Справа № 33-ц-788/ 2007 р. Головуючий у 1 інстанції : Хоминець М.М.
Категорія: 44 Доповідач : Григоренко М.П.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
24 грудня 2007 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Рівненської області у складі:
суддів: Собіни І.М., Буцяка З.І., Мельника Ю.М., Шимківа С.С., Григоренка М.П.,
розглянувши в порядку касаційного провадження у судовому засіданні справу за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Тисменицького районного суду від 19 червня 2006 року та ухвалу апеляційного суду Івано-Франківської області від 07 вересня 2006 року у справі за позовом ОСОБА_1 до закритого акціонерного товариства Комерційний Банк ''ПриватБанк'', ОСОБА_2, Івано-Франківського ОБТІ, Івано-Франківської філії СПД ''Укрспец'юст'', ОСОБА_3 про визнання недійсним протоколу проведення прилюдних торгів, свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів та його реєстрації в ОБТІ, договору поруки та договору застави нерухомого майна,
ВСТАНОВИЛА :
Рішенням Тисменицького районного суду від 19 червня 2006 року в позові ОСОБА_1 відмовлено .
На зазначене рішення суду першої інстанції ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу.
Ухвалою апеляційного суду Івано-Франківської області від 07 вересня 2006 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилено, а рішення Тисменицького районного суду від 19 червня 2006 року залишено без змін.
Вважаючи рішення Тисменицького районного суду від 19 червня 2006 року та ухвалу апеляційного суду Івано-Франківської області від 07 вересня 2006 року такими, що винесені з порушенням норм матеріального та процесуального права, позивач в своїй касаційній скарзі зазначає, що відповідно до „Положення про порядок проведення аукціонів ( публічних торгів) з реалізації заставленого майна” реалізація заставленого майна проводиться державним виконавцем, із залученням на тендерній основі спеціалізованих організацій шляхом продажу на прилюдних торгах, а тому, згідно вимог частини 4 статті 10 ЦПК України, до участі у розгляді справи було також необхідно залучити Державну виконавчу службу у місті Івано-Франківськ, яка безпосередньо вчиняла виконавчі дії по реалізації заставленого майна і при цьому допустила ряд порушень чинного законодавства, на які суди першої та апеляційної інстанції взагалі не звернули уваги, а саме:
- виконавчі дії мала проводити не ДВС міста Івано-Франківська, а ДВС міста Тисмениця, так як заставлене майно знаходилось в селі Братківці Тисменицького району Івано-Франківської області, а відповідно до вимог статті 20 Закону України „Про виконавче провадження” виконавчі дії проводяться за місцем проживання, роботи боржника чи за місцем знаходженням майна;
- згідно статті 24 того ж Закону, державний виконавець у 3-денний термін з дня надходження виконавчого документа повинен винести постанову про відкриття виконавчого провадження, із встановленням строку для добровільного виконання цього виконавчого документа та направленням цієї постанови сторонам виконавчого провадження, однак боржника не було попереджено ні про відкриття виконавчого провадження, ні про накладення арешту на будинковолодіння, ні про проведення прилюдних торгів, що також повністю суперечить вимогам „ Положення про порядок проведення аукціонів (публічних торгів) з реалізації заставленого майна”;
- боржника не було ознайомлено з актом опису й арешту майна, що суперечить вимогам пункту 5.6.6 Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції № 74\5 від 15.12.1999 року;
- відповідно до пункту 5.7 вказаної Інструкції оцінка майна боржника провадиться за ринковими цінами, які діють на день проведення оцінки, однак, спірний будинок було продано за заниженою ціною, що підтверджується висновком будівельно-технічної експертизи та оцінкою ОБТІ, при цьому також взагалі не було взято до уваги, що будинок знаходився на приватизованій земельній ділянці.
В зв'язку із тим, що суди першої і апеляційної інстанції вирішили питання про права та обов'язки осіб, які не брали участь у справі та не застосували закон, який підлягав застосуванню, позивач ОСОБА_1 просить оскаржувані судові рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги.
Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Згідно пункту 4 частини 2 статті 3 Закону України „Про виконавче провадження” примусове виконання виконавчих написів нотаріусів здійснюють державні виконавці.
Судом першої інстанції по даній цивільній справі було встановлено, що 18 вересня 2003 року приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу було вчинено виконавчий напис (а.с. 187), яким було звернуто стягнення на житловий будинок АДРЕСА_1 та належить ОСОБА_1.
З долученої до матеріалів справи фотокопії свідоцтва про право власності ОСОБА_2 на вищевказаний будинок, виданого приватним нотаріусом Тисменицького нотаріального округу 14 січня 2004 року (а.с.218), вбачається, що дане свідоцтво було видано на підставі акту про проведення прилюдних торгів, затвердженого начальником відділу ДВС Івано-Франківського міського управління юстиції.
Будь-які інші документи, на підставі яких можливо було б з'ясувати обставини, щодо того, яким саме чином і в якому порядку здійснювалась реалізація заставленого майна, з приводу якого заявлено цивільний позов, в матеріалах справи відсутні.
Відповідно до пунктів 2, 3 „Положення про порядок проведення аукціонів (публічних торгів) з реалізації заставленого майна”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 грудня 1997 р. N 1448, реалізація майна провадиться державним виконавцем, при цьому заставодавець має право в будь-який час до моменту реалізації предмета застави припинити звернення стягнення на майно виконанням забезпеченого заставою зобов'язання.
Пунктами 1.2,1.3 «Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна» затвердженого наказом Міністерства юстиції України 27.10.99 N 68/5 встановлено, що прилюдні торги з реалізації арештованого нерухомого майна за заявкою державного виконавця організовує і проводить спеціалізована організація, з якою відділом державної виконавчої служби укладено відповідний договір.
Реалізація нерухомого майна, на яке звернено стягнення, проводиться за місцем проживання, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Якщо боржник є юридичною особою, то реалізація майна проводиться за місцезнаходженням його постійно діючого органу або місцезнаходженням майна.
У разі реалізації майна за його місцезнаходженням і якщо таке майно перебуває за межами населеного пункту, його реалізація проводиться у найближчому населеному пункті або районному центрі.
Таким чином, оскільки відповідно до вимог чинного законодавства реалізатором заставленого майна, на яке звернуто стягнення, є Державна виконавча служба, а не спеціалізована організація, з якою органом державної виконавчої служби укладено відповідний договір по наданню послуг, щодо організації та проведення прилюдних торгів, тому, на розсуд колегії суддів, до участі у даній цивільній справі також було необхідно залучити і відділ ДВС Івано-Франківського міського управління юстиції, який фактично здійснював реалізацію заставленого майна та з'ясувати за їх участю обставини, стосовно того, яким чином і в якому порядку було проведено виконавчі дії, щодо спірного майна, однак судом першої інстанції цього зроблено не було і апеляційний суд також на це уваги не звернув, в зв'язку із чим, на підставі п.4 частини 1 статті 338 ЦПК України, рішення Тисменицького районного суду від 19 липня 2006 року та ухвала апеляційного суду Івано-Франківської області від 07 вересня 2006 року підлягають скасуванню, з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Керуючись Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій України» щодо забезпечення касаційного розгляду цивільних справ» від 22 лютого 2007 року, ст.ст. 331, 333, 338 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Рівненської області,
УХВАЛИЛА :
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Тисменицького районного суду від 19 червня 2006 року та ухвалу апеляційного суду Івано-Франківської області від 07 вересня 2006 року скасувати та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: Собіна І.М.
Буцяк З.І.
Шимків С.С.
Мельник Ю.М.
Григоренко М.П.