Справа № 639/6196/21

Провадження № 1-кп/639/78/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2024 року                                                        м. Харків

Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_6 ,

захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань обвинувальний акт по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 30.01.2021 за №12021225500000078, за обвинуваченням:

ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Лозова Харківської області, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, раніше неодноразово судимого, проживав: АДРЕСА_1 , помер 15.09.2022,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 28 ч. 2 ст. 255-1, ч. 1 ст. 255-2, ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307 КК України,

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Харкова, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, раніше судимого, місце проживання: АДРЕСА_2 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 28 ч. 2 ст. 255-1, ч. 2 ст. 255-1, ч. 2 ст. 307 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Прокурором Новобаварської окружної прокуратури м. Харкова подано клопотання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_6 .

В обґрунтування прокурор посилався на тяжкість вчинених кримінальних правопорушень й те, що наразі існують ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України. Зазначає, що більш м`які запобіжні заходи не зможуть запобігти ризикам, передбаченим п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки, перебуваючи на волі, ОСОБА_6 може переховуватись від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, незаконно впливати на свідків та може вчинити інші кримінальні правопорушення. Менш суворі запобіжні заходи не зможуть забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого, не зможуть забезпечити виконання покладених на нього процесуальних обов`язків.

Обвинувачений ОСОБА_6 у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання прокурора, просив замінити обраний щодо нього запобіжний захід у виді тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт або зменшити суму застави, посилаючись на відсутність зазначених у клопотанні прокурора ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України. Зазначив, що в нього є міцні соціальні зв`язки, до арешту він мав постійне місце роботи, має на утриманні літню матір та малолітню дитину.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_6 – адвокат ОСОБА_8 у судовому засіданні підтримала доводи ОСОБА_6 щодо безпідставності клопотання прокурора та наявності підстав для заміни обраного щодо ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою на домашній арешт або зменшення суми застави.

Захисник ОСОБА_7 у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання прокурора та підтримав доводи клопотань обвинуваченого ОСОБА_6 та захисника ОСОБА_8 .

Суд, дослідивши наявні матеріали, заслухавши думку учасників судового розгляду, дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою та підставами застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, встановленим в ході досудового слідства.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 28 ч. 2 ст. 255-1, ч. 2 ст. 255-1, ч. 2 ст. 307 КК України, які відповідно до ст. 12 КК України відносяться до тяжких та особливо тяжких злочинів відповідно, строк покарання за санкцією особливо тяжкого злочину передбачає позбавлення волі строком до 15 років.

При вирішенні клопотання прокурора суд враховує існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що обвинувачений ОСОБА_6 перебуваючи на свободі може:

- переховуватися від суду, оскільки обвинувачення у вчиненні особливо тяжкого злочину об`єктивно свідчить про наявність ризику того, що останній з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого злочину може вдатися до таких дій;

- незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, оскільки наразі свідки обвинувачення ще не допитані, що не виключає можливості обвинуваченого їх схилити до зміни раніше наданих показів;

- вчинити інше кримінальне правопорушення.

Оцінюючи в сукупності обставини, які визначені ст. 178 КПК України, судом враховується: 1) наявність доказів вчинення обвинуваченим злочинів, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 28 ч. 2 ст. 255-1, ч. 2 ст. 255-1, ч. 2 ст. 307 КК України, які відповідно до ст. 12 КК України відносяться до тяжких та особливо тяжких злочинів відповідно; 2) тяжкості покарання, що загрожує йому у разі визнання винним у вчиненні злочинів, оскільки, зокрема, санкція ч. 2 ст. 255-1 КК України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі строком до 15 років; 3) вік та стан здоров`я обвинуваченого ОСОБА_6 , який не має тяжких хронічних захворювань або інвалідності; 4) дані про особу обвинуваченого, який не одружений, раніше судимий за вчинення тяжких злочинів, зокрема, вироком Комінтернівського районного суду м. Харкова від 18.12.2020 за ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 121 КК України до 6-ти років позбавлення волі, на шлях виправлення не став, тому з метою забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_6 покладених на нього обов`язків, суд приходить до висновку про наявність підстав для продовження щодо нього обраного запобіжного заходу.

