АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
_____________________________________________________
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа №11-6 2007р. Головуючий у 1-й інс-т.: Доля В.А.
Категорія: ст.186 ч.2КК України Доповідач: Квятковський А.С.
15 січня 2008 року Судова палата в кримінальних справах Апеляційного суду Рівненської області в складі:
Головуючого: Міщенко О.А.
Суддів: Горща рук Г.О., Квятковського А.С.
З участю прокурора: Купчика В.С.
розглянула у відкритому судовому засіданні у залі апеляційного суду в м. Рівне апеляцію засудженого ОСОБА_1. на вирок Рівненського міського суду від 18 жовтня 2007 року.
Цим вироком ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець і житель АДРЕСА_1, українець, з середньою освітою, не працюючий, раніше судимий 23 листопада 2006року Рівненським міським судом за ст.15 ч.2 ст.186, 75 КК України на чотири роки позбавлення волі із звільненням від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на один рік
засуджений за ст.186 ч.2 КК України - на чотири роки позбавлення волі.
На підставі ст. 71 КК за сукупністю вироків остаточне покарання призначено чотири роки і один місяць позбавлення волі.
Судом вирішено питання стосовно речових доказів по справі.
Як визнав суд, 3 серпня 2007року о 1 год. біля кафе “Магніт” в м.Рівне по вул..О.Дундича ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння відкрито повторно викрав з штанів ОСОБА_2 мобільний телефон “Моторола” вартістю 967грн. з картками вартістю 150грн., спричинивши потерпілому майнову шкоду в сумі 1117грн.
В поданій на вирок суду апеляції засуджений ОСОБА_1 не заперечуючи своєї винності у вчиненому злочині та не оспорюючи кваліфікації дій, вважає призначене покарання суворим.
При цьому вказує, що суд не врахував його активне сприяння розкриттю злочину, складні сімейні обставини, тяжкий матеріальний стан, наявність хворого брата - інваліда , відсутність претензій з боку потерпілого. За цих обставин та з урахуванням щирого каяття просить пом'якшити йому покарання.
Заслухавши доповідача, пояснення потерпілого, який вважає вирок законним та обґрунтованим, думку прокурора про залишення вироку без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція задоволенню не підлягає з таких підстав.
Винність засудженого у вчиненні зазначеного у вироку злочину установлена сукупністю зібраних у справі доказів, які за згодою учасників судового розгляду в порядку вимог ст.299КПК не досліджувались, а фактичні обставини справи не оспорювались і не оспорюються в апеляції.
Кваліфікація дій засудженого ОСОБА_1 за ст.186 ч.2 КК України є вірною.
При призначенні покарання засудженому ОСОБА_1, суд першої інстанції у відповідності ст.65 КК України врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, і визначив мінімальне покарання за санкцією статті 186 ч.2 КК України, і лише частково приєднав покарання за попереднім вироком, призначаючи остаточне покарання. Тому за таких обставин підстав для дальшого пом'якшення покарання судова колегія суддів не вбачає.
Істотних порушень, які могли б бути підставою для зміни, чи скасування вироку колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст.365,366 КПК України, колегія суддів,-
УХВАЛИЛА:
Апеляцію засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Рівненського міського суду від 18 жовтня 2007 року відносно ОСОБА_1 - без зміни.
Головуючий:
Судді: