ГОСПОДАРСЬКИЙ |
| ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ |
П О С Т А Н О В А
Іменем України
22.09.06 Справа № 15/347пн-ад.
Суддя Пономаренко Є.Ю.
при секретарі судового засідання Подколзіній С.С.
розглянувши матеріали справи за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю "Донбаспромпоставка", м. Луганськ до Головного управління Міністерства внутрішніх справ в Донецькій області, м. Донецьк про визнання неправомірними дій слідчого Костронжи Д.Н. в присутності представників: від позивача: Снегірьов М.А., представник по довіреності №156 від 18.08.2006р.; від відповідача: Вангородський О.О. представник по довіреності №4316/кв. від 25.08.2006р.; |
Згідно п. 6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, до початку діяльності окружного адміністративного суду адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України, вирішуються відповідним господарським судом за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.
Позов подано за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.
Тому, відповідно до ст. ст. 2-4, 17, 21, 162 Кодексу адміністративного судочинства України та з урахуванням рекомендацій Верховного суду України, провадження у даній справі здійснювалося за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.
Суть спору: позивачем первісно за позовною заявою заявлено вимоги про:
- визнання неправомірними дій посадових осіб УМВС України в Донецькій області, пов‘язаних з не передачею на зберігання автомобіля «ДАФ-95», держ. № 130-90АР, визнаного по справі речовим доказом, володільцю транспортного засобу (ТОВ «Донбаспромпоставка») ;
- зобов‘язання відповідача передати автомобіль ДАФ-95», держ. № 130-90АР, визнаний по справі речовим доказом, на зберігання володільцю (ТОВ «Донбаспромпоставка»).
Представник позивача у судовому засіданні заявив клопотання про заміну неналежного відповідача Управління МВС України в Донецькій області на належного відповідача –Головне управління МВС України в Донецькій області.
Представник відповідача повідомив, що Управління МВС України в Донецькій області на підставі наказу від 10.08.2006р. №802 реорганізовано в Головне управління МВС України в Донецькій області, яке є правонаступником відповідача у справі.
Судом задоволено клопотання позивача та здійснено заміну відповідача у справі його правонаступником –Головним управлінням Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області.
Представники обох сторін надали суду пояснення про відсутність необхідності відкладення розгляду справи або оголошення перерви у зв’язку з заміною відповідача та про можливість вирішення спору у даному судовому засіданні.
Позивачем подано клопотання про зміну позовних вимог, за яким позивач виключає другу позовну вимогу наведену в позовній заяві та першу вимогу викладає наступним чином: визнати неправомірними дії слідчого СВ ДТП при Головному управлінні МВС України в Донецькій області Костронжи Д.М., пов’язані з передачею автомобіля ДАФ-95, держномер 130-90 АР на площадку тимчасового утримання та не передачею на зберігання автомобіля ДАФ-95, держномер 130-90 АР володільцю транспортного засобу (ТОВ «Донбаспромпоставка».
Враховуючи, що зміна позовних вимог є правом позивача передбаченим ст.ст. 51, 137 Кодексу адміністративного судочинства України наведена зміна позовних вимог прийнята судом до розгляду. Так, предметом судового розгляду є позовна вимога, викладена у наведеному клопотанні про зміну позовних вимог.
Представник відповідача на запитання суду повідомив про відсутність необхідності відкладення розгляду справи або оголошення перерви для підготування додаткових пояснень у зв’язку зі зміною позовних вимог, а також повідомив про можливість вирішення справи у даному засіданні.
Представник позивача змінені позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, наведених у позові та зокрема посилаючись на наступне. Позивач має необхідні умови для належного зберігання транспортного засобу, є речовим доказом по кримінальній справі як засіб скоєння злочину.
Відповідач проти позову заперечує з підстав, наведених у відзиві на позовну заяву від 05.09.06р. №23/1470, посилаючись зокрема на те, що позовними вимогами оскаржують ся дії слідчого та відповідно до ст. 234 КПК України скарги на дії слідчого розглядаються судом першої інстанції при попередньому розгляді кримінальної справи або при розгляді її по суті. На даний час кримінальна справа по звинуваченню Соколова В.А. –водія автомобіля DAF 95 д.н. 130-90 АР, який зробив наїзд на пішохода, внаслідок чого останній був смертельно поранений, передана до Єнакіївського міського суду Донецької області, який відповідно до ст. 81 КПК України і повинен вирішити питання про даний автомобіль, що є речовим доказом у справі. Оскільки автомобіль був знаряддям вчинення злочину, зберіг на собі його сліди, що має велике значення при розслідуванні кримінальної справи, 22.05.2006 слідчим було винесено постанову про визнання зазначеного автомобіля речовим доказом по кримінальній справі. Після цього, слідчим була винесена постанова від 22.05.2006 про поставлення автомобіля DAF 95 д.н. 130-90 АР на площадку тимчасового тримання транспорту Ясинуватського поста ДПС «Кобра»УДАІ УМВС України в Донецькій області. Відповідно до ст. 79 КПК України лише в окремих випадках речові докази можуть бути до вирішення справи в суді повернуті їх володільцям, якщо це можливо без шкоди для успішного провадження в справі. У зв'язку з тим, що під час досудового слідства мав місце факт самовільного вилучення речового доказу з площадки тимчасового тримання, передача автомобіля DAF 95 д.н. 130-90 АР його власнику перешкоджала успішному провадженню у справі.
