом. Вилучення земельних ділянок провадиться за згодою землекористувачів на підставі рішень Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, сільських, селищних, міських рад відповідно до їх повноважень.
Відповідно до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
У відповідності до ст. 152 Земельного кодексу України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом, зокрема, визнання угоди недійсною.
Враховуючи, що спірна земельна ділянка або її частина у позивача в установленому законом порядку не вилучалася, а також з огляду на вимоги ст. ст. 116, 142-143, 144, 149 Земельного кодексу України в редакції від 25.10.2001 року, судова колегія приходить до висновку, що рішення Іллічівської міської ради № 183/48-V від 22.02.2007 року в частині продовження Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 на 25 років права оренди земельної ділянки площею 0,0916 га (що за своєю суттю є надання земельної ділянки в оренду) та зобов'язання укласти договір оренди винесено з порушенням норм матеріального права, вимог земельного законодавства та в порушення Закону України "Про місцеве самоврядування" і тому в цій частині підлягає визнанню недійсним.
Відтак, договір оренди земельної ділянки від 15.01.2008 р., укладений поміж Іллічівською міською радою та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 на підставі рішення Ільчівської міської ради від 22.02.2007 р. також підлягає визнанню частково недійсним, а саме в частині передачі в оренду земельної ділянки площею 0,0916 га,.
Щодо вимоги порту про зобов'язання відповідачів повернути земельну ділянку, яка обґрунтована приписами ст. 216 ЦК України, то вони задоволенню не підлягають, оскільки згідно ст. 236 Цивільного кодексу України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення. Якщо за недійсним правочином права та обов'язки передбачалися лише на майбутнє, можливість настання їх у майбутньому припиняється.
Зі змісту договору оренди земельної ділянки від 15.01.2008 року випливає, що він може бути припинений лише на майбутнє, тому застосування реституції неможливе.
Також, позивачем заявлено вимогу про зобов’язання відповідачів поновити межові знаки між земельною ділянкою ДП „Іллічівський морський торговельний порт”, що знаходиться у порту на праві постійного землекористування згідно державного акту від 16.09.1998 року серія ОД –ІІ № 004798.
З цього приводу судова колегія відзначає, що відповідно до ст. 1 Закону України „Про державний контроль за використанням та охоронною земель” межовий знак - спеціальний знак встановленого зразка, яким закріплюється місцеположення поворотних точок меж земельної ділянки в натурі (на місцевості); знищення межових знаків - дії громадян, які призвели до втрати в натурі (на місцевості) меж земельної ділянки, внаслідок чого виникає потреба у проведенні додаткових геодезичних робіт з їх відновлення.
Отже, позовні вимоги порту в цій їх частині є безпідставними, тому місцевий господарський суд правомірно відмовив у задоволенні позову в цій частині.
Враховуючи вищевикладене, рішення господарського суду Одеської області від 27.01.2010 року підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення, яким позов ДП „Іллічівський морський торговельний порт" слід задовольнити частково.
Відповідно до ст 49 ГПК України витрати позивача зі сплати державного мита за подачу апеляційної скарги покладаються на відповідачів разом з судовими витратами з розгляду справи в суді першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 99, 101-105 Господарсько –процесуального кодексу
України. колегія суддів,
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу Державного підприємства "Іллічівський морський торговельний порт" задовольнити частково.
Рішення господарського суду Одеської області від 27.01.2010 р. по справі № 30/150-08-3007 скасувати.
Позов задовольнити частково.
Визнати частково недійсним рішення Іллічівської міської ради № 183/48-V від 22.02.2007 року (в частині передачі Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 земельної ділянки площею 0,0916 га).
Визнати частково недійсним укладений 15.01.2008 р. між Іллічівською міською радою та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 на підставі рішення Ільчівської міської ради від 22.02.2007 р. договір оренди земельної ділянки (в частині передачі Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 земельної ділянки площею 0,0916 га).
В іншій частині позову відмовити.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на користь Державного підприємства "Іллічівський морський торговельний порт" витрати по сплаті державного мита у розмірі 85,00 грн. ( за подачу позовної заяви та апеляційної скарги), витрати по сплаті ІТЗ судового процесу у розмірі 59,00 грн.
Стягнути з Іллічівської міської ради на користь Державного підприємства "Іллічівський морський торговельний порт" витрати по сплаті державного мита у розмірі 85,00 грн. ( за подачу позовної заяви та апеляційної скарги), витрати по сплаті ІТЗ судового процесу –59 грн.
Господарському суду Одеської області видати відповідні накази із зазначенням реквізитів сторін.
Головуючий суддя Г.А.Єрмілов
Суддя О.Л.Воронюк
Суддя В.В.Лашин
Повний текст постанови складено 28.04.2011року