Судовим розглядом встановлено, що ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 11.05.2021 стосовно підозрюваного ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою в умовах ДУ «Харківський слідчий ізолятор», строком на 60 (шістдесят) днів. Відповідно до вимог п. 5 ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя не визначав підозрюваному заставу.

Ухвалами слідчого судді Київського районного суду м. Харкова неодноразово продовжувався строк дії запобіжного заходу стосовно ОСОБА_6 у виді тримання під вартою, востаннє до 18 вересня 2021 року.

Крім того, ухвалами Жовтневого районного суду м. Харкова продовжено застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_6 (востаннє до 17.10.2024) з можливістю внесення застави в розмірі 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 302 800 грн. 00 коп.

Судом не встановлено, а стороною захисту в судовому засіданні не доведено, що більш м`який запобіжний захід зможе запобігти вищевказаним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.

Доводи обвинуваченого ОСОБА_6 про те, що наразі ризики передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України перестали існувати або не існують взагалі, є безпідставними та необґрунтованими. Зокрема, свідки у кримінальному провадженні ще не допитані та будуть викликані до суду для їх допиту.

Сам факт наявності у обвинуваченого ОСОБА_6 матері-пенсіонера та малолітньої дитини не свідчить про наявність міцних соціальних зв`язків з цими особами або про їх перебування на утриманні обвинуваченого ОСОБА_6 .

Суд також ураховує, що тяжкість покарання не є самостійною підставою для застосування запобіжного заходу, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. Тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_6 у разі визнання його винним, з огляду на вірогідність переховування від суду, незаконного впливу на свідків, вчинення інших кримінальних правопорушень, свідчить про наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Під час розгляду клопотання судом вивчалась можливість застосування стосовно обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначених ризиків, але прокурором доведено, що з урахуванням обставин по справі, злочинів, в яких обвинувачується ОСОБА_6 , а саме за ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 28 ч. 2 ст. 255-1, ч. 2 ст. 255-1, ч. 2 ст. 307 КК України, які відповідно до ст. 12 КК України відносяться до тяжких та особливо тяжких злочинів відповідно, зокрема, санкція ч. 2 ст. 255-1 КК України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі строком до 15 років, що вказує на відсутність підстав для обрання іншого більш м`якого запобіжного заходу, зокрема домашнього арешту або зменшення розміру застави.

За таких обставин суд вважає, що інший більш м`який запобіжний захід, окрім як тримання під вартою, не зможе забезпечити виконання покладених на обвинуваченого ОСОБА_6 процесуальних обов`язків, попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні та переховування від суду.

Суд вважає, що наведені прокурором у судовому засіданні підстави продовження застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є належним чином обґрунтовані та мотивовані, ризики, які слугували підставою для обрання та продовження запобіжного заходу на даний час не змінилися.

Судовий розгляд з об`єктивних причин неможливо закінчити до спливу терміну запобіжного заходу, а отже, виникає необхідність продовження строку вказаного запобіжного заходу, оскільки судом було встановлено, що вищезазначені ризики існують. Жодних обставин, які б свідчили про зменшення вище перелічених ризиків та можливість зміни обвинуваченому запобіжного заходу не встановлено.

Виходячи з наведеного є всі підстави задовольнити клопотання прокурора та з метою забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого доцільним є продовження строку обраного ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою на шістдесят днів.

Підстави для задоволення клопотання обвинуваченого ОСОБА_6 та його захисника – адвоката ОСОБА_8 щодо зміни запобіжного заходу на домашній арешт або зменшення розміру застави суд не вбачає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 331 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_6 - задовольнити.

Клопотання обвинуваченого ОСОБА_6 та його захисника – адвоката ОСОБА_8 про зміну запобіжного заходу або зменшення розміру застави - залишити без задоволення.

Продовжити строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в умовах ДУ «Харківський слідчий ізолятор», на 60 днів, тобто до 12 грудня 2024 року включно.

Заставу визначену ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 19.08.2024 в розмірі 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 302 800 (триста дві тисячі вісімсот) грн. 00 коп., яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) - залишити без змін.

Строк дії ухвали до 12 грудня 2024 року включно.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а особами, що перебувають під вартою - у той же строк з дня отримання копії ухвали.

Повний текст ухвали складено 15.10.2024.

Головуючий суддя                                                                           ОСОБА_1

Суддя                                                                                                ОСОБА_2

Суддя                                                                                              ОСОБА_3