Номер провадження: 22-ц/813/2219/24

Справа № 501/3693/22

Головуючий у першій інстанції Петрюченко М.І.

Доповідач Сєвєрова Є. С.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.09.2024 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії:

головуючого судді Сєвєрової Є.С.,

суддів: Вадовської Л.М., Сегеди С.М.,

за участю секретаря Малюти Ю.С.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Державне підприємство «Морський торговельний порт «Чорноморськ»,

третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійні вимоги: Незалежна профспілка працівників морського торгового порту «Чорноморськ»,

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства «Морський торговельний порт «Чорноморськ» на рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 24.07.2023 у складі судді Петрюченко М.І.,

встановив:

У грудні 2022 року, ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Державного підприємства «Морський торговельний порт «Чорноморськ», третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійні вимоги: Незалежна профспілка працівників морського торгового порту «Чорноморськ», у якому просив суд:

- наказ директора Державного підприємства морський торговельний порт «Чорноморськ» за №204/О-115 від 16.09.2022 «Про припинення трудового договору» та звільнення з 27.09.2022 робітника з комплексного обслуговування й ремонту будинків 2 розряду ОСОБА_1 » визнати незаконним та скасувати;

- поновити ОСОБА_1 в Державному підприємстві морський торговельний порт «Чорноморськ» в портофлоті порту на посаді робітника з комплексного обслуговування й ремонту будинків 2 розряду;

- стягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 27.09.2022 по час постановлення рішення суду;

- стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати в сумі визначених квитанціями.

В обґрунтування позову зазначав, що позивач працював в ДП «МТП «Чорноморськ» на посаді робітника з комплексного обслуговування й ремонту будинків 2 розряду. На підставі наказу в.о. директора ДП «МТП «Чорноморськ» №204/О-115 від 16.09.2022 з позивачем припинено трудові відносини на підставі п.1 ч.1 ст.40 КЗпП України у зв`язку із скороченням штату. Позивач стверджує, що вказаний наказ є незаконним, оскільки припинення трудового договору допускається тільки в разі відмови працівника від продовження роботи в нових умовах праці. Позивач не відмовився від роботи в нових умовах праці, відповідач не вирішував питання переважного права позивача залишення на роботі. Також, позивач стверджує в позові, що він мав переважне право залишення на роботі, оскільки 21.04.2009 він отримав травму на виробництві, отримав інвалідність. На підставі викладеного позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

Рішенням Іллічівського міського суду Одеської області від 24.07.2023 позовну заяву ОСОБА_1 - задоволено.

Додатковим рішенням цього ж суду від 13.10.2023 заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення по даній цивільній справі - задоволено. Стягнуто з Державного підприємства морський торговельний порт «Чорноморськ» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 27.09.2022 по 24.07.2023 у розмірі 38244,18 грн.

Не погодившись з вищевказаним рішенням суду, Державне підприємство «Морський торговельний порт «Чорноморськ» подав апеляційну скаргу, у якій посилаючись на порушення судом норм процесуального та неправильне застосування норм матеріального права, просить суд скасувати рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 24.07.2023 та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі та здійснити перерозподіл судових витрат.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що в оскаржуваному рішенні суду не зазначено конкретну суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу, яку слід стягнути з відповідача на користь позивача. В даному випадку, суд першої інстанції взагалі не розглядав позовну вимогу ОСОБА_1 про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, не досліджував докази, які її обґрунтовують, а тому рішення в цій частині є незаконним та необґрунтованим. Скаржником також зазначено, що позивачем в позовній заяві не зазначено в чому конкретно виявляється незаконність наказу про його звільнення, не зазначено конкретні порушення його трудових прав під час звільнення, а доводи позовної заяви зводяться до незгоди з наказами ДП «МТП «Чорноморськ» про зміни в організації виробництва і праці. ДП «МТП «Чорноморськ» своєчасно та належним чином повідомив позивача про наступне вивільнення. Позивач не був обраний до виборних профспілкових органів, тому ДП «МТП «Чорноморськ» не зверталося до профспілки, членом якої є позивач, із поданням на звільнення та не проводив з нею консультацій.

У письмових поясненнях на апеляційну скаргу, Незалежна профспілка працівників морського торгового порту «Чорноморськ» та ОСОБА_1 просять суд у задоволенні апеляційної скарги Державного підприємства «Морський торговельний порт «Чорноморськ» відмовити, а рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 24.07.2023 залишити без змін, оскільки вказане рішення є законним, а доводи відповідача не спростовують висновки суду.

В судове засідання, призначене на 26.09.2024 сторони не з`явилися, хоча були повідомлені належним чином, у відповідності до вимог ст. 128-130 ЦПК України, що підтверджується письмовими матеріалами справи.

В письмових поясненнях на апеляційну скаргу Незалежна профспілка працівників морського торгового порту «Чорноморськ» та в заяві, поданої до суду 26.09.2024, ОСОБА_1 просили суд розглядати справу за їх відсутності.

Статтею 372 ЦПК України передбачено, що апеляційний суд відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Дослідивши доводи, наведенні в апеляційній скарзі, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, апеляційний суд приходить до наступних висновків.

Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржуване рішення суду зазначеним вимогам відповідає, з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач ОСОБА_1 працював в ДП «МТП «Чорноморськ» на посаді робітника з комплексного обслуговування й ремонту будинків 2 розряду, що підтверджується копією трудової книжки (а.с.8).

Наказом В.о. директора ДП «МТП «Чорноморськ» №70 від 29.04.2022 «Про призупинення дії трудового договору з окремими працівниками ДП «МТП «Чорноморськ», призупинено дію трудових договорів з 01.05.2022 на термін до припинення, або скасування воєнного стану з працівниками ДП «Морський торговельний порт «Чорноморськ» (а.с.11, 61-63).

Наказом В.о. директора ДП «МТП «Чорноморськ» №84 від 24.06.2022 «Про зміни в організації виробництва і праці та скорочення чисельності працівників», проведено з 15.09.2022 зміни в організації виробництва і праці шляхом скорочення працівників ДП «Морський торговельний порт «Чорноморськ» у структурних підрозділах підприємства (а.с.19-10, 57-60).

Наказом В.о. директора ДП «МТП «Чорноморськ» №132 від 15.09.2022 «Про внесення змін до наказу від 29.04.2022 №70 «Про призупинення дії трудового договору з окремими працівниками ДП «МТП «Чорноморськ», виключено з додатку від 29.04.2022 №70 працівників підприємства (а.с.12-14, 64-66).

ОСОБА_1 попереджено про наступне вивільнення з пропозицією переведення на одну з вакантних штатних одиниць в порту згідно переліку вакансій, з яким позивача ознайомлено за телефоном (повідомлено засобами мобільного зв`язку: 099 387 60 64) 01.07.2022 (а.с.50-51).

На підставі наказу В.о. директора ДП «МТП «Чорноморськ» №204/О-115 від 16.09.2022 з позивачем припинено трудові відносини на підставі п.1 ч.1 ст.40 КЗпП України у зв`язку із скороченням штату (а.с.15, 56). Оскаржуваний наказ отримано позивачем 29.11.2022.

Актом про нещасний випадок, пов`язаний з виробництвом від 24.11.2010 зафіксовано падіння потерпілого ОСОБА_1 з висоти, згідно п.10 якого вказано, що ОСОБА_1 , докер-механізатор першого терміналу порушив вимоги п.п.1.11, 3.1.1 Інструкції по охороні праці №440-07 докера-механізатора порту, затвердженої 15.06.2007 з доповненнями по наказу начальника ІМТП від 30.07.2007 (а.с.17-19).

Ухвалюючи оскаржуване рішення про задоволення позову, районний суд виходив з того, що відповідачем не доведені законність та обґрунтованість оскаржуваних наказів, зокрема, що на час видання наказу Державного підприємства «Морський торговельний порт «Чорноморськ» від 29.04.2022 №70 «Про призупинення дії трудового договору з окремими працівниками ДП «МТП Чорноморськ» існували обставини, які виключали можливість обох сторін трудових відносин виконувати обов`язки, передбачені трудовим договором, тобто, що існувала абсолютна неможливість роботодавця надати роботу, а працівника - виконувати її. Також суд дійшов висновку, що позивач повідомлявся про призупинення дії трудового договору та його наступне вивільнення засобами мобільного зв`язку, за відсутності зафіксованої процедури обміну електронними документами між роботодавцем та працівником, у зв`язку із чим вказана процедура проведена з порушенням чинного законодавства України, тому порушує права позивача.

Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позову з огляду на таке.

Основоположні права громадян, пов`язані з реалізацією права на працю передбачені статтями 43-46 Конституції України.

Разом з тим відповідно до статті 64 Конституції України в умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень.

Не можуть бути обмежені права і свободи, передбачені статями 24, 25, 27, 28, 29, 40, 47, 51, 52, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63 цієї Конституції.

Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 на території України введено воєнний стан, який затверджено Законом України №2101-ІХ.

Указом Президента України від 12.08.2022 № 573/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб.

Відповідно до підпункту 5 пункту 1 статті 6 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в указі Президента України про введення воєнного стану зазначається вичерпний перелік конституційних прав і свобод людини і громадянина, які тимчасово обмежуються у зв`язку з введенням воєнного стану із зазначенням строку дії цих обмежень, а також тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Верховною Радою України 15.03.2022 прийнято Закон України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану" №2136-ІХ, який набув чинності 24 березня 2022 року.

