Справа № 22-79/2008 р                    головуючий у 1 інстанції - Дужич С.П.

                                                                                           доповідач - Григоренко М.П.

                                                      РІШЕННЯ

                                       І М Е Н Е М         У К Р А Ї Н И

       10 січня 2008 року                                                                                 м. Рівне                                                                                

      Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Рівненської області в складі :

                      головуючого судді -  Буцяка З.І.,

                      суддів : Григоренка М.П., Демянчук С.В.,

при секретареві Колесовій Л.В., за участю позивача і відповідача, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Рівненського міського суду від 09 листопада 2007 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів в твердій грошовій сумі, в розмірі 180 грн., та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів у твердій грошовій сумі, в розмірі трьох прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку

                                                      ВСТАНОВИЛА  :

              Рішенням Рівненського міського суду від 09 листопада 2007 року позов ОСОБА_2 задоволено повністю, а зустрічний  позов ОСОБА_1 задоволено частково.

             Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_3 в твердій грошовій сумі в розмірі 180 грн., але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, яка підлягає індексації, щомісячно, починаючи з 09 листопада 2007 року і до повноліття дитини.

            Вважаючи рішення незаконним, ОСОБА_1 в апеляційній скарзі вказує на його незаконність, оскільки при визначенні розміру аліментів суд не врахував її матеріальне становище, а також  те, що син часто хворіє та потребує спеціального харчування та лікування.

Крім того, суд не врахував, що відповідач ОСОБА_2 має фінансово-матеріальну можливість сплачувати аліменти в більшому обсязі, ніж стягнуто судом, оскільки той отримав спадок від свого батька та має освіту, яка дозволяє йому влаштуватись на високооплачувану роботу, в зв'язку з чим просить скасувати рішення Рівненського міського суду від 09 листопада 2007 року та ухвалити нове рішення, яким стягнути з ОСОБА_2 аліменти в розмірі одного прожитого мінімуму на дитину даного віку щомісячно до досягнення ОСОБА_3 повноліття.

            Заслухавши доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги та вивчивши матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга  підлягає частковому задоволенню.

            Статтею 184 СК України передбачено, що якщо платник аліментів має нерегулярний,  мінливий  дохід, частину  доходу  одержує  в  натурі,  а  також  за наявності інших обставин,  що мають істотне значення,  суд за заявою платника  або одержувача  може  визначити  розмір  аліментів  у твердій грошовій сумі.

            Розмір аліментів,  визначений  судом  у  твердій  грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону.

            Якщо розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі,  менше  мінімального  розміру, передбаченого частиною другою статті  182  цього  Кодексу, то дитині призначається відповідно до закону державна допомога в розмірі різниці між визначеним  розміром  аліментів   і  30  відсотками  прожиткового  мінімуму  для  дитини відповідного  віку.

            Однак, суд першої інстанції, правильно прийнявши рішення про визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі, які підлягають стягненню з відповідача ОСОБА_2, безпідставно зазначив у своєму рішенні  про те, що даний розмір аліментів має бути не меншим 30 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, оскільки це ст. 184 СК України не передбачено, крім того, колегія суддів, не погоджується і з визначеним розміром  аліментів, які підлягають стягненню у твердій грошовій формі, оскільки в порушення вимог ст. 182 СК України, судом  належним чином не було враховано стан здоров'я і матеріальний стан платника аліментів, в зв'язку із чим, на підставі п. 4 ст. 309 ЦПК України, рішення Рівненського міського суду від 09 листопада 2007 року підлягає скасуванню, з ухваленням нового рішення, через порушення судом норм матеріального права.

            Враховуючи обставини справи і зокрема те, що відповідач ОСОБА_2 є працездатною особою, тому колегія суддів вважає за необхідне позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити частково, а саме  щодо визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі, а зустрічні позовні вимоги  ОСОБА_1 також задовольнити частково, визначивши розмір аліментів, які підлягають стягненню з ОСОБА_2, у твердій грошовій сумі, в розмірі 250 грн., щомісяця, починаючи з 09 листопада 2007 року і  до досягнення ОСОБА_3 повноліття.

            На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 313-315 ЦПК України, колегія суддів,

РІШЕННЯ:

              Апеляційну  скаргу  ОСОБА_1 задовольнити частково.

              Рішення Рівненського міського суду від 09 листопада 2007 року скасувати та ухвалити нове рішення по справі.     

              Цивільний позов ОСОБА_2 та зустрічний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

 Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Костопіль, Рівненської області, на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітнього сина - ОСОБА_3 у твердій грошовій сумі, в розмірі 250  грн., щомісяця, починаючи з 09 листопада 2007 року і  до досягнення останнім  повноліття.

              В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_3 та ОСОБА_1 відмовити.

             Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення.

              Сторони мають право оскаржити рішення апеляційного суду до Верховного Суду України протягом двох місяців починаючи з дня набрання ним законної сили, з подачею касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

        Головуючий :                           

       Судді :