Справа № 393/283/24

пров. 2-др/393/5/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2024 року                                                         селище Кам`янець

Новгородківський районний суд Кіровоградської області

в складі головуючого судді                          Добрострой О.С.,

при секретарі судового засідання                Панькіній Т.А.,

розглянувши у   відкритому судовому   засіданні заяву представника відповідача ОСОБА_1 , яка подана у порядку ч.5 ст.142 ЦПК України, про компенсацію здійснених судових витрат, пов`язаних з розглядом справи №393/283/24 за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю ''Прогрес'' про розірвання договору оренди землі, припинення права оренди та стягнення заборгованості за договором,

                                                   В С Т А Н О В И В:

08.10.2024р. представник відповідача ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою, в якій просить стягнути з позивача на користь відповідача в рахунок компенсації здійснених судових витрат, пов`язаних з розглядом справи №393/283/24, а саме – витрати на професійну правничу допомогу в загальному розмірі 25 600 грн. Заява мотивована тим, що у провадженні Новгородківського районного суду Кіровоградської області перебувала цивільна справа №393/283/24 за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю ''Прогрес'' (далі – ТОВ ''Прогрес'') про розірвання договору оренди землі, припинення права оренди та стягнення заборгованості за договором. 28.06.2024р. між Адвокатським об`єднанням ''Науменко, Боруш і партнери'' та ТОВ ''Прогрес'' укладено договір про надання професійної правничої допомоги. Ухвалою суду від 23.09.2024р. вказану позовну заяву ОСОБА_2 залишено без розгляду. Частиною 5 статті 142 ЦПК України визначено, що у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача. У випадку необґрунтованих дій сторони або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору. ЦПК України не містить норм, які б встановлювали критерії визначення необґрунтованості дій позивача, однак очевидно, що під такими діями можна розуміти зловживання позивачем своїми процесуальними правами, що стало підставою для залишення позову без розгляду. Витрати, пов`язані з розглядом даної справи, а саме - витрати на професійну правничу допомогу, понесені відповідачем через недобросовісну поведінку позивача.

       Учасники справи в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомленні належним чином. Заяв, клопотань до суду не подавали. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви (ч.4 ст.270 ЦПК України).

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Ухвалою суду від 23.09.2024р. позовну заяву ОСОБА_2 до ТОВ ''Прогрес'' про розірвання договору оренди землі, припинення права оренди та стягнення заборгованості за договором залишено без розгляду на підставі п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України.

Відповідно до ч.3 ст.257 ЦПК України в ухвалі про залишення позову без розгляду можуть бути вирішені питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з державного бюджету.

Питання про розподіл судових витрат у даній справі судом не вирішувалося, оскільки доказів понесення строною відповідача витрат на професійну правничу допомогу матеріали справи не містили.

08.10.2024р. представник відповідача ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою, в якій просить стягнути з позивача на користь відповідача в рахунок компенсації здійснених судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, а саме – витрат на професійну правничу допомогу в загальному розмірі 25 600 грн. До вказаної заяви представник відповідача ОСОБА_1 додав копію ордеру на надання правничої (правової) допомоги, копію договору про надання професійної правничої допомоги від 28.06.2024р., копію Переліку послуг, за надання яких сторонами узгоджено розмір гонорару, що є додатком №1 до вказаного договору, копію заявки 1-ЦС на надання професійної правничої допомоги на підставі зазначеного договору, копію акту №1 від 23.09.2024р. про приймання професійної правничої допомоги, копію рахунку №1-ЦС від 23.09.2024р. та копію платіжної інструкції від 01.10.2024р. про сплату відповідачем 25600 грн. за надану правничу допомогу.

Відповідно до ч.5 ст.142 ЦПК України у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.

Згідно з ч.6 ст.142 ЦПК України у випадках, встановлених частинами третьою - п`ятою цієї статті, суд може вирішити питання про розподіл судових витрат протягом п`ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду, рішення про задоволення позову у зв`язку з його визнанням, за умови дотримання відповідною стороною вимог частини дев`ятої статті 141 цього Кодексу.

Представник відповідача ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаною заявою у строк, встановлений ч.6 ст.142 ЦПК України, а саме - протягом п`ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про залишення позову без розгляду.

Відповідно до ч.9 ст.141 ЦПК України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

З системного аналізу положень ч.5 ст.142, ч.9 ст.141 ЦПК України вбачається, що необґрунтовані дії позивача як підстава для компенсації здійснених відповідачем витрат, пов`язаних з розглядом справи, передбачають свідомі недобросовісні дії позивача, які свідчать про зловживання процесуальними правами.

       Відповідно до ч.1 ст.44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

       Згідно з ч.2 ст.44 ЦПК України залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема: 1) подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення; 2) подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями; 3) подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер; 4) необґрунтоване або штучне об`єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою; 5) укладення мирової угоди, спрямованої на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 січня 2019 року у справі №619/1146/17-ц (провадження №61-44038св18) зроблено висновок, що саме по собі звернення з позовом до суду чи неявка сторони у судове засідання не свідчить про необґрунтованість дій позивача, оскільки зазначене є диспозитивним правом позивача, передбачене процесуальним законодавством і не містить таких обмежень, а тому для задоволення вимог про стягнення компенсації здійснених судових витрат відповідачеві необхідно довести, а суду встановити, які саме дії позивача при зверненні до суду чи у ході розгляду справи по суті є необґрунтованими та у чому вони виражені, зокрема: чи є недобросовісним звернення позивача з позовом до суду, чи були його дії умисними та чим це підтверджується.

У своїй заяві представник відповідача ОСОБА_1 зазначає, що позивач, звернувшись до суду з позовом, створив відповідачу умови, які викликали необхідність укладення ним договору про надання правничої допомоги, витрачання власного часу та коштів, подання відзиву, пояснень, заперечень, клопотань, а своїми діями позивач порушив охоронюваний законодавством баланс між сторонами спору, який має на меті забезпечення збереження майнових прав та інтересів сторони.

Водночас, суд відзначає, що звернення до суду з позовом є суб`єктивним правом особи, гарантованим статтями 55, 124 Конституції України, та є безумовним доступом до правосуддя незалежно від обґрунтованості позову. Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч.1 ст.4 ЦПК України).

Суд також звертає увагу на те, що само по собі постановлення ухвали про залишення позову без розгляду не свідчить про необґрунтованість дій позивача, так як звернення до суду є його диспозитивним правом, передбаченим нормами ЦПК України, яке не містить обмежень в його реалізації.

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що дана заява представника відповідача ОСОБА_1 задоволенню не підлягає, так як він не надав належних доказів, що дії позивача були необґрунтованими та такими, що призвели до безпідставного понесення відповідачем витрат, та не надав доказів про зловживання позивачем своїми процесуальними правами.

Керуючись ст.ст.44, 141, 142, 260, 353, 354 ЦПК України, суддя

                                                              П О С Т А Н О В И В:

В заяві представника відповідача ОСОБА_1 , яка подана у порядку ч.5 ст.142 ЦПК України, про компенсацію здійснених судових витрат, пов`язаних з розглядом справи №393/283/24 за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю ''Прогрес'' про розірвання договору оренди землі, припинення права оренди та стягнення заборгованості за договором – відмовити повністю.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.  Учасник справи, якому ухвала суду не  була вручена у день її проголошення  або складення,  має право  на поновлення  пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

            Суддя                                                                                             О.С.Добрострой