Сторони не досягли примирення.
Розглянувши матеріали справи, додатково надані документи, вислухавши представників сторін, встановивши фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню виходячи з наступного.
Відповідачем у справі є Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області, тоді як за позовними вимогами позивач оскаржує дії слідчого Костронжи Д.М., тобто посадової особи.
Так, у даному спорі, позовні вимоги пред’явлено не до тієї особи, що повинна відповідати за позовом.
Заміна відповідача у межах даної справи, що розглядається господарським судом Луганської області, на посадову особу - слідчого Костронжи Д.М. є неможливою, оскільки виходячи з положень п.п. 5, 6 Прикінцевих те перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України при цьому справа буде підсудна відповідному місцевому загальному суду.
Крім того, слід зазначити наступне.
Автомобіль DAF 95 д.н. 130-90 АР, належний позивачу 22.05.2006р. під керуванням водія Соколова В.А. зробив наїзд на пішохода, внаслідок чого останній був смертельно травмований.
За даним фактом слідчим Катранжи Д.Н. порушено кримінальну справу по ст. 286 ч. 2 Кримінального кодексу України.
Враховуючи, що автомобіль був знаряддям вчинення злочину, зберіг на собі його сліди 22.05.2006р. слідчим було винесено постанову про визнання зазначеного автомобіля речовим доказом по кримінальній справі. Після цього, слідчим була винесена постанова від 22.05.2006 про поставлення автомобіля DAF 95 д.н. 130-90 АР на площадку тимчасового тримання транспорту Ясинуватського поста ДПС «Кобра»УДАІ УМВС України в Донецькій області.
23.05.2006 автомобіль DAF 95 д.н. 130-90 АР, д.н. був без відповідного письмового дозволу слідчого, вилучений із площадки тимчасового тримання.
30.05.2006 р. працівниками ДАІ, автомобіль DAF 95 д.н. 130-90 АР був доставлений до Ясиноватського поста ДПС «Кобра»УДАІ УМВС України в Донецькій області. При цьому, слідчим була повторно винесена постанова про поставлення зазначеного автомобіля на площадку тимчасового змісту транспорту при Єнакіївському МВ УМВС України в Донецькій області.
На даний час кримінальна справа, у якій автомобіль DAF 95 д.н. 130-90 АР був визнаний речовим доказом передана на розгляд до Єнакіївського міського суду Донецької області.
Статтею 79 КПК України встановлено, що речові докази зберігаються при справі, за винятком громіздких предметів, які зберігаються в органах дізнання, досудового слідства і в суді або передаються для зберігання відповідному підприємству, установі чи організації. Лише в окремих випадках речові докази можуть бути до вирішення справи в суді повернуті їх володільцям, якщо це можливо без шкоди для успішного провадження в справі.
Відповідно до п. 2 Інструкції про порядок вилучення, обліку, зберігання, та передачі речових доказів у кримінальних справах, цінностей та іншого майна органами дізнання, досудового слідства і суду у ході дізнання, досудового слідства і судового розгляду слідчий, працівник органу дізнання, прокурор, на підставі відповідного процесуального рішення, у тому числі постанови суду зобов'язані вилучати речові докази.
Так, дії щодо визнання автомобіля речовим доказом та відповідно постановлення його на площадку тимчасового змісту транспорту не є протиправними, оскільки їх вчинення передбачено законодавством. Позивач не довів як при здійсненні досудового слідства у кримінальній справі та і суду виключність випадку, у якому слідчий зобов’язаний був передати автомобіль на зберігання позивачу. Законодавство не визначає переліку обов’язкових підстав за яких автомобіль, що є речовим доказом повинен передаватися його володільцю.
Відповідно до ст. 81 Кримінально-процесуального кодексу питання про речові докази вирішується вироком, ухвалою чи постановою суду або постановою органу дізнання, слідчого, прокурора про закриття справи. Так, у даному випадку питання про повернення автомобіля може бути вирішено за результатами провадження у кримінальній справі в Єнакіївському міському суді Донецької області.
Позивач неодноразово звертався до керівництва Головного управління і
МВС України в Донецькій області та органів прокуратури зі скаргами на
неправомірні дії слідчого. Проведеними перевірками встановлено, що факти
порушення чинного законодавства в діях слідчого відсутні, всі процесуальні дії
проведені відповідно до Закону. Так, зокрема відповідно до висновку службового розслідування за скаргою ТОВ «Донбаспромпоставка», затвердженого заступником начальника СУ УМВС України в Донецькій області 17.07.2006р., викладені у скарзі заявника факти перевищення влади та службових повноважень працівниками міліції Катранжи і Федоренко, а також порушення норм кримінально-процесуального закону України визнано такими, що не підтвердилися.
Таким чином, у задоволенні даного позову, пред’явленого до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області слід відмовити повністю.
Судові витрати, сплачені позивачем при подачі позову до суду покладаються на нього.
Згідно ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні, в якому закінчився розгляд справи, оголошено вступну та резолютивну частини постанови та повідомлено представників сторін про те, що постанову у повному обсязі буде виготовлено протягом 5-денного строку.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 17, 87, 94, 98, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
п о с т а н о в и в:
1. У задоволенні позову відмовити повністю.
2. Судові витрати сплачені при подачі позову покласти на позивача.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано.
Постанову складено у повному обсязі та підписано 25.09.2006р.
Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя | Є.Ю. Пономаренко |