Відповідно до ст.13 ЗУ «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» (далі Закон), передбачено, що призупинення дії трудового договору - це тимчасове припинення роботодавцем забезпечення працівника роботою і тимчасове припинення працівником виконання роботи за укладеним трудовим договором. Дія трудового договору може бути призупинена у зв`язку з військовою агресією проти України, що виключає можливість надання та виконання роботи. Призупинення дії трудового договору не тягне за собою припинення трудових відносин. Призупинення дії трудового договору роботодавець та працівник за можливості мають повідомити один одного у будь-який доступний спосіб. Відшкодування заробітної плати, гарантійних та компенсаційних виплат працівникам на час призупинення дії трудового у повному обсязі покладається на державу, що здійснює військову агресію проти України.

Відповідно до вищевказаного ЗУ «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», призупинення дії трудового договору може здійснюватися за ініціативи однієї із сторін на строк не більше ніж період дії воєнного стану.

Тобто, з аналізу вищевказаних положень Закону вбачається, що законом надано право роботодавцю призупиняти дію трудового договору з працівниками, що не припиняє трудових відносин, однак таке право роботодавця не є абсолютним. Головною умовою призупинення трудового договору з працівником, є абсолютна неможливість роботодавця надати роботу, а працівника - виконувати її.

Міністерство економіки України розмістило на сайті міністерства коментар до Закону України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану" №2136-ІХ, зокрема і коментар до статті 13 вказаного Закону.

Так, роз`яснено, що у зв`язку з призупиненням дії трудового договору працівник звільняється від обов`язку виконувати роботу, визначену трудовим договором, а роботодавець звільняється від обов`язку забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи. Головною умовою для призупинення дії трудового договору є абсолютна неможливість надання роботодавцем та виконання працівником відповідної роботи. Призупинення дії трудового договору не тягне за собою припинення трудових відносин, а також виконання інших обов`язків, передбачених трудовим договором.

Встановлено, що позивач ОСОБА_1 працював в портофлоті ДП «МТП «Чорноморськ» робітником з комплексного обслуговування й ремонту будинків 2 розряду, що підтверджується копією трудової книжки.

16.09.2022 директором порту було видано наказ за №204/О-115 «Про припинення трудового договору», яким 27.09.2022р. позивача було звільнено по п.1 ч.1 ст.40 КЗпП України, у зв`язку зі скороченням чисельності працівників (а.с. 15).

У доводах апеляційної скарги ДП «МТП «Чорноморськ»посилається на те, що позивачем в позовній заяві не зазначено в чому конкретно виявляється незаконність наказу про його звільнення, не зазначено конкретні порушення його трудових прав під час звільнення, а доводи позовної заяви зводяться до незгоди з наказами ДП «МТП «Чорноморськ» про зміни в організації виробництва і праці.

Проте вказані доводи скаржника є необґрунтованими та безпідставними, оскільки як вбачається з матеріалів справи, позивач ОСОБА_1 , звертаючись до суду із вказаним позовом в якості підстав для його задоволення зазначав, що наказ в.о. директора ДП «МТП «Чорноморськ» №204/О-115 від 16.09.2022 є незаконним, оскільки припинення трудового договору допускається тільки в разі відмови працівника від продовження роботи в нових умовах праці, проте він не відмовлявся від роботи в нових умовах праці. Також позивач стверджував в позові, що він мав переважне право залишення на роботі, оскільки 21.04.2009 він отримав травму на виробництві і отримав інвалідність.

Відповідачем не надано доказів на підтвердження того, що при звільненні позивача такі вимоги були дотримані, хоча обов`язок доведення цих обставин покладається на відповідача.

Крім того, судом першої інстанції вірно встановлено, що була відсутня попередня згода сторін трудових правовідносин на обмін офіційними документами засобами електронного зв`язку.

Так, відповідно до ч.3 ст. 29 КЗпП ознайомлення працівників з наказами (розпорядженнями), повідомленнями, іншими документами роботодавця щодо їхніх прав та обов`язків допускається з використанням визначених у трудовому договорі засобів електронного зв`язку. У такому разі підтвердженням ознайомлення вважається факт обміну відповідними електронними документами між роботодавцем та працівником.

Однак, варто враховувати, що така процедура оформлення трудових відносин має бути чітко врегульована відповідними актами підприємства, установи, організації.

Відповідно до ст.7 Закону України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану", у період дії воєнного стану порядок організації діловодства з питань трудових відносин, оформлення і ведення трудових книжок та архівного зберігання відповідних документів у районах активних бойових дій визначається роботодавцем самостійно, за умови забезпечення ведення достовірного обліку виконуваної працівником роботи та обліку витрат на оплату праці.

У період дії воєнного стану сторони трудового договору можуть домовитися про альтернативні способи створення, пересилання і зберігання наказів (розпоряджень) роботодавця, повідомлень та інших документів з питань трудових відносин та про будь-який інший доступний спосіб електронної комунікації, який обрано за згодою між роботодавцем та працівником.

Для фіксації доведення інформації або документів до відома працівника можна застосувати за аналогією закону на нормах Порядку фіксації доведення інформації або документів до відома державного службовця шляхом використання засобів телекомунікаційного зв`язку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1042.

Відповідачем не надано до суду документів, де зафіксована процедура обміну електронними документами між роботодавцем та працівником із урахуванням відповідного порядку доведення інформації, або документів до працівників підприємства, а тому суд дійшов вірного висновку, що відсутня попередня згода сторін трудових правовідносин на обмін офіційними документами засобами електронного зв`язку.

Зокрема, про це йде мова у постанові Верховного Суду від 03 грудня 2018 року у справі №86/21222/16-ц, відповідно до якої за відсутності попередньої згоди сторін трудових правовідносин на обмін офіційними документами засобами електронного зв`язку, такі документи мають подаватися у паперовій формі з оригінальним підписом автора документу, оскільки направлення заяви засобами електронного зв`язку не дає можливості іншій стороні встановити справжнє волевиявлення заявника.

Зважаючи, що позивач повідомлявся про призупинення дії трудового договору та його наступне вивільнення засобами мобільного зв`язку, за відсутності зафіксованої процедури обміну електронними документами між роботодавцем та працівником, вказана процедура проведена з порушенням чинного законодавства України, тому порушує права позивача.

З урахуванням вищенаведеного, оцінивши надані доказі та обставини, на які позивач посилався як на підставу своїх вимог, заперечення відповідача, суд першої інстанції, дійшов правильного висновку про те, що звільнення позивача за п.1 ч.1 ст. 40 КЗпП України відбулося із порушенням вимог трудового законодавства, тому вимоги позову про визнання незаконним і скасування наказу про звільнення, поновлення його на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу є обґрунтованими.

Посилання ДП «МТП «Чорноморськ» у доводах скарги про те, що в оскаржуваному рішенні, суд першої інстанції взагалі не розглядав позовну вимогу ОСОБА_1 про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, не досліджував докази, які її обґрунтовують та не зазначив конкретну суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу, яку слід стягнути з відповідача на користь позивача не можуть бути підставою скасування рішення суду, оскільки додатковим рішенням Іллічівського міського суду Одеської області від 13.10.2023 на підставі ст. 270 ЦПК України заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення по даній цивільній справі - задоволено, стягнуто з Державного підприємства морський торговельний порт «Чорноморськ» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 27.09.2022 по 24.07.2023 у розмірі 38244,18 грн. При цьому у вказаному додатковому рішенні, судом наведений детальний розрахунок та методика, яку суд застосував при проведенні розрахунку середнього заробітку за час вимушеного прогулу, що підлягає стягненню з відповідача.

Безпідставними є і твердження ДП «МТП «Чорноморськ» про те, що відповідач своєчасно та належним чином повідомив позивача про наступне вивільнення, оскільки як встановлено судом та відповідачем не заперечується, позивача ОСОБА_1 було повідомлено про призупинення дії трудового договору та його наступне вивільнення засобами мобільного зв`язку, за відсутності зафіксованої процедури обміну електронними документами між роботодавцем та працівником. Однак відповідно до правової позиції, викладеної в постанові Верховного Суду від 11.04.2024 у справі №127/29246/22, редакція Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», яка передбачала можливість домовитися про альтернативні способи створення, пересилання і зберігання наказів (розпоряджень) роботодавця, повідомлень та інших документів з питань трудових відносин та про будь-який інший доступний спосіб електронної комунікації, який обрано за згодою між роботодавцем та працівником, набула чинності лише 19 липня 2022 року, тому доведення до відома працівника наказу від 01 квітня 2022 року, яким дозволено альтернативні способи пересилання наказів, повідомлень та інших документів з питань трудових відносин у спосіб електронної комунікації, не свідчить про обрання способу електронної комунікації за згодою між роботодавцем і працівником та належне повідомлення працівника про наказ, яким з ним відновлено дію трудового договору.

Наведені в апеляційній скарзі доводи спростовуються матеріалами справи та встановленими судами обставинами, тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Згідно зі ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 382, 383, 384 ЦПК України, суд

постановив:

Апеляційну скаргу Державного підприємства «Морський торговельний порт «Чорноморськ» залишити без задоволення.

Рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 24.07.2023 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 14.10.2024

Головуючий Є.С. Сєвєрова

Судді: Л.М. Вадовська

С.М. Сегеда